Skip to main content

Full text of "Chronicle of the Ukrainian Insurgent Army"

See other formats


СКАНУВАННЯ 

АмоаіуОАІ 



Волинь, Полісся, Поділля: 
УПА та запілля 

1944-1946 

Літопис УПА 

Нова серія, том 8 



МаііопаІ Асасіету оі 8сіепсе8 оі икгаіпе 
М. 8. НгизКіеуз'куі Іпзіііиіе оі СІкгаіпіап 
АгсИеодгарИу апсі 
Зоигсе 8їисііе8 
"иіоруз ІІРА" РиЬІізИіпд Ноизе 
81аІе Соттіїїее іог АгсИІУЄ8 оі ІІкгаіпе 
Сепігаї 8іаїе АгсИіие оі РиЬІіс Аззосіаііопз оі 

ІІкгаіпе 



□іорузУРА 
Л/еи/ Зегіез, Уоїите 8 

Уоіуп, Роіі88іа, РосІіІІіа: 
ІІРА апсі ІІ8 Пеаг Шпе 
1944-1946 



ОоситепІ8 апсі Ма{егіаІ8 



Куіу 



2006 



Тогопіо 



Національна Академія наук України 
Інститут української археографи 
та джерелознавства 
ім. М. С. Грушевського НАІН України 

Видавництво "Літопис УПА" 
Державний комітет архівів України 
Державний архів 
Служби безпеки України 



Літопис УПА 
Нова серія, том 8 

Волинь, Полісся, Поділля: 
УПА та запілля 
1944-1946 



Документи і матеріали 



Київ 



2006 



Тороното 



у книзі зібрані документи керівництва УПА-Північ і УПА- 
Південь, крайового проводу ОУН ПЗУЗ і НВРО, а також підлеглих 
підрозділів і структур, що діяли на території Волині, Полісся й 
Поділля у 1944-1946 рр. Документи висвітлюють маловідомі 
широкому загалу в Україні героїчні сторінки боротьби членів та 
організацій національно-визвольного руху за самостійну соборну 
українську державу, дають можливість більш широко відтворити 
історію України в кінці та по завершенню Другої світової війни. 

7/7/5 Vо^ите сопіаіпз боситепіз оі іЬе Соттапд оі іЬе ІІРА-МогіЬ 
апд Іііе ІІРА-ЗоиІЬ, апсі ої іЬе Кгаі іеабегзЬір оГ іґіе ОІІМ РІІІІ апсі оі ґ/іе 
МаііопаІ-иЬегаііоп ЯеVо^иX^опа^у ОгдапігаҐюп (ШИО), аз іл/е// аз зиЬогсІі- 
паіе огдапііаііопз апсі ипііз ХЬаХ Іипсґюпед іп \/оІуп, Роїіззіа апсі РосііІІіа іп 
1944- 1946. ТІіезе сіоситепіз зЬед ИдМ оп ІіШе кпо\л/п ґієгоіс зХиддІе ^огап 
Іпсіерепсіепі, ипШесІ, икгаіпіап зіаіе аі ХЬе епд апсі айег \/\/огІд ІУаг Т\^о. 



Редакційна рада: 

П, СОХДНЬ (співголова), П. ПОТІЧНИЙ (співголова), 
С. БОГУНОВ, Г БОРЯК, Я. ДАШКЕВИЧ, В. ЛОЗИЦЬКИЙ, 
Р- ПИРІГ, Л, ФУТАЛА, Ю- ШАПОВАЛ 



ЕбіХопаІ Ьоагб: 

Р. ЗОКНАМ'(со-сЬаігтап), Р. РОТІСНМУи (со-сґіаігтап), 
5. ВОН^NОV, Н. ВОНІАК, Іа. 0АЗНКЕ\/УСН, V. ШІУТЗ'КУІ, 
Я. РУНІН, і. РиТАІА, Іи. ЗНАРОVА^ 

Упорядники: 
О. ВОВК, С, КОКІН 

Сотрііегз: 
О. VОVК, 3. КОШ 

Редактор О. Вовк 

Оформлення художника Г. Сєргеєва 
Оригінал-макет П. Клим 



ІЗВМ 966-96340-5-9 (УІ^гаіпе) 
І5ВМ 0-920092-82-9 (Сапасіа) 



© "Літопис УПА", 2006 
© іііоруз иРА, 2006 



фундатором цього тому "Літопису УПА" є подружжя 
пп. Анна і Теодор Бєш з м, Торонто (Канада) 

Родина пп, Беш є широко знана своєю жертовністю на гума- 
нітарній ниві. Це вже другий том "Літопису УПА", який виходить 
завдяки фундації цих благородних людей. Вони також створили 
фонд «Калина» для допомоги потребуючим студентам україн- 
ських університетів. 

Пан Теодор Беш походить з с. Розгадів Зборівського р-ну 
Тернопільської обл., а його дружина - п. Анна (дівоче прізви- 
ще - Козерема) - з с. Велика Горожанна, повіт Рудки (тепер 
Миколаївський р-н), Львівська обл. 

7/7/5 VОІите оґ "іііоруз иРА" із ґоипсіесі Ьу 
Мп апсі Мґз. Аппа апсі Тєосіог Везг ігот Тогопіо, ОМ, Сапасіа 

ТИе Іапґіііу Ве82 аге ууєіі кпо\л/п І'ог їііеіг депегозіїу іп Іїитапііаг- 
іап саизез. ТИіз із ІИе зесопсі уоїите оі \ї\е иїоруз УРА зиррогїесі 
Ьу Іґіет. ТИеу Иауе аізо сгеаїес] іИе Роипсіаііоп Жаіупа" 1о а\6 їИе 
пеесіу 5І:ис1еп1з а1 Укгаіпіап ипіуегзіїіез. 

Теосіог Вез2 \л/а5 Ьогп іп V. ЯогЬасІІу, Наіоп 7Ьо^ІV, ТегпоріГ 
ОЬІазГ. 

Аппа Вез2 (пее-Ко2Єгета) \л/а5 Ьогп іп V. \/еІука Ногогіїаппа, 
Раіоп Мукоіаі^, і'уіу ОЬІазі. 



ЗМІСТ 



Вступ 9 

Іпігосіисііоп 56 

УПА-Північ, краєвий провід ОУН, НВРО 107 

Резюме 362 

Зиттагу 364 

Група (БО) "Богун" ("Донбас"), УПА-Південь 367 

Резюме 568 

Зиттагу 570 

Група (БО) "Заграва" 573 

Резюме 646 

Зиттагу 648 

Група (БО) "Турів" 651 

Резюме 663 

Зиттагу 664 

З'єднання груп "33" ("Завихост", ім, Хмельницького), 
Північно-західний край ("Хмельницький", "Москва", 

"Ліс") 665 

Резюме 809 

Зиттагу 81 1 

Група (БО) "Тютюнник", з'єднання груп "44" ("ЗГ", 

УПА-Схід), Північно-східний край ("Одеса", "Степ") 813 

Резюме 1 131 

Зиттагу 1 133 

Документи до діяльності краю "Одеса" під керівницт- 
вом "Далекого" 1135 

Резюме 1 165 

Зиттагу 1 166 

Звітно-інформативні документи 1 168 

Резюме 1260 

Зиттагу 1260 

Документи Проводу ОУІН до діяльності національно- 
визвольного руху на ПЗУЗ 1261 

Резюме 1269 

Зиттагу 1 270 

Додатки 1271 



Волинь в боротьбі. 
Обкладинка до альманаху, присвяченого боротьбі УПА на Волині і Поліссі. 
Дереворит 14* Хасевича 



Вступ 



Увазі читачів пропонується черговий том нової серії "Літопису 
УПА", в якому представлені документи і матеріали Української 
Повстанської Армії та її запілля - структур Організації Українських 
Націоналістів і Народної Визвольної Революційної Організації - 
про організовану збройну боротьбу українського національ- 
но-визвольну руху на Волині, Поліссі і Поділлі (ПЗУЗ і ПСУЗ)'' у 
1944-1946 рр,, тобто від приходу Червоної армії (ЧА) і радянської 
адміністрації та до часу переходу боротьби в нові форми зброй- 
ного гіідгіІ'лля. 

У томі зібрано відозви, накази, розпорядження, інструк- 
ції, звіти, інші документи і матеріали, більшість з яких з часів 
захоплення радянськими спецорганами були недоступними для 
науковців і ніколи не публікувалися. Відродження Української 
держави та демократичні зміни у нашій країні дали можливість 
відкривати та науково опрацьовувати колись закриті архівні 
фонди, зокрема сучасного Державного архіву Служби безпеки 
України. 

Результатом такого опрацювання і став наш збірник. Частина 
з представленого в ньому матеріалу є хронологічно-тематич- 
ним продовженням військової та адміністративної документації, 
вміщеної у другому томі нової серії ''Літопису УПА" - "Волинь і 
Полісся: УПА та запілля, 1943-1944" (Київ-Торонто, 1999), та у 
декількох томах старої серії, опублікованих у Канаді й присвяче- 
них боротьбі УПА на Волині і Поліссі. 



^ За організаційним (крайовим) поділом ОУН українських етнічних земель 
Волинська, Рівненська, Житомирська, західна частина Київської області 
України та південні райони Берестейської і Поліської областей Білорусі скла- 
дали Північно-західні українські землі (ПЗУЗ). Південно-східні українські землі 
(ПСУЗ) включали у 1943 р. територію центральних, південних та східних земель 
України. Основним регіоном діяльності УПА на ПСУЗ були Кам 'янець-Подільська, 
Вінницька та південна частина Київської області. 



9 



Сподіваємося, що оприлюднені документи і матеріали про- 
ллють більше світла на недостатньо вивчений період української 
національно-визвольної боротьби і стануть у нагоді всім, хто 
цікавиться однією з найдраматичніших сторінок сучасної історії 
України, відлуння якої й досі відчувається в українському суспіль- 
стві, а також в близькому і далекому зарубіжжі. 

А >г *- 

В архівах збереглося чимало документів, які відображають 
діяльність національно-визвольного руху. Найзмістовніші з них, 
зокрема й унікальні, відібрані упорядниками для публікації. Щоб 
переконатися в їх значенні для розкриття теми, коротко зупини- 
мось на історіографії проблеми та оглянемо вже відому джерель- 
ну базу вивчення повстанської та підпільної боротьби на терито- 
рії Волині, Полісся і Поділля в 1944-1946 роках. 

Характерною рисою офіційної радянської історіографії було 
те, що вона не виділяла боротьбу УПА і ОУН на зазначеній терито- 
рії у заключний період Другої світової війни та у повоєнну добу із 
загального контексту "злочинної діяльності українських буржуаз- 
них націоналістів"^. Водночас українська зарубіжна історіографія 
розглядала діяльність УПА та запілля у північно-західному регіоні 
лише фрагментарно. Йдеться, насамперед, про праці М. Лебедя, 
П. Мірчука, Л. Шанковського, Ю. Тис-Крохмалюка, які за власним 
досвідом участі у повстанському русі та на основі докуменальних 
і мемуарних свідчень найбільш широко висвітлили діяльність УПА 
і ОУН в УкраїніЗ. 

Новаторською працею став бібліографічний огляд М. Бой- 
ка"^, один з найбільших розділів якого присвячувався діяльності 
збройних формацій, зокрема УПА, на Волині. Автор, по-суті, роз- 
робив універсальну методичну схему для майбутніх досліджень 
збройної боротьби. 



^ Бєляєв В., Рудницький М. Під чужими прапорами. - К., 1956; Дани- 
лєнко С. Т. Дорогою ганьби і зради. - К., 1972; Дмитрук К. Безбатченки. - Львів, 
1974; Чередниченко В.П. Анатомія зради. - К., 1978; Лихолат А,В. Национализм 
- враг трудящихся. - М., 1986; Давидєнко В. А. "Українська Повстанча Армія": 
шлях ганьби і злочинів. - К., 1989. 

^ Лебєдь М. УПА. - Пресове Бюро УГВР, 1946; Мірчук П. Українська 
Повстанська Армія, 1942-1952. - 1953; ІМанковський Л. "Українська Повстанча 
Армія", Історія українського війська. ( Рєд. І. Тиктор). - Вінніпег, 1953; Туз- 
Кгокґіппаііик У. ОРА тгіаге іп ІІкгаіпе. - Л/еVV Уогк, 1972. 

Бойко М. Бібліографічний огляд збройної боротьби Волині. - Торонто, 

1976. 



10 



у 1973 р. розпочало свою діяльність "Видавництво Літопис 
УПА". До 2004 р. вийшло п'ять десятків томів у трьох серіях, під- 
готовлених на основі збережених архівів та мемуарів. Декілька 
з них, як вже зазначалось, безпосередньо висвітлювали діяль- 
ність УПА на ПЗУ35. 

Від початку 90-х рр. у зв'язку з появою можливості ознайоми- 
тися з основним комплексом документів УПА і ОУН та радянських 
партійно-адміністративних і спеціальних органів, що до недавно 
були заховані в архівних спецфондах, науковці змогли розпочати 
більш глибокі дослідження національно-визвольної боротьби 
та пов'язаних з нею подій і процесів. До публікації документів і 
матеріалів з цієї тематики прислужилися І. Білас, В. Сергійчук, 
Ю. Шаповал та інші фахівці^. 

Вагомий внесок в наукову розробку проблеми внесли члени 
робочої групи істориків при Інституті історії України НАН України 
під керівництвом С. Кульчицького (Київ)^, яка була створена при 
Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА, та групи по 
дослідженню депортацій населення з України під керівництвом 
Ю. Сливки (Львів)^. Сучасне бачення діяльності УПА на Волині, 
Поліссі та Холмщині викладене у збірках наукових праць Інституту 



^ Літопис Української Повстанської Армії. - Торонто, 1976. - Т. 1; Торонто, 
1977. - Т 2: Торонто, 1984. - Т. 5. 

б Білас і. Рєпресивно-каральна система в Україні. 1917- 1953. - К., 1994. 
- Т. 2; Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи І матеріали. - К., 1996; 
Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944-1953 рр. Нові 
документи і матеріали. - К., 1996; Сергійчук В. УПА та радянські партизани. ~ К., 
2001; Шаповал Ю. ОУН і УПА на терені Польщі ( 1944-1947). - К., 2000; Літопис 
нескореної України. Документи, матеріали, спогади. - Львів, 1993. - Т. 1; Львів, 

1997. - Т. 2. 

^ Здіорук С.І., Г ринєвич Л. В. , Здіорук О. і. Покажчик публікацій про діяльність ^ 
ОУН та УПА (1945- 1998 рр.). - К., 1999; Фонди з історії Української повстанської 
армії в державних архівосховищах України. Анотований покажчик фондів УПА 
( 1942-1946). - К., 1999. - Вип. 1; Фонди з історії Української повстанської армії 
в державних архівосховищах України ( 1941-1957). Анотований покажчик фондів 
партійних органів УРСР, в яких відбилася боротьба з УПА. ~К., 2000. -Вип. 2; Кокін 
С.А. Анотований покажчик документів з історії ОУН і УПА у фондах Державного 
архіву СБУ. - К., 2000; Проблема ОУН-УПА. Попередня історична довідка. - К., 
2000; Проблема ОУН-УПА. Звіт робочої групи істориків при Урядовій комісії з 
вивчення діяльності ОУН і УПА. Основні тези з проблеми ОУН-УПА (історичний 
висновок). -К., 2004. 

з Депортації. Західні землі України кінця 30-х - початку 50-х рр. Документи, 
матеріали, спогади. - Львів, 1996. - Т. 1 ( 1939-1945); Депортації. Західні землі 
України кінця 30-х - початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. - Львів, 

1998. - Т 2(1946-1947). 



11 



українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (Львів)9. За роки 
незалежності в Україні вийшло друком по декілька томів старої та 
нової серій "Літопису УПА", частина документів яких також стосу- 
ється тематики даного тому^іо. 

Останніми роками активізувалася й підготовка монографіч- 
них робіт"" автори яких, демонструючи знання предмета дослі- 
дження, ставлять багато нових запитань, зокрема, як вплинуло 
на ліквідацію підпільно-повстанського руху використання радян- 
ськими органами держбезпеки псевдопідрозділів УПА („спецбо- 
ївок")''2. в окремих працях розглядається тактика повстанської 
армії'їз. 

Українські історики, спираючись на архівні джерела, подають 
також важливі статистичні дані про репресії щодо населення, 
зокрема родин учасників підпільно-повстанського руху. У дея- 
ких роботах аналізуються події у певних регіонах та на основі 
конкретних інформацій досліджуються їх обставини. Дослідники 
торкнулися важких питань українсько-польських відносин пері- 
оду Другої світової війни, зокрема протистояння УПА і Армії 



^ Волинь і Холмщина 1938-1947. Польсько-українськє протистояння та 
його відлуння. Дослідження документи, спогади. - Львів, 2003 : Українська 
Повстанська Армія в боротьбі проти тоталітарних режимів. - Львів, 2004. 

Медична опіка в УПА// Літопис Української Повстанської Армії. - Торонто- 
Львів, 1992. - Т. 23; Петренко р. За Україну, за її волю // Літопис Української 
Повстанської Армії. - Торонто-Львів, 1999. - Т. 27; Савчин М. Тисяча доріг // 
Літопис Української Повстанської Армії. - Торонто-Львів, 1995. - Т. 28; Медична 
опіка в УПА //Літопис Української Повстанської Армії. - Торонто-Львів, 2001 

- Т. 32, кн. 2; Видання Г оловного Командування УПА //Літопис УПА. і-іова серія. 

- Київ-Торонто, 1995. - Т. /; Волинь і Полісся: УПА та запілля, 1943-1944 // 
Літопис УПА. ІЧова серія. - Київ-Торонто, 1999. - Т. 2; Боротьба проти УПА і наці- 
оналістичного підпілля: директивні документи ЦК Компартії України, 1943-1959 
//Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто, 2001. -Т. 3. 

Косик В. Україна під час Другої світової війни. 1938-1945. - Київ-Париж- 
Нью-І/Іорк-Торонто, 1992; Кентій А,В. Українська Повстанська Армія в 1944- 
1945 рр. - К., 1999; Кентій А. В. Українська Повстанська Армія в 1946-1953 рр. 

- К., 1999; Киричук Ю. ІЧариси з історії українського національно-визвольного 
руху 40-50 років XX століття. - Львів, 2000; Русначенко А. Народ збурений - К., 
2002.; Г огун А. Между Гитлером и Сталиньїм. Украинские повстанцьі. - Санкі • 
Петербург, 2004. 

^2 Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. - К., 1994 
-Т. 1. 

^3 Ткаченко С. Повстанческая армия: тактика борьбьі. - Минск, М., 2000. 
Ільюшин І. і. ОУН-УПА і українське питання в роки Другої світової війни 
(в світлі польських документів). - К., 2000; ільюшин і. І. Протистояння УПА і АК 
(Армії Крайової) в роки Другої світової війни на тлі діяльності польського підпілля 
в Західній Україні. - К., 2001.; Царук Я. Трагедія Волинських сіл 1943-1944 рр, 

- Львів, 2003. 



12 



Крайової (АК) на Волині''^. Ця ж проблематика розглядалася й на 
декількох міжнародних семінарах^5_ 

Отже науковцями вже створено певний історіографічний 
доробок з дослідження цієї тематики. Сподіваємося, що підго- 
товлене видання також сприятиме зміцненню джерельної бази, 
допоможе в неупередженому осмисленні складних і драматич- 
них подій того часу. 



Військово-адміністративна структура національно-визволь- 
ного руху на ПЗУЗ і ПСУЗ сформувалася у 1943 р., ще за часів 
нацистської окупації. В опанованих ОУН і УПА регіонах ПЗУЗ вона 
поділялася на фронт (збройна боротьба УПА) і запілля (військо- 
во-адміністративна діяльність ОУН). У слабоопанованих східних 
районах ПЗУЗ та на ПСУЗ визвольний рух діяв у повстансько-під- 
пільних формах. 

На початку 1944 р, в час переходу німецько-радянського 
фронту, повстанський рух на території земель організаційно охо- 
плювався Генеральними округами (ГО) УПА, які також називалися 
Генеральними військовими округами (ГВО). Одна ГВО діяла на 
ПЗУЗ і одна творилася на ПСУЗ. Загальне керівництво повстан- 
ським рухом в межах ГВО здійснювали крайові командування: на 
ПЗУЗ - УПА-ПівнІч, а на ПСУЗ - УПА-Південь. 

На чолі кожної ГВО та відповідного крайового командуван- 
ня стояв командир, який керував УПА і запіллям (підпілля ОУН). 
Керівництво УПА та службами забезпечення здійснювалося за 
допомогою військового і політичного штабів. До першого вхо- 
дили оперативний, розвідувальний"'^, господарчий, військо- 
во-вишкільний, політично-виховний відділи. До політичного 
штабу входили внутрішньо-політичний і зовнішньо-політичний 
відділи. Крім військового і політичного штабів, командуванню 
ГВО підлягали відділи (референтури) зв'язку і Червоного хрес- 
та (ЧХ). 

Запіллям УПА ГВО (підпілля ОУН) керував підлеглий коман- 
диру ГВО комендант. Апарат запілля поділявся на представле- 
ні у всіх ланках від ГВО до станиці (підпілля в селі) підрозділи 
(референтури) - організаційно-мобілізаційну, Службу безпеки, 



^5 Україна -Польща: важкі питання. - Варшава, 1998. - Т, 1-2; Варшава, 
1998. - Т. 3; Варшава, 1999. - Г. 4; Варшава, 2000. - Т. 5. 

Був підвідцілом Військової служби безпеки (ВСБ), яка відповідно була 
частиною референтури Служби безпеки ( СБ). 



13 



господарчу, суспільно-політичну та допоміжні підреферентури 
зв'язку і Червоного хреста. 

Організаційно-територіальна будова запілля УПА (підпілля 
ОУН) на ПЗУЗ у порівнянні з 1943 р. за деякими невеликими 
винятками залишилася незмінною. Низовою клітиною організа- 
ції була станиця''"^, декілька станиць об'єднані в кущ^^ (2-5 ста- 
ниць). Декілька кущів (2-5) об'єднувалися в підрайон, декілька 
підрайонів складали район, декілька районів (3-6)- військовий 
надрайон, декілька надрайонів- військова округа (ВО), декіль- 
ка округ - генеральна військова округа (ГВО), або край-земля 
(ПЗУЗ, ПСУЗ). 

На початку 1944 р. територія ГВО на ПЗУЗ розподілялася на 
чотири ВО; "Заграва""^, "Богун" ("Січ")20, 'Турів"2і , 'Тютюнник"22. 
Підпільні структури ОУН на ПСУЗ будувалися за загальними 
організаційними зразками і поділялися на округи та надрайони. 
Нижчі клітини, з причини організаційної неохопленості регіону, 
були розвинуті фрагментарно. 

Орієнтовна чисельність активних учасників запілля (членів 
і кандидатів ОУН, юнацтва ОУН) на ПЗУЗ і ПСУЗ становила до 
20 тис. осіб, а кількість симпатиків руху обраховувалася десятка- 
ми тисяч осіб, 

Організаційна будова УПА на ПЗУЗ і ПСУЗ від 1943 р. була 
наступною: найнижча бойова ланка - рій (в середньому 10 осіб, 
еквівалент відділення регулярної армії), 3-4 рої складали чоту 
(підвідділ; взвод); 2-3 чоти - сотню (відділ; рота); 2-5 сотень - 
курінь (батальйон); 2-3 курені - загін (полк); 1-5 загонів - групу 
(дивізія). У 1944 р. сталою залишалася будова від рою до сотні, 
а вищ,і ланки, пристосовуючись до обставин боротьби, постій- 
но реорганізувалися і мали індивідуальні особливості та назви. 
Зокрема, 1944-1945 рр. великі об'єднання різночисельних під- 
розділів УПА тут називалися загонами, бригадами і з'єднан- 



У залежності від кількості членів станиця могла додатково ділитися на 
осередки - ланки з 3-5 осіб. 

З причини організаційної неохопленості всіх населених пунктів кущова 
ланка могла бути відсутня і станиці підлягали підрайону. 

Включала Луччину, Костопільщину, Сарнєнщину в Україні та Столинщину, 
Пінщину в Білорусі. 

20 Включала Рівненщину, Здолбунівщину, ДубнІвщину, Крєменеччину. 
2^ Включала Володимир-Волинщину, Горохівщину, Ковельщину в Україні, 
Берестейщину, Кобринщину в Білорусі та Холмщину, Підляшшя в Польщі. 

22 Включала Кореччину, Гощанщину Рівненської обл., Житомирську, західну 
частину Київської обл. в Україні та південні райони Поліської обл. в Білорусі. 



14 



нями^З. Найвищими структурними формаціями УПА на ПЗУЗ і 
ПСУЗ були відповідно УПА-Північ та УПА-Південь. 

У першії^ половині 1944 р. вищі підрозділи УПА мали наступну 
структуру і командний склад. УПА-Північ: командир "Панас Мосур" 
("Омелян Кримський", "Охрім", Дмитро Клячківський)^'^; шефи 
військового штабу (ШВШ) "Карпович" ("Микола Крем'янецький", 
Михайло Медвідь), "Клим" ("Див", Борис Бедрик); політвиховник 
(пвх.) "Заславський" ("Галина", Яків Бусел). 

Група "Заграва": командири "Дубовий" ("Максим", Іван 
Литвинчук), "Далекий" ("Юрій", Степан Янишевський); ШВШ 
"Д. Дмитречко" (Триць", "Бористен", Дмитро Корінець), 
"Святославич" (Володимир Рудаков); пвх. "Зимний" (Степан 
Костецький). Загони групи: "Батуринський" - командири 
"Шакал" ("Шаула", Адам Рудик), "Лебедин"; "Корсунський" - 
командири "Лайдака" (Микита Скуба), "Ярок" (Дмитро Калинюк); 
"Прилуцький"2^ - командири "Острий" (Ярослав Ждан), 
"Гамалія" (Анатолій Монь); "Стародубський" - командир "Кузьма" 
("Кора", Макар Мельник); "Хвастівський" - командири "Юрій" 
("Рубашенко", Степан Коваль), "В. Чорнота". 

Група "Богун": командир "Роман" ("Еней", Петро Олійник), 
ШВШ "Гриць" ("Черник", Дмитро Казван)2б, пвх. "Середа". 
Курені (з'єднання) групи під командуванням: "Балабана", 
"Бувалого" (Андрій Трачук), "Кожуха" ("Вир", "Доко", Семен 
Котик), "Довбенка" (Іван Золотнюк), "Кирея" ("Недоля", Степан 
Трохимчук)^"^, "Лиха" ("Дик", Олександр Кайдаш), "Мамая" (Іван 
Салло). "Непитайла", "Рова" ("Сторчан", Олександр Степчук), 
"Хмари" (Олександр Калиновський), "Юрка" (Юрій Чуйковський), 
"Ясена" ("Ярбей", Микола Свистун) та ін.^з. Частина формувань 
групи діяла окремими підрозділами. 



23 З'єднання "Базар" (група "Тютюнник", УПА-Північ) і "Холодний Яр" (УПА- 
Південь) нараховували у квітні 1944 р. відповідно 148 і наближено 2 тис. осіб. 

24 Від лютого до серпня 1944 р. Д. Клячківський перебував по німецьку сто- 
рону німецько-радянського фронту, а обов'язки командира УПА-ПівнІч тимчасо- 
во виконував Я. Бусел. 

25 у березні 1944 р. загін було пре дано до складу групи "Тютюнник". 

26 ПІСЛЯ поранення у травні 1944 р. Д. Казвана, обов'язки ШВШ певно вико- 
нував "Г армаш" (ймовірно - Г ордій Загоруйко). 

^'^ У квітні 1944 р. курінь передано до складу групи "Тютюнник". 

23 Певно, у квітні 1944р. курені (з'єднання) групи "Богун" зведені у з'єднан- 
ня "Донбас" і "Холодний Яр". Перше під командуванням "Балабана" у складі куре- 
нів ( з 'єднань) "Довбенка " / "Бувалого " після боїв під Г урбами брало участь у рейді 
за р. Случ. З'єднання "Холодний Яр" під командуванням "Ясена" (1^1. Свистун) 23 
квітня 1944 р. передано до складу УПА-Південь. 



15 



Група "Турів": командир "Кайдаш" ( "Рудий", Юрій 
Стельмащук), ШВШ "Вовчак" (Олексій Шум), пвх. "Хмурий". 
Загони групи: ім. І. Богуна ("Богун")- командири "Сосенко" 
("Кліщ", Порфирій Антонюк), "Остріжський" ("Голобенко", Олексій 
Громадюк); "Пилявці" - командир "Лисий" ("Павлюк", Іван 
Климчак); "Полтавський" - командир "Назар Крига" (Климук). 
Частина формувань групи діяла окремими підрозділами. 

Група "Тютюнник": командир "Олекса Глід" ("Верещака", 
Федір Воробець), ШВШ "Василь Вечера" (Петро Гудзоватий), пвх. 
"Петро Степанченко" ("Орел", Єфрем Мовчан). З'єднання групи: 
"Базар" - командир "Онищенко" ("Павло", |\;1икола ІУІельник); 
"Крути" - командир "Черненко" ("Жук"); "Хмельницький" - коман- 
дир "Кватиренко" ("Юрко", Яків Яковлів). У східних регіонах ВО 
діяли окремі підрозділи групи^^. 

На початку 1944 р. територію ПСУЗ трансформовано у ГВО, 
а діючі на ній підрозділи групи "Кодак"30 та інші мілітарні фор- 
мування реорганізовано в УПА-Південь^і , командир "Леміш" 
("Ле", Василь Кук); ШВШ "Полтавченко" ("Данько", "Павчук", 
Олександр Даниленко), "Микола" ("Кропива", Василь Процюк), 
"Гончаренко" (Леонід Ступницький); пвх. "Сергій" ("Богдан", 
Михайло Степаняк). 

Складалася УПА-Південь з куренів під командою "Саблюка" 
(Остап Качан), "Крука" (Іван Климишин), "Бистрого" (Ярослав 
Білинський), "Наливайка" (Степан Савчук), "Макса" (Максим 
Скорупський), а також окремих груп і підвідділів. У квітні 1944 р. 
до неї перейшло з групи "Богун" з'єднання "Холодний Яр" 
у складі куренів під командуванням "Рова" ("Сторчан"), "Кожуха" 
("Вир")і"Мамая". 

Загальна чисельність УПА на ПЗУЗ і ПСУЗ на початку 1 944 р. 
налічувала 5-7 тис. осіб, а з урахуванням місцевих мілітарних 
структур (боївки, сільські самооборони) - 15-20 тис, при вели- 
кому мобілізаційному потенціалі. Навесні 1944 р., після про- 
ведення мобілізації, чисельність УПА на ПЗУЗ і ПСУЗ сягнула 
10 тис. осіб. Проте, вже у травні - на початку червня внаслідок 



23 Зокрема, у південних районах Житомирської обл. діяв загін у складі 7 груп 
(до 50 осіб) під командуванням члена проводу ВО "Тютюнник" "Дороша" (Петро 
Кухарчук). 

30 Була сформована восени 1943 р. з підрозділів групи "Богун" для діяль- 
ності на території ОСУ З і Трансністрії. 

31 Розподільник наказу ч. 2/44 ГВШ УПА від 26 січня 1944 р. включає УПА- 
Південь як окремого адресата (Літопис Української Повстанської Армії. ~ Торонто, 
1989. - Т 1. -С. 163). 



16 



масштабних операцій з боку внутрішніх військ (ВВ) НКВД та під- 
розділів Червоної армії (ЧА) відділи УПА почали швидко чисельно 
зменшуватися. 

Загальне історичне тло до наведеної організаційної розбу- 
дови і ДІЯЛЬНОСТІ УПА та запілля у 1944р, творила Друга світо- 
ва війна, в якій український національно-визвольний рух в усіх 
його формах активно намагався грати власну роль. Наближення 
наприкінці 1943 р. німецько-радянського фронту до охоплених 
повстанським рухом регіонів Правобережної України позначи- 
лося посиленою підготовкою останнього до боротьби з радян- 
ською владою. Ця підготовка велася як серед кадрів руху, так і 
серед цивільного населення. 

Організаційна робота полягала у перегрупуванні сил, децен- 
тралізації і конспірації, зокрема відділів УПА, побутово-господар- 
ському забеспеченні (підготування криївок, бункерів, господар- 
ських складів - магазинів) і т д. Суспільно-політична підготовка 
здійснювалася за допомогою інструкцій, виховно-підготовчих 
курсів (відправ), зборів населення, роз'яснювальної роботи та 
інш. 

Водночас було підготовлено кадри до пропагандивної акції 
серед бійців наступаючої Червоної армії. Виготовлено велику 
кількість звернень-листівок, у населених пунктах запроваджено 
масове писання на стгінах національно-визвольних, антирадян- 
ських та антинімецьких кличів і гасел. 

У свою чергу, з радянської сторони для руйнування німецько- 
го тилу та ліквідації українського визвольного ("націоналістично- 
бандитського") руху на початку 1944 р. на території ПЗУЗ були 
задіяні великі з'єднання червоних партизанів загальною чисель- 
нітю до 1 о тис. осіб. Швидко рухаючись, ведучи активну розвідку 
і бої з невеликими німецькими частинами, партизани, зокрема 
у ПІДЛІСНИХ та лісових районах, заходили майже в кожне село, 
де вступали у бої з виявленими підрозділами УПА, ліквідували 
учасників визвольного руху, викривали і забирали господарські 
склади (магазини), знищували пропагандивні надписи-гасла. 

Невеликі сутички і великі бої між УПА та червоними пар- 
тизанами відбулися з перемінним успіхом у більшості районів 
ПЗУЗ. Серед більших, зокрема, бої куреня "Кори" з підрозді- 
лами Рівненського з'єднання № 1 (командир Василь Бегма), 
куренів "Криги" і "Лисого" з підрозділами Чернігівського з'єд- 
нання (командир Олексій Федоров), загону ім. І. Богуна (коман- 
дир "Сосенко") з 1-ю Українською партизанською дивізією 
ім. С.А. Ковпака (командир Петро Вершигора), Наслідком остан- 



17 



нього бою була втрата наприкінці січня 1944 р. повстанської бази 
загону ім. к Богуна - "Січ" у свинаринських лісах на Володимир- 
Волинщині. 

у січні 1944 р. підрозділи ЧА увійшли на опановану УПА та 
її запіллям територію ПЗУЗ, а вся територія ПСУЗ опинилася 
по радянську сторону. Взимку-на початку весни 1944 р. лінія 
німецько-радянського фронту стабілізувалася і пролягла тери- 
торією районів; Ратно-Ковель-Торчин-Кременець-Тернопіль. По 
німецьку сторону залишилася тільки західна частина Волинської 
області. Загалом на ПЗУЗ і ПСУЗ перебувало понад 500 тис. різ- 
норідних військ ворожих УПА армій. Для українського визвольно- 
го руху розпочався новий, підрадянський період діяльності. 

З незначними втратами фронт перейшла більшість підроз- 
ділів УПА. Переходили здебільшого окремими невеликими від- 
ділами - чотами, рідше сотнями, рейдуючи у лісовій місцевості, 
в інших випадках, у безлісних місцевостях, відділи розчлено- 
вувалися і перебували в селах під виглядом членів родин, або 
у завчасно підготовлених сховищах (криївках, бункерах). Нерідко 
практикувався перехід фронту під виглядом червоних парти- 
занів. Найгірші наслідки при переході фронту мала тимчасова 
демобілізація підрозділів. Водночас з УПА на радянську сторону 
перейшла більшість іншонаціональних відділів. 

У перші дні встановлення радянської адміністрації найбіль- 
ших втрат зазнала господарська ділянка УПА. Недостатня кон- 
спірація, активна діяльність агентури органів держбезпеки при- 
звели до ліквідації близько 75% організаційно-військових складів 
(підземних сховищ, магазинів). 

Виконуючи оперативні інструкції командування, підрозді- 
ли УПА намагалися не вступати у бої з наступаючою Червоною 
армією, Однак, частини ЧАта ВВ НКВД, інформовані про антира- 
дянський характер діяльності визвольного руху, відразу присту- 
пили до його ліквідації32. За радянською звітністю, одні з перших 
більших боїв між УПА і ЧА відбулися на Сарненщині 12 і 18 січня 
1944 р. Тоді підрозділи загонів "Лайдаки" і "Яреми", зазнавши 
невеликих втрат, відступили^з Проте за повстанською звітніс- 
тю, 18 січня 1944 р. сотня із загону "Яреми" під командуван- 



3^ Про поінформованість радянських військ щодо "ворожої анти радянської 
діяльності українсько-німецьких націоналістів" свідчить доповідна начальника 
політуправління 1-го Українського фронту генерал-майора С. Шатілова секрета- 
рю І4К КП( б)У М. Хрущову ( І4ентральний державний архів громадських об'єднань 
України, далі ' ЦЦАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 930, арк. 11-12). 

33 ІЩАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 930, арк, 16. 



18 



ням "Ворона" (Василь Борозенко) мала в броненському лісі на 
Сарненщині переможниі^ біі^ з радянським військовим підрозді- 

Л0М34. 

По німецьку сторону фронту Вермахт і поліція намагалися 
очистити своє запілля від партизанів і повстанців. У відношенні до 
УПАЇхні чинники іноді шляхом контактів (переговорів) пробували 
неі^тралізувати або залучити на свіі^ бік її підрозділи. Згадуючи 
про німецько-українські контакти, слід зауважити, ш.о на загал 
вони були заборонені з боку керівництва УПА і ОУН. Однак, поза 
забороною в обставинах швидкозмінних боі^ових діі^ вони все ж 
відбувалися. В залежності від статусу учасників контактування 
результати були різними і зводилися головно до тактичних угод 
щодо переміш,ення, обміну інформацією, полоненими, наданням 
німецькою стороною зброї. 

Намагання німецької сторони силою підпорядкувати собі 
повстанські підрозділи не мали успіху. Зокрема, на Володимир- 
Волинщині командуванню УПА вдалося вивести з кільця оточен- 
ня загін ім. І. Богуна (1200 чол.), а колишнього його команди- 
ра "Сосенка" (Порфирій Антонюк) "за зговорення з німецьким 
окупантом" було розстріляно. В інших регіонах взимку-навесні 
1944 р. у боях з німецькими військами зазнали поразок курені 
"Крука" (Іван Климишин), "Мороза" (Григорій Кузьма) та інші 
менші підрозділи. У сутичках з німецькими частинами загинули 
НІВЦи групи "Турів" сот. "Вовчак'' (Олексій Шум) та комендант ВО 
"Богун" хор. "Пташка" (Сильвестр Затовканюк). 

З початком 1944 р. набули нової гостроти на ПЗУЗ україн- 
сько-польські взаємини. Значною мірою це було пов'язане зі 
створенням і діяльністю на Володимир-Волинш,ині, Ковельш,ині, 
а також Холмш,ині та Грубешівщині (Польща) польських військо- 
во-партизанських підрозділів. їх основою були відновлена 27-ма 
Волинська дивізія АК та "Батальйони хлопські" (БХ). Намагання 
27-ї дивізії здобути на Волині "оперативний простір" зустріло 
збройний спротив УПАта запілля. На Грубешівщині весною-літом 
1944 р. бої між УПА та польськими підрозділами набрали фрон- 
тового характеру35. Після відходу з ПЗУЗ радянсько-німецького 
фронту україннсько-польське збройне протистояння на Волині 
почало швидко зникати. На противагу цьому на українських 



Центральний державний архів вищих органів влади І управління України, 
далі - ЦЦАВО, ф. 3833, оп. 1, спр. 234, арк. 19. 

55 З українського боку в боях брав участь, зокрема, загін групи "Турів" 
Ім. І. Богуна. 



19 



етнічних територіях Холмщини та Грубешівщини в Польщі цей 
процес переживав піднесенняЗб. 

З приходом на територію ПЗУЗ Червоної армії там розпо- 
чалася організація радянських адміністративно-партійних і ре- 
пресивних органів (НКВД, НКГБ) на місцях. Військова контр- 
розвідка "Смєрш" і ВВ НКВД в запіллі 1-го Українського та 1-ґо 
Білоруського фронтів активно зайнялися "очищенням" регіону 
від "ворожих елементів". 

у деяких районах прифронтової смуги практично відразу 
розпочалася спонтанна мобілізація чоловічого населення до 
Планова ж мобілізація розпочалася навесні, зокрема 1 бе- 
резня 1944 р.- у Рівненській області. Загалом у перші місяці 
року у Рівненській і Волинській областях було мобілізовано понад 
100 тис. осіб. Мобілізація супроводжувалася неявкою на збірні 
пункти частини новобранців, тому для забезпечення цього захо- 
ду залучалися підрозділи ВВ НКВД і ЧА, дії яких в цілому набули 
характеру ловів (облав)38. Насильницька мобілізація та певний 
спротив населення у березні-квітні 1 944 р. стали однією з причин 
значного зростання чисельності відділів УПА. 

Чисельне збільшення УПА на початку весни 1 944 р. супрово- 
джувалося нарощуванням зусиль радянських органів, спрямова- 
них на її ліквідацію. Зокрема, з проекту звіту секретаря ЦК КП(б)У 
ІУІ, Хрущова секретарю ЦК ВКП(б) Й. Сталіну випливає, що до 
Рівненської і Волинської областей було направлено дві брига- 
ди ВВ НКВД та оперативні групи НКВД і НКГБ, а місцеві органи 
НКВД і НКГБ організовували "агентурну сітку з наших людей, а 
також з учасників "УПА" і "УНРА", і засилали їх у "банди для роз- 
кладової роботи"39. 

Планувалися також інші заходи: створення у кожному районі 
з радянських партизанів загонів НКВД (на 13 березня 1944 р. 
було створено 19 загонів загальною чисельністю 1581 осіб), 
прибуття 5 бригад ВВ НКВД, озброєння обласних та районних 
активів радянської адміністрації, виселення сімей повстанців 
у віддалені місцевості СРСР та т. ін 40. 

Навесні 1945 р. діюча там Холмська округа була передана до складу 
Закерзонського краю ( Західноукраїнські землі - ЗУЗ). 

3^ ІЧа середину лютого 1944 р. у Рівненській області було мобілізовано 10676 
осіб українського населення ( І4ДАГ0, ф. 1, оп. 23, спр. 930, арк. 38-41). 

35 На 15 квітня 1944 р. у Рівненській області з 57677 мобілізованих 10500 
осіб, тобто кожного п'ятого, було мобілізовано "у примусовому порядку" ( ЦДАГО, 
ф. 1, оп. 23, спр. 890, арк. 41). 

ЗдЦДАГО, ф. 1, ОП.23, спр. 703, арк. 13. 
Там само, арк, 17-19. 



20 



Зі свого боку, визвольний рух в багатьох місцевостях намагав- 
ся активно протидіяти встановленню радянської адміністрації та 
мобілізації до ЧА: здійснювалися напади на райцентри і населені 
пункти^"'; ліквідувалися заклади різних органів; у сільрадах зни- 
щувалися списки перепису населення і військовозобов'язаних; 
проводилася активна антипризивна агітаційна кампанія та напади 
з відбиванням колон новобранців на дорогах до збірних пунктів. 

Керівництво руху, передбачаючи перспективу втрати в скоро- 
му майбутньому чоловічих резервів для поповнення повстанських 
підрозділів, на початку березня 1944 р. розпочало контрмобіліза- 
цію до УПА. Зокрема, на Мізоччині (Рівненська обл.) вона почала- 
ся в ніч на З березня. Однією з причин призову до УПА також були 
оперативні плани широкого розгортання повстанської діяльності 
у центральних, південних та східних регіонах України. Внаслідок 
мобілізації повстанські підрозділи швидко зросли чисельно. 
Наближене співвідношення колишніх учасників УПА до новобран- 
ців нерідко складало 1 до 5. Слабка військова підготовленість та 
недостатнє забезпечення таких підрозділів стали причиною вели- 
ких людських втрат, яких невдовзі вони зазнали. 

Під час проходження лінії фронту повстанці, виконуючи 
іструкції керівництва, намагалися різним чином дістати якомога 
більшу кількість озброєння та всіляких військових матеріалів. 
За різними свідченнями, повстанцями була захоплена велика 
кількість легкого і важкого стрілецького озброєння, засоби пере- 
сування (транспортування) і зв'язку, гармати, танки і навіть реак- 
тивна мінометна система "Катюша" та літак У-2. 

Акції по здобуттю озброєння та матеріалів часто набували 
характеру збройних сутичок. Зокрема, у Рівненській області у 
січні-лютому 1944 р. радянськими джерелами зафіксовано 154 
таких сутички ("нальоти"), в яких загинуло 439 військовослуж- 
бовців ЧА"^^. Під час одніє з сутичок, 29 лютого 1944 р., було 
смертельно поранено командуючого 1-им Українським фронтом 
генерала армії Миколу Ватутіна^^. 



^ ^ у січні-лютому 1944 р. у Рівненській області радянські органи зафіксували 
7 нападів на райцентри І 67 нападів на населені пункти, під час яких загинуло від- 
повідно 1 12 і 553 особи (ЦЦАГО, ф. 1, оп. 23, спр, 930, арк. 68). 

^2 ЦЦАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 930, арк. 68. 

Як це не парадоксально, але під час поховання М. Ватутіна у Києві, в 
почесній иаргі, за свідченням учасника, серед інших стояли й мобілізовані до ЧА 
з Рівненської області колишні вояки УПА. (Див.: Мосійчук Ф. "55 років тому... Як 
повстанці УПА хоронили. , . радянського генерала, командуючого 1 -им Українським 
фронтом І^иколу Ватутіна", Поліський маяк, З квітня 1999 р. - № 10(6859). 



21 



Зростання чисельності та бойової активності УПА в тилу 
ЧА спричинили проведення декількох великих оперативно-вій- 
ськових операцій ВВ НКВД із застосуванням усіх видів зброї. 
Так, 21-27 квітня 1944 р. проведено операцію по оточенню і 
прочісуванню великого масиву кременецьких лісів^^. До про- 
ведення операції було залучено "найбільшу кількість військових 
сил і оперативних працівників", зокрема, чотири стрілецькі бри- 
гади"^^^ кавалерійський полк, танковий підрозділ (15 легких тан- 
ків), легку авіацію; загальна чисельність використанних військ 
склала понад 15 тис, осіб^^. В їх оточенні опинилися з'єднання 
УПА-Північ та УПА-Південь чисельністю близько 4 тис. вояків і 
новозмобілізованих, а також понад 1 тис. осіб цивільного насе- 
лення, яке з різних причин залишило свої домівки і переховува- 
лося у лісах. 

Під час операції повстанські підрозділи були змушені вести 
важкі фронтальні оборонні бої, що проходили з перемінним успі- 
хом"^^. Кульмінацією стали бої 24 квітня в районі с. Гурби (Горби). 
Внутрішнім військам, не дивлячись на застосування кавалерії, 
танків і артилерії, не вдалося збити повстанців з займаних пози- 
цій і видавити їх з лісового масиву на відкритий простір, на тили 
фронтових військ ЧА в районі м. Кременця. Вранці 25 квітня 
1944 р. підрозділи УПА, залишаючи обози і госпіталі, провівши 
один великий бій в с. Буща, змогли трьома колонами вийти з ото- 
чення. Основну частину людських втрат в Кременецькій операції 
з боку УПА склали новозмобілізовані, поранені та цивільне насе- 
лення"^^. 



Внутренние войска в Великой Отечественной войне, 1941-1945. - М, 
1975, - С. 627. 

^5 Дві бригади перед тим прибули з Північного Кавказу, де брали участь у 
виселенні місцевих народів, звинувачених у співпраці з німецько -нацистськими 
окупантами. 

За повстанськими звітами в операції також брали участь підрозділи ЧА 
другої фронтової лінії] а загальна чисельність військ обчислювалася у 30-35 тис. 
осіб. 

За звітами ВВ іЧКВД, відбулося 26 боєвих зіткнень (боїв), причому деякі з 
них тривали по 8-1 1 годин. (Див.: Внутренние войска в Великой Отечественной 
войне, 1941-1945, -С 628). Великий масив інформації про боротьбу проти під- 
пілля в тому теж і на ПЗУЗ, якого автор не мав змоги провірити, можна знайти в 
Архіві Внутрішніх Військ Українського Округу копії якого кромі Києва знаходять- 
ся теж І в Тґіе Реіег ^. РоҐюіїпуі Соііесїюп оп Іпзигдепсу апд Соипіег-Іпзигдепсу 
іп икгаіпе в бібліотеці Університету Торонто. Опис криївок та різних структур в 
боротьбі проти підпілля базованих на архіві Внутрішніх Військ дивись: Потічний, 
П.Й. Архітектура резистансу; криївки І бункри УПА в радянських документах. 
Літопис УПА,- ТоронтО'Львів, 2002. -Т. 38. 



22 



Під час інших операцій ВВ НКВД за участю частин ЧА навес- 
ні-влітку 1944 р. були повністю або частково розбиті курені 
та сотні "Бистрого" (Ярослав Білинський), "Богуна" (Анатолій 
Костецький), "Буревія" (Петро Базелицький), "Кирея'' (Степан 
Трохи мчук), "Лиха" (Олександр Поліщук), "Мазепи" (Іван 
Кобиць), пор. "Острого" (Ярослав Ждан), "Хмари" (Олександр 
Калиновський), "Чорноти", "Шакала" (Адам Рудик), хор. "Юрка" 
(Юрій Чуйковський) та інш. Великих втрат зазнали рейдуючі на 
схід підрозділи групи "Тютюнник" (з'єднання "Базар") та з'єднан- 
ня "Холодний Яр" (курені "Вира", "Міші"). 

Все це змусило командування УПА провести часткову демо- 
білізацію та реорганізацію великих підрозділів, пристосувавши 
їх до нових умов боротьби на території ПЗУЗ і ПСУЗ. Остання 
обставина стосується і запілля (ОУН), яке фактично повністю 
перетворилось на протирадянське підпілля. Що ж до невели- 
ких підрозділів УПА, то вони, дотримуючись засад конспіра- 
ції, постійно маневрували і, уникаючи нав'язаних противником 
фронтальних боїв, завдавали ударів по місцевих радянських 
адміністративних органах, силових структурах, транспортному 
сполученню і зв'язку. 

До невеликих підрозділів УПА місцевого значення органі- 
заційно також відносилися проміжні структури між військом і 
запіллям - відділи особливого призначення (ВОП). У кожному 
підпільному районі, як правило, мав діяти один ВОП у форматі 
чоти (20-40 осіб). В оперативному відношенні ВОПи підлягали 
військовій референтурі і Службі безпеки (ОБ), однак на відміну 
від боївок ОБ (10-20 осіб) не мали слідчо-каральних функцій, а 
здійснювали диверсійно-бойові акції. Місцеві підрозділи військо- 
во були слабше підготовлені і це призводило до того, ш,о вони 
були "не в силі вив'язатися" з покладених на них командуванням 
УПА завдань. Під час бойових сутичок з ВВ НКВД ВОПи й боївки 
не витримували при першому наступі противника ) відступали. 

Нова зустріч національно-визвольного руху на початку 1 944 р. з 
радянською ("східною") дійсністю спонукала частину його активу на 
ПЗУЗ і ПСУЗ до переосмислення потреб і засобів визвольної бороть- 
би в Україні і СРСР, викликала необхідність внесення змін в ідейно- 
політичні засади, організаційні форми і тактику боротьби ("револю- 



За радянськими даними, з боку повстанців було вбито 2018 осіб, зааре- 
штовано- 1570. Серед трофеїв були: 1 літак (У-2), 7 гармат, 15 мінометів, 42 руч- 
них кулемети, 3 1 автомат, 298 гвинтівок, 120 возів, 129 коней та інш. (Державний 
архів Російської Федерації, 9401, спр^ 65, арк. 8.). 



23 



ції"). Реалізацію цього стало утворення на І Установчому з'їзді, що 
пройшов 1 7- 1 8 липня 1 944 р. в районі с. Дермань Мізоцького району 
Рівненської області, Народно-Визвольної Революційної Організації 
(НВРО). Учасники з'їзду^^ обрали Центральне Керівництво ("рево- 
люційний актив") НВРО у складі "Леміша" (Василь Кук, керівник), 
"Заславського" (Яків Бусел) та "Сергія" (Михайло Степаняк)^^. У 
серпні 1944 р. до керівництва також був включений "Охрім" ("Клим 
Савур", Дмитро Клячківський)5і. 

На з'їзді були прийняті керівні документи - резолюції і статут 
НВРО. Текст резолюцій тимчасово заступав програму організації, 
яка мала бути прийнята на майбутньому конгресі. При публікації 
резолюцій НВРО (неповний текст) з конспіративних причин не 
були представлені розділи про ставлення до ОУН, Проводу ОУН 
та "організаційної справи". У неопублікованій частині резолюцій 
НВРО (повний текст) керівником НВРО визначався Провід ОУН. 

Згідно з керівними документами зміни в ідейно-політичних 
засадах полягали у декларуванні - на рівні з національним - 
боротьби за соціальне визволення, за новий соціальний і еко- 
номічний лад, демократизацію всього державного і суспільного 
життя в СРСР. Зміни у тактиці боротьби виявилися в тому, що 
НВРО брала на себе обов'язки керівної політичної організації 
всіх протиімперіалістичних сил в Україні. Основою її діяльності 
визначалася боротьба "проти диктатури Сталіна і його партійно- 
більшовицької кліки" за повалення "сталінсько-більшовицького 
режиму в СРСР і встановлення народно-революційної влади 
через утворення народно-революційних урядів". 

В Україні НВРО боролась за новий тип народної держави, а 
в СРСР - за побудову незалежних національних держав, для чого 
необхідно було підняти на боротьбу трудящі маси, всі народи 
і протиімперіалістичні елементи. Боротьба мала проводитися 
"шляхом революції" - загального збройного повстання. 



Достеменно відомо про участь у роботі з'їзду в. Кука ( "Леміш"), 
М. СтєпанякаС'Богдан", "Дем'янНестеровт", "Сергій"), Я. Бусла( "Заславський", 
"Галина"), Я Дудара ("Верес", ^'Чавун"), П. Олійника ( "Роман"), Є. Басюка 
("Коломієць"), "Середи". Можлива також участь Л. Ступницького ("Гончаренко"), 
І. Литвинчука ("Максим"), Ф. Воробця ("Олекса Глід"), М. Свистуна ("Ясен"), 
П. Матвійчука ("Крилач"). 

ЗО липня 1944 р. був поранений та заарештований органами НКВД. 
5' За свідченнями Олександра Луцького, провідником ІЧВРО був "Леміш", 
політичним референтом - "Сергій", референтом пропаганди - Т алина", військо- 
вим референтом - "Клим Савур" (Див,: Кокін С.А. Анотований покажчик доку- 
ментів з історії ОУІЧ І УПА у фондах Державного архіву СБУ. - К., 2000; Проблема 
ОУН-УПА. Попередня історична довідка, - К., 2000. - С. 98). 



24 



До тактичних змін також відносилося запровадження нової 
назви для національно-визвольного руху. ІДе мотивувалося 
потребою нових форм і тактики передусім для дій "на Сході". 
Військово-повстанської форми УПА не вистачало для політич- 
ної роботи, а проти подальшого використання форми ОУН були 
закиди щодо "співпраці оунівців з нацистами", про що постійно 
трубила радянська пропаганда. 

Практичне переведення змін по впровадженню НВРО на ПЗУЗ 
і ПСУЗ розпочалося у вересні 1 944 р. Керівники генеральних округ 
та відповідні нижчі структури були повідомлені про "створення 
нової організації, як об'єднання революційних сил", та отримали 
до опрацювання і виконання керівні документи. Ріст (поширення) 
НВРО полягав у видозміні існуючих структур ОУН (зміна назви та 
інш.). В організаційній діяльності цей процес виявився, зокрема, 
у переході до "внутрішньо-організаційної демократії" (при цьому 
відкидалися "нездорові засади особистої диктатури"). Остання 
обставина разом з потужною провокативно-агентурною діяльніс- 
тю радянських спецорганів стала певним підґрунтям для регіо- 
нального внутрішньоорганізаційного протистояння. Це у подаль- 
шому дало можливість називати НВРО опозицією^^. 

Оскільки організаційні перетворення на ПЗУЗ і ПСУЗ були 
прийняті частиною керівництва визвольного руху автономно, 
по радянську сторону німецько-радянського фронту, остаточ- 
не рішення про діяльність НВРО мало бути прийняте за участі 
Проводу ОУН і ГК УПА. 

Згодом виявилося, що створення за ініціативою Проводу 
ОУН і ГК УПА на І Великому зборі (відбувся 11-15 липня 1944 р. 
на Самбірщині в Карпатах фактично одночасно з І Установчим 
з'їздом НВРО на Рівненщині) "загально- національного керівного 
центру визвольної боротьби" - Української Головної Визвольної 
Ради (УГВР) призвело до формальної ліквідації НВРО наприкінці 
1944 р.53. Загалом процес ліквідації НВРО на ПЗУЗ і ПСУЗ зайняв 
понад півроку. 



52 Див.: Киричук Ю. Історія УПА. - Тернопіль, 1991. - С. 21; Дужий П. "Чи 
була опозиція в УПА?", За вільну Україну, 1992, 2 липня; Киричук Ю. Нариси з 
історії українського національно-визвольного руху 40-50-х років XX століття. 
-Львів, 2000. -С. 110. 

53 Рішення Про ліквідацію НВРО було прийняте на засіданні Проводу ОУН, 
що відбулося в листопаді 1944 р. на Рогатинщині (сучасна Івано-Франківська 
область) за участі р. Шухевича ("Тур"), Д. Маївського ("Зруб"), Д. Грицая 
("ПєрєбийнІс") та прибулих з ПЗУЗ В. Кука ("Леміш"), Я. Бусла ("Галина") і 
Д. Клячківського ( "Охрім"). 



25 



Значної реорганізації з приходом на ПЗУЗ радянської влади 
зазнав зв'язок в УПА і запіллі. На початках ще діяв налагоджений 
і розвинутий в період німецької окупації кур'єрський зв'язок за 
системою естафети ("штафета") з централізованими пункта- 
ми пересилання і отримання пошти. При тому лінії з'язку УПА і 
запілля не перетиналися і діяли відокремлено. Невідповідність 
усталеної системи зв'язку радянській дійсності, значні людські 
втрати і великі перерви у сполученні спричинили потребу його 
граничного скорочення і реорганізації. З цією метою у підпіллі 
було запроваджено використання завчасно обумовлених місць і 
дат для залишання пошти ("мертві пункти зв'язку") та зустрічей 
підлеглих з керівниками. В УПА для зв'язку використовувалися 
кур'єрські групи (2-5 осіб). У 1945-1946 рр., після реорганізації 
повстанських підрозділів у збройне підпілля, курєрський зв'язок 
практикувався для передачі кореспонденцій на великі відстані. 

У липні 1944 р. Червона армія розпочала загальний наступ і, 
швидко руйнуючи фронт, досягла рубежу р. Вісла у Польщі. Вся 
територія ПЗУЗ і прилеглі українські етнічні землі Холмщини та 
Підляшшя (Польща) опинилася під радянським впливом. ІДей 
наступ призвів до виходу з ПЗУЗ, окрім німецьких військ, пере- 
важаючої частини фронтових і тилових частин ЧА, прикордон- 
них і внутрішніх військ НКВД. Це дало можливість керівництву 
визвольного руху налагодити, а в деяких районах реанімувати 
діяльність підпілля та УПА. 

У липні-серпні 1944 р. структура національно-визволь- 
ного руху на ПЗУЗ і ПСУЗ була реорганізована. Діючі від 
1943 р. чотири ВО переформовано і на їх основі в рамках НВРО 
утворено три54 генеральних округи (ГО): північно-західну55(пров. 
"Максим Дубовий" - Іван Литвинчук), північно-східну^б (пров. 
"Шигунич Денис" - Федір Воробець), південно-східну (пров. 
"Роман" - Петро Олійник). Межею між двома першими ста- 
ла р. Горинь. Територія південної Рівненщини (лівобережжя р. Го- 
ринь), Кременеччина (волинські райони Тернопільської області), 
Кам'янець-Подільська і Вінницька області та південна частина 



54 Загалом планувалося створити п'ять ГО у складі НВРО (ЦДАГО, ф. 1, оп. 
23. спр. 23, арк. 20) Назви і територія двох ГО не встановлені, 

55 Включала територію Волинської області і північно-західну частину 
Рівненської області в Україні, Берестейщину і Пінщину (Білорусь), Холмщину і 
Підляшшя (Польща). 

56 Включала територію всієї правобережної, по р. Г оринь, частини 
Рівненської області, Житомирську область і західну частину Київської області в 
Україні та деякі прилеглі південні райони Білорусі. 



26 



Київської були закріплені за південно-східною ГО ("22"). Кожна 
ГО поділялася на три ВО. 

У другій половині 1944 р. також зазнали реорганізації діючі на 
ПЗУЗ і ПСУЗ підрозділи УПА. Групи ^'Заграва", "Турів" І "Тютюнник" 
переформовані у з'єднання груп (ЗГ) "33" ("Завихост") і "44" 
("ЗГ", "444"), які діяли відповідно на території північно-західної і 
північно-східної ГО. На території південно-східної ГО продовжу- 
вала діяти УПА-Південь разом з включеною до її складу групою 
"Богун" (певно під назвою "Донбас"). 

Структура і командний склад вищих ланок УПА на ПЗУЗ 
і ПСУЗ були наступними: командир УПА-Північ "Охрім" (Дмитро 
Клячківський)57^ ШВШ "Клим" ("Див", Борис Бедрик), політви- 
ховники "Заславський" (Яків Бусел) і "Вадим" ("Золотаренко"). 

До складу ЗГ "33" ("Завихост") входило 6 бригад та інші під- 
розділи чисельністю до 1500 осіб. На чолі з'єднання стояли: к-ри 
"Максим Дубовий" (Іван Литвинчук), "Кайдаш" (Юрій Стельмащук); 
ШВШ "Остріжський" (Олексій Громадюк); пвх. "Погідний". 

Бригади: "Жовті Води" (ім. Острого, "0150")- к-р "Галайда" 
(Григорій Решетин); "Пам'ять Крут" (ім. Лайдаки, "050")- 
к-р "Ярок" (Дмитро Калинюк); "Пилявці" (ім. Байди, "0450")- 
к-ри "Лисий" (Іван Климчак), "Ігор" (Іван Кисіль); "Помста Базару" 
(ім. Назара, "0550")- к-р "Верховинець" (Григорій Троцюк); 
"Соборна Україна" (ім. Вовчака, "0350")- к-р "Ромб" ("Голуб", 
Тихін Зінчук); "Холмська" (ім. Мазепи, "0250")- к-ри "Буря", 
"Ткач" (Дмитро Корейчук). 

Всі бригади базувалися у північній, лісовій частині ГО. Окремі 
підрозділи організовувалися також у південних районах, зокре- 
ма курені під командуванням "Юрченка" ("Довбуш", Василь 
Левочко) та "Чорноморця" (Олексій ІУІельник). Однак відкрита 
(безлісна) місцевість та оперативно-агентурна діяльність НКВД 
призвели до їх швидкої ліквідації. 

До складу ЗГ "44" ("ЗГ", "444") входили три загони та інші 
підрозділи чисельністю до 1 тис. осіб. На чолі з'єднання стояли: 
к-р "Шигунич Денис" (Федір Воробець); ШВШ "Василь Вечера" 
(Петро Гудзоватий); пвх. "Петро Степанченко" (Єфрем Мовчан), 
"Святославич" (Володимир Рудаков). 

Загони: "Дорош" - к-р "Стальний" (Никон Семенюк), 
"Прилуцький" - к-р "Дяченко" ("Гамалія", Анатолій Монь), 
"Стародубський" - к-р "Кузьма" (Макар Мельник). Частина під- 



5'^ у серпні 1944 р, повернувся до виконання своїх обов'язків. 



27 



розділів ЗГ "44" діяла малочисельними групами (5-20 учасників) 
у східних районах ГО (Житомирщина, Київщина). 

Структура і командниі^ склад УПА-Південь були такими: к-ри 
"Леміш" (Василь Кук), "Роман" ("Стариі^", Петро Олійник); ШВШ 
"Гончаренко" (Леонід Ступницький), "Ясен" (Микола Свистун); 
пвх. "Козуб (Сочинський). З'єднання; "Донбас" - к-р "Босота" 
("Юда", ІУІатвій Токар); "Холодний Яр" - к-ри "Ясен" (ІУІикола 
Свистун), "Вир" (Семен Котик). 

До складу з'єднань входили курені (бригади) під командуван- 
ням "Бистрого" (Ярослав Білинський), "Вира", "Довбенка" (Іван 
Золотнюк), "Міші" ("Великан", Михайло Кондрас), "Коваленка" 
(Микола Мельник), "Шаркана" ("Саблюк", Остап Качан), "Шума", 
"Чернеця", "Байди". Сотні діяли під командуванням "Андрія", 
"Голоти", "Ваньки", "Вітра", "Володимира", "Ворона", "Вертуна", 
"Веремії", "Крука", "Криги", "Кума" (Іван Мегера), "Меча" (Панкрат 
Трачук), "Мухи", "Наливайка", "Панька", "Партизана" (Потапчук), 
"Підхмарного" (Анатолій Шморгун), "Пограничного", "Смілого", 
"Сокола", "Сома", "Тернини", "Тополі", "Хмари" (Григорій 
Кравчук), "Чорногори", "Шепила", "Шпали", "Щуки", "Щупака", 
"Ярошенка" та інш. 

Частина підрозділів УПА-Південь діяла малочисельними гру- 
пами (20-50 осіб) у південно-східних регіонах ГО (Кам'янець- 
Подільська, Вінницька, Київська області) та за її межами 
(Тернопільська, Львівська області). Чисельність УПА-Південь на 
початок осені 1944 р. становила до 1,5 тис. осіб. Загальна 
чисельність діючих на ПЗУЗ і ПСУЗ підрозділів УПА у другій 
половині 1944 р. нараховувала близько 4 тис. вояків, що разом 
з мережею підпілля складало до 8 тис. учасників національно- 
визвольного руху, Восени 1944 р. у Волинській і Рівненській 
областях та на Кременеччині (Тернопільська обл.) їм протистоя- 
ли 9-та стрілецька дивізія, 16-та, 20-та, 21 -ша і 22-га стрілецькі 
бригади ВВ НКВД чисельністю понад 15 тис. осіб. Крім того, 
у сільській місцевості діяли групи охорони громадського поряд- 
ку, загони "совпартактиву" та сільські винищувальні батальйони 
("стрибки"). Зокрема, у Волинській та Рівненській областях таких 
формувань було понад 800 (чисельність - 10-15 тис. осіб), з них 
винищувальних батальйонів при районних відділах НКВД - понад 
60 (1,5-2 тис. осіб). 

Окремі угрупування складали частини дислокованих на ПЗУЗ 
прикордонних військ НКВД (понад 5 тис.) та ЧА, які при потребі 
залучалися до проведення протиповстанських операцій. Загальна 
чисельність радянських мілітарних струкрур на ПЗУЗ і ПСУЗ з 



28 



урахуванням тих, що діяли у прилеглих до Волинської і Рівненської 
областей регіонах України і Білорусі, перевищувала 50 тис. осіб. 

Кінець 1944 р. характеризувався пожвавленням, після 
літнього спаду, організаційно-військової діяльності УПА. 
Повстанський рух охоплював всю Волинськуі Рівненську області, 
частини Житомирської, Тернопільської, Кам'янець-Подільської, 
Вінницької, Київської областей і прилеглих регіонів Білорусі та 
Польщі. У західних (волинських) областях боротьба мала більші 
масштаби, в інших регіонах - менші і значною мірою залежні від 
повстанських рейдів. Серед значніших, вдалих для УПА акцій 
слід назвати засідку 11 грудня 1944 р. на Рокитнівщині підроз- 
ділів ЗГ "44" (к-ри "Стальний", "Сівач" та інш.) проти відділу ВВ 
НКВД, в результаті якої останній втратив 1 17 чол. вбитими. 

Одним з найпоширеніших видів повстанської діяльності на 
ПЗУЗ і ПСУЗ були рейди. За своїм спрямуванням вони поділя- 
лися на бойові і пропагандистські. Метою перших було створити 
напруження у середовищі ворога, завдати йому відчутних втрат 
та не дати провести концентрованого наступу. Пропагандистські 
рейди були націлені на популяризацію національно-визвольно- 
го руху, поширення антирадянських настроїв серед населення, 
створення сприятливих умов для активної повстанськоГ діяль- 
ності. 

На відміну від бойових, пропагандистські рейди проводили- 
ся головно у слабо опанованих і неопанованих рухом регіонах 
України та за її межами (Білорусь). За способом проведення 
рейди в більшості поділялися на піші та кінні. Піші здійснювалися 
переважно більшими підрозділами та з'єднаннями у 1944 р. та 
меншими повстанськими групами (5-30 осіб) у 1945-1946 рр. 
Кінні рейди практикувалися невеликими підрозділами (10-60 
осіб) протягом всього розглядуваного періоду. 

Одним з найдовших піших рейдів з використанням кін- 
ного транспорту певно був марш на початку 1944 р. терито- 
ріями Вінницької, Кам'янець-Подільської (Хмельницька), 
Тернопільської, Станіславівської(Івано-Франківська)та Львівської 
областей групи к-ра "Саблюка" (О. Качан). 

До найдовших (985 км) кінних рейдів відноситься рейд 
(23 січня - 15 лютого 1945 р.) територією п'яти областей України 
і Білорусі зведеної кінної групи (56 осіб) ЗГ "44" під керівництвом 
"Шигунича Дениса" (Ф. Воробець). 

До найбільших за чисельністю рейдів (1,5-2 тис. учасників) 
можна віднести вихід з оточення під Гурбами на Полісся (25- 
27 квітня 1944 р.) з'єднань "Холодний Яр" та "Донбас". 



29 



Особливим видом повстанської діяльності в регіоні були 
військово-диверсійні акції на Ковельській, Львівській і Вінницькій 
залізницях, що розпочалися з приходом та почастішали з подаль- 
шим просуванням на Захід у серпні 1944 р. основної маси військ 
ЧА та НКВД. Так, у Рівненській області (Ковельська залізниця) 
радянські органи тоді зафіксували підрив і катастрофу ешелону з 
боєприпасами, напади на бронепотяг та станцію Томашгород^б. 
Подібні акції проводилися і на інших залізницях. 1 0 жовтня 1 944 р. 
на перегоні Кривин-Могиляни (Вінницька залізниця) в наслідок 
підриву залізничної колії зійшов з рейок поїзд № 1901^9. 17 жов- 
тня 1944 р. на відтинку залізниці Красносільці-Ланівці-Ляпясівка 
(Львівська і Вінницька залізниці) спалено 6 залізничних мостів та 
станцію Куськівці^о. Загалом у серпні-грудні 1944 р. повстанці 
тільки на Ковельській залізниці здійснили 47 таких акцій, з них 
1 1 мали своїми наслідками катастрофи поїздів^''. 

У наступні роки диверсії на залізниці також мали місце, однак 
з меншою інтенсивністю^^. Радянські органи для запобігання 
повстанським диверсіям на залізниці застосовували особисту 
відповідальність місцевого населення. 

Поряд з пожвавленням в другому півріччі 1944 р. повстан- 
ської діяльності підрозділи УПА мали відчутні кількісні та персо- 
нальні втрати. Серед загиблих командирів були: ШВШ ген. -хор. 
Тончаренко" і май. "Ясен" (УПА-Південь), пор. "Остріжський" 
(ЗГ "33"); курінні; сот "Гірчиця", сот "Довбенко", сот "Шаркан" 
("Саблюк",О.Качан),хор."Лисий"(І.Климчак),"Лихо"(0. Поліщук); 
сотенні: пор. "Андрій", пор. "Панько", пор. "Партизан" (Потапчук), 
"Філька", "Ярослав", пор. "Ярошенко" та інш. 

Актуальною проблемою для УПА у 1944 р. залишалося забез- 
печення озброєнням і амуніцією. У першій половині року поста- 
чання здійснювалося за рахунок створених попередньо запасів та 
захопленого від радянських і німецьких супротивників. Від друго- 
го півріччя року основним джерелом "надходження" озброєнь для 
УПА і запілля стають розбиті або роззброєні повстанцями групи 
охорони громадського порядку, загони совпартактиву та сільські 
винищувальні батальйони. Прикладом озброєння повстанців за 



56 ЦЦАГО, ф. 1, оп. 22, спр. 928, арк. 61-83. 
5^ Там само, спр. 1707, арк. 4. 

60 Там само, спр. 929, арк, 127. 

61 Там само, оп. 23, спр. 929, арк. 122. 

62 Зокрема, у січні-лютому 1945 р. у Волинській області було підірвано 10 
ешелонів, а 10 травня 1945р. диверсійною групою бригади "Соборна Україна" 
на відтинку залізниці Ковель-Поворськ підірвано бронепоїзд. 



зо 



рахунок радянських місцевих мілітарних формувань є відібрання 
від "стрибків" 22 гвинтівок і відновлення у листопаді 1 944 р. роз- 
битого перед тим ВОПу Володимирецького району. 

У 1945-1946 рр. "експропріації" повстанцями озброєння 
продовжувалися. За радянськими інформаціями, зокрема, в 
Рівненській області у березні 1 946 р. ними було роззброєно 5 ви- 
нищувальних батальйонів, а 4 батальйони розпалося^з 

Із змінами чисельного та особового складу повстанської 
армії у 1944 р. набула своєї актуальності постала ще попере- 
днього року потреба підготовки командних кадрів. З цією метою 
у всіх групах (ЗГ) для підготовки молодшого командного скла- 
ду періодично організовувалися короткотривалі (3-6 тижнів) 
малочисельні (1-3 ноти) підстаршинські школи (вишколи)^^. По 
закінченні таких шкіл випускникам присвоювалися звання (сту- 
пені) рядового та підстаршинського складу (ст. стрілець, вістун, 
ст. вістун, булавний), і вони поверталися до своїх підрозділів. 
Крім підстаршинських шкіл, при групах (ВО) та ЗГ діяла низка 
саперних, санітарних, господарчих й інших вишколів та курсів 
для забезпечення кадрами відповідних служб УПА і запілля. 

Для підвищення військово-фахового рівня діючих вищих 
командирів УПА проводилися короткотривалі (1-3 тижні) пере- 
вишколи. Спроба організації старшинської школи при групі 
"Тютюнник" у травні 1944 р. на Кореччині виявилася невдалою. 
Новозорганізована структура була ліквідована під час оператив- 
но-військової операції ВВ НКВД. У подальшому окремі військові 
школи не організовувалися, однак проводилися вишколи та 
перевишколи членів і провідників повстанського руху в рамках 
діяльності військових референтур. 

Оперативна діяльність УПА у другому півріччі 1944 р.- на 
початку 1945 р. на ПЗУЗ і ПСУЗ на відміну від першої половини 
1 944 р. звелася, головно, до дій окремих підрозділів ЗГ (бригади, 
загони, з'єднання). Оперативно-тактична діяльність повстан- 
ських підрозділів здійснювалася роями, чотами (підвідділи), 
сотнями (відділи), рідко куренями (загони). Для охоплення діяль- 
ністю закріпленої території, проводилися обстріли районних 
центрів (для стримування в них супротивника), ліквідації опірних 
пунктів НКВД, баз винищувальних батальйонів ("стрибків"), а 

63 ЦЦАГО, ф. 1. оп. 23, спр. 2964, арк. 35. 

У першій половині 1944 р. підстаршинські вишколи базувалися при біль- 
ших підрозділах ( куренях, загонах). Стосовно другого півріччя відомо про діяль- 
ність по одній підстаршинській школі у ЗГ "33", "44" та УПА-Південь, що здійснили 
по кілька випусків. 



31 



також руйнування засобів зв'язку і сполучень (мости, залізниці). 
З видів бойової діяльності найбільше застосовувалися засідки, 
наскоки, диверсії і рейди. 

Підрахувати основну частину втрат визвольного руху на 
ПЗУЗ (у Волинській і Рівненській областях) за рік протистояння 
радянській владі (лютий 1944 -лютий 1945 рр.) дозволяють звіти 
обкомів КП(б)У. За ними втрати повстанців налічували 21352 вби- 
тими і 24026 заарештованими. Серед захоплених радянською 
стороною трофеїв було 19 гармат, 111 мінометів, 158 важких 
кулеметів, 947 легких кулеметів, 2002 автомати, 7263 гвинтівки, 
7 радіостанцій, 5 типографій та інш.б5. 

Окрему велику групу (37677 осіб) склали затримані дезер- 
тири Червоної армії, а також ті, що ухилялися від мобілізації 
(чисельність мобілізованих становила 220989), сприяли повстан- 
цям ("бандпособнікі"), зголосилися з "повинною". Наведені дані 
дали можливість рівненському партійному керівництву ствер- 
джувати про розгром основних сил УПА і ОУН та позбавлення їх 
людських резервів для поповнення. За тими ж даними, загальні 
втрати радянської сторони (включаючи цивільне населення) 
у Рівненські області за рік обчислювалися 1809 вбитими^^. 

Політично-пропагандивна робота національно-визвольного 
руху на охоплених територіях проводилася шляхом поширення 
політичної літератури у вигляді відозв, листівок, періодичних і 
неперіодичних видань, а також іншими засобами. Література 
друкувалася технічними відділами (осередки, звена з 3-5 осіб) 
у підпільних друкарнях при вищих підпільно-адміністративних 
структурах (округа, край)^^. 

Втрата у першій половині 1 944 р. частини друкарень та заги- 
бель кадрів призвели до зменшення або припинення видання 
більшості центральних періодичних видань на ПЗУЗ ("Вільна 
Україна", "Інформатор", "До зброї", "За самостійну Україну"). 



65 ЦЦАГО. ф. 1, оп. 23, спр. 1693, арк. 26-37; спр. 923, арк. 2-25, 

66 Там само. 

67 Велика підпільна друкарня була виявлена ВВ НКВД 24-25 лютого 1945 р. 
у бетонованих підземних приміщеннях в сс. Звіздже і Яполоть Деражненського 
раСіону. До найвідоміших на ПЗУЗ належала друкарня "Свобода народам", що 
діялаз 1944р. У 1944-1945рр. вона, окрім іншого, друкувала пропагандивні мате- 
ріали для оперуючих на Сході підрозділів групи "Тютюнник", ЗГ "44" та ПСК. Серед 
її співробітників був редактор пропагандивного осередку ПСК, колишній редак- 
тор газети "Волинь" Андрій Мисечко ( "Довжан", "Май"). Друкарню ліквідували ВВ 
НКВД під час операції у с. Річки Корецького району 22-28 травня 1945 р. 

68 №№ 1-9 від 01.06 - 20.07. 1944 р. (ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 69, 
арк. 99-124). 



32 



Одним з устійнених періодичних видань УПА (Інформаційне бюро 
УПА) на ПЗУЗ у 1 944 р. були редаговані працівником політвихов- 
ного відділу УПА-Північ "Апостолом" ("Вік") "Інформації"бЗ. 

Продовження видання повстанських матеріалів у кінці 1944- 
1945 рр. на ПЗУЗ ознаменувалося перевиданням декількома 
технічними звенами на наявній техніці (друкарські машинки, 
циклостилі, шклографи, гектографи, типографії) і рукописно 
закликів, гасел, відозв та видань керівних органів національно- 
визвольного руху (ОУН, НВРО, УГВР). 

Певна стабілізація в діяльності підпілля у другій половині 
1945 р. сприяла започаткуванню друкування видань проводу ОУН 
ПЗУЗ, УПА-ПІВНІЧ та іншої літератури. Видання проводу презен- 
тували інформаційні журнали "Шляхом боротьби" (ч. 1, листопад 
1945 р.) та "Інформатор" (ч. 1, 1946 р.), а УПА-Північ- вишкіль- 
ні матеріали з українознавства- "Землезнання України. Курс 
І. Загальні відомості з географії України" (вересень 1945 р.), 
"Землезнання України. Курс II. Описова географія" (1946 р.). 
Вийшли друком збірка поезій Миколи Козака ("М. К.") "З днів 
боротьби" (ч. 1, 1945 р.) та нарис Людмили Фої "Молодь східних 
українських земель в боротьбі за Українську Самостійну Соборну 
Державу" (21 жовтня 1945 р.). Крім того, у 1945 р. згідно з інструк- 
ціями керівництва всі організаційні одиниці, починаючи від району, 
для забезпечення себе потрібною кількістю пропагандивної та 
вишкільної літератури створювали власну технічну базу^^^ 

Наприкінці 1944- на початку 1945 рр. територія діючого на 
ПЗУЗ і ПСУЗ підпілля зазнала чергової реорганізації: на основі 
ГО створено Північно-західний (ПЗК "Хмельницький") і Північно- 
східний краї (ПСК), ш,о межували по р. Горинь. Південна ГО "22" 
після реорганізації стала окремою Рівненською округою"^^. 
Південні райони Р1вненш,ини відійшли до ПЗУЗ, а північні райони 
Тернопільш,ини (Кременеччина) та Кам'янець-Подільщина"^^ - до 
ЗУЗ (Подільський край). 

Новостворені краї поділялися на округи. До складу ПЗК 
"Хмельницький" входили 4 округи: Берестейська ("100", 
"Кричевський") - пров. "Хвиля", "Шварц" (Зиновій Самчук); 

^5 Типографія Ковельської округи діяла до ліквідації 10 березня 1946 р. ВВ 
ІЧКВД на хут. Мельці Седлищанського району Волинської області. Тоді загину- 
ли політреферент округи "Варнак" (Микола Паньковець) і господарчий округи 
"Сивий Борис" (Ф. Клиновий). В типографії певно видавався журнал "До волі". 

Складалася з Рівненського і Здолбунівського надрайонів. Дубєнський 
надрайон увійшов до складу ПЗК. 

Декілька північних районів Кам'янець-Подільщини (до шепетівських лІсІв) 
залишилися у складі ПСК. 



1 



33 



Ковельська ("200", "Богун") - пров. "Микола" ("Ящур", 
Євген Манько), "Гордій" (Валерій Бондарчук); Луцька ("300", 
"Кривоніс") - пров. "Стимид" (Михайло Бондарчук), "Жен" (Федір 
Заборовець); Холмська"^^ ("400", "Король Данило") - пров. "Жен" 
(Федір Заборовець), "Шворний" (Михайло Середа). 

До складу пек входили З округи: Сарненська ("А") - пров. 
"ігор" (Богдан Логінський), "Ярина" (Надія Демидович), "Кузьма" 
(Макар Мельник), "Варка" (Ярослава Скаб); Житомирська ("Б", 
"4444") - пров. "Павло" (Микола Мельник); Білоруська"^з _ пров. 
"Кузьма" (Макар Мельник). 

Початок 1945 р. приніс УПА на ПЗУЗ вагомі персональ- 
ні втрати. Загинули: к-р УПА-Північ полк. "Охрім" (Дмитро 
Клячківський), ШВІІІ "Клим" ("Див", Борис Бедрик), пвх. 
"Вадим", референт СБ ПЗУЗ підполк. -контррозвідки "Мітла" 
(Олександр Присяжнюк); потрапив у полон к-р ЗГ "33" "Кайдаш" 
(Юрій Стельмащук). Серед загиблих командирів підрозді- 
лів були: "Богун", "Безіменний", пор. "Бурлаченко" (Роман 
Шушкевич), "Вовк", пор. "Воля", "Залізний" (Матвій Ісюк), 
"Запорожець", "Кость", "Кричевський", сот. "Кузьма" (Макар 
Мельник), "Нерозлучний" (Павло Микитюк), "Сорока", пор. 
"Сталевий" ("Орел"), "Хмара", "Чорний", "Чорнота" ("Остап"), 
сот. "Шахрай", пор. "Шум", "Ярок" (Дмитро Калинюк), "Яструб" 
та інш. Значних втрат зазнали низові структури підпілля. 

Тільки у березні 1945 р. до виконання обов'язків провід- 
ника ОУН на ПЗУЗ"^^ і певно командира УПА-Північ"^^ приступив 
"Чупринка" ("Лука", М. Козак). Посади ШВШ та пвх. УПА-Північ 
ймовірно залишалися вакантними. 

У першій половині 1945 р. на ПЗУЗ продовжували діяти 
підрозділи УПА з відповідним командним складом: з'єднан- 
ня груп "33" ("Завихост", ім. Хмельницького) - к-ри "Кайдаш" 
(Ю. Стельмащук), "Крилач" (Панас Матвійчук), "Максим 
Дубовий" (і. Литвинчук), ШВШ "Яворенко" (Микола Павлович), 
пвх. "Погідний"; з'єднання груп "44" ("ЗГ", "444") - к-р "Шигунич 
Денис" (Ф. Воробець), ШВШ "ВасильВечера" (Петро Гудзоватий), 
пвх. "Хмара", "Святославич" (В. Рудаков). Окремою структурою 
в регіоні продовжували діяти підрозділи УПА-Південь, ймовірно 
на чолі з к-ром "Доксом" ("Вир", "Кожух", Семен Котик). 



Навесні 1945 р, передана до складу Закерзонського краю ( ЗУЗ). 
''^ Певно у 1945 р. передана до складу Сарненської' округи. 
^4 Формально був затверджений на посаді у травні 1945 р, 
7Ь у грудні 1945 р. на цю посаду призначено "Сергія" (Петро Олійник), 



34 



ЗГ "33" ("Завихост", ім. Хмельницького) складалося з 6 бри- 
гад та окремих підрозділів - охоронних (почоти) і диверсій- 
них (ВОП)- загальною чисельністю до 1 тис. вояків. Бригади: 
"Жовті Води" - к-р "Галайда" (Григорій Решетин); "Пам'ять Круг" 
("0018")- к-ри "Ярок" (Дмитро Калинюк), "Аршин", "Кармелюк"; 
"Пилявці" - к-р "Ігор" (Іван Кисіль); "Соборна Україна" - 
к-р "Ромб" ("Кубік", Тихін Зінчук); "Помста Базару" - к-ри 
"Верховинець" (Григорій Троцюк), "Хмара", "Тигр"; "Холмська" - 
к-р "Ткач" (Дмитро Корейчук). Окремі підрозділи: відділ "Азіати" - 
к-р "Бурлака" (Степан Коваль), відділ к-ра "Чорноморця" (Олексій 
Мельник), кінна група - к-р "Вільний", кінна диверсійна група - 
к-р "Лебедь" (Дмитро Стародуб). 

До складу ЗГ "44" ("ЗГ", "444") входило три загони загаль- 
ною чисельністю до 800 осіб: "Дорош" - к-ри "Стальний" 
(Никон Семенюк), "Пащенко" (Іван Гричан); "Прилуцький" - 
к-р "Дяченко" ("Гамалія", Анатолій Монь); "Стародубський" - 
к-р "Кузьма" (Макар Мельник). 

УПА-Південь, крім згаданої реорганізації ГО "22" на Рівненську 
округу, зазнала інших організаційно-територіальних змін і скоро- 
чення'^б. Частину її підрозділів було передано до складу УПА- 
Північ та УПА-Захід. Зокрема, відділи "Вихра", "Морозенка" та 
"Чорні Гайдамаки" (загалом 150-200 чол.) перейшли до ЗГ "44". 

Основою УПА-Південь було з'єднання "Холодний Яр" чисель- 
ністю близько 500 вояків. Командиром з'єднання був "Докс" 
(С. Котик), а заступником певно "Міша" (Михайло Кондрас). 
До складу з'єднання входили підрозділи "Гамалії", "Гарасима" 
(Ананій Присяжнюк), "Голуба", "Гордієнка", "Карася", "Летуна" 
(Федір Олійник), "Лугового" (Хома Литвинюк), "Мамая", "Міши" 
(М. Кондрас), "Нечая", "Сокола", "Яструба" та інш. 

Національно-визвольний рух на ПЗУЗ, не дивлячись на втра- 
ти, понесені на межі 1944-1945 рр., продовжував свою проти- 
радянську боротьбу. У першому півріччі 1945 р. на території 
Волинської і Рівненської областей здійснено 651 збройний акт 
("бандпроявлєніє") - близько 30% від 2207 зафіксованих радян- 
ськими органами у семи західних областях України"^"^. Певна їх 
кількість, що вирізнялися більшими масштабами, була бойовою 
діяльністю УПА. Документами ЗГ "44", зокрема, обліковуються 
такі власні дії у січні-серпні 1945 р.: проведено ЗО боїв (з них 



Певно було ліквідовано з'єднання "Донбас", 

Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. - Т. 2 ~ 

а 607. 



35 



8 невдалих), 16 акцій (З невдалі), 7 засідок (4 невдалі), 8 ра- 
зів підірвано залізницю. З'єднання втратило 218 осіб вбитими 
і 74 пораненими. Противник втратив понад 540 осіб вбитими 
(з них більше 20 офіцерів), 72 особи забрано в полон. Як трофеї 
здобуто 60 гвинтівок, 1 важкий кулемет, 14 легких кулеметів, 
20 автоматів та інш.78. 

З відходом на Захід радянсько-німецького фронту і певною 
стабілізацією ситуації у західних областях України радянське 
партійно-державне керівництво посилило увагу до боротьби 
з українським визвольним рухом. Пленум ІДК КП(б)У, що від- 
бувся 24листопада 1944 р., після появи постанови ЦК ВКП(б) 
"Про недоліки в політичній роботі серед населення західних 
областей УРСР" (27 вересня 1944 р.), звернув увагу секретарів 
обкомів і райкомів на "остаточний розгром найлютіших воро- 
гів українського народу- українсько-німецьких націоналістів". 
Зокрема, наголошувалося на необхідності знищення керівних 
кадрів Служби безпеки, для чого рекомендувалося "гнучкіше 
і різноманітніше застосовувати всі заходи боротьби"^9. 

Зміст "всіх заходів" випливає з наступної постанови Політбюро 
ЦК КП(б)У ( 1 0 січня 1 945 р.), за якою начальники облуправлінь НКГБ 
і НКВД, секретарі обкомів партії зобов'язувалися мати у кожному 
населеному пункті агентуру та "широко залучати до агентурної 
роботи місцевих жителів, перевірених і відданих радянській владі, 
а також з числа колишніх учасників оунівських організацій"20. 

Логічним продовженням попередніх рішень стала постано- 
ва Політбюро ЦК КП(б)У від 26 лютого 1945 р., згідно з якою за 
кожним більшим повстанським підрозділом закріплювався рух- 
ливий бойовий загін, для ліквідації боївок виділялися невеликі 
військові групи, а для ліквідації керівників ОУН і СБ за прикладом 
Волинської області рекомендувалося створювати "групи спеці- 
ального призначення з бандитів, які зголосилися з повинною і 
виявили бажання боротися з бандитизмом"^''. 



^ЗЦЦАВО, ф. 3838, оп. 1, спр. 87а, арк. 45. 
Літопис У ПА. Нова серія. - Т. 3: Боротьба проти УПА і націоналістичного 
підпілля: директивні документи ЦК Компартії України, 1943-1959. - С. 97. 

Літопис УПА. Нова серія. - Т. 3: Боротьба проти УПА і націоналістичного 
підпілля: директивні документи ЦК Компартії України, 1943-1959. - С. 121. 

^'1 13 січня 1945 р. з колишніх повстанців була створена спецгрупа на чолі з 
керівником зв 'язку Луцької ( Волинської) округи Йосипом Кравчуком ( "Твьордиіі "). 
У січні 1946 р. члени групи за свою діяльність були висунуті на нагородження 
радянськими державними та військовими нагородами (ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 
2579, арк. 6-15). 



36 



Виходячи з того, що ліквідація великих повстанських фор- 
мувань створила сприятливі умови для більш широкої і кращої 
організації агентурної роботи, яка була на той час "вирішаль- 
ним фактором у боротьбі з ОУН", ЦК КП(б)У зобов'язував під- 
леглі партійні та силові органи (НКВД, НКГБ) ще більше роз- 
ширити агентурну сітку та "ширше і сміливіше практикувати 

засилання агентури в оунівське підпілля і бандформування 
УПА"82. 

Про стан агентурно-оперативної діяльності радянських спе- 
цорганів у Волинській і Рівненській областях на лютий-березень 
1945 р. свідчать звіти обкомів КП(б)У83. За ними, загальна кіль- 
кість резидентів НКВД і НКГБ в областях становила 181, агентів 
внутрішніх і маршрутних - 1328, таємних співробітників (сексо- 
ти)- 9079. Окрему категорію складали спеціальні бойові групи 
"перевербованих" колишніх повстанців ("контрбанди") - 91 група 
із загальною чисельністю їх членів 1481 . 

Поза певними можливими похибками "партійної" звітності, 
наявність розгорнутої і численної агентурно-оперативної мере- 
жі радянських спецорганів становила значну загрозу діяльності 
та самому існуванню національно-визвольного руху на ПЗУЗ. 
Вона дозволяла радянським органам ефективніше виявляти і 
більш точно обраховувати реальну чисельність учасників руху. 
За їх даними, на 20 лютого 1945 р. у Рівненській області діяло 
40 великих підрозділів УПА чисельністю 2608 вояків та 68 дріб- 
них груп мережі ОУН і боївок СБ чисельнісю 1115 осіб. Загалом 
в області "наближено" нараховувалося 3169 учасників проти- 
радянського руху^^. У Волинській області на 25 лютого 1945 р. 
числилося 28 "банд" (по 25-150 членів) загальною чисельністю 
до 1200 ОСІ685. 

Розвиток міжнародних подій на початку 1945 р. (військові 
поразки Німеччини, домовленості країн аліянтів на Кримській 
конференції), передбачуваність скорого закінчення війни, ста- 
білізації становища в СРСР та намагання радянської влади до 
швидкої і повної ліквідації українського самостійницького руху 
("період натиску") привели до усвідомлення його керівництвом 
настання критичної хвилини, а отже залежності подальшого існу- 
вання руху від впровадження жорстких заходів самозбереження. 



82 Літопис УПА. Нова серія. -Т,3.- С. 140-141. 

83 Див.: ЦДАГО. ф. 1, оп. 23, спр. 1693, арк. 34-35; спр. 1698, арк. 15, 55-56. 
64 ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 923, арк. 19. 
85 Там само, спр. 1693, арк. 37. 



37 



Визвольний рух на ПЗУЗ, не припиняючи своєї діяльності, 
намагався якнайшвидше підготуватися до роботи в новій дій- 
сності "сильного тиску". Під кутом "певності і активності" СБ 
повела ґрунтовну перевірку ("чистка") всіх учасників руху (членів 
ОУН, вояків УПА) та його симпатиків. Перевірені члени ОУН мали 
стати "професійними", ні з чим не пов'язаними (місця перебу- 
вання, родини тощо) "революціонерами-підпільниками". Кожен 
мав пройти основний перевишкіл СБ, щоб вміти боротися з орга- 
нами НКВД і НКГБта їх агентурою, та максимально підготуватися 
до політичної роботи. 

У підпіллі було зменшено до мінімуму всі керівні центри, 
ліквідовано вищі господарські, організаційні референтури, УЧХ. 
Від організаційної мережі відокремлено майже всіх жінок. За 
рахунок працівників керівних центрів посилено низові ланки^б як 
найбільш життєздатні при "натиску" і здібні працювати в найваж- 
чих умовах. Всі звільнені ("виведені з підпілля") учасники руху, 
а також всі співпрацюючі з ним переводилися в ранг "симпатиків" 
(діяли поза організаційною мережею). 

В УПА було розформовано "нежиттєздатні одиниці" (штаби, 
ВПЖ, військова розвідка), скасовано низку вищих командних 
посад (курінний, сотенний), призначено командирів до існуючих 
бойових одиниць. Вільні кадри підпілля ОУН та збройні підроз- 
діли УПА розміщено (відправлено у військово-пропагандивні 
рейди) якнайдалі від регіонів очікуваного радянського "натис- 
ку" (на Полісся, прилеглі регіони України, Білорусі, Польщі). 
Підготовлено нові, законспіровані, незалежні від населення, кри- 
ївки, склади харчів, зброї, медикаментів. 

Від початків опанування охопленої повстанським рухом тери- 
торії Західної України, зокрема ПЗУЗ, радянська влада спряму- 
вала туди значні сили репресивно-каральних органів, які швидко 
відновили широко розгалуджені слідчі та агентурно-оперативні 
апарати (агентурну мережу)^^. Було впроваджено практично 
випробувані в СРСР методи шантажу, підкупу і масової провока- 
ції. Невивченість працівниками СБ цих методів і прийомів, часто 



5^ Нижня організаційна клітина (ланка) - районний провід для виконання 
сво їх функцій мав орієнтовно налічувати 1 0 членів. В нижчих від районної клітинах 
при відсутності відповідних кадрів посади не обсаджувалися. 

Однією з головних засад, якої дотримувалися радянські спецоргани при 
організації агентурної сітки, була масовість. З часом вона переростала в якість з 
одночасним збереженням кількісних показників. Практикувався термін організа- 
ції агентурної СІТКИ до одного місяця. 



38 



нерозуміння суті справи та перекручення дійсності вплинули на 
успішність протидії ним. 

Це проявилося під час згаданої весняної (1945 р.) 'Чистки" 
в ОУН і УПА, коли фігурували подекуди нереальні кількості воро- 
жого елементу (агентури) в їх лавах. Зокрема, згідно звіту від 
14травня 1945р. провідника Північно-східного краю '^Романа" 
(П. Олійник) у Корецькому і Костопільському надрайонах вияв- 
лено 50%, а в Сарненському - до 80% кадрів, що були "на службі 
НКВД"^2. Після цього в Сарненському надрайоні працівниками 
СБбуло "переведено рубку", яка, за словами звітуючого, "вияви- 
лася на практиці некорисна"^^. 

Реорганізація визвольного руху та дії СБ ("чистка")9*^ при- 
звели до "виключення" (відсепарування, виходу, ліквідації) з його 
лав багатьох учасників та тих, що долучилися до нього з метою 
самозбереження (небажаючі служити в ЧА, працювати у Донбасі 
та інші). Великий відсоток виключених скористався закликом 
керівництва УРСР до учасників "українсько-німецьких націона- 
лістичних банд" про "явку з повинною" до 20 липня 1945 р.^^ 
Інші самостійно переховувалися або об'єднувалися в різні непід- 
контрольні керівництву угрупування ("дикі групи"). 

На території пек "Одеса"^^ цей процес вилився в органі- 
зоване відокремлення та об'єднання "репресованих" навколо 
організаційного референта "Далекого" (С. Янишевський), який 
виступив проти дій проводу ПЗУЗ ("чистки"). Наприкінці 1945 р. 
разом із своїми прибічниками^^ і підлеглими у Костопільському 
та Корецькому надрайонах (300-400 осіб)^^ він виділився в 
окрему структуру повстанського руху (край "Одеса") і почав 
діяти автономно. Повстанські групи, що оперували на Сході 



63 ДА СБ України, 13, спр. 398, т. 4, арк. 123. 
59 Там само. 

90 Від 1 січня до 1 жовтня 1945 р. у ПЗК "Москва" СБ покарано смертю 
(за неповними даними) 889 осіб, підозрюваних у зв'язках з НКВД, У з'єднанні 
"Хмельницькиі^" на 1 грудня 1945 р. з цієї причини було ліквідовано 248 чол. (ДА 
СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 57, арк. 51-53). 

3^ Йдеться про відповідниСі фрагмент у „Зверненні до робітників, селян і 
інтелігенції західних областей України" від 19 травня 1945 р. (Див.: Літопис УПА. 
Нова серія. -Т.З. - С. 158). 

9^ Криптонім "Одеса" присвоєно в червні 1945 р. 

93 Отримали зневажливу назву "глистів". 

9^ Від вересня 1945 р. 'Далекий" виконував функції організаційного рефе- 
рента пек "Одеса" і, маючи всі зв'язки, до часу відокремлення фактично керував 
більшістю структур краю. 



39 



(Житомирська округа)^^^ без погодження також були підпоряд- 
ковані краю "Одеса"9б. 

До складу новоствореного проводу краю "Одеса" увійшли: 
провідник "Далекий" (С. Янишевський), політ референт "Зимний" 
(Степан Костецький), орг. референт "Тарас" (Павло Трофімчук). 
У подальшому самопроголошена структура не визнавалася 
керівництвом ПЗУЗ, що призвело до взаємного політичного та 
збройного протистояння (поборювання)^'^. Провід ОУН у кон- 
флікті зайняв сторону проводу ПЗУЗ. 

Поза негативністю розколу повстанського руху на ПЗУЗ, 
назагал його діяльність, зокрема, у східній частині не припини- 
лася. Наявні документи і пропагандивні матеріали свідчать про 
продовження організацією під керівництвом "Далекого" політич- 
ного і збройного опору радянському режимові, зокрема, його 
спецорганам. 

До вдалих контррозвідувальнихдій СБ проти агентурно-опера- 
тивної діяльності останніх належить розкриття влітку 1945 р. "аген- 
турної групи НКГБ УРСР". Група легендувала собою провід Східно- 
українських земель ("Осередніх І східних областей України"), якому 
підлягала штучно створена "підпільна мережа" з Білоцерківської, 
Дніпропетровської, Конотопської, Криворіжськоїта І\/Іиколаївської 
округ^^. За посередництва цього проводу планувалося введення 
агентури НКГБ до центральних органів національно-визвольного 
руху з метою подальшоїдезорганізації їх діяльності. Для викликан- 
ня довіри з боку керівників руху легендований провід навіть звер- 
нувся з "викривальним" антирадянським листом до члена Спілки 
радянських письменників України академіка Максима Рильського 
("Відвертий лист Рильському М.Т"). 

Проте провідникові і референту СБ ПЗУЗ "Луці" (М. Козак) 
вдалося викрити і перевербувати прислану "чекістами" від імені 



55 В окрузі ДІЯЛО декілька груп повстанців загальною чисельністю 30-50 учас- 
ників. До окружного проводу ("Схід") входили: "Роман" (провідник, Володимир 
Кудра), "Будько", "Марко". Округа складалася з надрайонів: "Трансйорданія", 
"ЛІсовщина", "Поділля". 

У наступні 1946-1947 рр. новий провідник округи "Будько" періодично підні- 
мав питання перед керівництвом краю про встановлення контактів з Проводом ОУН. 

Два члени проводу краю "Одеса" - "Зимний" і "Тарас" у 1945-1946 рр. 
були ліквідовані прибічниками проводу ПЗУЗ (останні отримали зневажливу 
назву "ліквідатори"). 

5^ План створення лєгендованого проводу належав керівнику Оперативної 
групи НКГБ УРСР по Західній Україні ( 1944-1945 рр.), учаснику чекістських опера- 
цій ГПУ-ОГПУ проти петлюрівської еміграції у 20-х рр. XX ст., полковнику Сергію 
Каріну-Даниленку ( "Данілов "). 



40 



фіктивного проводу зв'язкову Людмилу Фою ("Апрєльская", 
"Оксана"). У наслідок вдало проведеної "Лукою" оперативної гри 
з НКГБ керівництво легендованого проводу на чолі з "Тараном" 
(Михайло Захаржевський) було ліквідоване^^. 

Зміна умов боротьби ("період натиску"), великі людські 
втрати^оо^ труднощі харчового і військово-матеріального забез- 
печення навесні-влітку 1945 р. призвели до відмови від парти- 
занських методів боротьби УПА і переходу у нову якість зброй- 
ного підпілля. За директивами керівництва руху командування 
пришвидшило розформування діючих на ПЗУЗ повстанських 
підрозділів''^'' . 

Від червня 1945 р. було розформовано (ліквідовано) залиш- 
ки загонів "Прилуцький" І "Стародубський" (ЗГ "44"), бригад 
"Жовті Води", "Пам'ять Круг", відділу "Азіати" (ЗГ "33"). Невелика 
частина вояків продовжувала діяти у складі підвідділів УПА, інша 
частина перейшла до боївок СБ, територіальних ВОПів, почотів 
провідників різних рівнів або нелегально переховувалася. На 
1 вересня 1945 р., зокрема, на території ПСК "Одеса" зафіксо- 
вано таку чисельність структур руху; бойова (боївки СБ, ВОПи) 
і ділова "сітка" - до 900 учасників, почоти "керівного активу" - 
120 осіб, 4 підрозділи УПА - 240 вояків^'^^. Загалом процес роз- 
формування УПА зайняв більш ніж півроку. 

Всупереч об'єктивній потребі переходу у 1945 р. до нових, 
конспіративних умов боротьби, частина керівників визвольного 
руху все ж діяла за партизанською тактикою, керуючи невелики- 
ми рухливими кавалерійськими підрозділами з 5-25 осіб, які були 
одночасно їхніми охоронами-почотами. Такі почоти, зокрема, 
мали командири-провідники: "Василь Вечера" (П. Гудзоватий; 
почотом керував "Мисливець"), "Далекий" (С. Янишевський; кер. 
почоту "Бор"), полк. "Дибов" (Іван Трейко; кер. почоту "Боєвий"), 
"Дубовий" (І. Литвинчук; кер. почоту "Бурлака" - Степан 
Коваль), "Олекса Глід" (Ф. Воробець; кер. почоту "Левадний" та 
"Деркач" - Володимир Кирик-Петрук), "Сергій" (П. Олійник; кер. 



^^ Білас і. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. - Т. 1. - С, 
357-366; Вєдєнєєв Д., Шевченко С. "Драма писатєля и поєдинок спецслужб" , 
2000, 24 ноября 2000 г., с. 24. 

100 у січні зазнала великих втрат бригада "Пам'ять Круг", у лютому -бригада 
"Жовті Води", у березні - відаділ "Чорні Г айдамаки", у червні 1945 р. - бригада 
"Помста Базару". 

За свідченням колишнього к-ра ЗГ "44" Ф, Воробця ( "Шигунич Денис"), у 
січні почалося розформування ЗГ "44", а у лютому 1945 р. - ЗГ "33". 
102 ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 1693, арк. 119. 



41 



почоту "Семен"), "Смок" (М. Козак; кер. почоту "Бойко" - Микола 
Місько), "Верес" (Ярослав Дудар) та інші. 

Закінчення війни в Європі, вивільнення значних військових 
ресурсів, вихід з повинною (зголошення) великої кількості т. зв. 
нелегалів (учасників і неучасників визвольного руху) дозволили 
радянській владі з новою силою приступити до "ліквідації залиш- 
ків банд українсько-німецьких націоналістів"^оз_ Тепер у цей прр- 
цес вводилася притаманна іншим господарським і суспільним 
акціям в СРСР плановість. 

Так, до 1 серпня 1945 р. в кожному районі і області Західної 
України на основі агентурних розробок були підготовлені плани 
"ліквідації повстанських підрозділів з конкретним зазначенням їх 
складу, місць діяльності, прізвищ і псевдонімів учасників та від- 
повідальних за їхню ліквідацію. Загалом безпосередньою ліквіда- 
цією мали займатися створені з внутрішніх і прикордонних військ 
НКВД спеціальні військові групи. Для виконання конкретних (пер- 
сональних) завдань мали створюватися спецгрупи''^'^. 

Для запобігання акціям ОУН і УПА у населених пунктах запро- 
ваджувалися репресії (арешти, виселення у віддалені місцевості 
СРСР) щодо сприяючого визвольному руху ("бандпособнікі") та 
підозрюваного у сприянні ("куркулі, торговці, інші") населення. 

Це певною мірою наслідувало практикований у боротьбі 
з повстанським рухом початку 20-х рр. XX ст. в Україні т. зв. інсти- 
тут відповідачів, коли, наприклад, за повстанську акцію у селі 
чекістами розстрілювався кожен десятий відповідач. 

Наступним кроком у розвитку тактики боротьби з повстан- 
ським рухом стала постанова ЦК КП(б)У від 27 листопада 1 945 р. , 
в якій з метою збереження кадрів агентури і дезорієнтації учас- 
ників руху щодо виявлення осіб, пов'язаних з органами НКВД 
і НКГБ, пропонувалося місцевим органам широко застосовувати 
практику виклику і вербування великої кількості місцевого насе- 
лення (головно ворожих радянській владі елементів)'' 

За задумом партійного керівництва, це мало викликати під- 
озру у співпраці з радянськими органами та відповідні репресії 
з боку ОУН і УПА, що спонукало б місцеве населення до активно- 



^03 Див. "Постанова ЦК КП(б)У від 24 липня 1945 р", Літопис УПА. Нова 
серія. - Т. З.-С. 169-174. 

^^"^ Станом на 20 квітня 1945 р. у Рівненській області діяло 49 спецгруп 
чисельністю 905 чол., у Волинській області на 20 червня 1945 р. - 33 спецгру- 
пи чисельністю 397 чол. (Білас і. Репресивно-каральна система в Україні. 1917- 
1953. -Т.2.' С. 463). 

^05 ЛІТОПИС УПА. Нова серія. - Т. 3. - С. 174-177. 



42 



го самозахисту і дало б можливість втягнути його у братовбивчу 
боротьбу (громадянську війну), підриваючи існування визволь- 
ного руху. Ще одним заходом для безпосередньої ліквідації 
учасників руху мали стати штучно створені умови для їх збройних 
акцій ("організація обманних приманок"). 

У другій половині 1945 р., після розформування (демобілі- 
зації, ліквідації) більшості великих підрозділів УПА на ПЗУЗ, роль 
основної бойової сили поступово почала переходити до Служби 
безпеки. У листопаді 1945 р. радянськими органами у Волинській 
області фіксувалася діяльність 21 боївки СБ та 8 "банд"^0б, у Рів- 
ненській області - 21 боївки та 21 "бандгрупи" (ВОПи, почоти, 
проводи та інш.)''^"^. 

СБ, як окрема структура національно-визволього руху, що 
невпинно перетворювався на протирадянське підпілля, стала 
певним бар'єром на шляху агентурно-оперативної діяльності 
радянських спецорганів в його середовищі. Від літа 1945 р. вну- 
трішньо-організаційна діяльність СБ акцентувалася на посиленні 
всіх структур "найпевнішими і найздібнішими кадрами" ОУН, 
"виробленні чуйності" кадрів до дій агентури, вивченні методики 
роботи НКВДІ08. 

Після переходу визвольного руху до нових форм збройно-під- 
пільної боротьби, наступного 1946 року УПА на ПЗУЗ була оста- 
точно ліквідована. У процесі її ліквідації командири переходили 
на різні щаблі підпільної мережі, при цьому за вищими команди- 
рами залишалися функції керівників формальних структур УПА, а 
колишні начальники розпущених штабів опікувалися діяльністю 
військових референтур. Формальну роботу продовжували тільки 
оперативно-персональні відділи штабів УПА-ПівнІч і УПА-Південь 
та з'єднань ім, Хмельницького, "44" і "Холодний Яр". 

Взимку 1945-1946 рр. національно-визвольний рух на ПЗУЗ 
зазнав нових вагомих персональних втрат До цього спричи- 
нилася агентурно-провокативна діяльність спецгрупи УНКВД 
Волинської області. Група складалася переважно з-колишніх чле- 
нів ОУН і УПА на чолі з керівником зв'язку Луцької (Волинської) 
округи Йосипом Кравчуком ("Комар", "Твьордий"). 



йдеться про "банди" під командуванням "Ворона" (чисельністю 11 чол.), 
"Дніпровича" (Іван Дем'янчук; 70 чол.), "Ігоря" (Іван Кисіль; 31 чол,), "Кубіка" 
(Тихін Зінчук; 76 чол.), "Орла" (4 чол.), "Степового" ( 18 чол.), "Стріли" (Кирило 
Максимчук; 50 чол.), "Чорноморця" (Олексій І^Іельник; 4 чол.). (ЦДАГО, ф. 1, оп. 
23, спр. 1699, арк. 16-17). 

107 ЦДАГО, ф. І оп. 23, спр. 1677, арк. 46-77. 

108 дд СБ України (Тернопіль), спр. 31997, арк. 189(конверт). - Арк 17. 



43 



в результаті дій групи радянським спецорганам вда- 
лося виявити місце перебування проводу ПЗУЗ у с. Романів 
Теремнівського району Волинської області. Під час проведен- 
ня спецоперації НКВД 13-14 грудня 1945 р. загинули всі, крім 
провідника, співробітники (референти) проводу: організаційний 
референт, в. о. провідника сот.-політвиховник "Архип" ("Верес", 
Я. Дудар); референт СБ сох контррозвідки "Модест" (Василь 
Коренюк); референт пропаганди "Вік" ("Апостол"); референт 
зв'язку "Улас" (Леонід Волосовець); секретар Хизий". Провідник 
ПЗУЗ "Лука" (М. Козак) був на відправі (зимував) у члена Проводу 
ОУН "Кочегара" ("Леміш", В. Кук), і тільки з його поверненням у 
1946 р. почала відновлюватися робота керівних структур ПЗУЗ. 

Серед інших втрат на ПЗУЗ були: к-р УПА-Північ, організа- 
ційний референт ПЗК "Москва" сот. "Сергій" ("Еней", П. Олійник), 
к-р УПА-Південь сот. "Доко" (С. Котик), ШВШ ЗГ "44" сот. "Василь 
Вечера" (П. Гудзоватий), пров. Луцької (Волинської) округи "Жен" 
(Федір Заборовець). 15 січня 1946 р. у засідці зазначеної спец- 
групи УНКВД Волинської області був поранений і заарештова- 
ний провідник пек "Одеса", к-р ЗГ "44" май. "Шигунич Денис" 
(Ф. Воробець). 

Структура і керівний склад УПА на ПЗУЗ у першій половині 
1946 р. були такі. Функції к-ра УПА-Північ виконували "Сергій" 
(П. Олійник)''09 і певно "Максим Дубовий" (І. Литвинчук). Посади 
ШВШ і політвиховника певно лишалися вакантними. "Максим 
Дубовий" формально продовжував керувати й найбільшим фор- 
муванням УПА-Північ - з'єднанням груп ім. Хмельницького, яке 
діяло у ПЗК "Москва". До складу ЗГ входили невеликі під- 
відділи і ВОПи "Дніпровича" (Іван Дем'янчук), "Ігоря" (Іван 
Кисіль), "Ромба" ("Кубік", Тихін Зінчук), "Ольхи" (Олекса Фінчук), 
"Чорноморця" (Олексій Мельник) та інших загальною чисельніс- 
тю до 200 осіб. 

У пек "Одеса" після полонення к-ра ЗГ "44" "Шигунича 
Дениса" (Ф. Воробець), смерті ШВШ "Василя Вечери" (П. Гудзо- 
ватий) та утворення опозиції на чолі з "Далеким" (край "Одеса"), 
керівні структури ЗГ "44" вже не відновлювалися. Останній най- 
більший підрозділ "Ольхи" (до 50 вояків) перейшов до складу ЗГ 
ім. Хмельницького. Залишки невеликих підрозділів УПА на тери- 
торії краю "Одеса" продовжували діяти у вигляді ВОПів. 

Функції к-ра УПА-Південь і з'єднання "Холодний Яр" до своєї 
загибелі 26 липня 1946 р. на Мізоччині виконував сот. "Гармаш". 



Загинув 18 лютого 1946 р. у сутичці з підрозділом НКВД. 



44 



До складу з'єднання входили підвідділи "Гарасима" (Ананій 
Присяжнюк), Тука" (Федір Мельничук), "Крука" (Олександр 
Кравчук), "Міші" (Михайло Кондрас) та інших загальною чисель- 
ністю до 150 осіб. 

У першій половині 1946 р. підрозділи УПА-Південь прове- 
ли на Волині декілька вдалих боїв. Зокрема, 2 січня віддціл на 
чолі з командиром УПА-Південь "Гармашем" у двох боях на 
Шумщині завдав противнику поважних втрат (19 осіб вбитими). 
Серед інших, переможні бої мали підвідділи "Гарасима" і "Гука". 
Останній 25 лютого у с. Загайці (Дедеркальський р-н) захопив 
у полон 22 солдати противника, а в бою 29 червня на хуг. Снігурів 
того ж району протилежна сторона втратила 16 осіб вбити- 
ми і 6 пораненими"'''^. В УПА-Північ вдалими боєвими акціями, 
зокрема із роззброєння винищувальних батальйонів, визначив- 
ся кавалерійський підвідділ (ВОП) під командуваням "Деркача" 
(В. Кирик-Петрук). 

Важливою подією, у тому числі й для національно-визволь- 
ного руху на ПЗУЗ, стало проведення 10 лютого 1946 р. виборів 
до Верховної Ради СРСР. Напередодні виборів рух почав активну 
пропагандивну діяльність з метою їх зриву, зокрема, за допомо- 
гою листівок і відозв до населення та червоноармійців. На день 
виборів планувалося проведення збройних акцій на виборчих 
дільницях, в адміністративних установах, на лініях зв'язку, тран- 
спортних сполучень та інш. 

ЦК КП(б)У, маючи відомості про ці плани, прийняв відповідні 
постанови (від 22 січня, 6 і 8 лютого 1946 р.)"'"''', згідно з якими 
до більшості населених пунктів Західної України були введені 
підрозділи ЧА, прикордонних і внутрішніх військ НКВД (на ПЗУЗ у 
середньому по 20-40 осіб на село), які прийняли активну "участь" 
у підготовці і проведенні виборів. Названа акція отримала назву 
"великої блокади" і більш як на два місяці паралізувала діяльність 
повстанців і підпільників у селах. 

На середину 1946 р. у відповідності до несприятливої полі- 
тичної ситуації, що ознаменувалася тотальним поліційним теро- 
ром в СРСР і відносно "мирною" міжнародною обстановкою, 
визвольний рух на ПЗУЗ був змушений остаточно перейти від 
наступальної - повстанчої до оборонної- "глибоко підпільної" 
тактики боротьби. Остання мала характер окритих (конспіратив- 



Інформатор, 1946. - № 1. - С. 44-45 (Рівненський краєзнавчий музей, 
РКМ№ 14161). 

Див.: Літопис УПА, Нова серія. -Т.З.- С. 200-204, 212-213, 215. 



45 



них) політично-бойових дій, основою яких була політично-про- 
пагандиська діяльність з виразною тенденцією оминати широкі 
(масові) акції та маштабні збройні виступи. 

Збройні підрозділи руху на ПЗУЗ (боївки, ВОПи) були повніс- 
тю підпорядковані керівникам організаційної мережі (починаючи 
від району) для бойової І організаційної роботи та діяли у роздрі- 
бленій формі. Колишня військова референтура трансформувала- 
ся у військову організаційно-персональну, яка, охоплюючи своєю 
діяльністю тільки військовиків, узгоджено діяла з організаційною 
референтурою округ, країв та ПЗУЗ. Референтура СБ діяла за 
наказами і інструкціями своїх ділових зверхників, при тому тісно 
співпрацюючи з організаційними зверхниками (з мережею під- 
пілля). Всі бойові акції підпілля (диверсії, терористичні акти) про- 
ходили від імені УПА. 

Удругій половині 1946 р. збройне підпілля на ПЗУЗ очолюва- 
ли провідник ОУН ПЗУЗ "Лука" ("Вівчар", "Чупринка", М. Козак) та 
певно військовий референт (к-р УПА-Північ) "Максим Дубовий" 
(І. Литвинчук). Інші референтури проводу ПЗУЗ після загибелі їх 
керівників у грудні 1945 р. були вакантними. Організаційна струк- 
тура і керівний склад далі були такі. 

Північно-західний край (ПЗК) "Ліс": провідник, к-р з'єднання 
"Хмельницький" "Максим Дубовий" (І. Литвинчук), орг. референт 
і певно військ, референт та ШВШ з'єднання "Хмельницький" 
"Дем*ян" ("Верховинець", Микола Троцюк), референт СБ "Петро" 
(Панас Ковальчук). 

Округи: Волинська ("і") - пров. "Стимид" ("Устим", 
"Усатовський", Михайло Бондарчук), орг. референт "Александер" 
("Шварц", Зиновій Самчук). До складу округи входили надрайони: 
Володимир-Волинський, Горохівський, Дубнівський, Луцький. 

Ковельська ("П") - пров. "Гордієнко" ("Гордій", "Пилип", 
"42", Валерій Бондарчук), референт СБ "Ярий" ("Панас", Василь 
Сементух). До складу округи входили надрайони: Камінь- 
Каширський, Ковельський, Любомльський, Рафалівський. 

Берестейська ("НІ")- пров., референт СБ "Гай" (Микола 
П'ятигорик); члени проводу "Шах" (Арсен Клиновий), "Євген" 
(Михайло Березовський). До складу округи входили надрайо- 
ни: Берестейський ("Круча"), Кобринський ("Лан"), Пінський 
("Степ"). Вони в свою чергу включали декілька північних районів 
Волинської та Рівненської областей України. 

З 57 районів, включених до ПЗК "Ліс", організаційною мере- 
жею ("сіткою") підпілля було охоплено 46. Загальна чисельність 
збройного підпілля, без врахування легально проживаючих та 



46 



симпатиків, на жовтень 1946 р. становила до 700 осіб, з них вій- 
ськових фахівців - понад 20^^^. 

Північно-східний край (ПСК) "Степ" мав після відокремлен- 
ня групи "Далекого" тимчасовий провід: провідник "Чорновус"; 
військ, референт "Юрко" (Яків Яковлів); орг референт "Варка" 
("Ганка", Ярослава Скаб); референти СБ "Сівач" (Володимир 
Кобринович), "Коваль" ("Кнопка", Андрій Пашковець). 

До складу ПСК входило З надрайони: Корецький ("Вага")- 
пров. "Юрко" (Яків Яковлів), Костопільський ("Поле") - не опа- 
нований організаційно, Сарненський ("Звір") - пров. "Чмелик". 
Загальна чисельність збройного підпілля, без врахування легаль- 
но проживаючих та симпатиків, на жовтень 1946 р. становила 123 
особиі''3_ 

Окрема, Рівненська округа ("Гори") - пров. "Уліян" ("Йовта", 
Анатолій Маєвський), замісник "Ат". До складу округи входи- 
ли Здолбунівький та Рівненський надрайони, що поділяли- 
ся на Гощанський, Здолбунівський, Клевансько-Теремнівський, 
Мізоцький, Олександрійський, Оликський, Острожецький, 
Острозький та Рівненський райони. Загальна чисельність збройно- 
го підпілля Рівненської округи, без врахування легально проживаю- 
чих та симпатиків, на жовтень 1946 р. становила 182 особи 

До складу самопроголошеного проводу краю "Одеса" входи- 
ли; провідник "Далекий" ("Богослов", С. Янишевський), заступ- 
ник - відповідальний за дії у південних районах "Роман" (Ярослав 
Титко), відповідальний за дії у східних районах "Павло" (Микола 
Мельник), керівник диверсійно-терористичної діяльності "Дніпро" 
(А. Лучковський), "Зінько" (Іван Кроль), "Улас". Організаційною 
роботою охоплювалися Костопільщина, Деражненщина, 
Кореччина, Гощанщина та окремі райони у Житомирській, 
Кам'янець-Подільській і Київській областях. Чисельність зброй- 
ного підпілля краю на кінець 1946 р. становила близько 300 осіб. 

Загальна чисельність учасників національно-визвольного 
руху на ПЗУЗ, не враховуючи новостворюваної легальної мережі 
та симпатиків, восени 1946 р. налічувала до 1300 осіб. За дани- 
ми радянських спецорганів, у Волинській області члени руху 
діяли у складі 22 підпільних організацій, ВОПів і боївок СБ"'"'^, 
у Рівненській області - 26 боївок СБ, 28 підпільних організацій 



ДЛ СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 49, арк, 335. 
ДАСБ України, ф. 13, спр. 376, т. 49, арк. 333. 
^^"^ Там само, арк. 316. 

115 иДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 2957, арк. 66-71. 



47 



ОУН та З ВОПів''''б. Останні, зокрема, діяли у Локачинському 
і Маневицькому районах Волинської області; на Гощанщині 
(к-р "Деркач" - В. Кирик-Петрук), Рокитнівщині ("Черешня" - 
Кузьма Бричко), Костопільщині ("Ведмідь") у Рівненській області. 
Зазначені ВОПи наприкінці 1946 р. певно були серед останніх 
неформально діючих на ПЗУЗ підрозділів УПА. 

Організаційна діяльність визвольного руху на ПЗУЗ 
у 1946 р. в порівнянні з 1945 р., за свідченням провідника "Луки" 
("Чор-енко", М. Козак), зробила "великий крок вперед"'' "і"^. Після 
заприсяження членів остаточно впорядкована структура ОУН на 
ПЗУЗ. Встановлено регулярний зв'язок з найдальшими організа- 
ційними окраїнами. Для видання і перевидання пропагандивних і 
вишкільних матеріалів налагоджено роботу друкарської техніки. 

Підпільна діяльність на ПЗУЗ у 1946 р. характеризувалася 
остаточним переходом від повстансько-військових до підпільно- 
конспіративних методів боротьби ("збройне підпілля"). Тоді ж 
розпочато творення індивідуальним способом нової мережі руху 
з легально проживаючих членів ("легалів"). До слабких місць під- 
пільної роботи належали брак професійних кадрів та недостатня 
підготовленість апарату організації. 

Перехід національно-визвольного руху у 1946 р. до глибоко 
законспірованої діяльності призвів до зменшення можливостей для 
радянської сторони щодо його "остаточної ліквідації". На початку 
1947 р. органи МВД і МГБ у Волинській і Рівненській областях кон- 
статували відсутність кваліфікованої агентури та малий доступ до 
підпілля'' ''2. Таке становище дозволило визвольному руху на ПЗУЗ 
проводити свою організовану діяльність до середини 50-х рр. XX ст 



* * ★ 



До чергового тому нової серії "Літопису УПА" включено 285- 
■'''9 документів і матеріалів - відозви, накази, розпорядження, 
інструкції, звіти, що свідчать про військову і підпільну діяльність 
УПА та запілля на Волині, Поліссі і Поділлі в 1944-1946 рр. 

За своєю структурою видання складається з історично-архе- 
ографічного вступу, документальної частини (документи і матері- 



пб ЦЦАГО. ф. 1, оп. 23, спр. 2921, арк. 1-9. 
ДАСБ України, ф. 13, спр. 376, т. 8, арк, 122, 
ЦЦАГО, ф. 1, оп. 75, спр. 221, арк. 68, 80. 
^ Декілька документів увійшли до тому як додатки (залучники) до інших 
документів. 



48 



али з анотаціями до них англійською мовою), списків ілюстрацій 
та скорочень, ііндексу до текстів. 

Документи і матеріали згруповані у дев'ять тематичних роз- 
ділів, що розкривають діяльність конкретних структур національ- 
но-визвольного руху. Більшість розділів, виходячи з представле- 
них документів, мають декілька підрозділів. 

При підготовці збірника документів використано фонди 
Державного архіву Служби безпеки України (ДА СБ України), 
[Центрального державного архіву вищих органів влади і управ- 
ління України (ІДДАВО) та Державного архіву Рівненської області 
(ДАРО). Окремі документи і матеріали походять з ІДентрального 
архіву громадських об'єднань України (ЦДАГО). Кожен документ 
ідентифіковано за відповідним фондом, описом, справою, томом 
1 аркушем. 

Фонди ДА СБ України, ЦДАВО та ДАРО є найбільшими доку- 
ментальними зібраннями документів і матеріалів українського 
національно-визвольного руху на території Волині, Полісся та 
Поділля періоду Другої світової війни. Щодо документального 
представлення повоєнного періоду, то тут виключна першість 
належить ДА СБ України. 

Головна засада відбору документів до збірника- це най- 
більш повне представлення виявлених нормативних та звітних 
документів керівних органів УПА та запілля. 

Перший тематичний розділ складають документи і матеріали 
УПА-Північ, краєвого проводу ОУН, НВРО, що висвітлють різні 
напрями керівництва та політичної діяльності визвольного руху 
на Волині, Поліссі і Поділлі. 

Відкриває його підрозділ з інструктивними і звітними доку- 
ментами командування УПА-Північ та краєвого проводу ОУН 
ПЗУЗ за період від 1943 р. до лютого 1947 р. Ці документи спря- 
мовували і нормували діяльність повстанців та інформували про її 
результати. Серед документів за 1944 р. - розпорядження і нака- 
зи командира УПА-Північ, провідника ОУН ПЗУЗ "Панаса Мосура" 
("Охрім", Д. Клячківський) та його заступника "Заславського" 
(Я. Бусел). Більшість документів за 1945-1947 рр. - розпоря- 
дження, звіти, листи краєвого провідника ПЗУЗ "Луки" ("Смок", 
"Чупринка", "Кучма", "Чор-енко", "Вівчар", "555", М. Козак). 

У другому підрозділі представлені документи Народно- 
визвольної революційної організації за період від 18 липня до 
жовтня 1944 р., які нормують зміни "в ідейно-політичних зало- 
женнях" і тактичній діяльності руху. Серед них визначальні - 
"Резолюції Установчого з'їзду НВРО" та "Статут НВРО". 



49 



Третій підрозділ містить інструкції та відозви політично- 
пропагандивного відділу УПА-Північ за період від 4 грудня 
1943 р. до січня 1946 р., зокрема, контрпропагандивну відозву 
до червоноармійців за "підписом" М. Гречухи і М. Хрущова ([до 
7 жовтня 1944 р.]). 

В четвертому підрозділі згруповано документи і матеріали 
Служби безпеки та військово-польового суду за період від 6 бе- 
резня 1944 р. до листопада 1946 р. Серед них - звітно-інфор- 
мативні документи референтів СБ ПЗУЗ "Чупринки" ("Смок", 
"Кучма", М. Козак) і "Мітли" (О. Присяжнюк) та ПСК "Одеса" 
"Сотника Вовка". П'ятий підрозділ представлено інструкцією 
розвідувальної і контрозвідувальної служби від 1944 р. 

До другого тематичного розділу увійшли документи фор- 
мувань групи (військової округи) "Богун" ("Донбас") та УПА- 
Південь, що діяли на півдні Волині (територія Рівненської, 
Тернопільської областей) і Поділлі (територія Тернопільської, 
Кам'янець-Подільської, Вінницької, Київької областей) та в інших 
прилеглих регіонах. 

У першому підрозділі представлені документи командування 
та формувань групи "Богун" - накази командира групи "Романа" 
(П. Олійник) і шефа штабу групи "Гриця" (Д. Казван) від 16 і 
1 8 квітня 1 944 р. та замовлення на постачання харчів для загону 
командира "Босоти" (Матвій Токар) від 1 червня 1944 р. 

До другого підрозділу, що характеризує діяльність СБ військової 
округи та генеральної округи, увійшли накази референта "Осики" 
ВІД 10 І 26 травня 1944 р. та повідомлення про агенурну роботу від 
24 грудня 1944 р.; до третього - накази командування та керівни- 
ків окремих підрозділів УПА-ПІвдень від 1944 І 1946 рр. Серед них 
накази командирів УПА-Південь "Ле" ("Леміш", В. Кук) і "Гармаша" 
від 6 березня 1 944 р. І 26 травня 1 946 р. та командирів окремих під- 
розділів "Софрона" і певно "Шуляка" від 8 і З травня 1944 р. 

Четвертий підрозділ складають організаційні та поліційно- 
пропагандивні матеріали (інструкції і настанови про діяльність 
для членів руху, відозви до населення і червоноармійців тощо), 
що охоплюють період від 11 лютого до липня 1944 р. 

П'ятий підрозділ становлять звітно-інформативні документи 
УПА та запілля від ЗО січня 1944 р. до 31 січня 1945 р. Частина 
звітів узагальнено висвітлює діяльність руху і суспільно-полі- 
тичне становище в тилу наступаючої Червоної армії на Волині 
та у центрально-східних регіонах України. Декілька звітів пред- 
ставляють бойову, організаційну і виховно-вишкільну діяльність 
більших угрупувань УПА ("Богун", "Донбас", "Холодний Яр") під 



50 



командуванням "Романа" (П. Олійник) та "Ясена" (М. Свистун). 
Два подібних між собою звіти узагальнено описують оператив- 
но-тактичну діяльність повстанських формувань під час операції 
ВВ НКВД у Кременецьких лісах і найбільший бій УПА під Гурбами 
(Горби) 24 квітня 1944 р. 

Шостий підрозділ містить звіти про рейди і діяльність окре- 
мих формувань та командирів за період від 24 січня 1944 р. до 
15 серпня 1945 р. Серед них інформації про рейди підрозділів 
УПА під командуванням "Бистрого" (Я. Білинський), "Саблюка" 
(О. Качан), "Балабана", "Ягура", "Панька", "Володька", "Гармаша". 
Частина звітів описує бої повстанців в районі сіл Буща, Обгів 
(Соснівка), Репіще, Малеве та в хрінницькому лісі. 

До третього тематичного розділу увійшли документи підроз- 
ділів групи (військової округи) "Заграва", що діяли у північній час- 
тині Рівненської області та в прилеглих районах півдня Білорусі у 
першій половині 1944 р. Ці документи за тематикою розподілені 
на вісім частин-підрозділів. 

Перший розпочинається наказами та інструкціями коман- 
дування групи за підписом командира "Дубового" (І. Литвинчук) 
і шефа штабу "Гриця" ("Д. Дмитречко", Д. Корінець) за період від 
4 березня до 1 6 травня 1 944 р. їх доповнюють листи керівників 
групи, головно кореспонденція шефа штабу, на адресу команди- 
рів "Юрія" ("Рубаш", С. Коваль), "Шакала" (А. Рудик), "Далекого" 
(С. Янишевський), "Касяна" (А. Луцик) за період від 18 лютого до 
22 травня 1944 р. 

Третій підрозділ представлений двома інструкціями вишкіль- 
ного осередку від 19 квітня і 2 травня 1944 р. за підписом 
"Корбана", що нормують військову підготовку в УПА. Діяльність 
політичного відділу групи представлена у четвертому підрозділі 
двома пропагандивними матеріалами від весни 1944 р., а Служ- 
би безпеки військової округи у п'ятому підрозділі - наказами її 
коменданта "Шворного" (М. Середа) від 24-26 червня 1944 р. 

Діяльність відділу військової розвідки ілюструють відомос- 
ті з терену командира "Немо" (І. Трейко) від 2 березня 1944 р. 
(шостий підрозділ); військової польової жандармерії- наказ і 
інструкція від 21 квітня 1944 р. коменданта "Касяна" (А. Луцик) 
(сьомий підрозділ). Заключний підрозділ - це звітно-інформа- 
тивні документи УПА та запілля (31 березня - 4 серпня 1944 р.): 
звіти командирів загону "Котловина" ("Хвастівський") "Юрія" 
(С. Коваль) і "Чорноти" та загону ім. Остапа "Шакала" (А. Рудик). 

Четвертий тематичний розділ становлять документи групи 
(ВО) "Турів", що діяла на території Волинської області та в при- 



51 



леглих районах півдня Білорусі. Основа розділу- інформації 
керівників "Назара Криги" (Климук), "Віталія" та "Матвія" (Степан 
Драницький) за період від 28 лютого до 20 червня 1944 р. про 
військові та суспільно-політичні акції в регіонах. 

П'ятий тематичний розділ - це документи з'єднання груп "33" 
("Завихост", ім. Хмельницького), що діяло на території Північно- 
західного краю ("Хмельницький", "Москва", "Ліс"; Волинська 
область і західні райони Рівненської області, прилеглі південні 
райони Білорусі та східні - Польщі). 

Документи командування ЗГ у першому підрозділі репрезен- 
тують накази від 21 жовтня 1944- 20 січня 1945 рр. командирів 
"Дубового" (І. Литвинчук), "Кайдаша" (Ю. Стельмащук) та їхніх 
заступників. ІДі документи, головним чином, нормували орга- 
нізаційну та воєнну діяльність групи. Далі публікуються накази 
коменданта СБ ВО "Шворного" (М. Середа) та залучники і пояс- 
нення до звітних документів СБ (24 жовтня 1944 - 1945 рр.). 

Третій підрозділ містить військові і розвідувальні звіти відді- 
лів, підрозділів та ЗГ за період від 25 жовтня 1944 р. до [вересня] 

1945 р. Він розпочинається інформаціями про ворожі сили. Далі 
публікуються звіти з військової та організаційної діяльності ЗГ (за 
підписом "Максима" - І. Литвинчук) та окремих бригад: "Помста 
Базару", "Соборна Україна", "Холмська". 

Останній підрозділ склали військово-політичні звіти та інфор- 
мації про загиблих за період від [листопада] 1944 р. до [травня] 

1946 р. У документах подано описи бойових акцій та сутичок, 
інформації про втрати серед повстанців та цивільного населення 
в окремих округах. 

Шостий тематичний розділ - документи групи (ВО) "Тютюнник" 
та її наступника, з'єднання груп "44", які діяли на території Північно- 
східного краю ("Одеса"; територія Рівненської, Житомирської, 
Київської областей України та прилеглі південні райони Білорусі) - 
розпочинається наказами та інструкціями (від 18 березня 
1944 р. - 10 жовтня 1945 р.) командування групи та ЗГ за підпи- 
сом командира "Олекси Глода" ("Шигунич Денис", Ф. Воробець) 
та його заступників. ІДими документами нормувалася головним 
чином організаційна та воєнна діяльність підрозділів. 

Оперативною інструкцією від 7 вересня 1944 р. за підпи- 
сом "А. Сірого" представлено діяльність оперативного відді- 
лу. Наступний документ (від 12 грудня 1944 р.) за підписом 
"А. Чагара" нормував діяльність контрозвідувального відділу. 
Четвертий тематичний підрозділ - накази і вишкільний матеріал 
працівників СБ за період від 17 жовтня 1944 р. до червня 1945 р. 



52 



Наступний підрозділ - звітно-інформативні документи УПА 
та запілля за період від 15 січня 1945 р. до 20 жовтня 1946 р. 
Більшість - це узагальнені описи повстанської діяльності та сус- 
пільно-політичного становища в регіонах. Віі^ськовий річний звіт 
за 1 944 р. та місячні звіти від серпня 1 944 р. - вересня 1 945 р. за 
підписом шефа штабу "Василя Вечери" (П. Гудзоватий) детально 
відображають організаційну, вишкільну та боєву діяльність групи 
групи "Тютюнник", ЗГ "44". Звіти за підписом "Павла" (17 серпня 
1945 р.) і 'Танки" (20 жовтня 1946 р.) відображають діяльність 
окремих ділянок збройного підпілля. 

Шостий підрозділ - звіти про рейди та діяльність окремих 
повстанських формувань ([квітень] 1944- 1945 рр.)- змальовує 
дії окремих груп, відділів, куренів та з'єднань під керівництвом 
командирів "Онищенка" (ІУІ. Мельник), "Стального" (Н.Семенюк), 
"Черненка", "Кватиренка" (Я. Яковлів), "Василя Вечери" 
(П. Гудзоватий), "Марка", "Романа", "Радченка" та інш,, головно 
у східних регіонах ПСК. Останні три документи - незакінчений 
рукописний звіт і витяги з чернеток з "Описом рейду кавалерій- 
ського відділу УПА" на початку 1945 р. за авторством Ф. Воробця 
("Шигунич Денис"). Заключний підрозділ - дві відозви до молоді і 
селян пропагандивного відділу від червня і липня 1 944 р. 

Сьомийтематичний розділ становлять документи до діяльнос- 
ті краю "Одеса" під керівництвом "Далекого" (С. Янишевський), 
який від кінця 1945 р. разом з прибічниками автономно діяв на 
частині території колишнього ПСК. Пропагандивна та організа- 
ційна діяльність керівництва краю представлена відозвами, нака- 
зом та інструкцією за період від 5 грудня 1 945 р. до липня 1 946 р. 
В окремий підрозділ виокремлено листування керівництва ПЗУЗ, 
ПСК та краю за період від 25 серпня до 20 грудня 1946 р., яке від- 
дзеркалює взаємовідносини між учасниками визвольного руху. 

До восьмого розділу увійшли окремі звітно-інформативні 
документи від 1945 р. і 20 лютого 1947 р. відповідно. Перший - 
це короткі описи боїв груп "Богун", "Турів", "Тютюнник"; ЗГ 
"33", "44" (УПА-Північ) та УПА-Південь. Останній документ - 
"Короткий нарис політичної кризи в ОУН на ПЗУЗ" за авторством 
"М. Дубового" (І. Литвинчук). 

Дев'ятий тематичний розділ - це документи Проводу ОУН до 
діяльності національно-визвольного руху на ПЗУЗ від 1945 р. до 
10 жовтня 1946 р. Перша "Інструкція на час п." нормує діяльність 
руху на період "перемир'я" (після закінчення війни в Європі). 
Інші документи з'ясовують ставлення Проводу ОУН до діяльності 
організації під керівництвом "Далекого" (С. Янишевський). 

Олександр Вовк 



53 



* * * 



Документи і матеріали, що публікуються в черговому томі 
нової серії "Літопису УПА", мають заголовки, складені упоряд- 
никами. У них зазначено порядковий номер, тип документа, за 
наявності - авторство, зміст, дата та діловодний номер. Якщо 
дата виходу документа не встановлена, він датується за змістом, 
супровідними документами тощо. У такому разі умовну дату 
подано в квадратних дужках [Жовтень 1945 р.]. 

Більшість представлених документів передруковано без 
скорочень. Не повне (часткове) подання текстів деяких з них 
пов'язане з тематично-змістовною доцільністю. Пропущені час- 
тини текстів позначаються трикрапками (...), а не прочитані ква- 
дратними дужками [...]. Незрозумілі (не розшифровані) частини 
текстів позначено графічно (хх*)- У текстах документів графічно 
передано межі авторських підкреслень (^"ХХ"^). 

У виданні максимально збережено лексику, авторські та 
редакторські особливості джерел. Без змін подано власні й 
географічні назви. Згідно із сучасними нормами виправлено 
пунктуацію, уживання лапок. Текст документів і матеріалів пода- 
но на основі сучасних правил публікації історичних документів. 
Орфографічні помилки в написанні виправлено без застережень. 
Зокрема, у відповідності з вимогами сучасного українського пра- 
вопису виправлено написання прикметників, часток (підчас - під 
час, в ночі - вночі). Упорядковано вживання апострофа (мад'я- 
рів - мадярів, звязок - зв'язок). Орфографічні помилки, що пере- 
кручують смислове значення, подано у примітках. Вписані від 
руки частини текстів зазначені при публікації двома курсивними 
літерами, за абеткою (^"хх"^). 

Гриф <таємне> відтворюється в правому верхньому кутку 
тексту документа. Гриф <відпис> не передається, оскільки його 
значення відбивається терміном <копія> в легенді документа. 
Надписи на документах (адресування, резолюції та ін.), що 
стосуються їхнього змісту, збережено і подано як продовження 
тексту документа. Інші надписи опущено. Тексти супроводжу- 
вальних записок до документів подано у примітках. Закреслені 
слова в тексті не подано. Скорочено написані слова (назви), крім 
загальноприйнятих скорочень, або практикованих у представле- 
них текстах (наприклад - нпр., в заступнцтві- в з., німецький - 
нім.) відтворено повністю та графічно виділено (хх[х]). 

Передача авторської оригінальності підпису документів наці- 
онально-визвольного руху визначається на основі правила, що 



54 



використовувалося в його діловодстві. На цій основі виправлено 
неточності. Щодо передрукованих текстів матеріалів (листів- 
ки, формуляри тощо), то визначення оригінальності стосується 
лише засвідчених рукописів. 

Кожен документ чи матеріал супроводжується легендою, 
в якій зазначено місце зберігання документа (скорочена назва 
архіву, номер фонду, опису, справи, тому, аркуші), вказуєть- 
ся автентичність документа (оригінал, копія, засвідчена копія). 
Відтворення документа друкарським способом не зазначено. 
Зазначається тільки рукописне відтворення документів і матеріа- 
лів. Переклад і мова перекладу документів зазначені. Інформація 
про попередню публікацію подається у легенді. Інформації про 
виявлення тотожних (ідентичних) і подібних (інших копій) текстів 
документів (в інших архівах, фондах тощо) та їх легенди подано 
у примітках. 

У збірнику представлено фотопортрети й дереворити керів- 
ного складу УПА і запілля, а також фотографії сцен військового та 
підпільного життя. Зазначені у підписах під портретами функційні 
ступені за часом відповідають, а військові не відповідають висвіт- 
люваному періоду. В останньому випадку подано найвищі ступені, 
більшість з яких присвоєна посмертно. У підписах до фотографій 
з повстанського життя подано наявну інформацію про зображене 
та час їх виготовлення. Представлені матеріали зберігаються в 
комп'ютерній фототеці видавицтва "Літопис УПА". 

В англомовних текстах вжито модифікоману систему тран- 
слітерації Бібліотеки Конгресу США. 

Пошук, відбір, науково-археографічне опрацювання доку- 
ментів і фотографій, розробку схем та картосхем для тому вико- 
нав Олександр Вовк. Частину роботи з упорядкування, наукового 
редагування та підготовки збірника до друку виконав Сергій 
Кокін. 

Упорядники тому складають щиру подяку співробітнику 
Державного архіву Служби безпеки України Володимиру Говоруну 
(м. Київ) за значну допоміжну роботу; історику-досліднику Ігору 
Марчуку (м. Рівне) - за авторське розшифрування представлених 
у збірнику зашифрованих документів та надання компетентних 
консультацій; аспіранту Володимиру Ковальчуку (м. Иіепетівка) - 
за технічну і наукову допомогу; історику-краєзнавцю Олександру 
Денищуку (м. Рівне) - за надання біографічних консультацій. 



55 



Іпігосіисііоп 



ТИе ргезепі: уоїите іп ІИе пе\л/ зегіез оТ Уїоруз УРА сопіаіпз 
сіосипґіепїз апсі таїегіаіз іИе ІІкгаіпіап Іпзигдепі Агту апсі ііз 
геаг Ііпе зеїл/ісез— ІІіе зїгисіигез оі ІІіе Огдапігаїіоп оі ІІкгаіпіап 
Ма1іопаІІ5І:з (ОУМ) апсі їИе Реуоіиїіопагу Реоріе'з ІіЬега1:іоп 
Огдапігаїіоп (NVРО)— їііаі: геїаіе 1о ІІіе огдапігесі агтесі зігиддіе 
оПИе Укгаіпіап паІіопаІ-ІіЬегаїіоп тоуетепі іп Уоіуп', Роїіззіа, апсі 
РосІіІІіа (Р2и2 апсі РЗиг),"" іп 1944-1946, і.е., Тгот їИе Х\те оГ 1[іе 
аггіуаі оі ХЬе РесІ Агту (СІїА) апсі їііе Зоуіеї асітіпізігаїіоп ипїіі їііе 
з\л/і1:с1і 1о пеVV їогтз агтесі зїгиддіе. 

ТИе уоїите сопіаіпз арреаіз (асісігеззез), огсіегз, сіігесїіуез, 
іпзігисііопз, герогїз апсі оіііег сіоситепіз апсі таїегіаіз, іИе таіог- 
ііу оТ \л/НісЬ \л/еге іпассеззІЬІе 1о гезеагсИегз а1і:ег їИезе сіоситепіз 
\л/еге ЗЄІ2ЄСІ Ьу Зоуіеі зресіаі огдапз, апсі їИиз пєуєг риЬІізИесІ. Аз а 
гезиіі оТ їИе геЬігіИ оі їИе ІІкгаіпіап зїаїе апсІ їИе сіетосгаїіс сИапд- 
ез іп оиг соипігу, агсИіуаІ Топсіз 1:ІіаІ \л/еге опсе сіозесі, іп рагіісиїаг 
їосіау'з 8їа1е Агсіііує оі іИе Зесигіїу Зегл/ісе оТ ІІкгаіпе, аге по\л/ 
Ьеіпд орепесі, апсі зсИоІагз аге по\л/ зіисіуіпд іИеіг сопіепіз. 

ТИе ргезепї уоїите із їИе гезиіі їИіз пе\л/ зсИоІагІу гезеагсИ. 
Рагі оТ їИе таїегіаі із а сИгопоІодісаІ апсі іИетаІіс сопііпиаііоп оі 
їИе тіїіїагу апсі асітіпізігаїіув сіоситепїаїіоп риЬІізИесІ іп Уоіите 
2 іИе пе\л/ зегіез оТ Іііоруз УРА— \/оІуп' апсі Роїіззіа: ІІРА апсі 
ІИе Реаг Ііпе Зеїл/ісез, 1943-1944 (Куіу-Тогопіо, 1999), апсі іп зеу- 
егаї уоіитез оТ іИе Тігзї зегіез, \л/ИісИ \л/еге риЬІізИесІ іп Сапасіа апсі 
сІеуо1:ес1 1:0 їИе ІІРА'з зігиддіе іп Уоіуп' апсі Роїіззіа. 

^Nе ХшвХ ІИаІ: іИе сіоситепіз апсі таїегіаіз ргезепіесі Иеге \л/іІІ 
зИесі тоге ІідИі: оп іИе іпасіедиаїеіу зіисііесі регіосі оТ їИе Укгаіпіап 
паІіопаІ-ІіЬегаїіоп зїгиддіе, апсі1:Иа1:1:Иеу \л/іІІ ргоуе изеТиІ їо аІІ іИозе 
\л/Ио Иауе ап іпіегезі: іп зоте оТ ІИе тозї сігатаїіс радез оі тосіегп 
ІІкгаіпіап Иіз1:огу, \л/ИісИ зїіІІ гезопаїе іп ІІкгаіпіап зосіе"[у 1:ос1ау апсі 
іп їИе пеаг апсі Таг аЬгоасІ. 



^ Ассогсііпд Го їНе оиМ'з огдапііаііопаї (кгаі) сімзіоп оПЬе еІЬпіс икгаіпіап 
Іапсіз, \/оІуп ПІVпе, апсі ІЬуІотуг оЬІазїз, ХЬе у^езіегп расі оі КуІV оЬІазі іп ІІкгаіпе, 
аз \л/е!І аз іґіє зоиіЬегп гаіопз оі" Вегезііа апд Роїіззіа оЬІазіз оі" Веіагиз сотргівеб 
іЬе НоПШезІет икгаіпіап іапсіз (РІІІТ.). іп 1943 ІЬе ЗоиТґієазіегп икгаіпіап іапсіз 
(РЗи7.)іпсІисіедіЬеХегп1.огуоНЬесепігаІ, зоиіґіет, апсі еазТегп Іапсіз оШкгаіпе. Тґіє 
таіп гедіоп оііЬе иРА'з асґміуіп іЬе РЗиі іуаз сотргізед оі Кат'іапеїз'-Ровії'з'ку 
апсі УіппуізІа оЬІазіз, апсі іЬе зоиТЬет рагі оі Куїу оЬІазІ 



56 



ТИеге аге 5ІІІІ диіїе а Те\л/ сіоситепіз ІеЙ іп ІИе агсИІУез, \л/ІіісІі 
геїіесі іИе асїіуіїу оі" іИе паІіопаІ-ІіЬегаїіоп тоуетепі:. Рог ІИіз риЬ- 
[ісаііоп ІЬе сопґіріїегз зеїесїесі таїегіаіз \л/і1:Іі іМе гісИезІ: сопіепі, 
іпсіисііпд зоте ипідие сіоситепїз. Іп огсіег 1о етрґіазіге їИеіг зід- 
піїісапсе, І \л/іІІ Тосиз Ьгіеїіу оп їИе Иізїогіодгаріїу ої ІІіе ргоЬІет апсі 
геуіе\л/ їііе гесодпігесі зоигсе Ьазе І'ог іЬе зїисіу ої ІИе іпзигдепі апсІ 
ипсіегдгоипсі зігиддіе оп ІИе Іеггіїогу оі^ Уоіуп', Роїіззіа, апсІ РосііІІіа 
іп 1944-1946. 

А сИагасїегізїіс Теа1:иге оТ оТТісіаІ ЗоVІе^ [іізІогіодгарИу \л/аз ІІіе 
Тасї X\^аX ії сіісі пої сІізІіпдиізИ ІИе зігиддіе ої їИе ОУМ апсі їИе УРА 
оп їИіз Іеггіїогу іп їИе їіпаї рИазе ої УЧогІб УУаг II апсі їИе розї\л/аг 
регіосі їгот їііе депегаї сопіехі: ої їИе "сгітіпаї асїШу ої икгаіпіап 
Ьоигдеоіз паїіопаїізїз."^ А1 їИе зате їіте, икгаіпіап Ііізїогіодга- 
рИегз аЬгоасІ зїисііесі їМе асїіуіїу ої їИе УРА апс! іїз геаг Ііпе зег- 
уісез іп Ше пог1:Ь\л/ез1:егп гедіоп опіу іп а їгадтепїагу їазИіоп. ТИе 
\л/огкз ої Мукоіа ІеЬесІ', Реїго МігсЬик, ^е\N ЗИапкоузку, апсі Уигіу 
Туз-КгокЬтаІіик зИоиІсІ Ье зіпдіесі оиі ґіеге. Вазесі оп їИе аиіііогз' 
рагїісіраїіоп іп їИе іпзигдепі тоуетепї, аз \л/еІ[ аз оп сіоситепїес] 
еуе\л/і1пезз герогїз апсі ппеппоігз, їЬезе \л/огк5 аге їИе ппозї сіеїаііесі 
зїисііез ої їИе асїіуіїу ої Іііе УРА апсі їИе ОУМ іп Укгаіпе.з 

іп Иіз дгоипсІ-Ьгеакіпд ЬіЬІіодгарИіс зигуеу, Макзупп Воіко"^ 
сіеуоїез опе ої їИе Іопдезї сИарїегз іп Иіз Ьоок їо їИе асїіуіїу ої 
агтесі їогпґіаїіопз іп Уоіуп', рагіісиїагіу іИе УРА. іп еззепсе, їИе 
аиїИог сгеаїесі а ипіуегзаі теїИосІоіодіса! зсИете їог їиїиге зїисііез 
оп їґіе агтесі зїгиддіе. 

ТИе Ііїоруз УРА РиЬІізМіпд Ноизе Ьедап іїз VVО^к іп 1973. Ву 
2004 ії Масі риЬІізИесІ їіїїу уоїитез зраппіпд їіігее зегіез ЬазесІ оп 



^ V. ВіеIіаіеV апсі М. Видпуіз'куі, Рісі сЬигЬуту ргарогату (Куі^, 1956); 3. Т. 
Оапуіепко, Оого(іоіиНап'ЬуіггасІу(КуІУ, 1972); К. Отуігик, ВеIЬаісЬепку(^'VІV, 1974); 
V. Р. СґіегєсІпусіїепко, Апаіотііа ігасіу (Куі^, 1978); А. V. іікЬоІаІ, NаізіопаIІIт—V^ад 
ІгисііазЬсЬікЬзіа (Мозсоу/, 1986); V. А. ^аVусієпко, "ІІкгаіпз'ка Роузіапсґіа Агтііа": 
зЬІіакЬ ґіап'Ьу і іІосЬупІУ ( Куіу, 1989). 

^ Мукоіа іеЬеб\ ІІкгаіпз'ка РоVзіапз'ка Агтііа: Іі Ьепега, гізі І біі и ууіУоГпіі 
ЬогоҐЬі икгаіпз'коНо пагосіи іа іікгаіпз'ки затозіііпи зоЬогпи депЬауи (Р^езоVе 
ВіигоиШЯ, 1946); РєігоМІгсНик, ІІкгаіпз'ка РоVЗїапз'ка Агтііа, 1942-1 952 (Мипісґі, 
1953); іеV [іє)/^] ЗЬапкоузку, "ІІкгаіпз'ка РоVзXапсЬа АгтІіа" іп Ізіогііа икгаіпз'коЬо 
Vііз'ка (Шппіред: ІVап Тукїог, 1953); Уигіі Туз-КгокНтаІіик, ІІРА \/\/агіаге іп ІІкгаіпе: 
Зігаїедісаі, Тасіісаі апсі ОгдапігаХіопаі РгоЬІетз оґ ІІкгаіпіап Йезізіапсе іп \А/огШ 
Шаг II (Ме\л/ Уогк: Зосіеіу \/еіегапз оі ІІкгаіпіап ІпзигдепХ Агту оііЬе ІІпііесі ЗШез, 
1972). 

^Макзут Воіко, ВіЬІіоІїгаЛсІїпуі оііііасі іЬгоіпоі ЬогоҐЬу УоІупІ (Тогопіо, 1976). 



57 



агсіїіуаі таїегіаіз апсі тетоігз. Зоте оі їИет іііизїгаїе ІИе УРА'з 
асШїу іп 1І1Є РїиТ..^ 

1}пХ\\ геїаііуеіу гесепііу тапу сіоситепїз \л/еге Иісісіеп а\л/ау іп зре- 
сіаі агсИіуаІ Ііоісііпдз. Ведіппіпд іп ІМе еагіу 1990з, V^\^е^^ гезеагсЬегз 
\л/еге ТіпаІІу аЬІе 1о Іатіїіагіге іЬеіпзеІуез \л/і1:И іИе ітіаіп зеІ ої УРА апсі 
ОиМ сіоситепїз аз \л/еІІ аз ІИозе регіаіпіпд 1о ІИе Зоуіеі раПу-асІтіп- 
ізїгаїіуе апсі зресіаі огдапз, ІИеу Ьедап сопсіисііпд тоге сотрге- 
Иепзіуе гезеагсії іпіо їИе паїіопаІ-ІіЬегаІіоп зігиддіе, апсі аззосіаїесі 
єуєпїз апсі ргосеззез. Атопд іИе зресіаіізіз \л/Ііо \л/еге іпзїгитепіаі іп 
ІІіе риЬІісаІіоп оі сіоситепіз апсі таїегіаіз оп їИіз їоріс аге \уап Віїаз, 
Уоіосіутуг ЗегИіісЬик, Іигіі ЗИароуаі, апсі оїИегз.^ 

А зиЬзІапїіаІ сопїгіЬиІіоп 1:о ІМе зсИоІагІу іпуезїідаїіоп оі їіііз 
зиЬ]ес1 \л/а5 пгіасіе Ьу тетЬегз оі Ь^о \л/огкіпд дгоирз оТ Иізїогіапз. 
ТИе ТІГЗІ, Иеасіесі Ьу Зіапізіау КиІ'сИуІз'куі (Куіу), ууаз сгеаїесі іп 
аззосіаііоп \л/іІІі їііе доуегптепїаі Соттіззіоп ^ог Хіпе Зійду оТ Ше 
АсІІУІІу ІІіе ОиМ апсі їИе УРА ЬазесІ а1: ІИе Іпз1:і1:и1е оі Нізіогу 
оі їііе ІІкгаіпіап МаїіопаІ Асасіету оТ Зсіепсез7 ТЬе оШег дгоир, 
Иеасіесі Ьу Іи. ЗІуука {Иш) зїисііесі сіерогіаііопз оі' їИе ІІкгаіпіап 
рориіаііоп.8 Сопїетрогагу уіе\л/з оТ УРА асХШу іп Ше \/оІуп\ 
Роїіззіа, апсі КИоІт гедіопз аге еІаЬогаїесІ іп соНесІіопз оТ зсіїоі- 
агіу \л/огк5 риЬІізИесі Ьу 1:Ие І'уіу-Ьазесі І. Кгур'іакеуусИ Іпзїііиіе ої 



5 іііоруз ІІкгаіпз'коі РоVзіапз'коІ АгтІі, V0^ 1 (Тогоп(о, 1976): уоі. 2 (Тогопіо, 
1977);уоІ,5(Тогопіо, 1984). 

^ ІVап Віїаз, РIер^езуVпо-ка^аГпа зузієта V икгаіпі. 1917-1953, Vо!. 2(КуІV, 
1994); \/оІобутуг ЗегЬІісЬик, ОІІМ-ІІРА V^окуVІіпу. NоVЇ бокитепіу і таїегіаіу (КуІV, 
1996); зее аізо Ьіз ОезіаҐ ЬигетпукЬ НІ ІакЬісіпоикгаіпз'кІ іетіі и 1944- 1953 гг. 
Мо^і сіокитєпіу І таіегіаіу ( КуІV, 1998); зее аізо Іііз ІІРА іа гадіапз'кі раПуіапу 
{КуІV, 2001); їипі ЗЬароуаІ, ООМ і иРА па іегепі РоІ'зНсЬі (1944-1947) (Ку\V, 2000); 
ііґоруз пезкогепоі икгаіпу. Оокитепґу, таіегіаііу, зроЬаду, VОІ. 1 (і'уіу, 1993); уоі 
2(1997). 

'^5. І. ІдІогик, Ь^Л/. Нгупе^усЬ, апб О. і 7.біогик, Рокаїґісґіук риЬІікаізіі рго 
дііаі'пізґ ОиМ іа ІІРА ( 1945-1998 гг.) (Куіу, 1999); Ропбу г ізїогіі і/кгаіпз'коі роуз- 
іапз'коі агтіі V сіегіЬаупукН агкЬІ\/озкЬо\/узЬсЬакЬ икгаіпу. АпоїоуапуІ рокагіїсґіук 
іопсіїу ІІРА (1942-1946), Іззие по. 1 (Куіу, 1999; Ропбу і ізіопі икгаіпз'коі роузіа- 
пз'кої агтії V сіепНаупукґі агкНІУозкЬоуузґісІїакЬ икгаіпу ( 1941-1957). Апоіоуапуі 
рокаїґісЬук іопдіу рагіііпукЬ огЬапІу иРЗР, V іакукґі уібЬуІазіа ЬогоҐЬа г иРА, Іззие 
по. 2 (Куіу, 2000); 3. А. Кокіп, АпоІоуапуІ рокагґісЬук сіокитепґіу і ізЮгіі ОиМ і 
иРА и іопдакЬ ОеггЬаупоЬо агкШи ЗВи (КуІУ, 2000); апд Ьіз РгоЬІета ОиМ-иРА.. 
Рорегедпіа ізіогусЬпа боуібка(Куіу, 2000); РгоЬІета ООМ-иРА. ІУІХ гоЬосЬоІ Ьгиру 
ізіогукІУ ргу игіабоуіі котізіі 2 ууусЬеппІіа сіНаГпозіі ОиN і иРА. Озпоупі іегугргоЬ- 
іету ОиМ-иРА (ізіогусЬпуі уузпоуок) (Куіу, 2004). 

^Оерогіаґзіі. ^акЬісіпі іетіі икгаіпу кіпізіа ЗО-кЬ-росЬаІки 50-кЬ гг. ОокитепХу, 
таїегіаіу, зроЬаду, уоі. 1 ( 1939-1945) ( і'уіу, 1996); ОероПаізИ, ІакШпі гетії 
икгаіпу кіпХвіа ЗО-кЬ-росЬаХки 50-кІі гг. ОокитепХу, таХєгІаІу, зроЬабу, уоі. 2 
( 1946-1 947) (І'УІУ, 1998). 



58 



ІІкгаіпіап Зїисііез а1 1:1іе икгаіпіап МаїіопаІ Асасіету оі Зсіепсез.^ 
□игіпд іИе уеагз оі Укгаіпе'з іпсіерепсіепсе зеуегаї уоїитез еасИ 
Ігоіті їИе оісі апсі пе\л/ зегіез оТ Іііоруз УРА ііауе Ьееп риЬІізИесІ; 
зоте оі ІЬе сіоситепіз іп іИезе риЬІісаїіопз аізо геїаїе Іо ІИе зиЬ- 
ІесХ оНґіе ргезепі уо1иппе.''0 

Іп ГЄСЄПІ: уеагз ІІіе уоіиїтіе оі \л/огк соппесіесі ууіїіп їИе ргерага- 
їіоп оі топодгарИз Иаз іпсгеазесі."'^ ТИе аиІИогз о1 Іііезе \л/огкз, 
сіеіпопзїгаїіпд 1:Ііеіг кпо\л/ІесІде оі іМе гезеагсИ зиЬ]есї, розе тапу 
пеVV диезііопз, зисИ аз: \л/1іа1 е^іесХ 6\д Х)г\е изе Ьу їИе Зоуіеі: зїаїе 
зесигіїу огдапз оі Ьодиз ипііз іііе УРА ("зресіаі Лдіїїіпд ипіїз") 
Иауе оп ХЬе ІідиісІаТіоп о1 ХЬе сіапсіезііпе іпзигдепі ппоуетепі:?''^ 
Іпсііуісіиаі \л/огк5 ехатіпе їИе Іасіісз ІИе іпзигдепі: агшу^з 

Шііігіпд агсЬіуаІ зоигсез, ІІкгаіпіап Ііізіогіапз аІзо ргезепі: ітрог- 
Іапі зїаіізіісаі сіаіа оп гергеззіопз 1Иа1: \л/еге іпзііїиїесі адаіпзі їИе рори- 
Іаііоп, рагїісиїагіу їИе Татіііез тетЬегз о1 ІИе сіапсіезііпе іпзигдепі: 
тоуетепї. ТИе аиїїпогз оТ зоте \л/огкз апаїуге єуєпТз іп сеііаіп гедіопз 
апс] оп ІПе Ьазіз оТ сопсгеїе Іпїогтаїїоп, гезеагсії ^\^е сігсишзїапсез 
Ьеіііпсі їИепгі. Везеагсіїегз Иауе іпуезіідаїесі ІИе сііі^ісиїї диезііопз 
оі икгаіпіап-РоІізИ геїаїіопз сіигіпд ^Nо^\6 \Nа^ II, рагіісиіагіу ІІіе соп- 
ІІісІ: Ьеілл/ееп їИе УРА апсі ІЬе Агтіа Кга]о\л/а (АК) Іп Уоіуп'.""^ ТПезе 



9 \/оІуп' і Кґіоітзґісііупа 1936-1947. РоІ'з'ко-икгаіпз'ке ргоХузІоІаппіа Іа ІоЬо 
VІсіIиппіа. ОозІідіЬеппіа, бокитепіу, зроЬасіу ( ^'VІV, 2003): ІІкгаІпз'ка Ро^зіапз'ка 
Агтііа V ЬогоХ'Ьі ргоіу ХоХаІіІагпукЬ гегґіут'^ 2004). 

^0 МедусЬпа оріка V ІІРА, V0І. 23 оПііоруз ІІРА ( ТогопГо-і 1 992); Я. РеХгєпко, 
Іа икгаіпи, іаііуоііи, ^ої. 27 оі иіорузиРА(ТогопІо-і\^, 1999); М, ЗаVсЬуп, ТузіасЬа 
богіЬ, ^оі. 28 оіиіоруз иРА(ТогопХо-і'уІУ, 1995); МедусЬпа оріка V ІІРА, уоі. 32, рґ, 2, 
оіііХоруз ІІРА (То^опТо-^'VІV, 2001); \/у6аппіа НоІоупоЬо Котапсіиуаппіа ІІРА, уоі. 1, 
Л/еи/ Зегіез, оіііХоруз иРА ( КуІУ-ТогопГо, 1995); \/оіуп ' і Роїіззіа: ІІРА іа іарііііа, 1943- 
1944, уоі 2, Ме^/ Зегіез, о! ІНоруз иРА ( Куіу-Тогопіо, 1999); ВогоХ'Ьа ргоХу ІІРА і 
паХзіопаїізіусЬпоЬо ріфІІІіа: сіугекіуупі докитепХу ТзК КотрагХіі икгаіпу, 1943- 1 959, 
уоі. З, Л/еи/ Зегіез, оГиХоруз ІІРА ( КуіУ-ТогопХо, 2001). 

\/оІодутуг Козук, ІІкгаіпа рісі сЬаз Огиііоі зуіХоуоі VІІпу. 1938- 1945 (Куіу-Рагіз- 
Ме\л/ Уогк'ТогопХо, 1992); АпаХоІіі V. КепХіі, ІІкгаІпз'ка РоVзXапз'ка Агтііа V 1944- 1945 
гг. (Куіу, 1999); зее аізо Ьіз Окгаіпз'ка РоузХапз'ка Агтііа V 1946- 1953 гг. (Куіу, 1999); 
іигіі КугусЬик, Магузу і ізХогіі икгаіпз'коґіо паХзіопаІ'по-уугуоІ'поґіо гикЬи 40-50 гокіу 
XX зХоШіа ( і'уіу, 2000); АпаХоІіі РизпасЬепко, Нагод іЬигепуі (Куіу, 2002); А. водип, 
Ме2Ми ОІґІегот і ЗХаііпут. икгаіпзкіе роузХапХзу(ЗХ. РеХегзЬигд, 2004). 

Іуап Віїаз, Рергезуупо-кагаГпа зузХета V іікгаіпі. 1917-1953, уоі. 1 (Куіу, 

1994). 

'З 5. ТкасЬепко, Ро\/зХапсЬе5каіа агтііа: ХакХіка Ьог'Ьу (Міпзк-Мо5со]/\/, 
2000). 

і і ІііизЬуп, ОІІМ-ІІРА і икгаіпз'ке руХаппіа V гоку ОгиЬоі зуіХоуоі уііпу (V зуі- 
Хіі рої'з'кукґі бокитепхіу) (Куіу, 2000); зее аізо Ьіз РгоХузХоіаппіа ІІРА і АК(Агтіі 
Кгаіоуоі) V гоку ОгиНоі зуіХоуоі уіїпу па Ні сіііаГпозХі рої'з'коііо рідріїїіа V ІакЬІбпіі 
ІІкгаіпі (Куіу, 2001); Іагозіау Тзагик, ТгаЬебйа \/оІупз'кукґі зі І 1943-1944 гг. (і'уіу, 
2003). 



59 



диезїіопз Ьауе аізо Ьееп сіізсиззесі а1: уагіоиз іпїегпаїііопаї 
зетіпагз."'^ 

Тіпиз, зсіїоіагз Иауе тасіе а сіеііпііе Иізіогіодгаріїіс сопігіЬиІіоп 
1:0 гезеагсИ оп їіііз зиЬіесІ:. \/\/е Йоре ІИаІ: 1:1іе ргезепі: VОІите \л/іІІ аІзо 
Ьеір Іо зїгепдІИеп їИе зоигсе Ьазе апсі ^асіїіїаіе ипЬіазесІ сІеІіЬега- 
1ІОПЗ оТ ІИе соппріех апсІ сігатаїіс єуєпіз оТ ІИозе їітез. 

ТЬе іпііііагу-асітіпізігаїіуе зїгисіиге оТ ІИе па1:іопаІ-ІіЬегаІіоп 
іпоуеппепі: іп їИе Р7.и2 апсі Р3и2 \л/аз сгеаіесі іп 1943, сіигіпд Іііе 
Магі оссираііоп. Іп їИе ОУМ- апсі иРА-соп1:гоІІесІ гедіопз оТ ІИе 
Р7.и7. 11 \л/аз сііуісіесі іпїо їИе Тгопі: (їИе агтесі зїгиддіе оТ їііе УРА) апсі 
ІІіе геаг Ііпе зетсез (ІІіе ппііі1:агу-асітіпіз1га1:іуе асііуііу оПІіе ОУМ). 
Іп їИе еазіегп гаіопз оі ІИе РІНІ, апб іп Іііе РЗІІ^, \л/Иеге їИе УРА'з 
Иоісі \л/аз \л/еак, ІИе ІіЬега1:іоп іпоуетепі: орегаїесі іп сіапсіезііпе 
іпзигдепі: Тогтз. 

Іп еагіу 1944, VV^^еп їИе Сегтап-Зоуіеі: Ігопі \л/а5 зИіТІіпд, їИе 
іпзигдепі: тоуетепі оп ІІіе їеггіїогіез оТ їИезе Іапсіз ууаз огдапі- 
гаїіопаїїу епсотраззесі іп ІИе СепегаІ ОкгиИаз (НОз) оТ ІИе УРА, 
\л/ІіісІі \л/еге аІзо кпо\/\/п аз СепегаІ Мііііагу Окгиііаз (НУОз). Опе НУО 
орегаїес] іп їііе Р7.и7. апсі опе \/\/аз іп їііе ргосезз о^ Ьеіпд Іогтесі іп 
ІІіе РЗиі. Т\^е депегаї ІеасІегзЬір оі їИе іпзигдепі тоуетепі \л/ііИіп 
їііе Тгате\л/огк оТ Іііе НУО \л/аз іп іИе Иапсіз о1 іЬе кгаі сотппапсіз: 
иРА-Могїґі іп ІЬе Р7.и2 апсі иРА-ЗоиІґі іп ІІіе РЗУ^. 

А1 ІІіе Иеасі оі еасії НУО апсі їИе соггезропсііпд кгаі соттапсі 
\л/а5 а сопґітапсіег, \л/Ііо \л/аз іп сИагде оїіііе УРА апсі іїз геаг Ііпе зег- 
уісез (ІИе ОиМ ипсіегдгоипсі). ТИе УРА ІеасіегзИір апсі зирріу зегуіс- 
83 орегаїесі у^ііИ їИе аззізіапсе о^ ІИе ппіііїагу апсі роїіїісаі Иеасідиаг- 
їегз. ТИе пґіііі^агу Иеасідиагіегз іпсіисіесі сіерагітепіз оі орегаїіопз, 
іпїеііідепсе,^^ зиррііез апсі таїегіеі, тіїіїагу їгаіпіпд, апсі роїіїісаі 
іпзїгисїіоп, ТИе роїііісаі Иеасідиагіегз іпсіисіесі іпїегпаї апсі ехіегпаї 
роІі1:ісаІ сіерагіппепїз. Іп асісііїіоп 1о їИе тіїіїагу апсі роїііісаі ИеасІ- 
диагїегз, сіераііппепіз (геїегепіигу: зесііопз) ої Ііаізоп апсі їИе Весі 
Сгозз (СИКИ) \л/еге зиЬогсІіпаІесІ їо їИе НУО'з соттапсі. 

ТИе геаг Ііпе зетсез оТ їИе УРА Н\/0 (їИе ОУМ ипсіегдгоипсі) 
\л/еге ипсіег їИе сопігої оі а соттапсіапї зиЬогсііпаІесІ 1о іИе сот- 



^5 і/кгаіпа-РоІ'зІїсґіа: уаіґікі руїаппіа, VОІз. 1 -2 (\/\/агва\А/, 1998); уоі З (]А/аг5а)/^, 
1998): VоI. 4 (]А/агза)/\/, 1999); уоі. 5(]А/агза\^, 2000). 

т^із сіерагітепі и/аз а зиЬипіІ оі ХЬе Мііііагу ЗесигіЬ/ Зегуісе (УЗВ), \а/НісН іп 
Іигп \А/аз а раП Г^е ЗесигіТу Зеп/ісе ЗесҐюп ( ЗВ). 



60 



тапсіег оі" їИе ИУО. ТИе геаг Ііпе зеїл/ісез аррагаїиз \л/а5 сііуісіесі 
іпїо зиЬсіераіітепІз (геТегепШгу) їИаІ: \л/еге гергезепіесі а1: аІІ ієуєіз 
гапдіпд Тгот 1:Ііе Н\/0 їИе зїапуїзіа (гигаї ипсіегдгоипсі): огдапіга- 
ІіопаІ-ітіоЬіПгаїіопаІ, Зесигіїу Зетсе, зиррііез апсі таїегіеі, огдапі- 
2аІіопаІ-роІі1:ісаІ, аихіїіагу Ііаізоп зиЬзесІіопз, апсІ їИе РесІ Сгозз. 

СотрагесІ іо 1943, іИе огдапііаііопаї-іеггіїогіаі соп^ідигаїіоп оі 
їИе ІІРА'з геаг Ііпе зегл/ісез іп ІМе Ріиі гетаіпесі ипсИапдесі, VVІ^І1 
зеуегаї іпзідпіТісапІ: ехсерііопз. ТЬе гапк апсІ Іііе сеІІ оі" іИе огдапі- 
гаХіоп \л/аз ІИе зіапуїзіа,^"^ апсі зеVе^аI зіапуїзіаз сотЬіпесі Тогпп 
а кизИсґі"^^ (2-5 зіапуїзіаз). ЗеуегаІ кизЬсИез (2-5) \л/еге сотЬіпесІ 
іпіо а зиЬгаіоп; звуегаї рісігаіопз Тогтесі а гаіоп; зеуегаї гаіопз (3-6) 
сопґіргізес] а тіїііагу пасігаіоп; зеуегаї пасігаіопз Іогтесі а тіїііагу 
окгиИа (\/0); апсі зеуегаї окгиИаз Тогтесі а депегаї тіїііагу окгиИа 
(НУО) ог а кгаі-Іапсі (97.^2., РЗиТ.). 

іп еагіу 1944 їИе Іеггіїогу оі ІЬе НУО 97.1)7, \л/а5 сімсіесі іпіо Тоиг 
УОз: VаИ^аVа,"1^ "ВоИип" ("ЗісІі"),20 "Тигіу,"2і апб 'Тіиїіиппук."22 тіпе 
сіапсіезіїпе зігисїигез оіХЬе ОУМ Р3и2 \л/еге сгеаїесі ассогсііпд Хо деп- 
егаї огдапІ2а1:іопаІ тосіеіз апсі \л/еге сімсіесі іпіо окгиґіаз апсі пасігаіопз. 
0\л/іпд 1:0 ІИе І'асі ІИаІ: ІИе гедіоп газ пої сотріеіеіу епсотраззесі Ьу 
ІИе огдапігаїіоп, IоVVе^-IеVеI сеііз \л/еге Тгадтепїагіїу сіеуеіоресі. 

ТИеге \л/еге арргохіпґіаїеіу 20,000 ас1:іуе тетЬегз оїШе геаг Ііпе 
зеїл/Ісез (теппЬегз апсі роїепііаі сапсіїсіаіез оі" їііе ОУМ апсі іїз уоиІИ 
\л/іпд) іп їИе Р7и7 апсі РЗУ^, \л/[ііІе ІИе питЬег оі зутраїИігегз газ 
ез1іта1:ес1 іп ІИе Іепз оі" іИоизапсІз. 

ТИе огдапігаїіопаї зїшсіиге оТ ІІіе УРА іп ХЬе 97^7 апсі РЗУ^ Ігопп 
1943 газ аз ІоІІо\л/з: їИе Іо\л/ез1-ІеуеІ сотЬаІ ипії газ ІИе здиасі (соп- 
зіз1:іпд оп ауегаде оі 10 реоріе, ІИе едиіуаіепі: ої а гедиіаг агту ипії); 
3-4 здиасіз сотргізесі а ріаїооп (зиЬипіІ: угуо6)\ 2-3 ріаіоопз їогппесі 
а сотрапу (ипіТ: гоїа); 2-5 соппрапіез сотргізесі а Ьайаііоп; 2-3 ЬаХ- 



^'^ Оєрепсііпд оп іґіе питЬєг оі тетЬегз, а зїапуґБіа соиісі аіво Ье сімсіесі іпіо 
сепХегз (озегедку), и/^/сА) іл^еге ипііз сотргізесі оі 3-5 реоріе. 

^3 0\л^іпд іо іґіе іасї їііаі поі аІІ рориіаіесі агеаз у^еге епсотраззесі Ьу іііе огд- 
апігаііоп, а кизіїсґі ипії соиШ Ье Іаскіпд, іп у^ііісґі сазе іііе з^апуізіа тиіб Ье зиЬо- 
гсііпаіесі іо Хііе зиЬгаіоп. 

Епсотраззіпд іЬе іиіз'к, КозіоріІ', апсі Загпу гедіопз оі икгаіпе, апсі іЬе 
ЗТоіуп апсі Ріпз'к гедіопз оі Веіагиз. 

20 Епсотраззіпд іЬе Йіупе, ІсіоІЬипіу, ОиЬпо, апсі Кгетепеіз' гедіопз. 

2^ Епсотраззіпд іЬе \/оІодутуг-\/оіупз'куі, ІЧогокґіІУ, апсі Коуєі' гедіопз оі 
икгаіпе, іЬе Вегезііа апсі КоЬгуп' гедіопз оі Веіагиз, апсі Г/іе Кііоїт апсі РісіІІазЬзіїІа 
гедіопз оіРоіапсі. 

22 Епсотраззіпд іііе КогеХз' апб НозЬсЬа агеаз оі Ніупе оЬіазі, ІЬуіотуг оЬІ- 
азґ, апсі іЬе \^езїегп рагі оі Куіу оЬІазі оі іікгаіпе, апсі іііе зоиіґіегп гаіопз оі Роїіззіа 
оЬіазі іп Веіагиз. 



61 



їаііопз їогтесі а гедітепґ, апсі 1-5 гедітепїз сотргізесі а сімзіоп. Іп 
1 944 Іґіе зігисіиге доуегпіпд ипііз І'гоіп здиасіз Іо сотрапіез гетаіпесі 
згаЬІе, ууііііе їИе МідИег ипііз, \л/[іісМ ИасІ їо асіарї їо ІИе сИапдіпд сіг- 
сиіпзїапсез оТїІпе зішддіе, ууєгє сопзїапііу Ьеіпд геогдапігесі апсІ Иасі 
рагіісиїаг І'еаїигез апсі патез. Іп 1944-1945 Іагде Іогтаїіопз сопзізі:- 
іпд оТ УРА зиЬипіІз оТ уагуіпд зігез \л/еге саііесі гедітепїз, Ьгідасіез, 
апсі !огппаїіопз.23 ТІїе ИідЬезІ: зігисіигаї їогтаїіопз іИе УРА іп їИе 
Р7ХІ1 апсі Р5и2\л/еге УРА-МоПИ апсі УРА-ЗоиїІі, гезресііуеіу. 

Іп їііе І'ігзі: ИаІЇ оТ 1944 ИідИег УРА зиЬипіїз Иас] ап оїТепзІуе 
зігисіиге апсі соттапсі сотрозШоп. УРА-Nо^їІ1 сопзізіесі оі" сот- 
тапсіег "Рапаз Мозиг" ("Отеїіап Кгуппз'куі," "ОкИгіт," Отуїго 
К1іас1ікіуз'куі;24 іЬе сИіеГз оі зІаТЇ (ЗИУЗИ) "КагроуусИ," ("Мукоіа 
Кгет'іапеїз'куі, Мукіїаііо МесІУІсІ'), "КІупп" ("Оуу," Вогуз Весігук); 
апсі роїііісаі іпзїгисіог (РУКИ) "^азіауз'куі" ("Наїупа," Іакіу ВизеІ). 

ТЬе "2аИгауа" дгоир сопзізїесі о\ соттапсіегз "ОиЬоууі" 
("Макзут", Іуап ІуІуупсЬик), "ОаІекуі"("Іигіі," Зіерап ІапузІїеуз'куі); 
с[ііеТзоТзтТГ'0.0туїгес[іко"("Нгу1з," "Вогузїеп," Оглуїго Когіпеїз') 
апсі "Зуіаіозіауусії" (\/оІосіутуг Нисіакоу); апсі роїііісаі іпзігисіог 
"2утпуі" (Зїерап Козіеііз'куі). ТИе гедітепїз \л/еге: Ваїигупз'куі, 
сотппапсіегз "ЗґіакаІ" ("ЗНаиІа," Асіат Рисіук) апсі "ІеЬесіуп"; 
Когзипз'куі, соттапсіегз "Іаісіака" (Мукуіа ЗкиЬа) апсі "Іагок" 
(Отуїго Каїупіик); Ргу1иі:з'куі,25 соттапсіегз "Озігуі" (Іагозіау 
2ИсІап) апсі "Натаїііа" (Апаїоііі Моп'); ЗїагосІиЬз'куі, соттапсіег 
"Киг'та" ("Кога," Макаг МеІ'пук); КИуазїІУз'куі, соттапсіегз "Іигіі" 
("НиЬазЬепко/' Зїерап КоуаГ) апсі "V. СИогпоїа." 

ТИе "ВоИип" дгоир сопзізіесі оі соттапсіег "Ротап" ("Епеі," 
Реїго Оіііпук); сМіеІ оТ зіаїї "Нгуїз"' ("СИегпук," Отуїго Ка2Уап);2б 
апсі роїііісаі іпзігисїог "Зегесіа." ТІїе дгоир \л/аз сотргізесі о\ їИе 
ІоІІоууіпд Ьаїїаііопз (Іогтаїіопз) апсі ІИеіг соттапсіз: "ВаІаЬап," 
"Виуаіуі" (Апсігіі ТгасИик), "КогґіикЬ" ("Ууг," "Оокз," Зетеп 
Коїук), "ОоуЬепко" (Іуап 2оІоІпіик), "Кугеі" ("Месіоііа," Зіерап 
ТгокИутсИик).27" ЬукИо" ("Оук," ОІекзапсіг Каісіазії), "Матаі" 
(Іуап ЗаІІо), "Меруїаііо," "Ріу" ("ЗїогсЬап," ОІекзапсіг ЗІерсИик), 



23 іп Аргії 1944 ХЬе іогтаїіопз "Ваіаг" (їііе "Тіиііиппук" дгоир, ІІРА-МоПії) апсі 
"КЬоІодпуі Іаґ ( ІІРА-ЗоиТІї) питЬегед 148 апсі пеагіу 2, 000 реоріє, гезресХіуеІу, 

ВєШееп РеЬгиагу апсі Аидизі 1944, О. К^іасI^I<ІVз'куі у^аз оп іЬе Оегтап зібе 
оі їЬе Оегтап 'Зо^іеі ігопі; биппд іЬіз регіосі Іакіу ВизеІ и/аз їЬе асііпд соттапбег 
оіиРА-НоПЬ. 

^5 іп Магсґі 1944 іЬіз гедітепі и/а5 Хгапзіеггед іо ХЬе "ТіиХуппук" дгоир. 

Аііег О. Каїуап и/а5 у^оипдед іп Мау 1944, ІЬе сіиіієз о1 сЬіеі оі зХаі^ іуеге 
тозі ргоЬаЬІу саггіеб оиі Ьу "НагтазЬ " ( ргоЬаЬІу Ногсііі Іаґіогиіко). 

Іп Аргії 1944 іЬіз гєдітепі \л/аз ігапзіеггеб іо іЬе "Тіиііиппук" дгоир. 



62 



"КИпґіага" (ОІекзапсіг Каїупоуз'куі), "Іигко" (Іигіі СІїиікоуз'куі), 
"Іазеп" ("ІагЬеі," Мукоіа Зуу5І;ип), е1: аі.^з Зоте оТ ІМе дгоир'з їог- 
та1:іоп5 орегаїесі аз зерага1:е зиЬипіІз. 

ТИе "Тигіу" дгоир сопзізіесі о1 соттапсіег "Каісіазії" 
("Яисіуі," Іигіі Зїеі'іпазіїсіїик); сЬіеІ оі" зІаІ'Т "УоусИак" (ОІекзіі 
ЗІіит); апсі роїіїісаі іпзігисіог "КИтигуі." ТИе гедітепіз оі Шіз 
дгоир \л/еге: І. ВоЬип гедітепі ("ВоИип"), соттапсіегз "Зозепко" 
("КІізИсИ," РогТугіі Апіопіик) апсі "Оз1:гІ2Ііз'куі" ("ІЧоіоЬепко," 
ОІекзіі Нготасііик); "Руііау1:зі," соттапсіег Тузуі" ("Рауііик," Іуап 
КІутсІїак); РоІ1:ауз'куі," соттапсіег "Магаг КгуИа" (КІутик). Зоте 
оТ ІІіе дгоир'з Тогтаїіопз орегаїесі аз зерагаїе зиЬипі1:з. 

Тґіе "Тіиііиппук" дгоир сопзізїесі оі соттапсіег "ОІекза НІісІ" 
("\/егезІісИака," Ресііг УогоЬеІз'); сіііеі оТ зіаіі "\/азуІ' Уесіїега" 
(Ре1:го Сисігоуаіуі); апсі роїііісаі іпз1гис1:ог "Реіго ЗіерапсИепко" 
("ОгеІ," ІеТгет Моусіїап). II іпсіисіесі їИе ТоІІо\л/іпд Іогтаїіопз: 
"Вагаг," соттапсіег "ОпузИсИепко" ("Рауіо," Мукоіа Меґпук); 
"Кгиіу," соттапсіег "СИогпепко" ("2Ьик"); апсі "КИтеІ'пуїз'куі," 
соттапсіег "Куаіугепко" ("Іигко," Іакіу Іакоуііу). Зерагаїе зиЬипіїз 
оТ ІИіз дгоир орега1:есі іп ІІіе еазїегп гедіопз ої їИе УО.^з 

Іп еагіу 1 9441:Ііе1:еггіїогу оїїИе Р5и2\л/а5І:гапзТогтесі іп1:оаОепегаі 
Мііііагу ОкгиИа, \л/ИіІе їИе зиЬипіїз оі іИе "КосІак" дгоирЗО \\\аХ \л/еге 
орегаїіпд Иеге, аз \л/еІІ аз оїііег тіїііагу Тогтаїіопз, \л/еге геогдапііесі 
іпїо иРА-Зои1:Іі;3"' соттапсіег "ІетізИ" ("Іе," УазуГ Кик); сИіеТоїзІаІ^ 
"РоІїаусИепко" ("Оап'ко," "РаусИик," ОІекзапсіг Оапуіепко), "Мукоіа" 
С'Кгорууа," Уазуі' Ргоізіик), "НопсИагепко" (Іеопісі 31:ирпуІ5'куі); апсі 
роїііісаі іпзїшсіог "Зегіїіі" ("Воіїсіап," МукЬаіІо Зіерапіак). 

УРА-ЗоиШ сопзізіесі оТ Ьаиаііопз ипсіег ХЬе соттапсі 
оі" "ЗаЬІіик" (Озіар КасИап), "Кгик" (іуап КІутузИуп), "Вузїгуі" 



^^ Іп АргіІ 1944 ^ґіе гед'їтепХз ( ґогтаііоп) оі ІЬе "ВоЬип" дгоир \^еге ргоЬаЬІу 
тєгдєсі тіїї іґіє "ОопЬаз" апсі "КЬоІобпуі Іаґ ІогтаҐюпз. Аііег іґіе ЬаПІе оі" НигЬу, 
іііе Шзі іогтаХ'юп, аз раПоі "^оVЬепко'з" апсі "Вшаїуі'з" Ьаііаі'юпз (іогтаґюп) Хоок 
рагі іп а гаісі Ьеуопб ХЬе г/\/ег ипбег ІЬе соттапд оі "ВаІаЬап. " Оп 23 АргіІ 
1944 ґґіє "Кііоіосіпуі Іаґ" (огтаііоп соттапдед Ьу "Іазеп" (М. ЗVузіип), и/а5 иапзі- 
єггесі іо иРА-ЗоиІЬ. 

29 Іп раПісиІаг, Хґіе зоиІЬегп гаіопз оіІЬуіоппуг оЬІазі у^еге іЬе Ьазе оіорегаїі- 
опз оі а гедітепі: сотргізіпд зєуєп дгоирз (ар То 50 реоріє), ипсіег ґЬе соттапсі оі" 
"ОогозЬ " (РеХго КикЬагсЬиік) , а тетЬег оХ їЬе Ієасіегзґіір сі" 1/0 "Тіиііиппук. " 

^^ІТтз іогтед іп іаіі 1943 оиі оі зиЬипіХз оиЬе "ВоЬип" дгоир іп огбегіо саггу 
оиі орегаХіопз оп іґіе ГеггіТогу оі ІЬе Озегевпо-зкШпі ІІкгаіпіапз'кІ Іетіі (ОЗІІІ: 
Сєпігаї-Еазіегп ІІкгаіпіап іапсіз) апсі ТгапзсіпізґгІа. 

31 ТЬе дізігіЬиІіоп ІІзХ ^ог огсіег по. 2/44 іззиесі Ьу іґіе Зиргєте Мііііагу 
НеабдиаПегз оі ІЬе ІІРА (И\/ЗЬ УРА) іпсіибез ІІРА-ЗоиІЬ аз а зерагаїе аббгеззее 
(иіоруз ІІРА, уоі. 1, р. 163). 



63 



(Іагозіау Віїупз'куі), "Маїууаіко" (Зіерап ЗаУсИик), "Макз" (Макзут 
Зкогирз'куі), аз \л/еІІ аз зерагаїе дгоирз апсі зиЬипіІз. Іп Аргіі 1944 
ії \л/аз ехрапсіесі Ьу їИе іпсіизіоп оТ їМе "ВоИип" дгоир'з Тогта- 
Ііоп "КІіоІосІпуі Іаг," іп Іґіе Іогт оі гедітепіз соттапсіесі Ьу "Ріу" 
("ЗІогсИап"), "Ко2ІіикЬ" ("Ууг"), апс] "Матаі." 

Іп еагіу 1 944 ІИе ІІкгаіпіап Іпзигдепі Агту іп ІИе Р11Я апсі РЗУ^ 
Ьаб Ьеілл/ееп 5,000 апсі 7,000 тетЬегз. Но\л/еуег, іі уои іпсіисіе ІосаІ 
пґіііііагу зігисїигез (ІідИііпд ипііз, гигаї зеІТ-сІеТепзе ипіїз), ІІііз пит- 
Ьег гізез Хо 1 5,000-20,000 реоріе, V^'\XЬ а ііідії роїепііаі ^ог ппоЬіІіга- 
їіоп. Іп зргіпд 1944, айег ппоЬПігаІіоп \л/аз саггіесі оиХ, ХЬе питЬег 
оі УРА тетЬегз іп ІІіе РїиТ. апсі РЗІїг гозе 1о 10,000. Но\л/еуег, 
аігеасіу іп Мау апсі еагіу ^ипе, аз а гезиїї оі іагде-зсаіе орегаїіопз 
Ьу їНе ІпіегпаІ Тгоорз (\Л/) оІ'їИе МКУО апсі зиЬипіїз оТІИе РесІ Агту, 
їМе ЗІ2Є оі УРА ипіїз Ьедап зіігіпкіпд гарісііу. 

ТИе депегаї Иізіогісаі ЬаскдгоипсІ їо їііе Ьиіїсііпд оі ІИе огдапі- 
гаііоп апсі асіміу оі ІІіе УРА апсі ііз геаг ііпе зегуісез сіигіпд ІЬе Тігзі 
зіх топІИз оі 1 944 ууаз їИе Зесопсі \Мог\6 УУаг, іп \л/ІіісІі ІІіе ІІкгаіпіап 
паїіопаІ-ІіЬегаІіоп тоуетепі іп аІІ ііз Іогтз зоидіпї 1о ріау ап асііуе 
гоїе. Іп Іаіе 1943, \л/1іеп ХЬе Оегтап-Зоуіеі: І'гопі \л/аз арргоасЬіпд 
їііе РідИІ-Вапк гедіопз оі ІІкгаіпе, VV^^іс^^ \л/еге ипсіег ІІіе іпзигдепіз' 
сопїгої, іИе УРА іпІепзіТіесІ іїз ргерагаїіопз Іог а зігиддіе адаіпзі 
ІИе Зоуїеі: доуегптепі. ТІїіз ргерагаїіоп Шок ріасе ЬоX\^ атопд Ше 
тоуетепґз сасігез апсі іЬе сіуіііап рориіаїіоп. 

Огдапігаїіопаї \л/огк сопзізіесі оі" іИе гедгоиріпд оі Іогсез, 
сіесепїгаїігаїіоп, апсі сопзрігасу, рагіісиїагіу \л/і11ііп УРАипіІз, епзиг- 
іпд зиррііез апсі таїегіаі Іог зигуіуаі (зеїїіпд ир Иісіеоиїз, Ьипкегз, 
апсі зирріу зїогеїпоизез), еХс. Зосіороіііісаі ргерагаїіопз \л/еге соп- 
сіисїесі Ьу ітіеапз о1 іпзішсїіопз, есіисаїіопаї їгаіпіпд соигзез, 
аззеїтіЬІіез оі їііе рориіаїіоп, ехріапаїогу \л/огк, еіс. 

А1 їііе зате Ііте сасігез \л/еге зеІ ир їо саггу оиі: ргорадапсіізїіс 
асїіопз атопд їИе Ігоорз їИе асіуапсіпд РесІ Агту. А Іагде риап- 
Х\Ху ої ІеаІІе1:з (арреаіз) \л/аз ргіпіесі, апсі їИе ргасіісе оі т\Х\пд рго- 
паїіопаІ-ІіЬегаїіоп, апїі-Зоуіеї, апсі апІі-Оегтап зіодапз апсі тоїіоз 
оп \л/аІІз оХ Ьиіїсііпдз \л/аз іпігосіисесі іп рориіаїесі агеаз. 

Оп іїз рагї, ІПе Зоуіеїз асіоріесі уагіоиз теазигез їо сіезїгоу 
ХЬе Сегтап геаг апсі Iі^иісIа1:е ІІпе Укгаіпіап ІіЬегаїіоп ("паїіопаїізііс- 
ЬапсІіҐ') тоуетепі. ТИиз, іп еагіу 1944 Іагде Іогтаїіопз оТ сотти- 
ПІЗІ: рагїізапз питЬегіпд ир 1:о 10,000 Ігоорз \л/еге риі іпїо орегаїїоп 
оп ІИе Іеггіїогу оПЬе Р2У2. Моуіпд диіскіу, їИе рагїізапз сопсіисїесі 
іпїеііідепсе \л/огк апсі епдадесі іп сотЬаї \/\/іІІі зтаІІ Сегтап ипііз. 
Іп Тогезіесі гаіопз апсі агеаз асііасепі 1о Тогезіз, ХЬеу епіегесі аітозі 
еуегу уіііаде, \л/1іеге ХЬеу епдадесі іп Ьаиіез ууіШ УРА зиЬипіїз, Іідиі- 



64 



сіаїесі тетЬегз оі" іЬе ІіЬегаїіоп тоуетепі, ипсоуегесі апсі зеігесі 
зїогеїіоизез оі зиррііез апсі таїегіаі, апсІ гешоуесі ргорадапсіізїіс 
зіодапз апсі дгаТіиі. 

Міпог сІазИез апсі Іагде ЬаІІІез Ье1:\л/ееп іИе УРА апсі соттипізі: 
раПізапз їоок ріасе у\і\ХЬ уагуіпд сіедгеез оі зиссезз Іп ІЬе та]огі1:у 
оТ гаіопз іп їИе РіиТ^. Атопд ІИе Іагдег ЬаПІез \л/еге іЬозе І'оидіїї 
Ье^л/ееп "Кога'з" ЬаПаІіоп апсі їИе зиЬипіїз оі" Віупе Рогпґіаііоп 
N0. 1 (Соттапсіег УазуІ' Веіпта); Ье1:\л/ееп "КгуИа" апсі "Іузуі'з" 
ЬаПаІіопз апсі зиЬипіІз ХЬе СЬетІШ Рогтаїіоп (Соттапсіег 
ОІекзіі Ресіогоу); апсі Ье1:\л/ееп іііе "І. Воііип" гедітепі: (Соттапсіег 
"Зозепко") апсі їііе 5. А. Коурак 1з1: Укгаіпіап Рагїізап Оіуізіоп 
(Соттапсіег Реїго УегзИуІіога). ТИе ІаПег ЬаПІе гезиїїесі іп їИе Іозз 
іп Іаіе ^апиа^у 1944 оі'їіпе іпзигдепі: Ьазе оі'іііе І. Воііип "ЗісЬ" геді- 
тепі: іп ІИе Зуупагу їогезіз оі Уоіосіутуг-Уоіупз'куі. 

Іп ^апиа^у 1944 зиЬипіІз оі ІІіе РесІ Агту епїегесі ІИе Іеггіїогу о^ 
ІІіе Р2и2, \л/ІіісІі ууаз ипсіег ІІіе сопігої оі ІИе ІІРА апсі ііз геаг Ііпе зег- 
уісез, апсі 1:1ііз епііге Іетіогу епсіесі ир оп їЬе Зоуіеї зісіе оі Ііпе Тгопі. Іп 
X\^е V^\пXе^ апсі еагіу зргіпд оХ 1944 їИе Ііпе ХЬе Оегтап-Зоуіеі (гопї 
зШЬІІігесі, сгоззіпд ІЬе їеггіїогу оПИезе гаіопз аіопд ІИе Раїпе-КоуеГ- 
ТогсЬуп-КгетіапеІз'-ТегпоріІ' Ііпе. Опіу ІМе \л/ез1:егп рагі оТ Уоіуп' 
оЬІазІ: гетаіпесі оп 1:Ие Сегтап зісІе оТ іИе їгопі:. Моге їИап 500,000 
аззоііесі епету Ігоорз \л/еге зШІііопесІ оп їЬе Іеггіїогу оі 1:[іе Р7.и7. апсі 
РЗиТ.. РогІНе Укгаіпіап ІіЬегаІіоп тоуетепі Ііііз тагкесі ІІіе Ьедіппіпд 
оі а пе\л/ регіосі о1 асШїу ипсіег Зоуіеї-сопігоііесі сопсііііопз. 

ТИе таіогНу оХ УРА зиЬипіІз сгоззесі їЬе Тгопі: \л/іІ[і іпзідпііісап! 
Іоззез. Рог Ше тозі: раП зтаїї ипііз сгоззесі оуег зерагаїеіу: ріа- 
Іоопз, Іезз оТІеп сотрапіез гаісііпд іп Тогезіесі агеаз. Іп оїіпег сазез, 
ипіїз сІізЬапсІесІ іп ипТогезІесІ агеаз апсі ИІсІ іп уіііадез, ргеїепсііпд їо 
Ье тетЬегз оі гезісіепї Татіїіез ог іп зіїез ХЬаХ ИасІ Ьееп ргерагесі 
іп асіуапсе (Іпісіеоиіз, Ьипкегз). Оп гаге оссазіопз УРА зоїсііегз 
сгоззесі оуєг сііздиізесі аз Зоуіеі: рагіізапз. ТИе їетрогагу сІетоЬі- 
Іігаїіоп 0^ УРА зиЬипіІз \л/аз їИе \л/огз1: сопзериепсе оі ІІіе зііі^^іпд 
Тгопі:. ТИе таіогі1:у оХ оїИег І'огеідп паїіопаї ипііз сгоззесі оуєг 1о №е 
Зоуіеі: зісіе аІопд \л/І1:Іі ІИе УРА. 

Аз зооп аз їИе Зоуіеї асітіпізігаїіоп \л/а5 іп рІасе, ІМе дгеаїезї 
Іоззез іпЛісїесІ оп іИе УРА \л/еге іп їііе зрИеге оі зиррііез апсІ таїегі- 
еі. Іпасіедиаіе сопзрігаіогіаі теазигезапсІїНе еїЯсіепїасїІУІїу оТІІіе 
адепіига (епету адепі пе1\л/огк) зузіет оТ X\^е зіаіе зесигіїу огдапз 
Іесі їо Іііе Іідиісіаїіоп оТ пеагіу 75 регсепї оХ огдапігаїїіопаї-тіїііагу 
зїогеИоизез (ипсіегдгоипсі зІогеИоизез, тадаїіпез). 

Іп саггуіпд оиі Ше орега1:іопаІ іпзігисїіопз оХ ІІіе соттапсі, УРА 
зиЬипіїз Ігіесі поі їо епдаде Іп Ьаїїіез \л/і^1і ІИе асіуапсіпд РесІ Агту. 



65 



Ноууєуєг, ипі1:з ІИе Ресі Агту апсі Іпіегпаї Тгоорз їИе МКУО, 
арргізесі оТ1:Ііе апІі-Зоуіеї паХиге оИИе ІіЬегаїіоп тоуетепґз асХ\\/- 
ііу, іпзїапїіу 5ЄІ: аЬоиІ Іідиісіаііпд \Х.^^ Ассогсііпд їо Зоуіеї герогїз, 
зопгіе о( їИе їігзї Іагде ЬаПІез Ьеї\л/ееп їИе УРА апсі їМе Ресі Агту 
Іоок ріасе іп Іґіе Загпу гедіоп оп 12 апсі 18 ^апиа^у 1944. ЗиІТегіпд 
пґііпог Іоззез, зиЬипіІз оі гедітепїз Іесі Ьу "Іаісіака" апсі "Іагета" 
геїгеаіесі.зз Но\л/еуег, ассогсііпд 1о ІИе іпзигдепіз' герогіз, оп 
1 8 ^апиа^у 1 944 а сотрапу Ігот "Іагета'з" гедітепі, сопптапсіесі 
Ьу "\/огоп" (УазуГ Вого7епко), Іоидіїїа уісіогіоиз ЬаХХ\е ^N\X\^ а Зоуіеі: 
тіїііагу зиЬипіІ: іп їИе Вгоппуку Іогезї іп 1:Ііе Загпу гедіоп, ^4 

Оп хие Сегтап зісіе оТ X\^е ХюпХ ХЬе \/\/еІігтас1і1: апсі їііе роїісе 
зоидіїї 1о сіеаг ^Ііеіг геаг Ііпе зегуісез оі" рагіізапз апсі іпзигдепїз. 
\Л/і1:Іі гезресі: Іо ІІіе ІІРА, ІІіе Оегтапз оссазіопаїїу Ігіесі Ьу ппеапз 
о! сопіасіз (педоііаііопз) Хо пеиігаїіге ог Ьгіпд УРА зиЬипіІз їо ІІіеіг 
зісіе. Іп роіпі: 01" Тасі, Оегпґіап-ІІкгаіпіап сопіасіз VVе^е депегаїїу рго- 
ІііЬіІесІ Ьу ХЬе УРА апсі ОУМ ІеасІегзИір. Но\л/еуег, сіезріїе їИе Ьап, 
1:Иеу сопїіпиесі 1о Іаке рІасе іп їМе еуег-с1іапдіпд сігсиппзїапсез оТ 
сотЬаІ асїіопз. ТИе гезиііз оі зисЬ епсоипіегз уагіесі, сіерепсііпд 
оп !Ііе зіаїиз оТ 1:Ііе рагіісірапїз, апсі Іог 1:Іпе тозі: рагі іесі їо ІасїісаІ 
адгеетепіз сопсегпіпд їИе сіізрозіїіоп оТігоорз, ехсИапдез о^ іпіог- 
таїіоп апсі ргізопегз, апсі зирріу оі" \л/еаропз Ьу ХЬе бегтапз. 

ТЬе Сегтапз' ро\л/егІиІ еІТогІз 1о зиЬогсІіпаїе іпзигдепі зиЬипіІз 
ТаіІесІ. Іп Уоіосіутуг-Уоіупз'куі агеа, їИе УРА соттапсі тападесі 
^о Іеасі 1:Ііе "І. Воііип" гедітепї (1 ,200 теп) оиі оХ епсігсіетепі, Ьи1; 
ііз І'огтег соттапсіег "Зозепко" (РогТугіі Апїопіик) \л/аз ехесиїесі 
""ґог педоііаііпд хие СВегтап оссиріегз," Іп о1:Ііег гедіопз сіигіпд 
ІІіе \N\пXе^ апсі зргіпд оХ 1944 1:ууо ЬаПаІіопз, опе ІесІ Ьу "Кгик" (іуап 
КІутузИуп) апсі ЇІіе оїИег Ьу "Могог" (Нгуїіогіі Киг'та) \л/еге сІеТеаї- 
есі іп Ьаїїіез тХЬ Оегтап Ігоорз, аз \л/еге зеуегаї зтаїїег зиЬипіїз. 
ТІїе сіііеі оі зХаХХ оХ ХЬе "Тигіу" дгоир, Саріаіп "Уоусіїак" (ОІекзіі 
ЗІіит) апсі ІИе соттапсіапі оХ "ВоНип," Зесопсі иеиїепапі: 
^'РІазИка" (ЗуІ'уезТг ^аіоукапіик), \л/еге ЬоїИ кіііесі іп сіазіїез ууіїіі 
(Зегтап ипіїз. 



32АПе5іІпд Го іііе (асі іґіаі 5оVІє1: ігоорз \^еге ашаге оі іЬе "ґіозіІІе апХі'ВоуіеІ: 
асІШу оі іЬе икгаіпіап-Сегтап паііопаїізіз" із а гєрогі зепі Ьу іііе Ьеад оі іііе роїіі- 
ісаі асітіпіз&аііоп оііЬе 1зі ІІкгаіпіап Ггопі, Марг-Оепегаї 5. ЗЬаїіІоу, іо іііе зесге- 
іагуоіїґіе СС СР(Ь)иМікііа КЬ^изЬсНеV. Зеє ТзОАИО, іопдз 1, Іізі 23, іНє 930, іоіз. 
11-12. 

33 ТзОАНО, іопбв 1, Іізі 23, іііє 930, ГоІ. 16. 
СепігаІ ЗШе АгсШе оііЬе Нідіїезі Огдапз оіЗШє Ро\^ег апб Абтіпізиаі'юп 
оіикгаіпе, ііегєаПегТзОА\/0, іопбзЗВЗЗ, //зГ 1, іііе 234, іоі 19. 



66 



Іп еагіу 1944і:ііе Іепзіопз іп ІІкгаіпіап-РоІізІї геїаїіопз іп їИе Р7.иі 
Ьесате тоге асиїе. То а зідпіїісапі: сіедгее, Ііііз зііиаііоп \л/а5 ІіпкесІ 
\о ІИе сгеаііоп апсі асімїу оі' РоІізЬ тіїііагу-раііізап зиЬипіІз іп їИе 
Уоіосіутуг-Уоіупз'куі апс] КоуєГ гедіопз, апсІ ІЬе КИоІпп апсІ НгиЬезМіи 
агеаз Роїапсі. ТИезе зиЬипіІз Иасі Ьееп Іогтесі оп ІЬе Ьазіз оі ХЬе 
гезіогесі 27ХЬ Уоіуп' Омзіоп оТ їііе АК апсІ "Реазапїз' Вайаііопз" 
(ВКИ). ТЬе аиетрїз оТїИе 27їИ Омзіоп Хо асдиіге "орегаїіопаї зрасе" 
іп Уоіуп' епсоипіегесі агтесі гезізіапсе іют ІІіе УРА апсі іїз геаг Ііпе 
зеїл/ісез. Оигіпд зргіпд апсі зиттег 1944, ЬаМез іп 1:[іе НгиЬезИІУ 
гедіоп Ьеідл/ееп ІІіе УРА апсі РоІІзИ зиЬипіІз асдиігесі а Їгопі-Ііпе 
сИагасІег.зб дЛег їііе Зоуіеї-Сегтап Ігопі іпоуєсі Тгот ІИе Р7\Л, ХЬе 
икгаіпіап-РоІІзІї агтесі сопііісї іп Уоіуп' гарісіїу Ьедап Хо \л/апе. Іп соп- 
Ігазі, ЇІ1І5 ргосезз \л/аз Ьесотіпд ехасегЬаїесІ оп 1:Ііе еїііпіс Укгаіпіап 
Іеггіїогіез оТ їііе КЬоІт апсі НгиЬезИІУ гедіопз іп РоІапсІ.зб 

Ш\ХІ^ аггіуаі ІІіе Ресі Агту оп ІІіе Іеггіїогу оХ ХЬе Р7.\Л Ше 
Зоуіеїз Ьедап огдапігіпд їііеіг ас1ппіпІ5Ігагіуе-раг1:у апсі гергеззіуе 
огдапз (МКУО, МКЄВ). Іп ^ґіе геаг Ііпе зеїл/ісез ої ІІіе Ізї Укгаіпіап 
апсі ІЗЇ Веіагизіап Тгопіз, Ііпе NКV^ тіїіїагу соипіегіп^еііідепсе 
сіерагїппепі 5МЕВЗН апсІ їИе іпїегпаї Тгоорз оТ ІІіе МКУО зеІ аЬоиї 
уідогоизіу "сіеапзіпд" Х^е гедіоп оХ "Ьозїііе еіетепіз." 

А зропїапеоиз ппоЬііігаІіоп оТ ХЬе таїе рориіаїіоп Хо ІИе Ресі 
Агту Ьедап іп зоте гаіопз пеаг їііе ІгопМіпе.^"^ Іп Ріупе оЬІазі зуз- 
їетаїіс тоЬіІігаїіоп Ьедап іп зргіпд, оп 1 МагсИ 1944. Оигіпд ІІіе 
Х'\г&Х топІИз оХ X[^е уеаг, тоге їііап 100,000 реоріе \л/еге тоЬіІігесІ 
іп Ріупе апсІ Уоіуп' оЬІазІз. Оигіпд ІИе тоЬіІігаІіоп а питЬег оХ пе\л/ 
гесгиіїз ТаііесІ їо арреаг аХ аззетЬІу роіпіз. Ассогсііпдіу, іп огсіег 1о 
епзиге ІИе зтооїіі гиппіпд оХ Іґіе гесгиіітепї ргосезз, зиЬипіІз оХ 
ІИе Іпїегпаї Тгоорз оХ ХЬе NК\/0 апсі ІМе Весі Агту саггіесі оиі асііопз 
зітіїаг Хо гоипс1ирз,38 |п Магсґі-АргіІ 1944 ІІіе їогсІЬІе тоЬіІігаїіоп 
апсі а сегїаіп сіедгее о^ гезізїапсе Ігот ІИе рориіаїіоп \л/еге зоте оТ 
ІІіе геазопз Ьеґііпсі їЬе зідпіТісапІ іпсгеазе іп ІІпе зі2е оі' УРА ипііз. 

ТИе питегісаі іпсгеазе Іп УРА "ґогсез іп еагіу зргіпд 1944 \л/а5 
ассотрапіесі Ьу а соггезропсііпд іпсгеазе іп їііе питЬег оХ теа- 



35 Такіпд рагХ оп іЬе ІІкгаіпіап зісіе VVаз їґіе "І. ВоЬип" гедітепХ ігот ХЬе "ТипV" 
дгоир. 

Іп зргіпд 1945 ІЬе Кґіоіпп окгиЬа асХЇУЄ іп їіііз агеа іл/ае тегдеб тііі ХЬе 
Іакєгіопз'куі кгаі (ІІІ^). 

Ву тісі-ГеЬгиагу 1944, 10,676 ІІкгаІпІапв \л/еге тоЬіІіієсІ іп Ніупе оЬІазХ. Зеє 
ТзОАНО, іопсіз 1. ІІЗІ23, ПІе 930, Гоїз. 38-41. 

ззАзоГ 15АрпІ 1944, іп Й^Vпе оЬІазХ 10,500 реоріе оиґоГа іоіаі оГ 57,677, і.е., 
опє іп е\/егу іі^е, и/еле тоЬіІііеб "Ьу ґогсІЬІе теапз. " Зеє ТзОАНО, іопбз 1, Іізі 23, 
ГІІЄ890, ГоІ. 41. 



67 



зигез асіоріесі Ьу ІІіе Зоуіеі огдапз, \л/ИісІі \л/еге аітесі аі іИеіг Іідиі- 
сіаііоп. Аз іпсіісаіесі іп іИе сігаї'ї сору оі а герогі Ігот Укгаіпіап рагїу 
Ьозз КИгизІпсІїеу 1о Зїаііп, їИе зесгеїагу оТ іИе СепїгаІ СоттіПее 
ої їііе АІІ-Упіоп Соттипізї РагІу(ВоІзІіеуІкз) [СС АиСР(Ь)], і\а/о 
Ьгідасіез оТ ІпїегпаІ Тгоорз оТ ІИе МКУО апсі орегаїіопаї дгоирз оі' 
їИе МК\/0 апсі МКСВ \л/еге сІізраїсИесІ їо Ріупе апсі Уоіуп' оЬІазїз, 
\л/ІііІе ІосаІ МКУО апсі МКСВ огдапз сгеаіесі ап "адепШга пеіууогк 
^гот атопд оиг реоріе, аз \ме\\ аз І'гопп рагіісірапіз оПМе 'УРА' апсі 
'ІІМРА,'" апсі зепі їііет іпіо "ІЬе Ьапсіз Тог зиЬуегзІуе \л/огк."39 

ОІИег теазигез \л/еге аізо ріаппесі: ІИе сгеаїіоп іп еуегу гаіоп 
оТ МК\/0 сIе1ас^1теп1:з тасіе ир оі Зоуіеі раїіізапз (аз оТ 13 МагсИ 
1944, 19 сІеІасЬтепїз Іоіаііпд 1,581 теп Иасі Ьееп Тогппесі), іЬе 
аггіуаі оі 5 Ьгідасіез оі Іпіегпаї Тгоорз оТ ІІпе МКУО, ІМе агтіпд оі 
іЬе ітіозї асїіуе оЬІазІ: апсі гаіоп Типсііопагіез оТ іИе Зоуіеі асітіпіз- 
Ігаїіоп, апсі їЬе сіерогіаїїоп оТ ІИе Татіїіез оі іпзигдепТз Хо Іаг-ТІипд 
агеаз оПИе УЗЗР, еїс.^о 

Оп ІІЗ рагі, їИе ІіЬегаІіоп тоуетепі: зоидИІ: іп тапу Іосаіез 1:о 
риї ир зІіТТ гезізіапсе їо іЬе езїаЬІізіїтепІ оТ Ше Зоуіеі асітіпізїга- 
Ііоп апсі тоЬіІігаІіоп іпіо ІИе РесІ Агту: аПаскз \л/еге саггіесі оиї 
оп гаіоп сепіегз апсі рориіаіесі агеаз;4і уагіоиз огдапз' іпзїіШїіопз 
ууеге Іідиісіаіесі; іп уіііаде зоуіеіз сепзиз Іізіз апсі агту гедізїегз VVе^е 
сіезїгоуесі; ап асііуе апіі-гесгиіітепі: сатраідп \л/а5 сопсіисіесі; апсі 
аПаскз оп 1іідІі\л/ауз \л/еге саггіесі оиї Іо саріиге соїипппз ої пе\л/ 
гесгиііз Ьеіпд їгапзроііесі Іо аззетЬІу роіпіз. 

Іп еагіу МагсИ 1944 іИе тоУетеп1:'з Іеасіегзііір, ргесІісТІпд їИе 
іттіпепі: ргозресї оі зИгіпкіпд гезеїл/ез оТ ІИе таїе рориіаііоп Іог 
ехрапсііпд ТИе гапкз оі іпзигдєпїз' зиЬипіІз, ІаипсЬесІ а соипТег- 
тоЬіІігаїіоп Іпіо ІИе УРА, рагїісиїагіу іп ТИе МігосИ агеа оі Ріупе оЬІазІ 
сіигіпд ІИе підИї оі 2-3 МагсЬ. Атопд іИе геазопз ЬеІііпсІ іИе саІІ-ир 
1о ІИе ОРА ууеге іИе \л/ісІе-зсаІе орегаїіопаї ріапз Ш зіер ир іпзигдепі 
асШїу іп ІИе сепїгаї, зоиіііегп, апсі еазіегп гедіопз оТ ІІкгаіпе. Аз а 
гезиН: оі їИе тоЬіІііаІіоп, ТИе питегісаі зїгепдііп оі іпзигдеп! зиЬипіїз 
з\л/іШу іпсгеазесі. ТИе арргохітаїе гаїіо оТ Тогтег УРА тетЬегз Хо 
пе\л/ гесгиіїз ІгериепІІу зіоосі аі 1 :5. Роог тіїііагу ргерагаїіоп апсі ап 
іпасіеяиаіе зирріу оі \л/еароп5 апсі ргоуїзіопз Іо таіпїаіп зисії зиЬ- 
ипііз Іесі Іо зідпіТісапІ Іоззез, VVІ^IсI^ іИеу \л/еге зооп Іо ехрегіепсе. 



39Т30АН0. іопдз 1, Ііз: 23, ПІе 703, Ш. 13. 
^оіЬід,, іо\з. 17-19. 

Іп иапиагу-ГєЬгиагу 1944 їЬє 5оVіеі огдапз іп Иі^пе оЬІазі гесогбеб 7 аНаскз 
оп гаіоп сепґегз апсі 67аіІаскз іп рориіаієд агеаз, сіигіпд \^Ьісіі 1 12 апсі 553 реоріе, 
^єзресїіVеIу, и/еге кіИесі. ТзОАНО, Гопдз 1, ІІЗІ23, Гііе 930, ГоІ. 68. 



68 



\/\/ІііІе сгоззіпд іИе ТгопІІіпе апсі саггуіпд оиї Іііе ІеасІегзИір'з 
іпзїгисііопз, їИе іпзигдепїз ІгіесІ ІІіеіг иітозі: Хо асдиіге аз тисИ 
\л/еаропгу апб аІІ кіпсіз оТ тіїііагу едиіртепі. Ассогсііпд Іо уагі- 
оиз еуе\л/іШе53 герогїз, їЬе іпзигдепіз саріигесі а Іагде диапїіїу оТ 
Іідіїї апсІ Ьеауу гіЛез, теапз оі Ігапзрогїаііоп апсІ соттипісаііоп, 
саппопз, Іапкз, апсІ єуєп а "КаІіизИа" госкеї ІаипсИег апсІ а 11-2 
ріапе. 

Асііопз аітесі а1: сарїигіпд ууеаропз апсі таїегіаіз Тгедиеп^Іу 
гезетЬІесІ агтесі сіазіїез. Ассогсііпд їо Зоуіеі зоигсез, 154 зисИ 
сІазПез ("гаісіз") ууєгє гесогсіесі іп Ріупе оЬІазІ іп ^апиа^у-РеЬ^иа^у 
1 944, \л/1іісІі гезиііесі іп 1:Ііе сІеаТМз оі 439 Весі Агпгіу 1гоор5.42 Оигіпд 
опе о! їЬезе сІазЬез, оп 29 РеЬгиагу 1 944, їЬе соттапсіег їііе 1 зі 
икгаіпіап Ргопї, ОепегаІ Мікоіаі УаХиХїп, \л/аз МаІІу \/7оипс]ес1.'^з 

ТІїе іпсгеазе іп їііе питЬегз апсІ согпЬаІ асїіуііу оТ ІИе УРА 
іп ІМе геаг оТ їИе ЯесІ Агту ІесІ Хо зеуегаї Іагде-зсаіе орегаїіопаї- 
тіїііагу асїіопз ХЬаХ \л/еге саггіесі ои1: Ьу ІІіе Іпіегпаї Тгоорз оТ 
їЬе МК\/0 агтесі \л/і1Іі аІІ їурез оі' \л/еароп5. ТИиз, ап орегаііоп їо 
епсігсіе апсі сотЬ ШгоидИ а Ииде 5\л/аіІі оі Ше Кгетепеїз' ^огезїз 
\л/аз саггіесі оиі: Ьеїууееп 21 апсі 27 АргіІ 1944.44 тИе орегаїіоп 
\л/аз сопсІис1:есІ \л/іШ ІИе аісі оі "Ше дгеаіезі: питЬег оі тіїііагу 
Тогсез апсі орегаїіопаї ууогкегз," іп раг1:ісиіаг, 4 гіііе ЬгідасІез,45 
а сауаігу гедіппепї, а Іапк зиЬипІІ (15 ІідИІ; їапкз), апсі ІідИі аіг- 
сгай. Моге ХЬап 1 5,000 Ігоорз \л/еге изесі іп 1:1іе орегаїіоп.^б ТЬеу 
зиггоипсіесі Тогтаїіопз оі ІІРА-Могїіі апсі ІІРА-ЗоиІІп, сотргізіпд 
пеагіу 4,000 ігоорз апсі пе\л/1у гпоЬіІігес] гесгиііз, аз \л/еІІ аз оуег 
1 ,000 сіуіііапз, \л/Ио Тог уагіоиз геазопз ИасІ Іеії їИеІг Иотез апсі 
\л/еге Ііісііпд іп їИе Іогезіз. 

□игіпд ХЬе орегаїіоп ХЬе іпзигдепі зиЬипіїз \л/еге Тогсесі Іо 
епдаде іп Іпеауу І'гоп'^аі сІеТепзе сотЬаІ, \л/і1:Іі уагуіпд сіедгеез оТ 



42ТзОАНО, іопсіз 1, ІІЗІ23, ПІе 930, ІоІ. 68. 

АИЬоидЬ іі зєетз рагасіохісаі, ап еуетіпезз ]а/ііо \/\/аз ргезепі сіигіпд 
\/аіиііп'з (ипегаї іп КуіV, герогіз іґіаґ іґіе Ьопог диагд іпсіидед іогтег ОРА зоШіегз 
у/ііо Ьаб Ьееп тоЬіІііесі іпїо їґіє Иед Агту іп ПІVпе оЬІазІ Зеє Г. Мозііс^ик, "55 ^окІV 
1:оти,..Іак роVзгап^зІ ІІРА кЬогопуІу...гадіапз'коЬо Нєпегаїа, котапсіиіисґіоґіо 1~ут 
ІІкгаіпз'кут ігопіот Мукоіи УаШ^іпа, " Роїіз'куі таіак, по. 10(6859), З АргіІ 1999. 

Упиігеппуе Vоізка V \/еІікоІ ОґесґіезіуеппоІ VОІпе, 1941- 1945 (Мозсоа/, 
1975), р. 627. 

^5 Еагііег, Шо Ьгідабез агшед ^гот Іґіе НогіЬегп Саисазиз, )л/1ієге ХЬеу їіаб 
Іакеп раП іп дероПіпд Хііе ІосаІ рориіаііоп ассизед оі соіІаЬогаҐюд VV/Г/7 ХЬе Оегтап 
оссиріегз. 

Ассогсііпд Хо ІпзигдепХз' героПз, Йеб Агту зиЬипіХз оі ХЬе 2пб ігопХІЇпе аізо 
іоок рагХ Іп ХЬе орегаХіоп, апд ХЬе ХоХаІ пиппЬег оі Хгоорз и/аз езХітаіев аХ 30,000- 
35,000. 



69 



зиссезз.^"^ Іїз сиїтіпаїіоп \л/аз а зегіез оі ЬаХХ\ев іоидИї оп 24 АргіІ 
іп їііе уісіпііу оХ Хї)е УІІІаде оі' НигЬу (НогЬу). Оезріїїе їИе ргезепсе 
оі сауаігу, Іапкз, апсі аіііііегу, іИе Іпїегпаї Тгоорз І'аііесі Хо сіізіосіде 
ІМе іпзигдепіз Ігот ІИеіг розіїіопз апсІ ризЬ 1:Иет оиі оі ІИе Тогезїесі 
ХгасХ \пХо ХЬе ореп, \л/Иеге їіпе геаг оХ ХЬе ТгопІІіпе РесІ Агту їгоорз 
\л/еге ууаШпд іп Ше уісіпііу оПІіеШ\л/п оТ Кгетепе^з'. Оп ІИе тогпіпд 
оХ 25 АргіІ 1944 ІІРА зиЬипіїз, аЬапсІопіпд ІИеіг саглрз апсі Мозрі- 
Іаіз, ІоидЬі апоіііег Іагде ЬаШе іп їИе уіііаде оТ Визіїсіїа апсі іп ІИгее 
соїитпз тападесі 1о езсаре їИе епсігсіетепі. ТИе таіогіїу оТ УРА 
І'аіаііїіез іп ХЬе Кгетепеїз' орегаїіоп \л/еге г\е\N гесгиіїз, \л/оипсІесі 
зоїсііегз, апсі сіуіііапз.'^з 

Оигіпд оХЬег орега^іонз ХЬаХ \л/еге саггіесі оиі іп зргіпд-зиттег 
1944 Ьу ІНе Іпіегпаї Тгоорз оТ іЬе МКУО, ХУ\е аззізіапсе оТ Ресі 
Агту ипіїз, ІЬе ТоіІо\л/іпд ипі1:з \л/еге сотріеїеіу ог раг1:іаііу зтазИесІ: 
ЬаПаііопз апсі сотрапіез Іесі Ьу "Вузігуі" (Іагозіау Віїупз'куі), 
"ВоПип" (Апаїоііі Козіеїз'куі), "Вигеуіі" (Реіго Вагеіуїз'куі), "Кугеі" 
(Зіерап ТгокИупґісИик), "ІукИо" (ОІекзапсіг РоІізІїсИик), "Мазера" 
(\уап КоЬуІз'), РІГ5І: иеи1:епап1 "Озігуі" (Іагозіау 2Мс1ап), "КІітага" 
(ОІекзапсіг Каїупоуз'куі), ХИогпоІа," "ЗИакаі" (Асіат Рисіук), 
Зесопсі иеи1:епап1 "Іигко" (Іигіі СІїиікоуз'куі) апсі оіііегз. Сгеаі 
Іоззез \л/еге іпТІісІесі оп зиЬипіїз оХ ХЬе "Тіиііиппук" дгоир ("Вагаг" 
Іогппа1:іоп) апсі ІІіе "КІіоІосіпуІ Іаг" Тогтаїіоп (ЬаПаІіопз Іесі Ьу "Ууг" 
апсі "МізИа"), \л/ІіісІі саггіесі оиХ гаісіз іп 1;Ііе еазі:. 

АІІ їИіз Тогсесі ІИе УРА соттапсі 1о ІаипсИ а рагїіаі сІетоЬіІіга- 
Хюп апсі геогдапігаїіоп ої Іагдег зиЬипіІз ХЇ\аХ ^Nои\6 Ье асіарїесі їо 
пе\л/ сопсіі1:іопз оі ІИе зігиддіе оп ІИе їеггіїогу о^ ІІіе РІ.[Л. апсі РЗУ^. 
Реогдапігаїіоп аізо аИ'есїесі їИе ІІРА'з геаг Ііпе зегл/ісез (ОУМ), \л/ІіісИ 



^'^ Ассогсііпд гєроПз ргерагед Ьу ґНе Іпґєгпаї Тгоорз оІ іЬе МК\/0, 26 сотЬаґ 
епсоипієгз ( Ьаіііез) іоокріасе, зате оіІЬет Іазііпд ^ог8-11 (іоигз. Зеє ]/пиїгеппуе 
V0ізка, р. 628. А Vазі атоипі оі іп^огтаііоп оп іііе апіі-іпзигдепґ зігиддіе, іпсіиді- 
пд іп іЬе РТ^иі, \А/ЬІсЬ іЬіз аиХЬог іуаз ипаЬІе Го Vє^і^, із сопіаіпеб іп іЬе АгсШе оі 
Іііе іпіегпа! Тгоорз оі ХЬе икгаіпіап Оізігісґ, сорієз оґ у^ґіісЬ аге Іосаіед Іп КуІV апсі 
ТогопХо, іп ТЬе Реіе^^. РсіїпуІ СоІІесііоп оп Іпзигдепсу апб Соипґег-Іпзигдєпсу іп 
ІІкгаіпє аі іЬе ^пІVе^зІіу оі Тогопіо. Гаг а безсгірХіоп оіЬібеоиІз апб Vапоиз зігисХи- 
гез іп іґіе зігиддіе адаіпзі ХЬе ІІРА ипдегдгоипсі, Ьазед оп таХегІаІ Ггот ХЬе А^сНіVе 
оиііе Іпіегпаі Тгоорз, зве /?• /, РоіІсЬпуІ [Реіег З, РсЬпу}], АгкЬіІекЮга геїузіапзи: 
кгуіуку і Ьипкгу ІІРА V зVіі^і гасііапз'кукії сіокитепНу, V0І. 38 оі іііоруз ІІРА (Тогопіо- 
^'VІV, 2002). 

Ассогбіпд іо ЗоVІе^ сіаХа, іЬе ІІРА зиііегеб 2,018 сазиаШез апб 1,570 и/еге 
аггезґеб. Атопд іЬе сарґигеб Тгоріїіез ^еге 1 ріапе (02), 7 саппопз, 15 дгепабе 
ІаипсНегз, 42 ііапб-ро\л^єгеб тасЬІпе дипз, 31 зиЬтасЬіпе дипз, 298 гіЛез, 120 
\А/адоп5, 129 Ьогзез, еіс. ЗХаХе АгсШе о( ІЬе Риззіап Ребегаїіоп, іопбз 9401, Ш 
65, Гоі. 8. 



70 



\л/аз сотріеіеіу ІгапзТогтесІ іпіо ап апїі-Зоуіеї ипсіегдгоипсі. Аз Тог 
зтаїїег УРА зиЬипіТз, ІИеу соп1:іпиес1 ирИоІсі іИе ргіпсіріез оі соп- 
зрігасу апсі, сопзіапїіу тапеиуегіпд апсі ауоісііпд Тгопїаі ЬаПІез \л/і11і 
іИе епету, тападесі То зТгіке ЬІо\л/з адаіпзТ ІосаІ ЗоуіеТ асІтіпізТгаТіуе 
огдапз, ро\л/ег зТгисІигез, Тгапзрогі: ]ипсґюпз апсі соттипісаТіопз. 

ЗпґіаІІ УРА зиЬипІІз \л/еге Ііпкесі огдапігаТіопаІІу їо іпТегтесІіагу 
зігисіигез Ьеілл/ееп ІИе агту апсІ ХЬе геаг Ііпе зеїл/ісез, \л/ІіісИ \л/еге 
кпо\л/п аз ЗресіаІ ОезідпаТесІ Оіуізіопз (УОРз). Аз а гиіе, опе МОР 
\л/аз зиррозесі То орегаТе іп еуегу ипсіегдгоипсі гаіоп іп ТНе Тогт оТ а 
рІаТооп (20-40 іпсііуісіиаіз). Іп орегаТіопаІ Тегтз, УОРз ууєгє зиЬогсІі- 
паТес] То ТІїе МіІіТагу ЗесТіоп апсі ТИе ЗесигіТу Зегуісе. ВиТ іп сопТгазТ 
То ЗВ ТідІїТіпд ипіТз (10-20 іпсііуісіиаіз), ТЬеу сііс] поТ Ьауе іпуезТіда- 
Тіуе-рипітіуе ТипсТіопз; іпзТеасі, Тґіеу саггіесі оиТ зиЬуегзІуе-сотЬаТ 
асТіопз. Іосаі зиЬипіТз \л/еге Іезз ргерагесі іп ТИе ппіІіТагу зепзе, 
\л/ІіісЬ теапТ ТИаТ Тґіеу ууєгє "ипаЬІе То ТиІТіН" Тіїе Тазкз ріасесі оп 
ТНепґі Ьу ТИе УРА сопґіпґіапсі. Оигіпд сотЬаТ сіазЬез \л/іїИ ТИе ІпТегпаІ 
Тгоорз оТ ТИе МКУО, ТИе \/ОРз апсі ТідІпТіпд ипіТз соиісі поТ \л/іТІізТапс1 
ТИе уегу ТігзТ аТТаск оТ ТИе епету апсі \л/оиІсІ геТгеаТ. 

ТИе паТіопаІ-ІіЬегаТІоп ппоуеппепТ'з пе\л/епсоипТег\л/іТ[і ТИе ЗоуіеТ 
("еазТегп") геаІіТу іп еагіу 1944 соппреііесі зоте оТ іТз ппозТ асТІуе 
тетЬегз іп ТИе РІНІ апсі РЗУ^ То гесопзісіег ТИе гедиігеппепТз апсі 
ппеТІїосІз оі ТИе ІіЬегаТіоп зТгиддІе іп Укгаіпе апсі ТИе УЗЗР. А сгисіаі 
пеесі етегдесі То іпТгосІисе сИапдез То ТИе ісіеоіодісаі-роіітісаі ргіп- 
сіріез, огдапігаТіопаІ Тогтз, апсі ТасТісз оТТИе зТгиддІе ("геуоІиТіоп"). 
ТИиз, а сіесізіоп \л/аз раззесі аТ ТИе ІзТ Роипсііпд Сопдгезз Иеісі оп 
17-18 ииіу 1944 іп ТИе УІсіпіТу оТ ТИе уіііаде оТ Оегтап' іп МігосИ 
гаіоп, Яіупе оЬІазТ, То сгеаТе ТИе РеуоІиТіопагу Реоріе'з ІіЬегаТіоп 
ОгдапігаТіоп (М\/РО). ТИе рагТісІрапТз оТ ТИе сопдгезз'^з еІесТесі а 
СепТгаІ ІеасІегзИір ("Тор геуоІиТіопагу асТіуізТз") оТ ТИе М\/РО, сот- 
ргізесі оТ "ІетізИ" (УазуГ Кик, ИеасІ), "Іазіауз'куі" (Іакіу ВизеІ), 
апсі "ЗегИіі" (МукИаіІо ЗТерапіак).50 |п АидизТ 1 944 "ОкИгіт" ("КІут 
Зауиг", О. КІіасИкІУз'куі) \л/а5 аізо патесі То ТИе ІеасІегзИір. 51 



''З /Г із а сопЛгтєсі іасХ іЬаі ХЬе іоНотпд Хоок рагґ іп ґґіе V\/о^к оі ІЬе сопдге- 
зз: V. Кик ("іетізЬ"), М. Зіерапіак ("ВоЬдап," "Оет'іап Мезґегоуусії," "ЗегНіі"), Іа. 
ВизєІ ("IазIаVз'куі," "Наїупа"), Іа. Оисіаг ("\/єгез," *'СЬаVип"), Я ОІііпук ("Потап"), 
/е. Вазіик("КоІотііеіз"'), апсі "Зегеда " ТНє І'оНошпд тау аІзо ЬаVе Хакеп рагііп іЬе 
сопдгезз: і. ЗґирпуХз'куі ("Нопсіїагепко"), І. ^уТVупсҐIик ("Макзут"), Р. Vо^оЬеґ5' 
("ОІекза Ніід"), М. ЗуузХип ( "Іазеп"), апсі Р. МаXVІісЬик ("КгуіасЬ"). 

50 ЗХерапіак и/аз \/^оипсіесі апсі аггезіед Ьу іґіе МК\/0 огдапз оп ЗО Му 1944. 

5^ Ассогсііпд Хо Оіекзапбг іиХз'куі, Хїіе ІеасІего^Хґіе МУЯО V\/аз "ІетізЬ. " ТЬе гєзр- 
опзіЬІе роНХісаІІеабегу^аз "ЗегЬіі, " ХЬє гєзропзіЬІе іеабег ^ог ргорадапба іуаз "Наїупа, " 
апсі іЬє гєзропзіЬІе тіІіХагу Іеабег тз "КІут Зауиг."3єе 3. А. Кокіп, АпоХоуапуі рока- 
гЬсЬукапсі Ьіз РгоЬІета ОІІМ-иРА, Рорегесіпіа ізХогусЬпа сІ0VІс^ка, р. 98. 



71 



ТИе сопдгезз аборХеб зеуегаї диісііпд сіоситепїз: їЬе гезоіи- 
їіопз апсі зїаїиїе оі ІИе МУРО. ТЬе їехі оТ іИе гезоіиїіопз Іетрогаг- 
ііу зиЬзІіШІесІ ^ог ІЬе огдапі2а1:іоп'з ргодгат Х)г\аХ \л/аз зіаіесі 1:о Ье 
асіорїесі а1: а Іиїиге сопдгезз. Шеп іИе М\/РО'з гезоіиїіопз (іпсот- 
ріеїе їехї) \л/еге риЬІізЬесІ, Іог сопзрігаїогіаі геазопз іИеге \л/еге по 
сЬарІегз геїаііпд Іо ііз розі1:іоп оп ІИе ОІІМ, ХЬе ОУМ ІеасІегзИір, 
апб "огдапі2а1:іопаІ таиегз." Іп їИе иприЬІізИесі рагі оі ІИе МУЯО'з 
гезоіиііопз (сопґіріеіе Іехі:) 1:Ііе ОУМ ІеасІегзИір \л/аз іпсіісаїесі аз ІМе 
асіпгііпізїгаїог оТ ІІіе МУРО. 

Іп кееріпд \л/і1:Іі їИе диісііпд сіоситепіз, ІіИе сИапдез Хо ХЬе 
ісіеоіодісаі-роіііісаі ргіпсіріез сопзізіесі оі а сіесіагаїіоп оТ а зїгид- 
діе— оп а раг \л/іїІі а паїіопаї опе— І'ог зосіаі ІіЬегаІіоп, а пе\л/ зосіаі 
апсі есопопґііс огсієі апсі їИе с1етосга1:І2а1іоп оі" іИе епііге зіаіе апсІ 
зосіаі Іі^е іп ІІпе иЗЗР. СІіапдез 1:о 1:Іпе Іасїісз оі ІІіе зїгиддіе \л/еге 
ппапііезїесі іп 1:Ье іасХ Х)г\аХ ІИе МУРО ріесідесі 1:о саггу оиХ ХЬе сіиїіез 
оТ а диісііпд роїііісаі огдапігаїіоп !ог аІІ апіі-іппрегіаіізі ^огсез іп 
Укгаіпе. ІІЗ Ьазіс ас1:ІУІ1:у \л/аз сіеііпесі аз а зігиддіе "адаіпзі: Зіаііп'з 
сІіс1:а1огзІіір апсі Ьіз рагїу-ВоІзИеуізт сіідие," \л/1іісІі \л/аз аітесі аї 
сіеі'еаіііпд іИе "ЗІаІіпізІ-ВоізИеуік гедіте Іп 1:1пе ІІЗЗР апсі езІаЬІізЬ- 
іпд рориіаг геуоіиїіопагу гиіе ІИгоидЬ ІИе сгеаііоп о! реоріе'з гєуо- 
Іиїіопагу доVе^пппеп15." 

Іп ІІкгаіпе іЬе МУРО \л/аз ТідИїіпд Тог а пе\л/ кіпсі оТ реоріе'з зТаїе, 
апсі іп Іґіе ІІЗЗР, Тог ТЬе Ьиіїсііпд оТ іпсіерепсіепі: паТіопаі зТаІез. То 
асІїіеуеТИіз І1:\л/аз сгисіаі То зїіг ирТИе Тоіїіпд таззез аз\л/еІІ аз аІІ їИе 
паТіопз апсі апТі-ітрегіаІізІ: еІетепТз Іо Таке рагТ іп Тґііз зТгиддІе. ТИе 
зТгиддІе \л/аз То Ьє саггіесі оиТ "Ьу теапз оТ а геуоіиііоп"— а депегаї 
агтесі иргізіпд. 

ТасІісаІ сИапдез аізо епїаііесі Тіїе іпігосіистіоп оТ а пе\л/ пате 
Тог їИе паТіопаІ-ІіЬегаїіоп зТгиддІе. ТИіз \л/аз тоТІуаїесі Ьу ТИе пеесі 
Тог а пе\л/ Тогт апсі ТасТісз, ргіппагіїу Тог асТіопз "іп ТІїе ЕазТ." ТІїе 
УРА'з тіІіТагу-іпзигдепТ Тогт \л/аз поТ асіедиаТе Тог роІіТісаІ \л/огк, 
апсі тіІіТаТіпд адаіпзі: ІІіе ТигТІїег изе оТ ТИе ОІІМ Тогт \л/еге ассиза- 
1ІОП5 оТТІїе "ОиМ тетЬегз' соПаЬогаТіоп ууіііі ТІїе Магіз," \л/ґіісІі \л/еге 
сопзТапТІу їгитреТесІ Ьу Зоуіеі ргорадапсіа. 

ТІїе ргасТІсаІ ітрІетепТаТіоп оТ сііапдез аітесі аТ езТаЬІізИіпд 
ТЬе МУРО іп ТИе Р2и2 апсі РЗи^ Ьедап іп ЗерТетЬег 1944. ТИе 
Іеасіегз оТ депегаї окгиИаз апсі соггезропсііпд Іо\л/ег-ІеУеІ зТгисТигез 
\л/еге іпТогтесі оТ ТЬе "сгєаТіоп оТ а пе\л/ огдапііаТіоп аз а ипіоп оТ 
геуоІиТіопагу Тогсез," апсі ТИеу ууєгє іззиесі ТЬе диісііпд сіоситепїз 
Тог зТисІу апсі ітрІетепТаТіоп. ТИе дго\л/1И оТТИе МУРО сіерепсіесі оп 
сіпапдез 1о ТЬе сИагасТегізІісз оТ ехізТіпд ОІІМ зТгисТигез (сИапде оТ 
пате, еіс). Іп ТИе огдапігаТіопаІ зрИегеІІіІз ргосезз у\/а5 тапіТезТесі 



72 



іп рагіісиїаг іп ІИе 5\л/іІсІі 1:о "іпіегпаї-огдапігаїіопаї сіетосгасу" 
(ассотрапіесі Ьу їИе геіесїіоп оТ "ипНеаІїІпу ргіпсіріез оТ регзопаї 
сіісїаІіогзИір"). То а сегіаіп сіедгее, іЬе Іаїїег сігситз1:апсе, їодеїііеґ 
ууіШ Ше ро\л/егТиІ адепїига-ргоуосаііопаї асііуііу оТ ІПе Зоуіеі: зре- 
сіаі огдапз Іаісі їИе угоипсіууогк ^ог їИе гедіопаї іпїегпаї-огдапіга- 
їіопаї сопТНсї. Іп їііе Тиіиге Ііііз \л/оиІс1 регтії: саПіпд {1іе МУРО ап 

ОррОЗІІІОП.52 

Зіпсе X\^е огдапігаїіопаї Ігапзіогтаїіопз іп іЬе Р2[)7. апсі РЗІЛ 
\л/еге асіоріесі аиїопотоизіу Ьу рагї оі ІІіе ІіЬегаІіоп іпоуєппєпҐз 
ІеасіегзИір, оп їИе Зоуіеї зісіе оі ХЬе Оегтап-Зоуіеі: ІюпХ, іЬе ТіпаІ 
сіесізіоп аЬоиІ; 1:Ііе МУРО'з асШІу \л/аз зиррозесі їо Ье тасіе Ьу ІИе 
ОиМ ІеасІегзИір апсі їИе Зиргете Мііііагу Неасідиагіегз оіХЬе УРА. 

ТИе І5І: Огапсі АззеппЬІу їоок ріасе оп 11-15 ^иIу 1944 іп ІИе 
ЗатЬіг гедіоп о1 ХЬе СаграіИіапз, аі їЬе уегу зате Ііте аз ІІпе 1з1: 
Роипсііпд Сопдгезз оТ їЬе МУПО іп іИе Віупе гедіоп. Іп Ііте іі Шгпесі 
оиї іИаІ іИе сгеаїіоп, оп ІИе іпіїіаііуе оі їИе ОУМ ІеасІегзНір апсі їЬе 
Зиргете Мііііагу Неасідиагїегз оі їИе УРА, оі а "депегаї-паїіопаї гиі- 
іпд сепїег оїіііе ІіЬегаїіоп зїшддіе," ХЬе Укгаіпіап Зиргете иЬегаїіоп 
СоипсіІ (ІЛНУР), рауесі Іґіе ууау Іог їИе ІогтаІ ІідиісІа1:іоп оі іЬе МУЯО 
іп Іа1:е 1944.52 Іп депегаї, їИе ргосезз оТ Іідиісіаііпд їііе М\/ЯО оп 1:1іе 
1:еггіїогу ОІ іИе Р7.1}!. апсі Р3и2 1:оок тоге ІІіап зіх топіИз, 

іИе аггіуаі оХ ЗоуІеХ гиіе іп 1:Іпе РїиТ., Ііаізоп ууііИіп їііе УРА 
апсі іїз геаг Ііпе зегуісез ипсіепл/еп1: а зідпіТісапІ геогдапігаїіоп. 
іпіііаііу, соигіег Ііпез орегаїіпд ассогсііпд 1о а зузіет оХ таіі геїауесі 
Ігот Напсі 1:о ИапсІ, \л/і1:И сепігаї роіпіз Іог зепсііпд апсі гесеіуіпд таіі, 
\л/ИісИ Иасі Ьееп езїаЬІізІїес] апсі сіеуеіоресі сіигіпд 1:Ие Сегтап осси- 
раїіоп, сопііпиесі їо ІипсІІоп. АІ ІИе зате Ііте УРА соигіег Ііпез сііс] 
поХ ІПІЄГЗЄСІ: апсі орегаіесі зерагаїеіу. ТЬе іпарргоргіаїепезз оі ХЬе 
ехізііпд зузіет ипсіег Зоуіеі: сопсііііопз, зідпіЛсапІ Иитап Іоззез, 
апсі ІепдШу іпіегуаіз оі соттипісаііоп іесі 1:о Ше пеесі 1:о гезїгісі апсі 
геогдапіге ІМіз зузїет. Ассогсііпдіу, а зу5І:ет\л/аз іпігосіисес) іпіоіііе 
ипсіегдгоипсі 1о и1:іІІ2е ріасез апсі сіаїез зеІ ир іп асіуапсе Іог сігор- 
ріпд оіі таіі ("соигіег сіеасі сігорз"), аз \л/еІІ іог аггапдіпд тееііпдз 
Ье1\л/ееп Іеасіегз апсі їИеіг зиЬогсііпаїез. Іп Іґіе УРА, соигіег дгоирз 



5^ Зеє Іигіі КугусЬик, Ізїогііа ІІРА (ТеторіГ, 1991), р. 21; Р. Оиіґіуі, „Сґіу Ьиіа 
ороіуізііа \/иРА?" 7.а УІУпи ІІкгаІпи, 2 ^иIу 1992; КугусЬик, Магузу, р. 1 10. 

53 ТЬе десізіоп Іо Іідиісіаіе ІЬе ШЯО \^аз асіоріесі аГ а тееХіпд ХЬе ОІІМ 
іеасіегзЬір ії^аХ ґоок рІасе іп NоVетЬе^ 1944 іп іґіе НоШуп агеа (Іодау'з Іуапо- 
Ргапкіуз'к оЬіазі), ТЬе іоіїотпд іпбіуідиаіз іоок раП іп іЬє тееїіпд: Я ЗЬикЬеуусЬ 
("Тиг"), О. Маіуз'куіС'ІгиЬ"), О. НгуГзаіС'РєгеЬуіпіз"), аз)/\/еНаз V. Кик("іетівЬ"), Іа. 
ВизеІ ("Наїупа"), апсі О. КІіасЬкІУз'куі ( "Окґіппп"), у^Ііо Ьаб аггіуесі ігот гЬе Ріиі. 



73 



(2-5 іпсііуісіиаіз) \л/еге изесі ^ог Ііаізоп. 1п 1 945-1 946, аПегїИе геогда- 
піїаїіоп іпзигдепіз' зиЬипіїз іпїо ап агтесі ипсіегдгоипсі, соигіег 
Ііпез \л/еге изесі 1о їгапзтії соггезропсіепсе оуєг Іагде сіізїапсез. 

Іп ^иIу 1944 ТИе Ресі Агту ІаипсЬесі а депегаї оП'епзІуе апсі, 
диіскіу сіезігоуіпд 1:Ие І'гопі, геасіїес] ІІіе \/І5І:иІа ЯІVе^ іп Роїапсі. ТЬе 
епііге Хеп\Хо\у оТ їИе РІИТ. апсі іИе ас]]асепї еІИпіс икгаіпіап Іапсіз ої 
їЬе КЬоІт апб РісІІіазИзИіа гедіопз ипсіег Роїапсі епсіесі ир іп їґіе 5оуіе1: 
зрИеге оі іпі'іиепсе. ТИіз оіі'епзіуе ІесІ 1о ІИе \л/і1:ІісІга\л/аІ І'гот їМе Р^ІІ^ 
оі Оегтап Ігоорз аз \/\/еІІ аз тозі: оі їИе ^гопїііпе апсІ геаг ипіїз оТ 1:1іе 
Ресі Агту, апсі 1:Ііе Ргопііег Сиагсіз апсІ Іпіегпаї Тгоорз оТ іИе МКУО, 
ТИіз аіІо\л/ес1 ІЬе ІеасІегзЬір оТіЬе ІіЬегаІіоп тоуетепПо езїаЬіізІї, апсІ 
іп сегїаіп гаіопз, 1:о гєуіуєіИє асііуіііу оПМе УРА апсі 1:Ііе ипсіегдгоипсі. 

Іп ииІу-Аидизї 1944 їИе зТгисШге оТ ХЬе паТіопаІ-ІіЬегаІіоп 
тоуетепі: іп ІИе Р^ІІ^ апсі РЗІЛ \л/аз геогдапігесі. Роиг \/0з 1:Ііа1: 
ІіасІ Ьееп асііуе зіпсе 1943 ууєгє геогдапігесі апсі ІМгее^^ деп- 
егаї окгиИаз \Nе^е сгеа1:ес1 оп їИеіг І'оипсіагіопз \л/іїНіп іЬе Ігате- 
\л/огк оі їИе МУРО: Іііе Мог!Іі\л/ез1егп55 (іеасіег "Макзут ОиЬоууі," 
Іуап ІуІуупсЬик), Могіїпеазіегп^б (Іеасіег "ЗИуИипусИ Оепуз," Ресііг 
\/огоЬе1:5'), апсі 5ои1Іпеаз1:егп (Іеасіег "Ротап," Реїго ОІІіпук). ТИе 
Ьоипсіагу Ье1:\л/ееп іИе Лгзї 1\а/о окгиЬаз Ьесате іЬе Ногуп' Ріуєг. 
ТИе їеггіїогу оі ІІіе зоиІИегп рагї о^ Ріупе гедіоп (їИе ІеТі Ьапк оТ іИе 
Ногуп' Ріуєг), Кгетепеїз' гедіоп (\/оІуп' гаіопз оТ ТегпоріГ оЬІазІ), 
Кат'іапеІз-РосііГз'куі апсі Уіппуїзіа оЬІазїз, апсі їііе зоиїїіегп раг^ 
оі Куіу оЬІазі І'огтесІ іИе ЗоиїИеазІегп ОепегаІ Окгиііа ("22"). ЕасИ 
Сепегаї ОкгиИа \л/аз с1ІVІсіес1 іпіо ЇІпгее \/0з. 

Іп ІИе зесопсі ІпаІТ о^ 1944 УРА зиЬипіІз асііуе іп їИе Р7.\Л апсі 
Р3и2\л/еге аізо геогдапііесі. ТИе "2аґігауа," "Тигіу," апсі "Тіиііиппук" 
дгоирз \л/еге геї'огтесі іпіо дгоир Іогтаїіопз (7.И) "33" ("2а7укґіозҐ') 
апсі "44" ("2Н," "444"), \л/ИісІі орегаїесі оп Ше ІегпЧогу ої їИе 
Мог1:И\л/ез1:егп апсі ЗоиїИеазїегп ОепегаІ Окгиііаз, гезрес1:ІУЄІу. УРА- 
ЗоиіЬ, 1:оде1:Ііег ууііН і1:5 сотропепі: раП, ХЬе "ВоІїип" дгоир (ргоЬ- 
аЬІу ипсіег 1:Ііе пате "ОопЬаз") сопііпиесі Хо орегаїе оп ХЬе їеггіїогу 
оі Іііе ЗоиІИеазїегп ОепегаІ Окгиііа. 



Іп депегаї, іЬеге іуеге ріапз Ю сгеаіє Гіує депегаї окгиЬаз тіЬ іЬе М\/НО. 
Зеє ТзОАНО, (опсіз 1, Іізґ23, (Не 23. (оі. 20. ТЬе патез апд іеггкогіез оі Шо оііітієзє 
окгиЬаз ЬаVе поі Ьееп езіаЬНзЬеб. 

55 ТЬІз депегаї окгиґіа епсотраззесі Хііе 1:еггІіогу ої" \/оІуп' оЬІазІ апсі ІЬе погі- 
Шезієгп рагГо( И^пе оЬІазҐт ІІкгаіпе, (Не Вегєзііа апсі Ріпзк агєаз оі Веіагиз, апсі 
ІЬе КНоІт апсі РІдІіазґізЬІа гедіопз оіРоІапб. 

ТЬіз депегаї окгиііа епсотраззесі іііе епііге гідЬі-Ьапк рагі оі й'^пе оЬІазі, 
аіі іЬе и/ау ґо їііе Ногуп' Піуєг, ІЬуХотуг оЬІазї, іЬе у^езХегп рагі оі КуіV оЬІазГ іп 
ІІкгаіпе, апсі свгіаіп зоиІЬегп гаіопз абіасепі (о Веіагиз. 



74 



ТИе зігисіиге апсі соттапсі зїа^ї оі ХЬе ІІРА'з МідИег Ііпкз іп іИе 
РїиТ. апсі РЗиі \л/еге аз (оПоте: соттапсіег оТ УРА-МогїИ "Окіїгіт" 
(О. КІіасИкІУз'куі);57 сЬіеТ оі зХаП "КІут" ("^уV," Вогуз Весігук); 
апсі роїііісаі іпзїгисіогз "Іазіауз'куі' (Іакіу ВизеІ) апсі "Уасіут" 
("2оІо1агепко"). 

7.И "33" \л/а5 сотргізесі оТ зіх Ьгідасіез апсі оХЬег зиЬипіїз ХоХа\- 
іпд пеагіу 1,500 зоїсііегз. ТИе їор-гапкіпд розіїіопз \л/еге ИеІсІ Ьу: 
соттапсіегз "Макзут ОиЬоууі" (І. Іуїуупсіпик) апсі "КаісІазИ" (Іигіі 
ЗїеІ'тазИсІїик); сИіеТ оі зІаТТ "ОзїгігЬз'куі" (Оіекзіі Нготасііик); апсі 
роїіїісаі іпзігисіог "Роїіісіпуі." 

ТЬе 1'оІІо\л/іпд Ьгідасіез ТогтесІ рагі 2И "33": "ІИоуІі Уосіу" 
(патес1айег0з1:гуі, "0150"), соттапсіег "Наїаісіа" (НгуИогІі Яезіїеїуп); 
"Рат'іаі' Кги1:(патес1а1^егіаісіака, "050"),соттапсіег"1агок"(0ту1го 
Каїупук); "Руїіауїзі" (патесі айег Ваісіа, "0450"), соттапсіегз "Іузуі" 
(Іуап КІутсИак) апсі "Іґіог" (ІУап КузіГ); "Ротзїа Вагаги" (патесі 
аЛег Nа2а^, "0550"), соттапсіег "Уегкіпоуупеїіз'" (Нгуїіогіі Тгоїзіик); 
"ЗоЬогпа ІІкгаіпа (патесі а1^ег \/оусІіак, "0350"), соттапсіег "ЯотЬ" 
("НоІиЬ," ТукИіп ^іпсНик); "КИоІтз'ка" (патесі аПег Магера, "0250"). 
соттапсіегз "Вигіа" апсі "ТкасИ" (Отуїго Когеісіїик). 

А1І ІІіе Ьгідасіез \л/еге Ьазесі іп ІИе погі^іегп Іогезіесі раг{ оХ ІІіе 
НО. Іпсііуісіиаі зиЬипіІз \л/еге аізо Ьеіпд огдапігесі іп їіпе зоиІМегп 
гаіопз, рагіісиїагіу ІІіе ЬаПаІіопз ипсіег 1:Ие соттапсі оі" "ІигсИепко" 
("ОоуЬизИ," \/азуІ' Іеуосіїко) апсі "Сііогпотогеїз"' (Оіекзіі МеГпук). 
Но\л/еуег, ІІіе ореп (ипТогезїесІ) Іосаіе апсі ІИе орегаїіопаї-адепіига 
асііуііу оТ їііе МКУО диіскіу Іесі їо їИеіг Іідиіс1а1:іоп. 

7Н "44" ("2Н," "444") сопзізіесі їЬгее гедітепіз апсі оіііег 
зиЬипіІз їоіаііпд пеагіу 1 ,000 реоріе. ТІїе соттапсі оі ІІііз Тогта- 
1І0П іпсіисіесі: соттапсіег "ЗИуііипусІї Оепуз" (Р. \/огоЬе1з'); сМіеТ о^ 
зІаТТ "\/азуГ УесЬега" (Р Сисіїоуаїуі); апсі роїіїісаі іп5їгис1:ог5 "Ре1:го 
Зіерапсіїепко" (ІеТгет Моусіпап) апсі "Зуіаіозіауусії" (Уоіосіутуг 
Рисіакоу). 

ТЬе Іогтаїіоп сопзіз1:ес1 о^ 1:Ие ТоІІо\л/іпд гедітепіз: "Оогозії," 
соттапсіег "ЗіаГпуі" (Мукоп Зетепіик); "Ргуїиїз'куі," соттапсіег 
"ОіасИепко" ("Натаїііа," Апаїоііі Моп'); апсі "ЗїагосІиЬз'куі," сот- 
тапсіег "Киг'та" (Макаг МеГпук). Зоте зиЬипіїз оі' 2Н "44" орег- 
аіесі аз питегісаііу зтаІІ дгоирз (5-20 тетЬегз) іп ІИе еазіегп 
гаіопз оі' 1:Ііе Сепегаї Окгиііа (^Иуїотуг апсі Куіу гедіопз). 

ТИе зїгисШге апсі соттапсі зіаіі оТ ІІРА-ЗоиІИ \л/аз аз І'оІ- 
І0VVз: соттапсіегз "ІетізЬ" (V. Кик) апсі "Яотап" ("Зіагуі," 



Аидизі 1944 ґіе гєзитєсі Ьіз диХіез^ 



75 



Р ОІііпук); сЬіеТз оТзїаї^ "НопсЬагепко" (І. Зїирпуїз'куі) апсі "Іазеп" 
(М.ЗуузІип); апсІ роІШса! іпзігисїог "КогиЬ" (Зосіїупз'куі). ТИе 
Іогтаїіоп сопзізїесі оТ "ОопЬаз," Іесі Ьу сотппапсіег "Возоіа" 
("Іисіа/' МаІУіі Токаг); "КНоІосІпуі Іаг," Іесі Ьу соттапсіегз "Іазеп" 
(М. Зуузїип) апсІ "Ууг" (3. Коїук). 

ТИе Тогтаїіопз \/\/еге сотргізесі оТ Ьаиаііопз (Ьгідасіез) сот- 
тапсіесі Ьу "Вузігуі" (Іагозіау Віїупз'куі), "\/уг," "ОоуЬепко" (\уап 
Іоіоіпіик), "МізИа" ("Уеіукап," Мукіїаііо Копсігаз), "Коуаіепко" 
(Мукоіа МеІ'пук), "ЗМагкап" ("ЗаЬІіик," Озіар КасИап), "ЗИит," 
"СИегпеІз'," апсі "Ваісіа." Сотрапіезі'ипсііопесі ипсІегіИе соттапсі 
оГ'Апсігіі." "Ноіоїа," "Уап'ка," "Уіїег," "Уоіосіутуп" "Vо^оп," '^ег!ип/' 
"Уегетііа," "Кгик," ЖгуИа," "Кит" (Іуап МеИега), "МесИ," "МикИа," 
"Маїууаіко," "Рап'ко," "Рагїугап" (РоІарсИик), "Рісікіптагпуі" 
(Апаїоііі ЗЬтогЬип), "РоИгапусИпуі," "Зтіїуі," "ЗокіІ," "Зош," 
"Тегпупа," "Тороііа," "КИтага" (Нгуґіогіі КгаусЬик), "Сґіогпоііога," 
"ЗНеруІо," "ЗЬраІа," "ЗМсИика," "ЗЬсИирак," "ІагозИепко," е\а\. 

Зоте зиЬипіїз \л/ііИіп УРА-ЗоиІІі орегаїесі іп питегісаііу зтаІІ 
дгоирз (20-50 реоріе) іп 1:Ііе зоиіііеазїегп гедіопз ІМе СепегаІ 
ОкгиМа (Капп'іапе1:з'-РосІіІ'з'куі, Уіппуїзіа, апсі Куіу оЬІаз1:5), апсі 
ЬеуопсІ ІІЗ Ьогсіегз (ТегпоріГ апсі оЬІазїз). Іп еагіу ТаІІ 1944 ІІРА- 
ЗоиІИ Масі 1 ,500 реоріе. Іп іЬе зесопсі ІіаІІ оі" 1944 іИеге \л/еге пеагіу 
4,000 зоїсііегз іп УРА зиЬипіІз орегаїіпд іп ІИе РїиТ. апсі РЗУ^. 
ТодеїИег \л/Шп ІИе ипсіегдгоипсі пе^VVо^к, іИіз питЬег гозе 1о а ХоХаІ 
оТ 8,000 теппЬегз оі' 1:ііе паІіопаІ-ІіЬегаІіоп тоуеппепі. Іп ІИе ТаІІ оТ 
1944^ іпУоІуп' апсі Ріупе оЬІазІз, апсі ХЬе Кгетепеїз' агеа о^ТегпоріІ' 
оЬІазї, іЬеу Тасесі адаіпзі їИе 91И РіТІе Оіуізіоп, апсі ІІіе 1 бїИ, 2011і, 
21 ЗІ, апсі 22псі РіТІе Вгідасіез оі ІМе Іпіегпаї Тгоорз оі іИе МКУО— а 
ХоХаІ оі 15,000 їгоорз, Іп асісііїіоп, сіуіі ргоїесїіоп дгоирз, сіе!асІі- 
ппепіз сопзізііпд оПор Зоуіеі: рагіу ас1:іуіз1:з, апсі гигаї ехїегппіпаїіоп 
ЬаИаІІопз (зїгуЬку) орегаїесі іп {Ие соипігузісіе. Іп \/оІуп' апсі Ріупе 
оЬІазїз ІІпеге \л/еге тоге їИап 800 зисИ Іогтаїіопз (10,000-15,000 
їгоорз). Моге ХЬап 60 оХ ХЬезе Тогтаїіопз у^еге ехїегтіпаїіоп ЬаїІаІ- 
іопз аПасИесі іо гаіоп сііуізіопз оТ їИе МКУО (1 ,500-2,000). 

Зерагаїе дгоиріпдз оі" Тогсез сопзізїесі ої ипііз оі МКУО Ргопііег 
Тгоорз (пґіоге ІІіап 5,000) \Ьаі \л/еге сіеріоуесі Хо ІИе РІНІ, аз \л/еІІ 
аз Ресі Агту ипііз хиаХ \л/еге аззідпесі \л/Ьепеуег песеззагу 1о апїі- 
іпзигдепї орегаїіопз. ТИе ШІаІ пиппЬег ої Ігоорз епдадесі іп Зоуіеї 
тіїііагу зїгис1;игез іп іИе Р7.\Л. апсі РЗУ^, іпсіисііпд іИозе орегаїіпд 
іп Укгаіпіап апсі Веіагизіап гедіопз ас1]асепІ Хо Уоіуп' апсі Ріупе 
оЬІазїз, ехсеесіесі 50,000. 

АТїег ІИе сіесііпе ої ІИе зипптег регіосі, ІИе огдапігаґіопаї- 
тіїіїагу асііуіїу ої їИе УРА ріскесі ир расе іп Іаїе 1944. ТИе іпзиг- 



76 



депі: тоуеппепі: епсотраззесі аІІ оТ Уоіуп' апсі Ріупе оЬІазїз, рагїз 
оі гііуїоппуг, ТегпоріГ, Кат'іапеїз'-РосІіГз'куі, \/іппуІ5іа, апсІ Куіу 
оЬІазїз, апсі гедіопз ас1іасеп1:^о Веіагиз апсі Роїапсі. Іп X\^е \л/езїегп 
(\/оІуп') оЬІазїз іИе зігиддіе Хоок ріасе оп а Іагдег зсаіе; іп оШег 
гедіопз їИе зсаіе їИе зїгиддіе \л/аз зтаїїег апсі а іагде ехїепї 
сіерепсіепі: оп іпзигдепііз' гаісіз, Атопд іПе ІІРА'з тозі ітрогіапі 
апб зиссеззіиі асііопз \л/аз ап атЬизИ саггіесі оиі оп 1 1 ОесетЬег 
1944 іп ІИе Рокуіпе агеа Ьу зиЬипіІз о^ 2Н "44" (соттапсіегз 
"ЗіаГпуі," "Зіуасії," еІ аі.) адаіпзі ипііз оТ Ііпе Іпіегпаї Тгоорз о! ІІіе 
МК\/0. Аз а гезиіі:, ІІіе ІаПег зиіі'егесі 117 Іоззез. 

Опе оТ Ше тозі: \л/ісІезргеас1 Тогтз ої іпзигдепі ас1:іуі1у іп іИе 
РїиТ. апсі РЗит. \л/а5 гаісіз. Оєрепсііпд оп ІИеіг Іагдеї, іЬеу \л/еге 
сііуісіесі іпШ сотЬаІ: апсі ргорадапсіізііс гаісіз. ТІїе доаі оТ Іґіе Іогтег 
\л/аз Хо сгеаіе Іепзіоп іп ІІіе епету'з епуігоптепі:, іпііісї арргесіаЬІе 
Іоззез оп Іпіт, апсі р^еVеп1 ґііт Ігот іаипсИіпд а соип1его!1'еп5ІУе. 
Ргорадапсіізііс гаісіз \л/еге аітесі а1 рориіагігіпд Іґіе паІіопаІ-ІіЬега- 
Ііоп тоуетепі: апсі сгеаііпд ап1і-5оУІе1: зепіітепі: апсі ТауогаЬІе соп- 
СІІ1І0ПЗ І'ог іпзигдепі асііуііу. 

Упііке сотЬаІ: гаісіз, ргорадапс1із1:іс гаісіз \л/еге тозіїу саггіесі 
оиї іп гедіопз оі Укгаіпе апсі оиїзісіе ііз Ьогсіегз (Веіагиз) іп \л/ґіісИ 
Ше тоуетепї Пасі ІіПІе ог по сопїгоі. Рог ІИе тозі рагі, гаісіз \л/еге 
сііуісіесі іпШ іпіапїгу апсі сауаігу їурез. іпТапІгу гаісіз \л/еге саггіесі 
оиі тозІІу Ьу іагдег зиЬипіІз апсі Іогтаїіопз іп 1944 апсі Ьу зтаііег 
іпзигдепі: дгоирз (5-30 реоріе) іп 1945-1946. Сауаігу гаісіз \л/еге 
саггіесі оиі Ьу зтаїі зиЬипіІз ( 1 0-60 реоріе) сіигіпд ІИе епііге регіосі 
ипсіег зіисіу. 

Опе оТ ІЬе Іопдезі: іпіапігу гаісіз \л/і1:И ІИе изе оі Иогзез \л/а5 ргоЬ- 
аЬІу іИе тагсИ саггіесі оиї іп еагіу 1 944 Ьу а дгоир ІесІ Ьу соттапсіег 
"ЗаЬІіик" (О. КасИап) іИгоидІї іИе Іеггіїогу оі \/іппу1:зіа, Кат'іапеїз'- 
РосІіГз'куі (КІітеї'пуїз'куі), ТегпоріГ, Зіапузіауіу (Іуапо-Ргапкіуз'к), 
апсі І'уіу оЬІазІз. 

Опе оі ІІпе Іопдезї (985 кт) сауаігу гаісіз \л/аз а гаісі 1:[іа1 а сот- 
Ьіпесі сауаігу дгоир (56 реоріе) оі 2Н "44" іесі Ьу "ЗііуИипусЬ Оепуз" 
(Р УогоЬеІз') саггіесі оиї ЬеШееп 23 ^апиа^у апсі 15 РеЬгиагу 1945 
оп Іііе Іеггіїогіез оТ ііує оЬіазІз іп ІІкгаіпе апсі Веіагиз. 

Тіїе Іагдезі гаісі ( 1 ,500-2,000 рагіісірапіз) \л/а5 ІИе езсаре оі ХЬе 
Тогтаїіопз "КІіоіосіпуі Іаг" апсі "ОопЬаз" Тгот епсігсіетепі аі: НигЬу 
іп Роїіззіа оп 25-27 АргіІ 1944. 

Опе о{ ІИе зресіїіс ^огтз оТ іпзигдепі: асііуііу іп ІИе гедіоп 
сопзізіесі 0^ тіїіІагу-зиЬуегзІуе асііопз оп ІИе КоуєГ, і'уіу, апсі 
\/іппуІ5Іа ^аіІVVауз, \л/ИісІі \/\/еге ІаипсИесІ айег ІИе аггіуаі оТ іИе ргіп- 
сіраї тазз оі РесІ Агту апсі МКУО Ігоорз, апсі \л/ЬісІі Ьесате тоге 



77 



Тгедиепі аз а гезиіі оі їИеіг сопїіпиесі \л/е5Ілл/агсі ризії іп Аидизі 
1944. ТІїиз, сіигіпд їіпіз регіосі іп Піупе оЬІазІ: (КоуєГ ЯаіІ\л/ау) іЬе 
Зоуіеі огдапз гесогсіес] ап ехріозіоп апсі а їгаіп ассісіепї іпуоіуіпд 
а їгаіпіоасі оі аттипі1:іоп, апсі аїіаскз оп ап агтогесі їгаіп апсі іЬе 
ТотазИІіогосІ гаіІ\л/ау 8І:а1:іоп.58 Зітіїаг асїіопз \л/еге саггіесі оиі оп 
оІИег гаіІ\л/ау8. Оп 10 ОсІоЬег 1944 Ігаіп по. 1901 \л/аз сіегаііесі оп 
іИе Кгуууп-Моііуііапу соггісіог оі" іИе Уіппуїзіа РїаіІ\л/ау аз а гезиіг 
0^ ап ехріозіоп Зеї о^І оп ІІіе гаіІ\л/ау 1:гаскз.59 Оп 1 7 ОсїоЬег 1 944, 
зіх гаіІ\л/ау Ьгісідез апсі Кизкіуїзі зіаііоп \л/еге Ьигпесі сіо\л/п оп Ше 
Кгазпозіі'їзі-іапіуїзі-иаразіука соггісіог оі' 1:Ие апсі Уіппуїзіа 
гаіІ\л/ауз.бО Оигіпд АидизІ-ОесетЬег 1944 іпзигдепіз орегаїіпд оп 
іИе Коуєі' РаіІ\л/ау аіопе саггіесі оиХ 47 асїіопз, 1 1 ої \л/Иіс[і гезиііесі 
іп Ігаіп ассісіепіз.^^ 

Іп зиЬзедиепї уеагз зиЬуегзіуе асїз Шгдеїіпд гаіІ\л/ау5 аізо їоок 
ріасе, Ьиі \л/Ші Іезз Іп1епзі1:у.б2 То ргеуепі асіз о^ гаіІ\л/ау заЬоІаде Ьу 
ІЬе іпзигдепїз, іЬе Зоуіеі: огдапз ЬеІсІ 1^^е ІосаІ рориіаііоп гезроп- 
зіЬІе ^ог ІІіепп. 

АІопд \л/і1Іі їИе іпсгеазе іп іпзигдепі ас1:іуі1:у іп ІИе зесопсі ИаІТ 
01" 1944, УРА зиЬипіїз ехрегіепсесі зідпіТісапІ: Іоззез іп питЬегз 
апсІ регзоппеї. Атопд ІИе соппппапсіегз їИаІ \л/еге кіііесі іп іЬіз 
регіосі \л/еге іЬе сіііе^ оі вХаІі, ВгідасІІег Сепегаї "НопсИагепко," 
апсі Маіог "Іазеп" (ІІРА-Зотії); Рігзі Ііеиїепапї "ОзІгігИз'куі" {7.И 
"33"); ЬаПаІіоп соттапсіегз: Сарї. "НігсИуІзіа," Сарі. "ОоуЬепко," 
Сарі. "З^іагкап" ("ЗаЬІіик," О. КасИап), Зесопсі Ііеиіепапіз "Іузуі" 
(І. КІутсНак) апсі "Іукіїо" (О. Роїізіїсіїик); сотрапу соттапсіегз: 
Рігзі иеиіепапіз "Апсігіі/' "Рап'ко," "Рагіугап" (РоІарсЬик); "РіГка," 
"Іагозіау," Рігзі Ііеиіепапі: "іагозіїепко," апсі ої^іегз. 

Арегзізіепі ргоЬІет ІогіИе УРА іп 1944\л/аз оЬІаіпіпд асіедиаіе 
зиррііез оі \л/еаропз апсі аттипіііоп. Оигіпд \Ье Іігзі зіх топІИз 
зиррііез \л/еге епзигесі Ьу теапз оі зіоскріїесі гезегуез апсі ІгорИіез 
саріигесі Ігот Зоуіеї апсі Оегтап Ігоорз. Іп іИе зесопсі ИаІІ оі ІПе 
уваг сіуіі ргоіесііоп дгоирз ІІіаІ \л/еге зтазіїесі ог сіізагтесі Ьу Ше 
іпзигдепіз, сІеІасИтепІз оі Іор ЗоуіеІ рагіу асііуізіз, апсі гигаї 
ехіегтіпаїіоп Ьаїїаііопз \л/еге ІМе ргіпсіраї зоигсе оі "іпсотіпд" 
\А/еаропз Іог ІМе УРА апсі ііз геаг Ііпе зегуісез. Опе ехатріе о^ ІИе 



^^ТзОАНО, Гоп(^з 1, ІІЗІ22, Гііе 928, Гоїз. 81-83. 
59іЬісІ.. ПІе 1707, ГоІ. 4. 
боїьісі., ГІІЄ929, іоі. 127. 
^ЧЬіб., Нзі23, те 929, ГоІ. 122. 

^^\п ^апиа^у-ГеЬ^иа^у 1945, ієп Тгоор ігаіпз и/еге Ь/ои/л ир іп Уоіуп' оЬІазі. Оп 
ІОМау 1945 а заЬоіаде дгоир оиЬе "ЗоЬогпа ІІкгаіпа" Ьгідасіє ЬІеш ир ап агтогесі 
ігаіп оп 1ҐІЄ КоVеI'-РоVо^з'к гаіШау соггісіог. 



78 



іпзигдепїз агтіпд Іііетзеїуез аі їИе ехрепзе оі ІосаІ Зоуіеї тіїііагу 
Тогтаїіопз \л/аз Іііе зеігиге оі 22 гіііез ^гот їИе зїгуЬку апсі їИе геас- 
1:Іуа1іоп іп МоуетЬег 1 944 оі а УОР їИаІ Масі Ьееп зтазіїес] еагііег іп 
Уоіосіутугеїз' гаіоп. 

Іпзигдепі "ехргоргіаїіопз" оІ\л/еароп5 сопііпиесі іп 1945-1946. 
Ассогсііпд 1о 5оVІеї сіаїа, іп МагсИ 1946 іпзигдепіз іп РІVпе оЬІазІ: 
сіізагтесі Лує ехїегтіпаїіоп Ьаиаііопз, апсі Іоиг ЬаІІаГюпз \А/еге 
сІізЬапсІесІ.бЗ 

Аз а гезиіі оТ сііапдез іо ^ї^е питегісаі апсі регзоппеї сотрозі- 
їіоп оі ТІїе іпзигдепі: агппу іп 1944, ІІіе пеесі 1о 1:гаіп пе\л/ соттапсі 
сасігез, у^ііісії Ііасі агізеп їґіе ргеуіоиз уеаг, Ьесате тоге игдепі:. 
\/\/і1:И ЇІ1ІЗ доаі іп тіпсі, зИогї-їегт їгаіпіпд (3-6 VVеекз) оІ]ипіог тет- 
Ьегз о! Іґіе соттапсі, іп їИе ^огт питегісаііу зтаІІ ( 1 -З рІаТоопз) 
поп-соттіззіопесі оТїісег зіаіі зсЬооІз, \л/аз регіосіісаііу огдапііеа 
іп аіі дгоирз (7Н).^^ АТІег сотріеїіпд Ііпеіг Ігаіпіпд іп зисИ зсМооіз, 
дгасіиаїез \л/еге аззідпесі їИе гапк о1 соттіззіопесі апсі поп-сот- 
тіззіопесі оііісегз (Ргіуаіе Рігзї СІазз, Согрогаї, Зегдеапі:, Зїаі'і' 
Зегдеапі:), апсі ХЬеу \л/оиІсІ геїигп Іо ІІіеіг зиЬипіІз. Іп асісііііоп 
поп-соттіззіопесі оііісег 5І:аІТ зсіпооїз, а пе1:\л/огк оі о1:Ііег Іурез оТ 
їгаіпіпд іпіепсіес] Іог заррегз, тесіісз, апсі іпсііуісіиаіз гезропзіЬІе ^ог 
зиррііез апсі таїегіеі, аз ууєіі аз соигзез аітесі а1: зирріуіпд сасігез 
1:0 арргоргіаїе УРА зегуісез апсі геаг Ііпе зегуісез орегаїесі \л/і1:[піп 
дгоирз (УО) апсі 7.И. 

ЗЬогМегт геїгаіпіпд (1 -3\л/еекз) \л/аз сопсіисіесі іп огсіегШ гаізе 
1:Ііе тіііШгу зресіаіізі: ієуєі оі ехізііпд Іор-гапкіпд УРА соттапсі- 
егз. ТИе аііетрї 1о огдапіге ап о^^ісегз' зсЬооІ іп ІИе 'Тіиїіиппук'' 
дгоир іп ІИе Когеїз' агеа іп Мау 1944 ууаз ипзиссеззіиі. Т1іе пе\л/1у 
огдапігес] зігисіиге \л/а5 Іідиісіаіесі сіигіпд ап орега1:іопа!-тіІі1:агу 
асііоп саггіесі оиі Ьу їііе Іпіегпаї Тгоорз оі Ііпе МКУО. ЗиЬзедиепїІу, 
зерагаїе тіїііагу зсЬооІз \л/еге пої огдапііесі. Іп5І:еасІ, Ігаіпіпд апсі 
геїгаіпіпд іог тетЬегз апсі Іеасіегз о! !ііе іпзигдепї тоVетеп1 \л/еге 
сопсіисіесі \л/і11ііп їііе ^гате\л/огк о! ІИе ас1:іVІіу оі Мі1і1:агу Зесііопз. 

Іп сопігазі їо іЬе Лгз1: ИаІІ оі 1944, Іііе УРАз орегаїіопаї асШХу 
іпхие Рги^апсі РЗиг сіигіпд зесопсі ИаІІ о! 1944 апсі еагіу 1945 
сопзізіесі таіпіу оТ іпсііуісіиаі зиЬипіІз оі" дгоир І'огтаїіопз (Ьгідасіез, 
гедітепїз, Іогтаїіопз). ТИе орегаїіопаї-іасїісаі асїіуіїу о! іпзигдепі 



63 ТзОАНО, іопдз 1, ІізГ23, ПІе 2964. ГоІ. 35. 

6^ Іп ХЬе іІгзІЬаІіоІ' 1944 ігаіпіпд оі поп-соттіззіопесі оіїісєгз' зТаІЇ^'/аз Ьазед 
аі Іагдег зиЬипііз (ЬаХШІопз, гедітєпіз). Іп ХЬе зесопб Ьаіі оНІїє уеаг, опе поп- 
соттіззіопед оііісегз' зХаіі зсЬооІ аріесе у^аз огдапііеб Іп 7.Н "33, " "44, " апсі ІІРА- 
Зоиіґі, )А/ЬісЬ сопбисіед зеVе^а^ гоипсіз оИгаіпіпд^ 



79 



зиЬипіІз \л/аз саггіесі ои1: Ьу здиасіз, ріаїоопз (зиЬипіІз), сотрапіез 
(ипіїз), апсі гагеїу ЬаПаІіопз (гедітепіз). Іп огсіег Іо епсотразз 1;Ие 
асїмїу іп а сопзоіісіаїесі їеггіїогу, Тігіпд оп гаіоп сепїегз (їо Ііоісі Ьаск 
їИе епету), ІідиісІаТіопз оТ МК\/0 Ьазез апсі Ьазез ехіегтіпаїіоп 
Ьаїїаііопз, аз \л/еІІ ІЬе сіезігисїіоп оТ Ііаізоп апсі соттипісаїіопз 
(Ьгісідез, гаіІ\л/ауз) \л/еге саггіесі оиі. ТИе тозі Тгедиепїіу иїііігесі 
^огітіз оі сопґіЬаІ асііуіїу \л/еге атЬизІїез, зисісіеп аиаскз, зиЬуегзіуе 
асїіопз, апсі гаісіз. 

□игіпдопеуеагоТ ге5Із1:апсеїо1:Ііе5оуіеІдоуегптепї(РеЬгиагу 
1944-РеЬгиагу 1945), оЬІазІ: соттіПеез о1 Ше СР(Ь)и герогіесі 
оп їЬе Ьиік оі іпзигдепсу Іоззез іп Ше Р7.и7. (Уоіуп' апсі ЯІVпе 
оЬІазїз). Ассогсііпд 1о їИезе герогіз, іпзигдепі: іоззез питЬегесІ 
21 ,352 сІеаШз апсі 24,026 аггезїз. Атопд Іііе Ігоріїіез сарШгесІ Ьу 
Ше 8оуіе1 зісіе \л/еге 19 саппопз, 111 госкеї: іаипсіїегз, 158 Ііеауу 
тасИіпе дипз, 947 Іідіїї: тасіїіпе дипз, 2,002 зиЬ-тасіпіпе дипз, 
7,263 гіЯез, 7 гасііо зШіопз, 5 ргіпііпд ргеззез, еіс.^^ 

А зерагаїе, Іагде дгоир (37,677 реоріе) сотргізесі оТ аггез1:есІ 
сіезегіегз Тгопп їґіе Ресі Агту аз \л/еіІ аз сігаїї сіосідегз (іЬе питЬег 
ої тоЬіІііесІ зоїсііегз зїоосі аї 220,989) \л/Ііо аззізіесі їИе іпзигдепіз 
(кпо\л/п аз ЬапсІрозоЬпікі: ассотріісез оТ Ьапсіз), зиггепсіегесі 
Іо їИе Зоуіеі: доVе^пппеп^ ТЬе аЬоуе сіаїа аІІо\л/ес1 ХЬе Піупе рагіу 
ІеасІегзИір 1:0 сопїігт їііаі: X\^е ппаіп УРА апсі ОУМ Іогсез Масі Ьееп 
зтазіїесі апсі сіергіуесі о1 роїепїіаі тапро\л/ег гезегуез. Ассогсііпд Іо 
ІЬезе 5І:аїІ5І:ісз, їИе ІоїаІ питЬег оі' Іаїаііїіез зиі'і'егесі Ьу ІІіе Зоуіеі: 
зісІе сіигіпд опе уеаг (іпсіисііпд тетЬегз оТ ІІіе сіуіііап рориіаїіоп) іп 
Яіупе оЬІазІ: \л/аз 1 ,809.^^ 

ТЬе роІі1:ісаІ-ргорадапсІіз1:іс\л/огкоІ1:ґіе паІіопаІ-ІіЬегаїіоп ппоує- 
тепї оп 1:Ие оссиріесі їеггіїогіез \л/а5 саггіесі оиі Ьу сігсиїаііпд роПІі- 
саі Іііегаїиге іп ІІіе Тогт о1 асісігеззез (арреаіз), ІеаІ'Іеїз, регіосіісаі 
апсІ поп-регіосіїсаі риЬІісаІіопз, апсі Ьу оїИег теапз. ТМе ІІІегаїиге 
\л/аз ргіпїесі Ьу ІесЬпісаІ сіерагітепіз (сепїегз, зтаїї сопзрігаїогіаі 
ипііз оі Іґіе оим, сопзіз^іпд оТ 3-5 Іпсііуісіиаіз) іп сіапсіезііпе ргіпі:- 
іпд Иоизез аиасіїесі 1о ЬідИег ипсіегдгоипсі-асіппіпізігаїіуе зїгисїигез 
(окгиИаз, кгаіз).^"^ 



б5ТзОАНО, Гопдз 1, (ІЗІ23, Піе 1693, Гоїз. 28-37; ПІе 923, Гоїз. 2-25. 
ббТзОАНО. Гопсіз 1, ІІЗГ23, ПІе 1693, Гоїз. 28-37; ПІе 923, Гоїз. 2-25,, 
^'^Оп 24-25 ГєЬгиагу 1945 ґґіе ІпїегпаІ Тгоорз о( іґіє Л/КІ/0 ипсоуєгесі а Іагде 
сіапсіезііпе ргіпііпд Ьоизе ІосаХед Іп сопсгеіе ипдегдгоипб ргетізез іп Гґіе VІIIадез 
оПшбгЬе апсі ІароІоҐ іп Оегаїґіпе гаіоп. Опе оі іЬе тозі \^еІІ кпоу^п ргеззез іп іЬе 
Ріиі \А/аз "З^оЬода пагодат," у^Ь'юЬ Ьедап орегаііпд іп 1944. Іп 1944-1945 іґііз 
ргіпііпд Ьоизе риЬИзґіед ргорадапда таіегіаіз іогзиЬипііз оііЬе "Тіиііиппук" дгоир, 
"7Н "44" апсі Р5К, )а/Ьісіі \меге орегаііпд Іп іЬе єазі. Атопд іґіозе аззосіаіед \^ііЬ іііе 



80 



ТИе І058 зоте ргіпїіпд Иоизез апсі іЬе сіеаііпз зІаН' тет- 
Ьегз іп їЬе Тігзї ІіаІЇ 1944 Іесі Хо ІМе сіесііпе ог сеззаїіоп оі" тозі 
сепігаї регіосіісаіз риЬІізИесІ іп їИе 97.1)7. (УіІ'па Укгаіпа, Іпїогтаїог, 
Оо гЬгоі, апсі 7а заппозііііпи Укгаіпи). Опе оіХЬе езїаЬІізИесІ регіосіі- 
саі риЬІіса1:іоп5 оМ:Ие ІІРА (УРА ІпІогппа1:іоп Вигеаи) іп ІІіе 97117 іп 

1944 ууаз Іпі'огтаїзііа, ес]і1:есі Ьу "Арозіоі" ("\/ік"), а тетЬег оі ІИе 
роїііісаі іпзїгисїіоп сіерагітепі: оТ ІіРА-МогІИ.бб 

ТІїе сопііпиесі риЬІІсаІіоп оХ іпзигдепі таїегіаіз іп Іаіе 1944- 

1945 іп ІИе 97и7 \л/аз тагкесі Ьу ХЬе геіззиіпд арреаіз, зіодапз, 
ас]сіге5зез, апсі риЬІісаїіопз оХ ХЬе огдапз оХ Х[\е паІіопаІ-ІіЬегаїіоп 
тоуетепї (ОУМ, М\/РО, ІІНУР) Ьу зеуегаї зтаІІ ІесіїпісаІ ипі1:з 
(2Уепа) изіпд ауаіІаЬІе 1:есИпоІоду (іуре\л/гі1:егз, сусіозіуіез, соїіо- 
Іуре, Иесіодгаріїз, роїудгаріпу) апсі ІпапсІ\л/гі11:еп тапизсгіріїз. 

А сіедгее з1:аЬіІІ2а1:іоп іп ІИе ас1ІУІ1:у оі ІІіе ипсіегдгоипсі сіигіпд 
ІИе зесопсі Ьа\Х оХ 1945 теапі хиаХ хие ІеасіегзИір оХ ХЬе 0^N 97и7 
апсі иРА-МогІИ соиісі по\л/ Ьедіп ргіпііпд ііз риЬІісаІіопз аз \л/еІІ аз 
оїііег кіпсіз оТ Іііегаїиге. Атопд їИе Іеасіегзііір'з риЬІісаїіопз \л/еге ІІіе 
іпТогпґіаІіопаІ ]оигпаІз ЗИІіакИот ЬогоІ'Ьу (по. 1, МоуєппЬєг 1945) апсі 
Іпіогпґіаїог (по. 1, 1946), \л/ІііІе ІІРА-Могіїї ргосіисесі Ігаіпіпд ппаїегіаіз 
оп Укгаіпіап зиЬ]ес1;з, зисИ аз "Тіїе Зіисіу оХ Іапсі^огппз оХ ІІкгаіпе. 
Соигзе І: ОепегаІ ІпТоппаІіоп опІІпеОеодгарІїу оТУкгаіпе" (ЗерІетЬег 
1945); апсі "Тіїе 51:ис1у оі" ІапсіТогппз оТ Укгаіпе. Соигзе II: Оезсгірііуе 
СеодгарИу" ( 1 946). АІзо риЬІізИесі \л/еге а соїіесїіоп оХ роетз Ьу Мукоіа 
КоїакС'М. К."), епїітіесі 7 сіпіу ЬогоҐЬу (по. 1, 1945) апсі ап оиіііпе Ьу 
□исіппуіа Роіа еп1:і1:іесі 'ТИеУоиІЬ оТіИе Еаз1:егп Укгаіпіап Іапсіз іп їЬе 
Зішддіе Іог а Укгаіпіап Ііпііесі Іпсіерепсіепі: ЗШЇе" (21 ОсІоЬег 1 945). 
Іп 1945, оп іп5І:гис1:іопз іззиесі ЬуІИе ІеасіегзЬір, аІІ огдапігаїіопаї ипііз, 
Ьедіппіпд аХ ІИе гаіоп ієуєі, сгеаіесі ІІіеіг о\л/п ІесИпісаІ Ьазе іп огсіег іо 
епзиге асіедиаїе зиррііез оі' ргорадапсіа апсі їгаіпіпд 1і1:е^а1и^е.6^ 

Іп Іаїе 1 944 апсі еагіу 1 945 1:Ие їеггіїогу оХ X\^е ипсіегдгоипсі ХЬаХ 
\л/а5 орегаїіпд іп їИе 97117 апсі Р3и2 \л/аз Ти^1:^^е^ геогдапігесі: їПе 



рппііпд Ііоизе и/а5 Апсіпі МузесЬко ( "^0V^^1ап, " "Маі"), іґіе ебіїог оі іЬе ргорадапда 
сепґєг оИІіе Р5К апб іогтег ебІЮг оиЬе пеу^зрарєг \/о!уп'. Оп 22-28 Мау 1945 ґ^е 
ІпТегпаІ Тгоорз оі їґіе МКУО ІщиШаіеб їЬе рппїтд ґіоизе дигіпд ап орегаґіоп іп їНе 
уІІІаде оі ЯісЬку іп Когєґз ' гаіоп. 

63 N03. 1-9 ігот 1 ^ипе Го 20 Му 1944. Зеє ОА ЗВ Окгаіпу, Гопсіз 13, ПІє 376, 
VО^,69, іоіз. 99-124). 

69 ТНе ргіпііпд ргезз оі іЬе КоуєГ окгиЬа орегаіед ипХІІ 10 МагсЬ 1946, 
іу/7еп /Г \^аз іідиібаХеб Ьу іЬе ІпіегпаІ Тгоорз оґ іЬе МК\/0 аі ІЬе МеГізі Ьотезіеасі 
іп Зесіїузіїсіїє гаіоп іп Уоіуп ' оЬІазІ ТЬе гезропзіЬІє роіііісаі іеабег оі іЬе окгиііа, 
"[/атак" (Мукоіа Рап'коVєXз'), апб іЬе гєзропзіЬІе окгиЬа Іеасіег (ог зиррііез апсі 
таіегіеі, "ЗуVуі Вогуз" ( Р. Кіупоууі) и/еге кіііесі Іґіаґ дау. 



81 



Nо^^[^\л/е81е^п Іапсі (РІК ("К[ітеГпуї5'куі") апсі Могіїїеазіегп Іапсі 
(Р5К), Ьогсіегіпд опїИе Ногуп' Віуєг, \л/еге сгеаіесі оп їИе Ьазіз оіхие 
Оепегаі Окгиііа. А^іег іїз геогдапігаїіоп, ЗоиїЬегп Оепєгаі ОкгиИа 
"22" Ьесате ХЬе зерагаїе Віупе окгиІіа70 ТЬе зоиіііегп гаіопз о! ІИе 
Ріупе гедіоп Ьесате рагі оі їИе Р2и2, \л/ІііІе їЬе погїііегп гаіопз оТ 
їИе ТегпоріІ' (Кгетепеїз' агеа) апсі Капп'іапеІз'-РосІіГз'куі"^"' гедіопз 
Ьесате рагї оі 1:Ііе\/\/ез1егп ІІкгаіпіап Іапсіз (іиі) (Росііі'з'куі кгаі). 

ТИе пе\л/1у сгеаіесі кгаіз \л/еге сііуісіесі іпіо окгиііаз. ТИе Р2К 
"КИтеГпуїз'куі" \л/а5сотргізес1 оі'і'оигокгиііаз: Вегезїеіз'ка ("100," 
"КгусИеуз'куі"), Іеасіег "Кґіууііа," "ЗЬуагІз" (2упоуіі ЗатсИик); 
КоуеГз'ка ("200," "Воіпип"), Іеасіегз "Мукоіа" ("ІазЬсІїиг," 
Іеуіпеп Мап'ко) апсі "Ногсііі" (Уаіегіі ВопсІагсИик); Шіз'ка ("300," 
"Кгууопіз"), Іеасіегз "Зїутусі" (МукЬаіІо ВопсІагсИик) апсі "21і8п" 
(Ресііг 2аЬогоуе1з'); КНоІтз'ка^з ("400," "КогоІ' Оапуіо"), Іеасіегз 
"2І1ЄП" (Ресііг 2аЬогоуеі5') апсі "ЗИуогпуі" (МукИаіІо Зегесіа). 

ТІпе РЗК \л/аз сотргізесі оі їіпгее окгиііаз: Загпепз'ка ("А"), 
Іеасіегз "ІИоґ (ВоИсІап ІоИіпз'куі), "Іагупа" (Масіііа Оетусіоуусії), 
"Ки2'та"(І\/ІакагІ\/1еІ'пук),апсі"\/агка"(ІагозІауаЗкаЬ)і2ИуЮтугз'ка 
("В," "4444"), Іеасіег "Рауіо" (Мукоіа МеІ'пук); Вііошз'ка.^з іеасіег 
"Ки2'та"(МакагМеІ'пук). 

АПІіе Ьедіппіпд оі 1945 їЬе УРА іп їііе Р11}7. зиТТегесІ зідпіЯсат 
регзоппеї Іоззез. ТИе ТоІІо\л/іпд \/\/еге кіПесІ сіигіпд ІІііз регіосі: сот- 
тапсіег УРА-МогІІі Сої. "ОкИгіт" (Отуїго КІіасИкіуз'куі); сЬіеІ 
оі зіаі! "КІут" ("Оуу," Вогуз Весігук); роІШсаІ іпзігисіог "Уасіут"; 
гезропзіЬІе Іеасіег оТ 1;Ііе Зесигіїу Зегуісе іп ІИе Ріиі, Ііеиї.-СоІ. 
іп Ше соипїеппіеііідепсе сііуізіоп "МіІІа" (ОІекзапсіг РгузіагИпіик); 
сарШгесі: "Каісіазії" (Іигіі ЗІеГтазІїсІїик), соттапсіег оі Сіепегаї 
Окгиііа "33". Атопд їііе зиЬипії соттапсіегз \л/Ііо \А/еге кіііесі \л/еге: 
"ВоИип," "Ве2ітеппуі," Рігзі иеиїепапі "Вигіасіїепко" (Ротап 
ЗЬизИкеуусИ), "\/оук," Рігзі: Ііеиїепапі: "\/оІіа," ^аіііпуі" (МаїУіі Ізіик), 
"2арого2Ііеїз'," "КозҐ," "Кгусіїеуз'куі," Сарі. "Киг'та" (Макаг 
МеІ'пук), "Мего2ІисІіпуі" (Рауіо Мукуііик), "Зогока," Рігзі иеи1:епап1 
"Зіаіеууі" ("ОгеІ"), "КИтага," "СИогпуІ," "СИогпоІа" ("Озїар"), Сарї. 
"ЗІіакЬгаі," Рігзї иеиїепапі "ЗМит," "Іагок" (Отуїго Каїупіик), 
"ІазІгиЬ," апсі оІИегз. іоууєг-ієуєі зігисіигез оііііе ипсіегдгоипсі аізо 
зиііегесі зідпіЯсапІ Іоззез. 



ТЬе окгиЬа шаз сотргізесі о/ іЬе ЙІVпе апсі ХбоІЬипіу падга'юпз. ТЬе ОиЬпо 
пасігаіоп Ьесате рагі оНЬе РІК. 

7' ЗеуегаІ пог^Ьегп гаіопз оі Кат'іапеіз'-РодіІ'з'куІ гедіоп (ипііі іґіе 
З^ер女Ука іогезіз) гетаіпесі раП оіІЬе РЗК. 

\п зргіпд 1945 іЬіз окгиґіа ]А/аз Ігапзіеггеб іо Іакеггоппіа (ІІІІ). 
^3 тніз окгиґіа ^/аз ргоЬаЬІу Хгапзіеггеб іо Загпепз'ка окгиЬа іп 1945. 



82 



"СИиргупка" ("Іика," М. Когак) Ьедап саггуіпд ои1: ІИе Типс- 
1І0П5 Оим Іеасіег іп ІІіе Р7.и77^ апсі ргоЬаЬІу оі соттапсіег оТ 
иРА-Мог1Іі"^5 опіу іп МагсИ 1945. ТИе розі!іопз оі сИіеІ' оі зїаТІ" апсі 
роїііісаі іпзігисїог іп иРА-МогїИ тозі: Іікеїу гетаіпесі уасапі:. 

Іп іИе ТІГЗІ ИаІІ 01" 1945 ІИе ІоІІо\л/іпд ІІРА зиЬипіїз апсі їИеіг сог- 
гезропсііпд сотглапсі регзоппеї сопііпиесі Іо Іипсііоп іп їИе Р7.\Л\ 
7.И "33" ("2ауукИоз1:" патесі айег КІітеГпу1:з'куі), соттапсіегз 
"КаісІазЬ" (Іигіі ЗїеГтазІїсИик), "КгуІасМ" (Рапаз МаїУІісЬик), апсі 
"Макзут ОиЬоууі" (І. ІуІуупсИик); сИіеі оТ зІаТ! "Іауогепко" (Мукоіа 
РауІоуусИ); роІШсаІ іпзігисїог "РоИісіпуі"; 7.И "44" ("24," "444"), 
соттапсіег "ЗІіуИипусІї Оепуз" (Р. \/огоЬе1:з'); сИіеІ о^ зІаТІ" "\/азуГ 
УесЬега" (Р Сисігоуаїуі); апсі роїіїісаі іпзігисіогз "КЬтага" апсі 
"ЗуіаїозІауусИ" (V. Рисіакоу). ЗиЬипіїз о1 ІІРА-Зоиііі, ргоЬаЬІу Іесі 
Ьу соттапсіег "Оокз" ("\/уг," "Ко^ИикІї," Зетеп Ко1:ук) сопїіпиесі 
орегаїіпд іп їИе гедіоп аз а зерагаїе зігисіиге. 

7.И "33" ("2ауукІі05І," патесі аі'їег КИтеГпуІз'куі) сопзізіесі 
01" 5ІХ Ьгідасіез апсі а ИапсІТиІ оТ зиЬипіІз— рго!ес1Іуе (Ьосіудиагсіз) 
апсі зиЬуегзІуе (УОРз), питЬегіпд пеагіу 1 ,000 зоїсііегз. ТИе патез 
ої ІПе Ьгідасіез аге аз ІоІІо\л/з: ''7.[^оVX\ Уосіу," соттапсіег "Наїаісіа" 
(НгуИогіі РезИеІуп); "Рат'іаҐ КгиҐ' ("0018"), соттапсіегз "Іагок" 
(Отуїго Каїупіик), "Агзііуп," апсі "Кагтеїіик"; "Руііау1:зі," соттапсіег 
"ІИог" (Іуап КузіГ); "ЗоЬогпа Укгаіпа," соттапсіег "ЯотЬ" ("КиЬік," 
ТукИіп 2іпс1іик); "Ротзїа Вагаги," соттапсіегз "\/егкІіоуупе1:з'" 
(Н. Тгоізіик), "КИтага," апсі "Туїіг"; апсі "Кііоітз'ка," соттапсіег 
"Ткасґі" (□. КогеісИик). ТИе зерагаїе зиЬипіїз \А/еге: їНе "Агіаіу" 
ип\Х, соттапсіег "Вигіака" (Зіерап КоуаГ); а ипії ІесІ Ьу соттапсіег 
"СИогпотогеІз'" (ОІекзіі МеІ'пук); а сауаігу дгоир Іесі Ьу сот- 
тапсіег "УіГпуі," апсі а тоипїесі зиЬуегзІуе дгоир ІесІ Ьу соттапсіег 
"ІеЬесі'" (Отуїго ЗІагосІиЬ). 

2Н "44" ("2Н," "444") \л/а5 сотргізесі оТ їіігее ипііз ХоХаІ- 
іпд пеагіу 800 зоїсііегз: "Оогозґі," соттапсіегз "ЗіаІ'пуі" (Мукоп 
Зетепіик) апсі "РазИсИепко" (Іуап НгусИап); "Ргуїиїз'куі," сот- 
тапсіег "Оіасіїепко" ("Натаїііа," Апаїоііі Моп'); апсі "ЗіагосіиЬз'куі," 
соттапсіег "Киг'та" (Макаг МеГпук). 

Іп асісІШоп їо Іііе аЬоуе-тепІіопесІ геогдапігаїіоп оі (ЗепегаІ 
ОкгиИа "22" \пХо ХЬе Ріупе окгиИа, ІІРА-ЗоиІИ ипсіег\л/еп1: оїИег огда- 
пігаїіопаї апсі 1:еггі1:огіаІ сИапдез апсі си1з7^ Зоте оТ ііз зиЬипіІз 
\л/еге їгапзіеггесі 1:о иРА-Мог1:Іі апсі иРА-\/\/езї. Упіїз Іесі Ьу "\/укИог" 



Не VVа5 І'огтаІІу сопШтед іп іЬіз розґ іп Мау 1945. 

"Зегіїіі" (Реіго Оіііпук) и/аз арроіпХед іо (Ьіз розі і п ОесетЬег 1945. 

ТЬе "ОопЬаз" іогтвґюп іуаз ргоЬаЬіу аЬоІізЬесі. 



83 



апсі "Могогепко," аз \л/еІІ "СИогпі Наісіатаку" (Іоіаііпд 150-200 
реоріе) \л/еге Ігапзіеггесі 1о 7.И "44." 

ТИе І'оипсіаіііоп оі иРА-ЗоиІЬ \л/аз ІИе "КЬоІосІпуі Іаг" Іогтаїіоп, 
\л/ІіісІі питЬегесІ пеагіу 500 зоїсііегз. ТИе соттапсіег оТ іИе Тогтаїіоп 
\л/аз "Оокз" (8. Коїук), апсі Иіз сіериїу \л/аз ргоЬаЬІу "МізЬа" (МукЬаіІо 
Копсігаз). ТИе Іогтаїіоп \л/аз сотргізесі оі зиЬипіїз Іесі Ьу "Натаїіа," 
"Нагазут" (Апапіі Ргузіаіііпіик), "НоІиЬ," "Ногсіііепко," "Кагаз'," 
"ІеШп" (РесІігОІііпук), ТиИоууі" (КІпоітіа Іуїуупіик), "Матаі," "МізЬа" 
(М. Копсігаз), "МесИаі," "ЗокіІ," "ІазІгиЬ," апсі оіИегз. 

□езріїе Іоззез ХЇ)аХ \л/еге іпсиггесі іп Іаіе 1944-еагІу 1945, іИе 
паІіопаІ-ІіЬегаІіоп іпоуетепі: іп їЬе Р2и7 сопііпиесі ііз апїі-ЗоуіеІ: 
з1:гиддІе. Іп 1:1іе Тігзі зіх топІИз оі" 1945, 651 агтес] асїіопз ("Ьапсі 
пґіапіТезїаїіопз") \/\/еге саггіесі оиХ оп іИе їеггіїогу оі' \/оІуп' апсі Яіупе 
оЬІазІз— пеагіу 30% оТ ІІіе 2,207 іпсісіепіз гесогсіесі Ьу ІИе Зоуіеі: 
огдапз іп зеуеп \л/Є5І:егп ІІкгаіпіап оЬІа5І57"^ А сегїаіп питЬег оі' 
їіпезе асїіопз, сІізїіпдиізИесІ Ьу ІИеіг Іагдег зсоре, сотргізесі ІІіе 
ІІРА'з соппЬаІ асШїу. Іп рагїісиїаг, ІІіе сіоситепїз оі7.И "44" Іізі зоте 
оі ііз асїіопз ХЬаХ \л/еге саггіесі оиі ЬеЬмееп ^апиа^у апсі Аидизі 1 945: 
ЗО ЬаІІІез (8 оХ іИет ипзиссеззТиІ), 16 асїіопз (З ипзиссеззіиі), 7 
атЬизИез (4 ипзиссеззіиі), апсі 8 ехріозіопз оп а гаііууау Ііпе. ТИе 
Іогтаїіоп Іозі 218 зоїсііегз (кіііесі), апсі 74 \л/еге \л/оипс1есІ. ТІїе епеїтіу 
І05І тоге ІІіап 540 зоїсііегз (кіііесі; тоге ІИап 20 оі іНет оі'іісегз) апсі 
72 \л/еге сарШгесІ. Аппопд Іґіе саріигесі ІгорИіез \л/еге 60 гіііез, 1 Ьеауу 
тасЬіпе дип, 14 Іідіїї ітіасіїіпе дипз, 20 зиЬ-тасИіпе дипз, еІс7^ 

Аз а гезиН оі ХЬе \л/ез1\л/агсі зИіІІ о^ ІІіе Зоуіеі-Оегтап Ьогсіег 
апсІ а сегіаіп зІаЬііігаІіоп о1 ІИе зііиаііоп іп ІІіе \л/е5І:егп ІІкгаіпіап 
оЬІазІз, ІІіе Зоуіеі: рагіу-зіаіе ІеасіегзИір Ьедап рауіпд тоге аііеп- 
Ііоп Іо Ше зігиддіе адаіпзі ІІіе ІІкгаіпіап ІіЬегаІіоп тоуетепі. АІІег 
іИе СС АиСР(Ь) раззесі а гезоіиііоп "Оп іИе Зііогісотіпдз іп ІІіе 
Роїііісаі \Л/огк атопд ІІіе Рориіаііоп о1 ІІіе \Л/ез1егп ОЬІазІз оі ІИе 
ІІкгаіпіап ЗЗР" (27 ЗерІетЬег 1944), ІІіе РІепит о1 Іііе СС СР(Ь)и 
оі 24 МоуетЬег 1944 іпіогтесі їґіе зесгеїагіез оі оЬІазІ апсі гаіоп 
рагіу соттіИеез оі іИе "ІіпаІ сгизИіпд сІеТеаІ о1 ІМе Ііегсезі епетіез 
оПІіе ІІкгаіпіап реоріе— ІІіе Укгаіпіап-Оегтап паїіопаїізіз." Іп раг- 
Іісиїаг, іИе ріепит ипсіегііпесі іМе песеззіїу Іо сіезігоу Ше Іеасііпд 
сасігез о1 ІИе Зесигіїу Зегуісе апсі гесоттепсіесі ХЬаІ "аІІ теїііосіз 
о1 зігиддіе Ье асіоріесі іп а тоге ІІехіЬІе апсі уагіесі таппег""^^ 



^^Віїаз, Vо^ 2, р. 607. 

73 Тз^АVО. Гопсіз 3838, Іізі: 1, Ше 87а. ГоІ. 45. 

'^^ ВогоҐЬа ргоіу І/РА і паІзІопаНзіусЬпоЬо ріфіШа: бугекіу\/пі вокитепХу ТзК 
КотраПіі ІІкгаіпу, 1943-1959, V0І. З оГіііоруз ІІРА, Ме\^5єгіез, р, 97. 



84 



Тіїе ді8І: оі' 1[іе рИгазе "аІІ теїИосІз" огідіпа1:ез їгот ІИе 10 
^апиа^у 1945 гезоіиїіоп оі Іґіе РоІіШиго оТ 1:Ііе СС СР(Ь)и, \л/ИісІі 
огсіегесі іИе Ііеасіз оі' оЬІазІ МКОВ апсі МК\/0 асітіпізіїгаїіопз, аз 
\л/еІІ аз зесгеїагіез оі оЬІазІ рагіу соттіиеез їо Иауе ап адепїига іп 
еVе^у рориіаіесі агеа апсі Іо "епдаде іп адепіига ууогк Іагде питЬегз 
оі ІосаІ гезісіепїз \л/Ііо Иауе Ьееп уеиес] апсі аге сіеуоіесі їо їИе Зоуіеі: 
доуегптепі:, аз \л/еІІ Тогтег тетЬегз оі ОУМ огдапі2а1іопз."20 

А ІодісаІ сопііпиаґіоп оі їИе ргесесііпд сіесізіопз \л/аз їЬе гезоіи- 
1І0П раззесі Ьу іЬе РоІіШиго оі їЬе СС СР(Ь)и оп 26 РеЬшагу 1945, 
огсіегіпд опе тоЬіІе сотЬаІ: сіеїасіїппепі: їо Ье аззідпесі 1о сотЬаї 
еуегу Іагде іпзигдепї зиЬипіІ. ЗтаІІ ппііі1:агу дгоирз \л/еге аиіііогіїесі 
1о Іідиісіа1:е ІідИІіпд ипііз, \л/ІііІе їИе сгеаііоп оі' "зресіаі сіезідпаїіоп 
дгоирз сотргізесі оТ Ьапс1і1:з \л/Ііо Иауе діуеп їііетзеїуез ир апсі Иауе 
зІіо\л/п а сіезіге Іо ТідИі адаіпзі ЬапсНігу"^^ \л/аз гесоттепсіесі Іог ІИе 
Іідиісіаііоп оі" ІІіе Іеасіегз оТ їИе СУМ апсі їііе Зесигіїу Зегуісе, изіпд 
Уоіуп' оЬІазІ: аз а тосіеі. 

Ресодпігіпд Xї^а^ Xї^е Іідиісіаііоп о^ Іагде іпзигдепі: ^огтаїіопз 
ґіасі сгеаіесі ТауогаЬІе сопсіі1:іоп5 Тог саггуіпд оиі Ьеиег огдапігесі 
апс] пґіоге \л/ісіе-гапдіпд адепТига \л/огк, \л/1піс1і аі: 1:Іііз Ііте ууаз ТИе 
"сіесізіуе ІасТог іп ІИе зігиддіе адаіпзі: X\^е ОУМ," !Ііе СС СР(Ь)и 
огсіегесі зиЬогсІіпаІе рагТу апсі роууег огдапз (МК\/0, МКОВ) 1:о 
ІаипсИ а Тигіїїег ехрапзіоп оТ ТИе адепіига пе1:ууогк апсі "Іо риї іпТо 
\л/ісіег апсі Ьоісіег ргасТісе Ії\е репеїгаїіоп оі ХЬе адепШга іпіо ІІіе 
ОиМ ипсіегдгоипсі апсі УРА Ьапсііі Тогтаїіопз."^^ 

ТИе 5І:а1:е оі Ше Зоуіеі: зресіаі огдапз' адепТига-орегаТіопаІ 
асііуііу іп Уоіуп' апсі Яіупе оЬІазІз Тог ТИе регіосі РеЬгиагу-МагсІї 
1945 із сІезсгіЬесІ іп герогТз оТ оЬІазІ соттіТТеез оТ ТИе СР(Ь)и.^2 
Ассогсііпд То ТИезе герогТз, ТІїеге \л/еге 181 МКУО апсі МКОВ гезі- 
сіепїз, 1,328 іпТегпаІ апсі гоуіпд адепТз, апсі 9,079 іпТогтегз (зек- 
зоТу). Рогтіпд а зерагаТе саТедогу \л/еге зресіаі сотЬаТ дгоирз оТ 
"ге-гесгиіТесі" Тогтег іпзигдепТз ("соипТегЬапсІз"). ТІїеге \л/еге 91 
зисИ дгоирз ТоТаІіпд 1,481 іпсііуісіиаїз. 

Ваггіпд сегТаіп роззіЬІе Т1а\л/з іп ТІїе рагТу герогТз, ТІїе ехізТепсе оТ 
а Іагде сіеуеіоресі адепТига-орегаТіопаІ пеТ\л/огк оТ ТІїе ЗоуіеТ зресіаі 



зоїЬісі., р. 121. 

Оп 13 ^ап^а^у 1945 а зресіаі дгоир сотргізесі оі іогтег іпзигдепТз \А/аз зеІ 
ир ипбег іґіе соттапсі оі ІЬе Ьеад оі ІіаІзоп іог іЬе Шз'к (\/оІуп') окгиЬа, Іозур 
Кгаусіїик ("ТV'о^сіуі"). Іп ^апиа^у 1946 іііе тетЬегз оіііііз дгоир жге ргорозесі іог 
ЗоVІе^ зШе апсі тіїііагу тесіаіз іог іііеіг ехріоііз. Зеє ТзОАНО, іопбз 1, Іізі 23, іііе 
2579, іоіз. 6-15, 

^^^ііоруз ІІРА. Меу/5егіез, V0І. З, рр. 140-41. 

^ззее ТзОАНО, іопсіз 1, Іізі 23, іііе 1693, іоіз. 34-35; іііе 1698, іоіз. 15, 55-56. 



85 



огдапз гергезепіесі а зідпіТісапІ ІІігеаІ: Хо Іґіе асїіуі1:у апсі уегу ехіз- 
Хепсе оХ ХЬе паїіопаІ-ІіЬега1:іоп глоуетепі іп їИе Ріи2. \Х аііоууесі ІІіе 
Зоуіеі: огдапз іо ипсоуег тетЬегз оі іИе тоуеппепї тоге еііесїіуеіу 
апсі саісиїаіе їИеігїше питЬегз шпоге ассигаїеіу. Ассогсііпд 1о Зоуіеі: 
сіаїа, аз оі" 20 РеЬгиагу 1945, 40 Іагде УРА зиЬипіїз питЬегіпд 2,608 
зоїсііегз апсі 68 зтаІІ дгоирз оі їііе ОУМ пе1:\л/огк апсі Зесигіїу Зеїл/ісе 
ЛдИііпд ипііз питЬегіпд 1,115 реоріе \л/еге орегаїіпд іп Ніупе оЬіазІ 
Арргохіта1:еІу 3,169 тетЬегз оі ІІпе ап1:і-Зоуіе1: тоуетепі: \л/еге 
асїіуе іп їііе оЬІазї.^^ Іп Уоіуп' оЬІазї аз оХ 25 РеЬгиагу 1945 Іііеге 
\л/еге 28 "Ьапсіз" (25-150 тетЬегз еасИ), Іоїаііпд 1,200 реоріе. ^5 

Еуєпіз їИаІ: \л/еге ипіоісііпд іп іИе іпїегпа1:іопаІ агепа іп еагіу 1 945 
(Оегтапу'з тіїіїагу їаііигез, іЬе АІІіез' еііогіз 1о геасИ ап адгеетепї 
аХ їЬе Сгітеап Сопі'егепсе), ргесіісїіопз ІІіаІ ІІіе \л/аг \л/оиІсІ епсі 
зооп, їИе зїаЬіІігаїіоп оі їЬе зіїиаїіоп іп ІИе УЗЗР, апсі іЬе Зоуіеі 
доуегптепґз еІТогІз Хо егасИсаїе ІИе Укгаіпіап іпсіерепсіепсе тоуе- 
тепі диіскіу апсі сотріеїеіу ("іИе регіосі оХ опзІаидИІ:") Іесі їо ІІіе 
ІеасіегзИір'з геаіігаґюп ІМаІ: а сгіїісаі тотепі ИасІ аггіуесі. Непсе, їИе 
сопїіпиесі ехізіепсе о^ їИе тоуетепі: сіерепсіесі оп ІИе іпігосіисїіоп 
оХ їоидіп теазигез аітесі аХ ііз зеїї-ргезегуаїіоп. 

\/\/і№ои1: ІіаІІіпд іїз асїіуіїу, ІИе ІіЬегаїіоп тоуетепі: іп ТЬе Р7.\Л 
зігоує 1:о ргераге іізеІІ аз риіскіу аз роззіЬІе Тог \л/огк іп ^Ііе пе\л/ 
геаіііу, \л/ІпісЬ \л/аз сИагас^егігесІ Ьу "зігопд ргеззиге." Рог їііе риг- 
розе оТ "сегїаіпїу апсі асїіуепезз," їМе Зесигіїу Зегуісе ІаипсИесІ 
а їііогоидії геуіе\л/ ("ригде") оТ аІІ Іґіе тоуетепі'з тетЬегз (ОІІМ 
тетЬегз, УРА зоїсііегз) апсі ііз зутраїїіігегз. УеиесІ 0^N тет- 
Ьегз \л/еге зіаїесі 1о Ьесоте "ргоТеззіопаІ геуоіиііопагіез-ипсіег- 
дгоипсі тетЬегз" ипсоппесТесІ ^о апуїіііпд (гезісіепсе, Татіїу, 
еїс.)- Еасії опе шаз Іо ипсіегдо Ьазіс Зесигіїу Зегуісе геїгаіпіпд іп 
огсіег Іо Іеагп Ііо\л/ Хо Х\д[]Х адаіпзї їііе МК\/0 апсі МКОВ огдапз апсі 
ТИеіг адепШгаз, апсі аізо Іо ргераге їіієтзеіуез аз тисИ аз роз- 
зіЬІе Хог роїітісаі \л/огк. 

1п іЬе ипсіегдгоипсі аІІ доуегпіпд Ьосііез \л/еге гесіисесі їо а тіпі- 
тит, \л/ІііІе 1іідІіег-ІеуеІ есопотіс апсі огдапіга^іопз зесііопз аз теІІ 
аз Ше Укгаіпіап Ресі Сгозз \л/еге ІідиісІаТесІ. АІтозї аІІ \л/отеп ууєгє 
гетоуесі Тгот їііе огдапігаїіопаї пе^л/огк. Аї ІИе ехрепзе оі зїаТІ 
тетЬегз оХ доуегпіпд сепТегз, Іо\л/-!еуеІ дгоирз \л/еге зігепдїііепесі.бб 



5^ ТзОАИО, іопдз 1, ІІЗГ23, Гііе 923, Гоі 19. 

85!Ьісі., те 1693, Гоі 37. 
Т(іе Іо\^езХ огдапііаііопаї сеІІ ( Іапка). Іп огсієг Го саггу осуґ ііз іипсґюпз, а гаіоп 
іеадегзЬір \/\/аз зиррозесі Хо сопзІзТ арргохітаіеіу оі Хеп тетЬегз. іп ХЬе аЬзепсе 
арргоргіаіе сасігез, розіХіопз гетаіпеб уасапі іп сеііз іо\а/єг ХЬап Хііє гаіоп опе. 



86 



5Іпсе1:Иеу\л/еге гедагсІесІазїЬе то5І:уі1аІ сіигіпдіИе "ргеззиге" регіосі 
апсі сараЬІе оі'ууогкіпд іпїИе тозїсІіТІ'ісиїїісопсіШопз. АІІ їИе геїеазесі 
("ЬгоидИї ои1: оТїИе ипсіегдгоипсі") тетЬегз оїїИе тоуетепїаз \л/еІІ 
аз їИозе \л/Ііо соІІаЬогаІес! \л/і1:!і їИепп \л/еге діуеп ІИе гапк "зутра- 
ЇИІ2ЄГЗ" (їИеу орегаїесі оиїзісіе їЬе огдапігаїіопаї пеї\л/огк). 

"\Л/еак ипііз" (Иеасідиагіегз, Іґіе Мііііагу Роїісе [\/Р2^і], тіїііагу 
іпїеііідепсе) \л/еге сіізЬапсІесі, а питЬег оТ ЬідИег гапкіпд соттапсі 
розіїіопз (Ьаиаііоп соттапсіег, сотрапу соттапсіег) \л/еге аЬоІ- 
ізИесІ, апсі соттапсіегз \л/еге аззідпесі Іо ехізііпд сотЬаІ ипіїз. 
Ргее Ссісігез оі ІИе Оим ипсіегдгоипсі апсі агтесі УРА зиЬипіїз \л/еге 
сіеріоуесі (сІізраІсИесІ оп тіїііагу-ргорадапсіізііс гаісіз) аз !аг а\Nа\/ 
аз роззіЬІе Тгот гедіопз ууИєгє Зоуієі: "ргеззиге" VVа5 ехресіесі (їо 
Роїіззіа апсі асііасепі: гедіопз оТ Укгаіпе, Веіагиз, апсі Роїапсі). Ме\л/ 
сопзрігаїогіаі Иісіеоиіз аз \л/еІІ аз зІогеИоизез оі" ргоуізіопз, \А/еар- 
опз, апсі тесіісіпе їИаІ: \л/еге іпсіерепсіепі оі' ІИе рориіаїіоп ууєгє 
геасііесі. 

Ргопґі іЬе топпепиИаиііе іпзигдепї тоуеппепі Ьедап сопІгоПіпд 
ІІіе іетХогу оі УУезІегп Укгаіпе, рагїісиїагіу іп ІІіе Р7.и7., X\^е 5оуіе1: 
доуегптеп^ 1:Ііге\л/ іпіо ІИіз гедіоп а зідпіТісапІ: питЬег оі їгоорз Ігот 
Ше гергеззіуе-рипіііуе огдапз, \л/ІіісИ диіскіу ге-езІаЬІізИесІ а гаті- 
Ііесі іпуезіідаїіуе апсі адепШга-орегаІіопаІ аррагаїиз).^'^ Ме1:[іосІ5 о1 
ЬІасктаіІ, ЬгіЬегу, апсі тазз ргоуосаїіоп, \л/[іісИ ЬасІ Ьееп Ігіесі апсі 
їезіесі іп їИе иЗЗР, \л/еге іпігосіисесі. Тіїе 5есигі1:у Зегуісе зїаТГз 
ипТатіІіагіїу \л/і11і їПезе теїііосіз апсі теазигез, іИеіг Іаск оі ипсіег- 
зїапсііпд оТ Іґіе шаПег а1: іззие, апсі іИе сіізіогїіоп ої геаііїу Иасі ап 
ітрасі оп їИе ЗВ'з еТІог1;5 іо соипіегасі ІИеїті зиссеззТиІІу. 

ТИіз ргоЬІет саше Іо 1:Ііе Іоге сіигіпд іИе аЬоуе-теп1:іопесі 
зргіпд (1945) "ригде" іп їИе ОІІМ апсі їИе УРА, ууИєп іпсгесІіЬІе 
питЬегз оТ епету еіетепіз (адепіига) ТідигесІ Иеге апсі їИеге іп їііе 
гапкз оХ X[^е іпзигдепі: тоуетепі:. Ассогсііпд їо а герогі с1а1:есі 1 4 Мау 
1945, ргерагесі Ьу "Роппап," (Р. ОІііпук), Іеасіег оПЬе Мог1:НеазТегп 
Кгаі, 50 регсепі: оі Іґіе сасігез іп їИе Когеїз' апсі КозїоріГ пасігаіопз 
апсі ир їо 80% оТ їИе сасігез іп Загпу пасігаіоп \л/еге "іп ІІіе зегуісе о1 
Х[]е МК\/0."88 Аїїепл/агсіз ХЬе вХаХХ тетЬегз оі 1:Ііе ЗВ іп Загпу пасі- 
гаіоп "ІИіппесі оиПИе гапкз," \л/ІіісИ "іп ргасіісе сіісі поИигп оиі 1о Ье 
ЬепеТісіаІ," ассогсііпд 1о ІІіе аиїііог оТ Іііе герогї.^^ 



Опе оНЬе таіп ргіпсірієз ХЬаі їііе 5оVІєі зресіа! огдапз ^оІІо\/\/єс1 Іп огдапіііпд 
ап адепґига пеі:\А/огк іл/аз іо епдаде таззіVе питЬегз адєпТз, )а/Ьозє зкіНз тиШ 
ітргоуе оуєг Ііте, 

33 ОА ЗВ икгаіпу, Гопсіз 13, Гііе 398, VОІ 4, ГоІ. 123. 

33 іЬід. 



87 



ТЬе геогдапігаїіоп о! їИе ІіЬегаІіоп тоуетепі апсі їґіе асііопз 
оі Ше Зесигіїу Зегуісе ("ригде")^^ Іесі іо Ше "гетоуаі" (сіізаззосіа- 
Ііоп, ехриїзіоп, ІідиісІа1:іоп) Тгот ііз гапкз оі тапу тетЬегз аз \л/еІІ 
аз іпсііуісіиаіз \л/Ііо ІіасІ іоіпесі ІИе тоуетепі: \л/і1:И ІЬе доаі зеI^ 
ргезегуаїіоп (ип\л/іІІіпдпе53 1о зегуе іп їМе ЯесІ Агту, 1о \л/огк іп Ше 
ОопЬаз, ог оШег геазопз). А Іагде регсепіаде оТ ІІіозе \л/Ііо ууєгє 
ехреііес] їоок асіуапіаде оі ХЬе Зоуіеі: ІеасІегзИір'з арреаі тет- 
Ьегз оі хие "икгаіпіап-Сегтап паїіопаїізїіс Ьапсіз" 1:о діуе ІИет- 
зеїуез ир Ьу 20 ииіу 1945. 3'' ОїИегз Ьісі Ьу їііетзеїуез ог Ьапсіесі 
їодеїИег іп уагіоиз дгоиріпдз оиїзісіе іИе ІеасІегзИір'з сопігої ("\л/іІс1 
дгоирз"). 

Оп ІИе Іеггіїогу оі' РЗК "Осіеза"92 ІИіз ргосезз тегдесі іпіо а 
зерагаїе, огдапігесі дгоир апсі ипііісаііоп оі "ІІіе гергеззесі" агоипсі 
"Оаіекуі" (3. ІапузИеуз'куі), ХЬе гезропзіЬІе Іеасіег Тог огдапігаїіоп, 
\л/Ііо оррозесі ІІіе ІеасІегзИір'з асііопз ("ригде") іп ІИе РїиТ.. Іп Іаіе 
1945, їодеїЬег тХЬ Міз зиррогїегз^З апсі зиЬогс1іпа1:ез іп Козіорії' 
апсі Когеїз' пасігаіопз (300-400 реор!е),9'^ Ие Тогтесі а зерагаїе 
зїгисїиге оТ1:1іе іпзигдепї тоуетепі ("Осіеза" кгаі) апсі Ьедап орег- 
аїіпд аиіопотоизіу. \/\/і1Ьоиї адгеетепі: \л/і11і іИе ІеасІегзЬір, іпзиг- 
депТ дгоирз ХЬаХ \л/еге орегаТіпд іп ІІіе еазї (^ІіуТотугз'ка окгиііа)^^ 
ууеге зиЬогсііпаТесі 1:о "Осіеза" кгаі. 96 

ТІїе соттапсі зІаТТ ої ТИе пе\л/1у сгеаіесі "Осіеза" кгаі іпсіисіесі 
Іеасіег "Оаіекуі" (5. ІапузИеуз'куі), роїітісаі іпзігисїог "2утпуі" 
(Зіерап КозІеТз'куі), апсі гезропзіЬІе Іеасіег Тог огдапігаїіоп "Тагаз" 



^0ВеґV\/еєп 1 иапиагуапд 1 ОсіоЬег 1945 іЬе Зесигііу Зеп/ісе іп РІК "МозкVа" 
ехєсиієсі (ассогсііпд іо іпсотріеґе сіаТа) 889 реоріє зизресіед оі Ііпкз тііі іґіє 
МКУО. Аз оі 1 ОєсєтЬег 1945, 248 реоріе іуеге ехесиХеб іог іґііз геазоп іп іЬе 
"КЬтєІ'пуіз'куі" ШтаХіоп, Зеє ОА ЗВ икгаіпу, іопвз 13, (Не 376, уоі. 57, ^оіз. 51- 
53. 

ТЬіз геіегз іо а ^гадппепґ іп іґіе "АрреаІ Хо ХЬе \А/огкегз, РеазапХз, апсі 
іпХеііідепХзіа оХ Хіпе ШзХегп ОЬІазХз оХ ІІкгаіпе, " СІаХеб 19Мау 1945. Зеє ИХорузОРА, 
Ме^/Зегієз, уоі. 3; р. 158. 

^2 ТІїе сгурХопут "Осіеза" \^аз адорХеб іп Зипе 1945. 

33 Оізрагадіпдіу диЬЬед "XарєV^о^тз. " 

3^ Ггот ЗєрІетЬег 1945 "Оаіекуі" ХиіХіііеб ХІіе ХипсХіопз оХ гезропзіЬІе Іеасіег 
Хог огдапііаХіоп іп РЗК "Одєза. " ШЬ ассезз Хо аіі соппесХіопз, ііе іп ХасХ сопХгоІіеб 
тозХ оХ ХХіе кгаі 'з зХгисХигез ипХіІ Ьіз Ьгеак тХХі ХХіе іпзигдепХ тоуетепХ. 

Зеуегаі ІпзигдепХ дгоирз ХоХаІіпд 30-50 тетЬегз орегаХед Іп ХХіе окги- 
Хіа. ТХіе окгиґіа соттапсі зХаХХ ( "ЕазХ") сопзізХесі оХ "Ротап" (Іеасіег, \/оІодутуг 
Кисіга). "Висі'ко, "апсі "Магко. " Тґіє окгиґіа сопзізХеб оХ ХЬе ХоІІо\А/іпд пасігаіопз: 
"Тгапз'огсіапііа, " "іізо^зХісІїупа, " апсі "РодіНіа. " 

ІпХХіеХоІІо\А/іпд уеагз, 1946-1947, !Хіє пе\л/ Іеасіег оХ ХХіе окгиХіа, "Вид'ко" рег- 
іосіісаііу гаізед ХЬе диезХІоп тХЬ ХХ)е ІеасіегзХіір оХ езХаЬНзЬіпд сопіасХ тХЬ ХХіє ОІІМ 
іеасІегзНір. 



88 



(Рауіо ТгоЯтсИик). ЗиЬзедиепїІу, ІИе зеїі-ргосіаітесі зІгисШге \л/а5 
поі гесодпігесі Ьу ІИе Іеасіегзіпір оТ ІИе Р7Х}7., \л/ІіісИ Іесі 1о тиШаІ 
роІШсаІ апсі агтесі сопТІісІ.З"^ Іп ІІіе сопТІісІ: Іііе ОІІМ ІеасІегзИір 
зиррогїесі їИе Р7Х}7. ІеасІегзИір. 

□езрі1:е ІИе сіезїгисііуе зріії іп їИе іпзигдепі тоуетепі іп Ше 
Р7Х}1, іп депегаї ІИе асііуііу оі Ше Ьгеака\л/ау Іасііоп, рагіісиїагіу 
іп ІИе еазїегп рагі оТ їеггіїогу, сіісі поі сеазе. Ехізііпд сіоси- 
тепїз апсі ргорадапсіа таїегіаіз аиезї Хо ІНе Тасї їИаІ ІИе огда- 
пігаїіоп, ипсіег "Оаіекуі'з" Іеасіегзіпір, сопііпиесі 1о \л/аде роїііісаі 
апсі агтесі гезізіапсе Хо іНе Зоуіеі гедіте, рагіісиїагіу ііз зресіаі 
огдапз. 

Опе оХ іИе тозі зиссеззТиІ соипіегіпїеііідепсе асііопз оТ 
Зесигіїу Зегуісе адаіпзі Зоуіеі: адепіига-орегаїіопа! асїіуіїу \л/аз 
Ше ехрозиге іп зиттег 1945 ап "адепїига дгоир оі" їПе МКОВ 
Укгаіпіап ЗЗП." ТЬіз дгоир \л/аз розіпд аз ІИе іеасІегзИір оТ їИе 
Еазїегп ІІкгаіпіап Іапсіз ("сепїгаї апсі еазіегп оЬІазІз оХ Укгаіпе"), 
Іо \л/ИісІі а Ьодиз "сіапсіезїіпе пе1\л/огк" !гот Віїа Тзегкуа, 
Опіргореїгоуз'к, Копоіор, Кгуууі ВіИ, апсі Мукоіаіу окгиііаз \л/аз 
зиЬогсІіпаїесІ.з^ \Л/і1Іі ІІіе аззізіапсе оХ їМіз ІеасІегзИір, ріапз \л/еге 
їогтиіаіесі Хо етЬесІ ап МКОВ адепїига іп іИе сепїгаї огдапз оТїІіе 
паїіопаІ-ІіЬегаїіоп тоуетепї \л/іШ Іііе аіт оХ ТигїИег сІезІаЬіІігіпд 
їИеіг ас!ІУІ1:у. Іп огсіег 1:о асИіеуе ІИе Ігизї оТ 1:[іе тоуетепґз Іеасі- 
егз, Ше Ьодиз ІеасІегзИір єуєп \л/гоїе а "геуеіаїогу" ап1і-ЗоУіе1: \еХХеу 
Хо асасіетісіап Макзут ПуГз'куі, ууііо \л/а5 а тетЬег о^ Ше ІІпіоп 
оХ Зоуіеі \/\/гіїег5 оХ Укгаіпе ("Ореп ІеПег 1о ВуІ'з'куі М. І"). 

Но\л/еУег, "Іика" (М. Когак), Іеасіегапсі гезропзіЬІе ІеасіегоІІІіе 
Зесигіїу Зегуісе іп їііе Р7Х}7., зиссеесіесі іп ехрозіпд апсі ге-гесгиіі- 
іпд їИе соигіег Шисітуїа Роіа ("АргеГзкаіа," "Окзапа"), ууііопп 1:1іе 
Сґіекізїз Иасі зепі: іп Ше пате оХ Х\\в Тісііііоиз іеасіегзіпір. Аз а гезиїї 
оХ "Ьика'з" зиссеззїиі орегаїіопаї дате \л/і1:И 1:Іпе МКОВ, їИе Иеасіз оТ 
їііе Ьодиз Іеасіегзііір Іесі Ьу "Тагап" (МукИаіІо ^акЬагіИеуз'куі) \л/еге 
Іідиісіаіесі.39 



5^ іп 1945- 1946 Шо тєтЬегз оі ІЬє ІеадегзЬір оі "Осіеза" кгаі, "Іутпуі" апсі 
"Тагаз, " у^еге НциісіаХесі Ьу зиррогієгз оПІіе 97.117. ІеасІегзНір (і(іе Іаііег іуеле дізра- 
гадіпдіу сіиЬЬесі "І'щиІбаХогз "). 

96 Тґіе ріап іо сгеаґе а Ьодиз ІеабегзЬІр и/а5 іогтиіаіесі Ьу Сої, ЗегЬ'п Кагіп- 
Оапуіепко ( "^апі^оV"}, ХЬе Ьеаб оПЬе Орегаііопаі Сгоир оПЬе МКвВ оНЬе ІІкгаіпіап 
ЗЗП іог Шзіет ІІкгаіпе ( 1944-1945) апсі раПісірапі іп СЬекізґ орегаііопз оііЬе 
СРУ-ОвРІ/ адаіпзХ ІЬе РеХНигізІ етідгаХїоп іп іЬе 19205. 

99/. Віїаз, Иергезуупо-кагаі'па зувХета V икгаіпі. 1917-1953, VОІ. 1, рр. 357- 
66; О. \/есіепєеуапс1 3. ЗІ1еVсЬепко, „Огата різагеііа і роебіпок зреІззіиіЬЬ," 2000> 
24 NоVетЬє^ 2000, р. 24. 



89 



ТИе сііапде іп Ше сопсііїіопз оТ зігиддіе {"\\^е регіосі оі' 
опзіаидіїї:"), дгеаі Ьитап Іоззез,^^^ апсі ІІіе сІіІІісиШез оі епзигіпд 
зиррііез ргоуізіопз апсі тіїііагу таїегіеі іп зргіпд апсІ зипптег 
1945 ^огсесі Іііе УРА 1о гепоипсе іпзигдепі: теїііосіз оі зігиддіе іп 
Тауог ої а пе\л/ їогпп агтесі ипсіегдгоипсі. Оп с1ігес1:ІУЄ8 Тгот ^1іе 
тоуетепї'з ІеасІегзИір 1:Ііе соттапсі зїаІТ ассеїегаїесі їИе сІізЬапсІ- 
тепі: 01" іпзигдепї зиЬипіїз орегаііпд іп ІИе Р2.1}1,^^^ 

біаіііпд іп ^ипе 1945, ІИе гетпапіз оі їИе "Ргуїиїз'куі" апсі 
"ЗіагосІиЬз'куі" (НО "44") гедітепїз, їИе "2Ьоу-[і Уосіу" апсі "РатіаГ 
КгиҐ' Ьгідасіез, апсі ХЬе "Агіаїу" (НО "33") ипії \л/еге сІізЬапсіесІ 
(аЬоІізИесІ). А зппаїі питЬег о1 зоїсііегз сопїіпиесі їо орега1:е \л/і1:Иіп 
УРА зиЬипіІз, \л/ИіІе зоте \л/еге їгапзі'еггесі їо Зесигіїу Зеп/ісе Іідіїї- 
іпд ипіїз, їеггіїогіаі УОРз, апсі Ьосіудиагсі ипіїз аШсИесІ Хо уагіоиз 
Іеуеїз. 01:Иег5 ууєпі іпіо Ііісііпд аз іііедаїз. Аз ої" 1 ЗерІетЬег 1945, 
рагїісиїагіу оп Х}г\е ХешХогу оХ Р5К "Осіеза," їґіе ІоІІо\л/іпд питегі- 
са! зІгепдїИ оХ ХЬе тоуетепґз зїгисіигез \л/а5 гесогсіесі: сотЬаї 
(Зесигіїу Зегл/ісе Тідіпііпд ипііз, УОРз) апсі їИе асііуе пе1\л/огк: ир 1:о 
900 тетЬегз; Ьосіудиагсіз оХ "кеу тетЬегз оі іИе ІеасІегзИір"— 1 20 
іпсііуісіиаіз; 4 УРА зиЬипіїз— 240 зоїсііегз. "іо^ ір депегаї, іИе ргосезз 
01" сІізЬапсІіпд ІИе УРА Хоок ріасе оуєг тоге іИап зіх топіііз. 

□езріїе їИе оЬіесїІуе пеесі іп 1945 Хо вШсЬ Хо пе\л/ сопзрігаїогіаі 
сопсііїіопз 01" зїшддіе, зоте Іеасіегз оИЬе ІіЬегаІіоп тоуетепі соп- 
їіпиесі їо орегаїе ассогсііпд Іо іпзигдепі Іасіісз, соттапсіїпд зтаїї, 
тоЬіІе сауаігу зиЬипіїз сопзізїіпд оТ 5 їо 25 реоріе, \л/Ііо зітиііапе- 
оизіу асїесі аз ХЬе\г Ьосіудиагсіз. ТІіезе Ьосіудиагсі ипііз Ііасі X\^е\V о\л/п 
соттапсіегз апсі Іеасіегз: "УазуГ Уесіїега" (Р СисІ20Уа1:уі; 1:1іе Ьосіу- 
диагсіз \л/еге Іесі Ьу "Музіууеіз"'); "Оаіекуі" (3. іапузіїеуз'куі; Иеасііпд 
їЬе ипі! \л/аз "Вог"); Сої. "ОиЬоу" (Іуап Тгеіко; Иеасііпд 1:1іе ипії \л/аз 
"Воіеууі"); "ОиЬоууі" (І. Іуіуупсіїик; Иеасііпд їИе ипії: \л/аз "Вигіака," 
3. КоуаГ); "ОІекза ІЧІісі" (Р. \/огоЬе1:з'; Иеасііпд іИе ипіІ\л/еге Теуасіпуі" 
апсі "ОегкасИ," \/оІосіутуг Кугук-Реігик); "ЗегИіі" (Р ОІііпук; Иеасііпд 
іИе ипії \л/аз "Зетеп"); "Зток" (М. Коїак; Иеасііпд іИе ипІІ ууєгє 
"Воіко," (Мукоіа Міз'ко), "Уегез" (Іагозіау Оисіаг), еіаі. 

ТИе апсі оХ іИе \л/аг іп Еигоре, іИе Ігееіпд ир оТ зідпіТісапІ тіїііагу 
гезоигсез, апсі ГИе зиггепсіег оХ а Іагде пиппЬег ої" зо-саііесі іііедаїз 



т^е Ьгідасіе "Ратіаґ КгиҐ ехрегіепсеб дгеаі Іоззез іп иапиагу, аз сіісі і(іе 
ЬгІдасІє "Іііоуіі \/осіу" іп ГеЬгиагу; Г/іе "СґіогпІ Наісіаппаку" ипіі іп МагсЬ, апб іЬе Ьгі- 
дасіе "Ротзіа Ваіаги" Іп ^ипє 1945. 

Ассогсііпд ґо іезіітопу ргоуісІес{ Ьу Редіг \/огоЬеі5' ("ЗЬуЬипусґі Оепуз"), 
іогтег соттапбег оі Оепєгаі Окгиґіа "44, " іЬе сіізЬапдтепХ оі іЬіз оІкгиЬа Ьедап іп 
иапиагу, апсі ТЬе бізЬапдтепі оі ОепегаІ ОкгиЬа "33" Ьедап їЬе іоііотпд топіЬ. 
^02ГзОАНО, Гопсіз 1, ІІЗІ23, Піе 1693, іоі. 119. 



90 



(тетЬегз апсі зутраїїіігегз оТ1:Ие ІіЬегаїіоп тоуетепі) епаЬІесІ ХЬе 
ЗоуіеХ доуегптепї Хо ІаипсИ \л/іШ єуєп дгеаіег епегду іИе "Іідиісіаііоп 
оИИе гетпапіз оі Ьапсіз оХ ІІкгаіпіап-бегтап па1іопаІізї5."''03 Мо\л/, 
ріаппесі огдапігаїіоп їИаї \л/аз дегтапе 1:о оіИег есопотіс апсІ зосіаі 
асііопз іп ІИе иЗЗР \л/а5 іпігосіисесі іпіо ІІііз ргосезз. 

ТИиз, Ьу 1 Аидизі: 1945 ріапз Іо Іідиісіаіе іпзигдепі: зиЬипііз, 
іпсіисііпд ап ехасі сіезідпаїіоп оі ІИеіг соїтірозШоп, ріасе оі' асїіу- 
іїу, зигпатез апсі рзеисіопутз оі їИеіг тетЬегз, апсІ їііе патез оХ 
їИозе гезропзіЬІе Тог ТІїеіг Іідиісіаііоп, V^еї^е с1^аVVп ир іп еуегу гаіоп 
апсі оЬІазї оТ V\^езXе\^г\ Укгаіпе оп їііе Ьазіз оТ адепШга гезеагсИ. Іп 
депегаї, зресіаі тіїііагу дгоирз сопзізііпд оі Іпіегпаї Тгоорз апсі 
Вогсіег Сиагсіз оі ІІіе МКУО \л/еге зіаіесі Іо Таке рагі іп їИе асіиаі 
Іідиісіаїіоп. ЗресіаІ дгоирз \л/еге зиррозесі їо Ье сгеаіесі 1о саггу оиХ 
сопсгеїе (регзопаї) Іазкз.^'^^ 

Іп огсіег 1:0 11і\л/аг1 ОІІМ апсі УРА асїіопз, гергеззіуе теазигез, 
зисії аз аггезіз апсі сіерогіаііопз їо сіізіапї гедіопз оі іИе ІІЗЗР, \л/еге 
іпігосіисесі іп рориіаіесі агеаз, їагдеііпд їИозе \л/^іо \л/еге аззізїіпд 
ТИе ІіЬегаТіоп тоуетепї ("ассотріісез оі Ьапсіз") апсі іЬозе аітіопд 

Іосаі рориіаііоп \л/Ио \л/еге зизресїесі оі аісііпд Ше іпзигдепїз 
("киїакз, Ігасіегз, оіііегз"). 

То а сегїаіп сіедгее 1:Иіз \л/аз а сопІіпиаТіоп оТ ХЬе зо-саііесі 
ргасТісе оТ изіпд Иозїадез ХЬаХ VVаз иіііііесі іп Іііе зТгиддІе адаіпзї 
Ше іпзигдепі: ппоуетепі: іп іИе еагіу 19205, \л/1іеп, е.д,, ІІіе СИекізІз 
\л/оиІс1 ЗІ100І еуегу ІепІИ регзоп ТоІІо\л/іпд ап іпзигдепі асііоп іп а УІІ- 
Іаде. 

ТІїе пехї зїер Іп сіеуеіоріпд Тасіісз Іог ІІіе зігиддіе адаіпзї Іііе 
іпзигдепї тоуетепі \л/аз їИе гезоіиїіоп раззесі Ьу ХЬе СС СР(Ь)и 
оп 27 МоуетЬег 1945, аітесі аі: геїаіпіпд адепїига сасігез апсі сііз- 
огіепііпд ІИе тоуетепґз тетЬегз іп ІМеіг еТТогІз 1о ехрозе реоріе 
Ііпкесі Ш ТІїе МКУО апсі МКОВ огдапз, ТИе гезоіиїіоп асІVІ5ес1 ІосаІ 
огдапз То іпзТІІиТе X\^е Ьгоасі ргасТісе оТ зитппопіпд апсі гесгиіТіпд а 
Іагде питЬег оТ Іосаі гезісіепТз (ппаіпіу еІетепТз Иозіііе То ТІпе ЗоуіеТ 
доуегптепТ)."'05 

Іп кееріпд \л/ІТИ ТИе рагТу ІеасІегзИір'з ріапз, ТІїіз \/\/аз сіезідпесі То 
сгеаТе зизрісіоп аЬоиТ соорегаТіпд \л/ітіі ТІїе ЗоуіеТ огдапз апсі ііепсе 
еІісіТ арргоргіаТе гергеззіопз оп Тіїе рагТ оТ ТІїе ОУМ апсі Тіїе УРА. 



103 $ее ''РовХапо^а ТзК КР(Ь)и Vід 24 Іурпіа 1945" іп іііоруз ІІРА, Ме^/ Зегіез, 
VоI. Я РР- 169-74. 

Аз оі 20 Аргії 1945, 49 зресіаі дгоирз, іоіаііпд 905 реоріе, \/^еге орегаїіпд іп 
Р^Vпе оЬІазі. Аз оі20 Зипе 1945, 33 вресіаі дгоирз, Шаііпд 397 реоріе, ]л/єге орег- 
аііпд іп \/оІуп' оЬІазі. Зеє і Віїаз, і/о/. 2, р. 463. 

^05 іііоруз ІІРА, Ме\А/ Зегіез, VОІ. З, рр. 174-77. 



91 



ТИіз ууоиісі ІЬеп сігіуе ІИе ІосаІ рориіаііоп Хо епдаде іп асііуе зеІТ- 
сІеТепзе, іИиз ргоуісііпд ап орроПипіїу І'ог їііе Зоуіеїз їо іпуоіує і1 іп а 
Тгаїгісісіаі зішддіе (сІУІІ\л/аг), Иепсе ипсіегппіпіпд ІИе ехізіепсе оТїИе 
ІіЬегаїіоп тоуеппепі:. Апоїііег теазиге аітес] аПИе сіігесі Іідиісіаїіоп 
оТ їЬе то7еппеп1:'з тетЬегз епїаііесі агІіЯсіаІІу сгеаїесі сопсііііопз 
Тог Шеіг агтес] асііопз ("огдапігаТіоп оТ Іаїзе Ьаіїз"). 

Іп їііе зесопсі МаІІ оі 1945, айег їііе сІізЬапсІтепІ: (сіетоЬіІіга- 
Тіоп, Іідиісіаііоп) оі ІИе таіогіТу ої Іагде УРА зиЬипіТз іп РШТ., ХЬе 
гоїе оТ ХЬе Ьазіс сотЬаї Іогсе дгасіиаііу ТеІІ 1:о ТИе Зесигіїу Зегуісе. Іп 
МоуепґіЬег 1 945 їЬе Зоуіеі: огдапз іп Уоіуп' оЬІазІ гесогсіесі ХЬе асХ\^- 
іїу оТ 21 Зесигіїу Зеп/ісе Тідіїїіпд ипіТз апсі 8 "Ьапсіз";!^^ іп Ріупе 
оЬІазІ— 21 Тідіїїіпд ипіТз апсі 21 "ЬапсІ дгоирз" (УОРз, Ьосіудиагсіз, 
ІеасіегзПірз, ЄІ: аі.) ^^"^ 

ТІїе ЗесигіТу Зегуісе, аз а зерагаТе зігисіиге оТ ТИе паїіопаї- 
ІіЬегаІіоп ігіоуетепі:, \л/ІіісІі \л/аз солііпиаііу Ьеіпд їгапзТогтесІ \пХо 
ап апІі-ЗоУІеі: ипсіегдгоипсі, ууаз а сіеііпіге ітресіітепі їо їИе адеп- 
Іига-орегаїіопаї асТІУІІу оХХЬе ЗоУіеХ зресіаі огдапз Ш[]\п \Хз ппіііеи. 
Ргопп зиттег 1 945 ТИе іпїегпаї-огдапігаїіопаї ас1:іуі1:у оТ X\^е Зесигіїу 
Зегуісе Іосизесі оп зїгепд1:Ііепіпд аІІ зТгисїигез "\л/і11і ТИе тозї геїі- 
аЬІе апсі тозї сараЬІе сасігез" оПИе 0^N, "сиііі^аїіпд зепзіІІУІТу" 
оТ їИе сасігез 1о\л/агсІ адепіига асііопз, апсі Іеагпіпд МК\/0 ^Nо^к 
теШос1з,''0б 

АХХег ХЬе ІіЬегаІіоп тоуетепґз з\л/і1:сІі Хо пе\л/ їогтз оХ \Хз агппесі- 
сіапсіезїіпе зїгиддіе, ХЬе УРА \л/а5 иііітаїеіу Іідиіс1а1:есі іп ^Ііе 97.1)7. 
іп 1946. Іп їЬе ргосезз оТ іТз Іідиісіаїіоп соттапсіегз \л/еге зІііТїесі 
То уагіоиз гипдз оТ ТІпе ипсіегдгоипсі пеТууогк, \л/ІііІе ИідИег-гапк- 
іпд соттапсіегз геТаіпесІ ІеасІегзИір ІипсТіопз іп ІЬе УРА'з ТогтаІ 
зТгисТигез, апсі ТНе Ііеасіз оТ сІізЬапсІесІ ЬеасІдиагТегз \л/еге оссиріесі 
\л/іТІі ТИе асТмТу оТ тіІіТагу зесТіопз. Рогтаї \л/огк \л/аз сопТіпиесІ опіу 
Ьу ТИе орегаТіопаІ-регзоппеІ сіерагТтепТз оТ Тіїе ИеасІдиагТегз оі 
УРА-МогТії апсі УРА-ЗоиіИ аз \л/еІІ аз ТМе "КПтеГпуІз'куі," "44," апсі 
"КИоІосІпуі Уаг" ТогтаТіопз. 

Іп \л/іп1:ег 1945-1946 ІИе паТіопаІ-ІіЬегаТіоп тоуетепі: іп ТЬе 
Р7и7 зиТІегесІ зідпіТісапТ пе\л/ Іоззез іп регзоппеї. ТЬе ргоуосаТІуе 
адепТига асТмІу оТ а зресіаі Укгаіпіап МКУО дгоир іп Уоіуп' оЬІазТ 



ТЬіз із а геіегепсе Го іЬе "Ьапдз" ипбег ґііе соттапсі оі 'Уогоп" (питЬегі- 
пд 11 реоріє), "^пір^0VусЬ" (^Vап Оет'іапсЬик; 70), "ІНоґ (ІVап Кузі!'; 31), "КиЬік" 
(ТуШпІіпсЬик:76), "ОгеГ{4), "ЗієроууГ ( 18), "ЗігНа" (Кугуїо МакзутсЬик; 50), 
апсі "СЬототогеіз"' (ОІекзіі МеІ'пук; 4). 5ее ТзОАНО, іопсіз 1, ІІЗІ23, (Не 1699, 
Гоїз. 16-17. 

^ОУТзОАНО, іопсіз 1, Ш23, ГНє 1677, іоіз. 46-77. 

ОА ЗВ икгаіпу (ТегпоріГ), Ш 31997, Ш, 189 (єпуеіоре); Гої. 17. 



92 



\л/а5 а сопІгіЬиїіпд Тасїог. ТИе дгоир сопзізїесі таіпіу о\ Іогтег 
тетЬегз ІИе ОІІМ апсі Іііе ІІРА, Іесі Ьу їИе Иеасі оТ ііаізоп Іог 
Іиїз'к (\/оІуп') окгиИа, Іозур КгаУсЬик, ("Котаг," "Ту'огсіуі"). 

Аз а гезиіі їИіз дгоир'з асііопз, їМе 5оуіе1 зресіаі огдапз 
зиссеесіесі іп ипсоуегіпд Іііе Іосаїіоп оТ ХЬе РІНІ Іеасіегзііір іп ІЬе 
уіПаде оі Ротапіу, Тегеїтіпе гаіоп, Уоіуп' оЬІазї. Оигіпд 1:Ііе МКУО 
зресіаі орегаїіоп оп 13-14 ОесетЬег 1945 аІІ ІНе тетЬегз оі 1:Ііе 
соттапсі зїаїї, ехсериИе Іеасіег, \л/еге кіііесі: іИе гезропзіЬІе Іеасіег 
Тог огдапііаііоп; асііпд Іеасіег апсі роІі1:ісаІ іпзігисіог Сарї. "АгкМур" 
("\/егез," Іа. Оисіаг); гезропзіЬІе Іеасіег оТІИе Зесигіїу Зегуісе, сар- 
їаіп оі ХЬе соипіегіпіеііідепсе сііуізіоп "Мосіезі:" (\/азуГ Когепіик); 
гезропзіЬІе Іеасіег Тог ргорадапсіа "\/ік" ("Арозіоі"); гезропзіЬІе 
Іеасіег Іог Ііаізоп "ІЛаз" (ІеопісІ \/оІозоуе1:5'); апсі зеогеТагу "Зугуі." 
ТИе Іеасіег оТТИе Р7.\Л, "Іика" (М. Когак) \А/аз а\л/ау, ЬіІІе1:есі ІогІІпе 
\л^іп1:е^\л/і1І1атетЬе^оТ1І1еО^N ІеасіегзИір, "КосИеИаг" ("Іеппізії," 
V. Кик), апсі ІИе \л/огк оі' ІІіе Іеасіїпд зїгисіигез оі" 1:Ііе Р7.и7. Ьедап 1о 
Ье гезіогесі опіу аіХег Иіз геїигп Іп 1946. 

Атопд їИе оїИег сазиаІ1:іез іп їИе Рїит. \л/еге їИе соттапсіег 
УРА-МогІИ апсі гезропзіЬІе Іеасіег Тог огдапігаТіоп іп Р7.К "Мозкуа," 
Сарі "5ЄГІ1ІІ" ("Епеі." Р. ОІііпук); ХЬе соттапсіег оі УРА-ЗоиїИ, 
Сарі. "Оокз" (3. КоТук); ІІіе сИіеІ оі зШ оі 7.И "44," Сарі. "УазуІ' 
\/есІіега" (Р Сисі^оуаїуі); апсі ТИе Іеасіег оТ ТИе ІиТз'к (\/оІуп') 
окгиґіа, "21іеп" (Ресііг 2аЬогоуеІз'). Оп 15 ^апиа^у 1946 ТИе Іеасіег 
оТ РЗК "Осіеза" апсі соттапсіег оТ 2Н "44" Ма]. "ЗИуЬипусИ Оепуз" 
(Р. \/огоЬеІз) \л/аз VVоипс1есі апсі аггезТесІ сіигіпд ап атЬизИ Іаісі Ьу 
ТИе аЬоуе-тепТіопесі зресіаі дгоир оТіИе ІІкгаіпіап МКУО. 

□игіпд ТИе ТігзТ ИаІТ оТ 1946 ТИе зТгисТиге апсі тетЬегз оТ ТИе 
соттапсі зТаТТ оТТИе ОРА іп ТИе Р7.1Л сопзізТесі оТ ТИе ТоІІо\л/іпд: ТИе 
ТипсТіопз оТ соттапсіег оТ УРА-МогіИ \л/еге саггіесі оиТ Ьу "ЗегИІі" 
(Р. ОІііпук) ""оз апсі ргоЬаЬІу "Макзут ОиЬоууі" (І. ІуТуупсИик). МозТ 
ргоЬаЬІу ТИе розТз оТ сИіеТ оТ зТаТТ апсі роїітісаі іпзТгисТог гетаіпесі 
уасапТ. "Макзут ОиЬоууі" аізо сопТіпиесі Іеасііпд ТИе ІагдезТ Тог- 
таТіоп оТ УРА-МогТИ: ТИе 2.И патесі аТТег КИтеІ'пуТз'куі, \л/ИісИ 
орегаТесі іп Р2К "Мозкуа." ТИе 2Н \л/аз сотргізесі оТ зтаіі зиЬипіТз 
апсі \/ОРз Іесі Ьу "ОпіргоуусИ" (Іуап Оет'іапсИик), "ІИог" (іуап 
КузіГ), "РотЬ" ("КиЬік," ТукИіп 2іпсИик), "ОГкИа" (ОІекза РіпсИик), 
"СИогпотогеТз' (ОІекзіі МеГпук), апсі оТИегз, ТоТаІіпд ир То 200 
реоріе. 

іп РЗК "Осіеза," аТТег ТИе сарТиге оТТИе соттапсіег оТ2Н "44," 
"ЗИуИипусИ Оепуз" (Р Vо^оЬеТ5'), ТИе сіеаТИ оТ сИіеТ оі зТаТТ "УазуІ' 



109 ^уа5 д-уу/есУ оп 18 РеЬгиагу 1946 сі игіпд а сіазґі ШЬ ап МК\/0 зиЬипІи 



93 



УесЬет" (Р. Оисі20Уа1:уі), апсі ІИе сгеаїіоп ап орроєіїіоп ИеасіесІ 
Ьу "Оаіекуі" {"ОсІе8а" кгаі), ІІіе ехесиїіуе зігисїигез оі 1И "44" \л/еге 
пої гезіогесі. ТЬе Іазі: апсі Іагдезі: зиЬипіІ "ОГкИа" (ир 1о 50 зоісііегз) 
\л/аз їгапзТеггесі Хо 2.Н патесі а11:ег КЬтеГпуїз'куі. Тґіе гетпапїз оі 
зтаІІ УРА зиЬипіїз оп ІИе їеггіїогу оі' "Осіеза" кгаі сопііпиесі Хо орег- 
аХе іп їИе Тогпґі оТ УОРз. 

ТИе їипсїіопз оі соттапсіег оі' УРА-ЗоиІИ апсі їііе "КИоІосіпуі 
Іаг" Тогтаїіоп \л/еге саггіесі ои1: Ьу Сарі. "НагтазИ" ип1:іІ Иіз сіеаШ 
оп 26 ииіу 1946 іп ІИе МігосИ гедіоп. ТІїе Тогтаїіоп \л/аз сот- 
ргізесі о! зиЬипіІз ІесІ Ьу "Нагазут" (Апапіі РгузіагИпіик), "Ник" 
(Ресііг МеГпусИик), "Кгик" (ОІекзапсіг КгаусИик), "МізИа" (МукИаіІо 
Копсігаз) апсі оіііегз, Іоіаііпд пеагіу 150 іпсііуісіиаїз. 

Оигіпд Іііе Іігзі зіх топіііз оХ 1946 зиЬипіІз оХ УРА-ЗоиШ 
Іоидіїї а питЬег оХ зиссеззіиі ЬаІІІез іп \/оІуп'. Оп 2 ^апиа^у а ипії 
Іесі Ьу "Нагіпазії," соттапсіег оХ ІІРА-ЗоиІИ, Іоидіїї X^NО ЬаПІез іп 
ІІіе ЗІїитз'ке гедіоп, іпТІісІіпд зідпііісапі сазиаіііез оп ІІіе епету 
(19 кіііесі). ЗиЬипіІз Іесі Ьу "Нагазут" апсі "Ник" Іоидіїї а питЬег 
оі зиссеззіиі ЬаІІІез. Оп 25 РеЬгиагу, іп ІИе УІПаде о1 Іаііаіізі іп 
□есіегкаїу гаіоп, "Ник'з" ипії саріигесї 22 епету зоїсііегз; сіигіпд а 
ЬаїІІе іИаІ: Іоок ріасе оп 29 ^ипе аХ іИе ЗпіИигіу Иотезіеасі Іп іИіз 
гаіоп, 16 епету зоїсііегз \л/еге кіііесі апсі 6\л/оипсіес1."і'іо іп УРА-Могіь 
а сауаігу зиЬипіІ (МОР) соттапсіесі Ьу "Оегкасії" (V. Кугук-Реігик), 
сіізІіпдиізЬесІ іізеіі іп зиссеззіиі сотЬаІ асііопз Ьу сіізагтіпд ехіег- 
тіпаїіоп ЬаПаііопз. 

Оп 1 0 РеЬгиагу 1 946 еіесііопз \л/еге Меісі Іо іИе Зиргете Зоуіеі 
оХ іИе иЗЗР; 1І1ІЗ єуєпі: аізо Иасі дгеаї зідпііісапсе Іог Іґіе паїїопаї- 
ІіЬегаІіоп тоуетепі Іп ІИе Р7.и7.. Оп X\^е еме оХ ІИе еіесіїопз ІИе 
тоуетеп! іаипсИесІ ап епегдеііс ргорадапсіа сатраідп 1о ІоІІ іЬе 
еіесіїопз \л/ІШ ІІіе аісі оі ІеаЛеІз апсі арреаіз 1о ІІіе рориіаііоп апсі 
РесІ Агту Ігоорз. Агтесі асііопз іп уоііпд сіізігісіз, асітіпізігаїіуе 
іпзШиІіопз, соттипісаііопз Ііпез, Ігапзрогі іипсііопз, еіс. \л/еге 
ріаппесі Хог X\^е сіау о1 ІИе еіесііопз. 

ТИе СС СР(Ь)и, \л/ІіІсІі \л/а5 а\л/аге оХ ІІіезе ріапз, асіоріесі 
ІИе арргоргіаіе гезоіиііопз (сіаіесі 22 ^апиа^у; 6 апсі 8 РеЬгиагу 
1946),'' 'І 'І огсіегіпд РесІ Агту зиЬипіІз, Вогсіег Сиагсіз апсі Іпіегпаї 
Тгоорз оХ ХЬе МКУО Хо Ье сіізраІсИесі Іо тозі рориіаіесі агеаз іп 
УУезІегп ІІкгаіпе (іп іЬе РїиТ. еасИ уіііаде Ііасі ап ауегаде рориіаііоп 



Іпіогтаіог, по. 1 ( 1946): 44-45 (ПІVпе ЕґЬподгарІїіс Мизеит, ЯКМ по, 

14161). 

і^^Зєе иГорузиРА, ЛУеи/5епе5, VоI. З, рр. 200-204, 212-13, 215. 



94 



оТ 20-40 реоріе), ууііеге ІИеу іоок асііуе "рагґ' іп ргерагіпд апсі саг- 
гуіпд оиї їііе еіесііопз. ТИіз асііоп \л/аз патесі ІИе "дгеаі: ЬІоскасіе", 
апсІ І'ог тоге ІПап 1:\л/о іпоп1:Ііз рагаїугесі 1:Ие асХ'тХу оХ ІИе іпзиг- 
депїз апсі ипсіегдгоипс] тетЬегз іп ІИе УІІІадез. 

Ву тісІ-1946, о\л/іпд 1:о 1:Ііе ипІ'ауогаЬІе роІі1:ісаІ зііиаїіоп іп ХЬе 
иЗЗВ, \л/ІіісІі \л/аз сііагасїегігесі Ьу аіі-оиі роїісе їеггог апсі ІІпе геїа- 
Ііуеіу "реасе^иі" іпїегпаїіопаї зіїиаііоп, ІІіе ІіЬегаІіоп тоуетепі іп 
ІИе Ріиі \л/аз иШтаІеІу І'огсес! їо зууіїсН Ігот оТТепзІуе іпзигдепі 
їасіісз оі зігиддіе 1;о сІеТепзіуе, "ргоі'оипсіїу сіапсіезііпе" опез. ТИе 
ІаПег \л/аз сіпагас1:егі2ес:і Ьу сопзрігаїогіаі роІі1:ісаІ-сотЬа1 асїіопз 
Тоипсіесі оп роїііісаі-ргорадапсіізїіс асііуііу ууіїИ а сіеаг-сиї Іепсіепсу 
їо ауоісі Ьгоасі (тазз) асііопз апсі Іагде агтесі сіазіїез. 

ТНе тоуетепґз агтесі зиЬипіІз іп ІМе Р2и2 (Лдііііпд ипііз, 
\/ОРз) \^еге соїпріеїеіу зиЬогсііпаІесІ 1о ІНе Иеасіз оТ ІЬе огдапі- 
гаїіопаї пеідл/огк (Ьедіппіпд \л/і1:[і їИе гаіоп) Тог сотЬаІ апсі огдапі- 
гаїіопаї \л/огк, апсі ХЬеу орегаїесі іп ХгадтепХеб Тогт. ТИе Тогппег 
РоІіїісаІ ЗесТіоп \л/аз ТгапзТогтесІ \пХо а Мііііагу-Регзоппеї ЗесТіоп 
\л/Ііо5е асііуіїу епТаіІесі опіу тіїіїагу регзоппеї апсі \^Ь\си орегаїесі 
ассогсііпд їо їМе огдапігаїіопаї зесїіопз оТ окгиНаз, кгаіз, апсі їИе 
Р7.и7.. ТИе Зесигіїу Зеїл/ісе Зесііоп орегаїесі іп кееріпд огсіегз 
апсі іпзІгисТіопз іззиесі Ьу іТз зирегіогз, аХ ХЬе зате Тіте соорегаї:- 
іпд \л/і1:[і іТз огдапііаїіопаї зирегіогз (\л/і1:1і Іііе ипсіегдгоипсі пе1:\л/огк). 
АІІ їИе сотЬаІ асїіопз оТ Ше ипсіегдгоипсі (зиЬуегзіуе апсі Іеггогізі 
асііопз) \л/еге саггіесі оиі Іп іИе пате оХ ІИе УРА. 

Іп їПе зесопсі ИаІІ оТ 1946 ІІіе агтесі ипсіегдгоипсі іп ТІїе РїиТ. 
\л/а5 ИеасіесІ Ьу ІНе Іеасіег оі іИе ОУМ РІНІ "Іика" ("УІУсИаг," 
"СИиргупка," М. Когак) апсі ргоЬаЬІу ІИе гезропзіЬІе роїііісаі Іеасіег 
(соттапсіег оХ УРД-МогШ) "Макзут ОиЬоууі" (І. ІуїуупсИик). 
Оїііег зесїіопз оі їИе РІ.І}7. Іеасіегзііір гетаіпесі уасапі аХХег ііз Іеасі- 
егз ^Nеге кіііесі іп ОесетЬег 1945. ТИе огдапігаїїопа! зІгисШге апсі 
тетЬегз оТ ІІіе соттапсі зїаТІ \л/еге аз ТоІІо\л/з: 

Мог1Іі\л/ез1егп Кгаі (РІК) "Ііз": Іеасіег апсі соттапсіег оТ ТИе 
КИтеІ'пуІз'куі ТогтаТіоп "Макзут ОиЬоууі" (І. ІуТуупсЬик); гезроп- 
зіЬІе Іеасіег Іог огдапігаТіоп апсі ргоЬаЬІу ТИе гезропзіЬІе тіІіТагу 
Іеасіег апсі ТЬе КИтеГпуТз'куі ТогтаТіоп'з сИіеТ оі зТаТІ "Оет'іап" 
("\/егкИоуупеТз'," Мукоіа ТгоТзіик); апсІ гезропзіЬІе Іеасіег оі ТИе 
ЗесигіТу Зегуісе ("РеТго," Рапаз КоуаІ'сИик). 

ТИе окгиИаз \А/еге: \/оІуп ("І"), Іеасіег "ЗТутусі" ("УзТут/' 
"ІІзаТоуз'куі," МукИаіІо ВопсіагсИик) апсІ ТИе гезропзіЬІе Іеасіег 
Тог огдапігаТіоп, "АІекзапсіег" ("ЗИуагТз," Іупоуіі ЗатсИик). ТИе 
окгиИа сопзізТесІ оТ ТИе ТоіIОVVІпд пасігаіопз: Уоіосіутуг-Уоіупз'куі, 
НогокИІУ, ОиЬпо, апсі ШТз'к. 



95 



КоуеГ("ІІ")окги[іасоп5Із1:есіоЙ[іеІеас1ег, "Ногсімепко" ("Ногсііі," 
"Руїур," "42," Уаіегіі ВопсіагсЬик) апсі їИе гезропзіЬІе Іеасіег оі ІИе 
Зесигіїу Зеїл/ісе, "Іагуі" ("Рапаз," УазуУ ЗетепІикИ). ТИе окгиИа 
сотргізесі ІИе ТоІІо\л/іпд пасігаіопз: Катіп'-Казіїугз'куі, КоуєГ, 
ииЬотІ', апсі Раїаііу. 

Вегезїіа ("111") окгиЬа шаз зїаїТесІ Ьу ІІіе Іеасіег апсі гезропзіЬІе 
Іеасіег ХЬе Зесигіїу Зегуісе "Наі" (Мукоіа Р'іаІуИогук); іпеппЬегз 
іИе ІеасіегзМір "ЗИакИ" (Агзеп КІупоууі) апсі "ІеуНеп" (МукИаіІо 
Вегегоуз'куі). ТИе окгиИа ууаз їогппесі оі ІИе ТоІІо\л/іпд пасігаіопз: 
Вегезііа ("Кгисіїа"), КоЬгуп' (Тап"), апсі Ріпз'к ("Зїер"). Іп іИеіг Іигп 
ІІіе пасігаіопз епсотраззесі зеуегаї погіЬегп гаіопз іп Уоіуп' апсі 
Ріупе оЬІазїз о^ Укгаіпе. 

Оиі оі' 57 гаіопз Ьеіопдіпд Іо РІК Тіз," Ііпе огдапігаїіопаї пеі- 
\л/огк о^ іИе ипсіегдгоипсі епсотраззесі 46. Аз оТ ОсІоЬег 1946, 
ІІіе їоіаі питЬег ої тетЬегз іп ІИе агтесі ипсіегдгоипсі, ехсіисііпд 
1:Ііозе Ііуіпд ІедаІІу ("Іедаїз") апсі зутраІЬігегз, зіоосі аХ 700 реоріе, 
іпсіисііпд тоге іііап 20 тіїііагу зресіаіізїз.^''^ 

Аїіег "Оаіекуі'з" дгоир Ьгоке ау^ау, іИе тетЬегз о\ ІИе ргоуі- 
зіопаї Іеасіегзііір оПИе Могїііеазїегп Іапсі (Р5К) "Зіер" VVе^е: Іеасіег 
"СЬогпоуиз"; гезропзіЬІе тіїііагу Іеасіег "Іигко" (Іакіу Іакоуііу); 
гезропзіЬІе ІеасІегТогогдапігаїіоп "Уагка" ("Напка," ІагозІауаЗкаЬ); 
гезропзіЬІе Іеасіегз оі' їііе Зесигіїу Зеїл/ісе "ЗіуасИ" (Уоіосіутуг 
КоЬгупоуусЬ) апсі "Коуаі"' ("Кпорка," Апсігіі РазИкоуеІз'). 

ТИе РЗК сопзізіесі З пасігаіопз: Когеїз' ("\/аЬа"), Іеасіег 
"Іигко" (Іакіу IакоVІіV); Козіорії ("Роїе") пасігаіоп \л/аз пої ипсіег 
апу огдапігаїіопаї сопїгої; апсі Загпу ("2уіг"), Іеасіег "СИтеІук." 
Аз о^ ОсІоЬег 1946, "ІИе їоіаі питЬег оТ ппетЬегз іп ІІіе агтесі 
ипсіегдгоипсі, ехсіисііпд "Іедаїз" апсі зутра1:Иі2ЄГЗ, зїоосі аі: 123 
іпсііуісіиаїз.^^з 

ТЬеге \л/аз а зерагаїе окгиЬа, Ріупе ("Ногу"), \л/Ііозе Іеасіег ууаз 
"ІиІііап" ("Іо\Да," АпаШІіі Маіеуз'куі); їИе сіериіу Іеасіег \л/аз "А1." 
ТИе окгиНа епсотраззесі ІсІоІЬипіу апсі Ріупе пасігаіопз, \л/ІіісІі 
\л/еге сііуісіесі іпіо НозИсИа, ІсІоІЬипІУ, КІеуап'-Тегетпе, МігосИ, 
ОІекзапсігііа, ОІука, ОзїгіИ, апсі Ріупе гаіопз. Аз оЮсІоЬег 1946, Ше 
Іоіаі питЬег оТ тетЬегз іп ІЬе агтесі ипсіегдгоипсі оі Ріупе окгиИа, 
ехсіисііпд реоріе ІІУІпд ІедаІІу ("Іедаїз") апсі зутраІЬігегз, зіоосі аХ 
182 Іпс1іуіс1иа1з.^і4 



^^^^А ЗВ икгаіпу, Гопсіз 13, Піе 376, VоI. 49. ГоІ. 335. 
^^ЗОА ЗВ икгаіпу, іопбз 13. ПІе 376. VОІ. 49. ГоІ. 333. 
^^^Ш,, ГоІ. 318. 



96 



ТЬе тетЬегз о! іИе соттапсі зІаІТ оі ІИе 5еI^р^осIаІIпес1 Іеасі- 
егзИір оТ "Осіеза" кгаі сопзізїесі оі: Іеасіег "Оаіекуі" ("ВоИозІоу," 
8. ІапузИеуз'куі); сіериіу Іеасіег гезропзіЬІе Тог асііопз іп ІИе зоиііі- 
егп гаіопз "Яотап" (Іагозіау Туїко); сіериїу гезропзіЬІе Тог асТІопз 
іп їііе зоиТИегп гаіопз "Рауіо" (Мукоіа МеІ'пук); Іеасіег оТ зиЬуег- 
зіуе-ТеггогізТ асііуіТу "Опірго" (А. ІисИкоуз'куі); "Ііпко" (Іуап Кгоґ); 
апсі "ІЛаз." Огдапііаііопаї ууогк \л/аз саггіесі оиї іп ІИе КозТоріІ', 
ОегагИпіа, КогеТз', апсі НозИсІїа агеаз аз \л/еІІ аз іпсііуісіиаі гаіопз іп 
Іііуіотуг, Кат'іапеТз'-РосІіГз'куі, апсі КуІУоЬІазїз. Аз оТ ІаТе 1946, 
їИе питЬег оТ тетЬегз іп їИе кгаі'з ипсіегдгоипсі зїоосі аТ пеагіу 300 
реоріе. 

Аз оТ аиїитп 1 946, Тіїе ТоТаІ питЬег оТ тетЬегз оТ ТІїе паТіопаІ- 
ІіЬегаІіоп тоуетепТ іп ТИе РїиТ., ехсіисііпд їИе пе\л/1у сгеаТесІ ІедаІ 
пеІ\л/огк апсі зутраТИігегз, зТоосІ аТ 1,300 реоріе. Ассогсііпд То 
сІаТа ргерагесі Ьу ТИе ЗоуіеТ зресіаі огдапз, ТИе тоуетепТ'з тет- 
Ьегз іп Уоіуп' оЬІазТ орегаТесІ \л/іТІііп 22 сІапсІезТіпе огдапігаТіопз, 
УОРз, апсі ЗесигіТу Зегл/ісе ТідІїТіпд ипіізі^""^ ріупе оЬІазТ Иасі 26 
ЗесигіТу Зеп/ісе ТідЬТіпд ипіТз, 28 сІапсІезТіпе ОІІМ огдапігаТіопз, 
апсІ ЗУСРз-^''^ ТНе ІаТТег орегаТесІ іп ТИе ІокасИі апсі МапєуусИі 
гаіопз оТ Уоіуп' оЬІазТ; апсі іп ТМе НозИсЬа (соттапсіег "ОегкасИ," 
V. Кугук-РеТгик), РокуТпа ("СЬегезіїпіа," Киг'та ВгусИко); апсі 
КозТоріІ' агеаз ("УесітісІ"') оТ Яіупе оЬІазТ. Ву ІаТе 1946 ТИезе УОРз 
\л/еге ргоЬаЬІу атопд ТИе ІазТ УРА зиЬипіТз орегаТіпд іпТогтаІІу іп 
ТНе Рїит.. 

Ассогсііпд То ТЬе ТезТітопу оТ "Шка" ("СІїогпепко," М. Когак), 
ТЬе огдапііаТіопаІ асТІУІТу оТ ТИе ІіЬегаТіоп тоуетепТ іп ТНе Р2\Л. іп 
1946, сотрагесі То 1945, Тоок а "Іагде зТер Тогдл/агсІ."іі'7 АТТег іТз 
тетЬегз \л/еге зууогп іп, ТИе зТгисТиге оТ ТИе ОУМ іп ТМе Р7.[)7. \л/аз 
огдапі2ес1, апсі гедиіаг Ііаізоп \л/а5 езТаЬІізИесІ \л/іТ[і ТИе тозТ Таг-ТІипд 
огдапігаТіопаІ агеаз. РгіпТіпд едиіртепТ \л/а5 зеТ ир То риЬІізИ апсі 
геіззие ргорадапсіа апсі іпзТгисТіопаІ таТегіаІз. 

Іп 1946 ипсіегдгоипсі асТІУІТу іп ТИе Р2и2 \л/аз сИагасТегігесІ Ьу 
ТИе сіесізіуе з\л/іТсИ Тгот іпзигдепТ-тіІіТагу теТИосІз оТ зТгиддІе То 
сІапсІезТіпе-сопзрігаТогіаІ опез ("агтесі ипсіегдгоипсі"). АТ ТИіз Тіте 
а пе\л/ пеТ\л/огк оТ ТИе тоуетепТ Ьедап То Ье Тогтесі оиТ оТ тетЬегз 
Ііуіпд аз "Іедаїз" оп а регзоп-То-регзоп Ьазіз. ТИе \л/еак роіпТз оТ 
СІапсІезТіпе \л/огк ууеге ТИе Іаск оТ ргоТеззіопаІ сасігез апсі іпасі- 
едиаТе Тгаіпіпд оТ ТИе огдапігаТіоп'з регзоппеї. 



^^^ТзОАНО, Шсіз 1, ІІЗГ23. Ш 2957, Гоїз. 66-71. 
^^^Тз^АИО, Гопсіз 1. !ізі23, Гііе2921, Гоїз. 1-9. 
\мОАЗВ икгаіпу, іопбз 13, Гііе376, Vо!. 8, іоі. 122. 



97 



ТИе паїіопаІ-ІіЬегаІіоп тоуеппепґз сИапдеоуег іп 1946 їо рго- 
ТоипсІІу сопзрігаїогіаі асШїу пгіеапї ІІіаІ: їИе Зоуіеі: зісіе ИасІ іеу\/ег 
робзіЬіІіїіез Тог асИіеуіпд іТз "иІІіта1:е Іідиісіаїіоп." Іп еагіу 1947 1:Ііе 
МУО апсі МОВ огдапз іп Уоіуп' апсі Яіупе оЬІазІз поїесі ІІіе аЬзепсе 
оТ а диаІіТіесІ адепіига апсі Іітіїес] ассезз їо їііе ипсіегдгоипсі .^^^ 
ТИіз зііиаііоп епаЬІесІ ІИе ІіЬегаІіоп тоуетепі: іп іИе Ріиі. \о саггу 
оиї ііз огдапігаїіопаї асїіуіїу ипііі ХЬе тісІ-1950з. 



ТІїе сиггет уоїите іп їЬе Мєуу Зегіез оТ иїоруз УРА сопіаіпз 
285'' '^^ сіоситепїз апсі пґіаїегіаіз сопзізііпд оТ арреаіз, соттапсіз, 
сіігесііуез, іпзігисіііопз, апсі герогіз сіезсгіЬіпд Ше пгіііі1:агу апсі сіап- 
сіезііпе асїіуіїу оТїИе ІІРА апсі ііз геаг Ііпе зепуісез іп Уоіуп', Роїіззіа, 
апсі РосііІІіаіп 1944-1946. 

ТЬе риЬІісаТіоп іпсіисіез а ИізІогісаІ-агсЬеодгарИіс іпігосіисііоп, 
а сіоситеп1:5 зесііоп (сіоситеп1:з апсі таїегіаіз \л/і1И ЕпдІізИ-Іап- 
диаде аппоіагіопз), Іізіз о1 іПизІгаїіопз апсі аЬЬгеуіаІіопз, апсі ап 
іпсіех 1:0 їИеІехїз. 

ТИе сіоситепїз апсі таїегіаіз аге аггапдесі іп піпе Їііета1:іс 
сИарїегз їИаІ: геуеаі іМе сопсгеїе зїгисїигез оі Іііе па1:іопаІ-1іЬега1:іоп 
тоуетепі. Оерепсііпд оп їИе сіоситепїз ргезепїесі, тозі сИарІегз 
Иауе зеуегаї зиЬсІїарІегз. 

Тґіе Іоііоууіпд а^сI^ІVаI Іопсіз \л/еге изесі: ІИе Зіаіе АгсИіує о1 ІИе 
Зесигіїу Зеїл/ісе о1 ІІкгаіпе (ОА ЗВ Укгаіпу); іИе Сепігаї Зіаіе АгсИіує 
оі ІИе Нідіїег Огдапз о1 Зіаіе Ро\/УЄГ апсі Асітіпізігаїіоп о1 Укгаіпе 
(ТзОАУО), апсі ХЬе ЗХаХе АгсИіує оТ Ріупє ОЬІазІ (ОАРО). Аізо іпсіисі- 
есі аге іпсііуісіиаі сіоситепїз апсі таїегіаіз Ігот Ііпе Сепігаї Агсґііує оі' 
Сіуіс Аззосіаііопз о1 Укгаіпе (ТзОАНО). Еасіп сіоситепі із ісіепііііесі 
Ьу ІИе арргоргіаіе Іопсіз, Іізі, Іііе, УОІите, апсі Іоііо. 

ТЬе І0ПСІ5 о1 іИе ОА ЗВ Укгаіпу ТзОА\/0, апсі ОАЯО гергезепі 
ІИе Іагдезі соїіесііоп о1 сіоситепїз апсі таїегіаіз о1 ІІіе ІІкгаіпіап 
паІіопаІ-ІіЬегаІіоп тоуетепі оп ІИе Іеггіїогу о1 \/оІуп', Роїіззіа, апсі 
Росіііііа сіигіпд ІИе регіосі о! УУогІсІ \/\/аг II. ТМе соїіесііопз оі ІИе ОА 
зви Укгаіпу аге ипзиграззесі іп ііз сіоситепіаііоп оп іМе розІ\л/аг 
регіосі. 

ТІїе таіп ргіпсіріе іп зеїесііпд сіоситепїз апсі таїегіаіз \л/а5 
1о ргезепі Іііе тозі сотріеіе питЬег о1 ауаіІаЬІе погтаїіуе апсі 



ТзОАНО, Гопдз 1, ІізГ 75, ПІе 221, Мз. 68, 80. 
^ ^^ СєПаіп сіоситепїз \А/еге іпсіисіесі іп ІЬе уоїитє аз зирріетєпґз Го оіЬег бос- 
итепіз. 



98 



герогМ:уре сіосипґіепіз іззиесі Ьу X\^е доуегпіпд огдапз оТ їііе УРА 
апсі іїз геаг ііпе зеп/ісез. 

СІіар1:ег Опе сопзізїз оі сіоситепіз апсі таїепаїз геїаїіпд 1о 
иРА-МогїИ, їМе кгаі ІеасіегзИір оі їИе ОІІМ, апсі їИе МУРО, \л/ИісИ 
іііизігаїе ІІіе уагіоиз сіігесііопз оТ ІИе Іеасіегзііір апсі ІМе роІі1:ісаІ 
асїіуіїу оТ ХЬе ІіЬегаїіоп тоуеппепі: іп \/оІуп', Роїіззіа, апсі РосІіІІіа. 

II Ьедіпз а зиЬсІіар1:ег сопзізїіпд ої сіоситепіз іп іИе 
Тогпп о\ іпзігисїіопз апсі герогїз іззиесі Ьу іИе соттапсі оі ІІРА- 
МогШ апсі Ше кгаі ІеасІегзИір ІИе ОУМ РїиТ. Іог хие регіосі 1 943- 
РеЬгиагу 1947. ТІіезе сіоситепіз сіігесїесі апсі з1апс1агс1І2ес1 іпзиг- 
деп1: асііуіііез апсі ргоуісіесі іпі'огтаїіоп оп іИеіг гезиііз. ІпсІисІесІ 
атопд Іііе сіосиппепіз сіаіесі 1944 аге сіігесііуез апсі огсіегз іззиесі 
Ьу Іґіе сотппапсіег оТ иРА-Мог1:Іі, Іеасіег їЬе ОУМ Р7.иі "Рапаз 
Мозиг" ("ОкЬгіт/' О. КІіасЬкІУз'куі) апсі Ніз сіериіу "2аз!ауз'куі" 
(Іа. Визеї). Мозі оі Іііе сіоситепіз сіаіесі 1945-1947 сопзіз! оТ 
сіігесііуез, герогіз, апсі ІеПегз оТїЬе кгаі Іеасіег оіІИе Р7.\Л., "Іика" 
("Зток," "СИиргупка, "КисЬта," "СЬотепко," "УІУсИап" "555," 
М. Когак). 

ТЬе зесопсі зиЬсМарІег сопіаіпз сіоситепїз оТїИе Реуоіиііопагу 
РеорІе'з иЬега1:іоп Огдапігаїіоп (М\/ЯО) Іог їНе регіосі 18 ^иIу- 
ОсїоЬег 1944, \л/ИісІі зїапсіагсііге сЬапдез 'Чо ісіеоіодісаі-роіііісаі 
ргіпсіріез" апсі ІИе тоуетепі'з ІасІісаІ ас1:іуі1:у. ТЬе тозі зідпііісапі 
атопд ІІіет аге іЬе "Резоіиііоп оТ їИе Роипсііпд Сопдгезз оі іИе 
МУРО" апсі їИе "Зіаіиіе оі ІЬе МУРО." 

ІпсІисІесІ іп ІІіе іЬігсІ зиЬсЬарІег аге іпзігисііопз апсі арреаіз 
о^ ІІіе роїііісаі-ргорадапсіа сіерагітепі оТ ІІРА-МогіИ Іог X\^е регіосі 
4 ОесетЬег 1943-^апиа^у 1946, рагїісиїагіу іНе соип1:ег-ргорадап- 
СІІЗІІС асісігезз Іо Ресі Агту Ігоорз "зідпесі" Ьу М. НгесІїикІїа апсі 
М. КІігизИсґіеу ([ипііі 7 ОсІоЬег 1944]), 

ТИе їоигІИ зиЬсИарІег дгоирз ІодеіНег сіоситепїз апсі таїегі- 
аіз оТ їііе Зесигіїу Зегуісе апсі іМе тіїіїагу Тіеісі соигі: Іог ІІіе регіосі 
6 Магсії 1944-МоуетЬег 1946. Атопд ІИет аге герогІіпд-іпТогта- 
їіопаї сіоситепіз ргерагесі Ьу іИе гезропзіЬІе Іеасіегз о^ ІИе Зесигіїу 
Зегуісе оі Іііе РїиТ., "СИиргупка" ("Зток," ЖисЬта," М. Коїак) 
апсі "Міііа" (О. РгузіагИпіик), апсі "Зоїпук Уоук" о1 Р5К "Осіеза." 
ТИе зиЬсМарІег ргезепїз ап іпзігисїіоп іззиесі Ьу іЬе іпіеііі- 
депсе апсі соипїегіпіеііідепсе зегуісе, сіаїесі 1944. 

СИарІег Т\л/о сопзізіз оТ сіоситепіз іззиесі Ьу дгоир Іогтаїіоп 
(тіїііагу окгиіпа) "Воґіип" ("ОопЬаз") апсі ІІРА-Зоиїй, \л/ІіісЬ орегаї- 
есі іп зоиіЬегп Уоіуп' (Іііе Іеггіїогу оі Ріупе апсі Тегпорії' оЬІазІз) апсі 
Росіііііа (ІЬе Іеггіїогу оі ТегпоріГ, Кат'іапеІз'-РосііГз'куі, \/іппуі:зіа, 
апсі Куіу оЬІазІз) апсі іп оШег асііасепі: гаіопз. 



99 



ТИе зиЬсИарїег сопіаіпз сіоситепіз регїаіпіпд 1:о їИе сот- 
тапсі зїаТЇ апсі Іогтаїіопз оі їііе "ВоИип" дгоир: огсіегз іззиесі Ьу 
дгоир соттапсіег "Ротап" (Р. ОІііпук) апсІ їИе дгоир'з сИіеТ ої зіа^і 
"Нгуїз"' (□. Кагуап), сіаїесі 16 апс] 18 АргіІ 1944, аз ууєіі аз огсіегз 
І'ог ІИе сіеііуегу оТ ргоуізіопз Тог 1:Ііе гедітепї ІесІ Ьу соттапсіег 
"Возоіа" (М. Токаг), сіаіесі 1 иипе 1944. 

ТИе зесопсі зиЬсИарІег, \NЬ\сї^ сІезсгіЬез Ше асїіуііу оТ Ше 
5есигі1:у Зегуісе оТ їМе УО апсі НО, іпсіисіез огсіегз іззиесі Ьу 
гезропзіЬІе Іеасіег "Озука" оп 10 апсі 26 Мау 1944 апсі ап 
аппоипсетепі сопсегпіпд 1:1іе \л/огк оі ІИе адеп1:ига, сіаїесі 24 Ое- 
сетЬег 1 944. Тіїе Шігсі зиЬсІїарІег сопіаіпз огсіегз іззиесі іп 1 944 
апсі 1946 Ьу їИе соттапсі апсі Іеасіегз оТ іпсііуісіиаі зиЬипіїз оТ 
ІІРА-ЗоиіИ. Атопд ІИет аге огсіегз іззиесі Ьу соттапсіегз оТ 
иРА-ЗоиїИ Те" ("ІетізИ," V. Кик) апсі "Нагтазії," сіаіесі 6 МагсИ 
1 944 апсі 26 Мау 1 946, апсі Ьу соттапсіегз оі' іпсііуісіиаі зиЬипІїз 
ІесІ Ьу "ЗоТгоп" апсі ргоЬаЬІу "ЗИиІіак," баХеб 8 апсі З Мау 1944, 
^езрес1:ІVеIу. 

ТЬе І'оигІІі зиЬсІїарїег сопзізіз оі огдапігаїіопаї апсі роїісе-рго- 
радапсіізїіс таїегіаіз (Іпзїгисїіопз апсі розіїіопз оп асїіуііу іпіепсіесі 
іог їИе тетЬегз оі ХЬе тоуетеп!:, арреаіз 1о 1:Ие рориіаїіоп апсі Весі 
Агту Ігоорз, еїс), соуегіпд ІИе регіосі 1 1 РеЬ^иа^у-^иIу 1944. 

ТИе ТіЙИ зиЬсИарІег сопїаіпз герогііпд-іпіогтаїіопаї сіоси- 
тепіз оТ ІИе УРА апсі іїз геаг Ііпе зегл/ісез Іог Ше регіосі ЗО иапиагу 
1994-31 ^апиа^у 1945. Зоте оі ХЬе герогіз ргоуісіе а депегаї ріс- 
їиге оХ іЬе тоуетепґз асїіуіїіез апсі ХЬе зосіороіііісаі зіїиаііоп іп 
ІИе геаг оі їИе асіуапсіпд Ресі Агту іп \/оІуп' апсі 1:Ие сепїгаї-еазіегп 
гедіопз оТ Укгаіпе. ЗеVе^аI герогїз ргезепі їИе сотЬаІ, огдапіга- 
ІіопаІ, апсі іпзїгисїіопаї-їгаіпіпд ас1:іуіїу оТ ХЬе Іагдег УРА Тогта- 
1І0ПЗ ("ВоИип," "ОопЬаз/' "КИоІосІпуі Іаг") ипсіег ІИе соттапсі оХ 
"Ротап" (Р. ОІііпук) апсі "іазеп" (М. Зуузїип). Т\/\/о зітіїаг герогіз 
сіезсгіЬе іп депегаї ІазИіоп ІІіе орегаїіопаї-іасїісаі ас1:ІУІ1:у оТ іпзиг- 
деп1:Тогта1:іоп5 сіигіпд орегаііопз ІаипсМесІ Ьу ІМе ІпїегпаІ Тгоорз оХ 
X\^е МКУО іп їЬе Кгетепе1:з' Іогезїз апсі їМе Іагдезї УРА ЬаПІе ІЬаІ 
Іоок ріасе а1: НигЬу (НогЬу) оп 24 АргіІ 1944. 

Т[іе зіхІИ зиЬсИарІег сопзізіз ої герогіз оп гаісіз апсі їИе асХ\у- 
іХу ої іпсііуісіиаі їогтаїіопз апсі соттапсіегз їог їЬе регіосі 24 иап- 
иагу 1944-15 Аидизї 1945. ТЬезе іпсіисіе іпїогтаїіоп іїетз аЬоиї 
гаісіз саггіесі оиі: Ьу УРА зиЬипіїз ипсіег їИе соттапсі ої "Вузїгуі" 
(Іа. Віїупз'куі), "ЗаЬІіик" (О. КасМап), "ВаІаЬап," ІаИип" "Рап"ко," 
"Уоіосі'ка," апсі "НагтазИ." Зоте герогїз сіезсгіЬе іпзигдепїз' 
Ьаїїіез іп їИе уісіпіїу ої їИе VІIIаде5 ої ВизЬсИа, ОЬІііу (Зозпіука), 
ЯерізИсІїе, апсі Маїеуе, апсі іп їИе КЬгіппуку їогезї. 



100 



СИарІег ТИгеє сопіаіпз сіоситепїз геІа1:іпд Хо їМе зиЬипіїз оТ 
1Пе "ІаИгауа" дгоир (УО), \л/ІіісІі орегаїесі іп їИе погїИегп рагї 
Яіупе оЬІазї апсі асііасепі гаіопз іп зоиїїіегп Веіагиз іп І'ігзї 
ИаІ! оі 1944. ТИезе сіоситепїз аге аггапдесі ІИетаїісаІІу іп еідИІ 
зиЬсИарїегз. 

ТИе ІІГЗІ зиЬсИарІег орепз \л/іїИ огсіегз апсі іпзішсііопз іззиесі 
Ьу №е дгоир'з соппіпапсі зїаі^ апсі зідпесі Ьу сотіпапсіег "ОиЬоууі" 
(І. ІугуупсИик) апсі сМіеТ оТ зХаіі "Нгуїз"' ("□. Отуїгесіїко," 
□ . Когіпеїз') Іог X\^е регіосі 4 МагсІп-16 Мау 1944. ТИеу аге зир- 
ріетепїесі Ьу Іеїїегз \л/гіПеп Ьу їИе дгоир'з Іеасіегз, ргітагіїу іИе 
сИіеТ оТ зіаі'і, "Іо соїтіппапсіегз "Іигіі" ("ПиЬазИ," 3. КоуаІ'), "ЗЬакаІ" 
(А. Висіук), "Оаіекуі" (3. ІапузИеуз'куі), апсі "Казіап" (А. Іиїзук) 
хие регіосі 18 РеЬгиагу-22 Мау 1944. 

ТИе ЇІ1ІГСІ зиЬсЬарїег Іеаіигез 1\л/о іпзігисііопз іззиесі Ьу іИе 
Ігаіпіпд сепіег оп 19 АргіІ апсі 2 Мау 1944 апсі зідпесі Ьу "КогЬап." 
ТИезе сіоситепїз зіапсіагсііге тіїіїагу їгаіпіпд іп ІІпе УРА. ТИе ас\\у- 
іїу оі ІІіе дгоир'з роїіїісаі сіерагїтепі із гергезепїесі іп Іііе ТоигіИ 
зиЬсНарІег Ьу Мо ргорадапсіізііс таїегіаіз сіаіесі зргіпд 1944. ТИе 
асііуііу оі їИе УО'з Зесигіїу Зеїл/ісе із ргезепіесі іп їИе ІіїїЬ зиЬ- 
сНарІег іп ХЬе Іогт оТ огсіегз іззиесі Ьу іїз соттапсіапї "ЗИуогпуі" 
(М. Зегесіа) оп 24-26 ^ипе 1944. 

ТІїе асїіуіїу оТ Іііе тіїіїагу іпїеііідепсе сіерагітепї із іііизігаїесі Ьу 
іпіогтаїіоп зепі Ігот Ііпе ІіеІсІ Ьу соттапсіег "Мето" (І. Тгеіко) оп 
2 МагсЬ 1944 (зіхїіі зиЬсИарїег). ТИе зеуепїґі зиЬсИарІег сопіаіпз 
ап огсіег апсі іпзїгисііоп оІ'їИе тіїііагу роїісе, іззиесі оп 21 АргіІ 1944 
Ьу соттапсіапі "Казіап" (А. Іиїзук), ТІїе ІіпаІ (зєуєпііі) зиЬсґіарїег 
сопїаіпз герогііпд-іпіогтаїіопаї сіоситеп1:5 оі ХУ\е УРА апсі іїз геаг 
Ііпе зегуісез соуегіпд їИе регіосі 31 МагсИ-4 Аидизі 1944: герогїз Ьу 
"Іигіі" (3. КоуаГ) апсі "СИогпоШ," ІИе соттапсіегз оіїґіе "КоІІоуупа" 
("Кііуазііуз'куі") гедітепї, апсі "ЗИакаі" (А. РисІук) оі ІІіе гедітепї 
патесі аїіег Озіар. 

СЬарїег Роиг сопїаіпз сіоситепїз ої їИе "ТигІУ" дгоир (\/0), 
\л/ІіісІі орегаїесі іп Уоіуп' оЬІазї апсі асііасепі гаіопз оі зоиїИегп 
Веіагиз. Мозі оТ ІІіе сііарїег із сіеуоіесі Іо іпі'огтаїіоп оп тіїіїагу 
апсі зосіороііїісаі асїіопз іп їііе гедіопз, ргерагесі Ьу Іеасіегз "Магаг 
КгуИа" (КІутик), "\/іїаІіі," апсі "Маїуіі" (Зїерап Огапуїз'куі) їог їИе 
регіосі 28 РеЬгиагу-20 ^ипе 1944. 

СИарїег Р\уе сопзізїз ої сіоситепїз ої 2Н "33" ("2ауукЬозї," 
патесі аїїег КІптеГпуїз'куі), VVІ^іс[1 орегаїесі оп їЬе їеггіїогу ої їііе 
Могїііууезїегп Кгаі ("КИтеІ'пуїз'куі," "Мозкуа," "Уз"), Уоіуп' оЬІазї 
апсі їИе у\/езїегп гаіопз ої Ріупе оЬІазї, ас1]асепї зоиїИегп гаіопз ої' 
Веіагиз, апсі еазїегп гаіопз ої Роїапсі, 



101 



Іп ІИе І'ігзі: зиЬсНарІег іМе сіоситепїз оі Іііе соттапсі зїаТЇ оТ 1И 
аге гергезепїесі Ьу огсіегз соуегіпд ІПе регіосі Ігот 21 ОсІоЬег 1944 
Іо20 иапиагу 1945, іззиесі Ьу соттапсіегз "ОиЬоууГ (І. ІуїуупсИик), 
апсі "Каісіазії" (Іи. ЗІеІ'тазЬсИик), апсі Ьу іИеіг сіериїіез. Рог іМе 
ітіозї рагі, 1:Ііе5Є сіоситепїз з1:апс1агсіі2есі Іііе дгоир'з огдапігаїіопаї 
апсі тіїіїагу асїіуіїу. Мехі аге огсіегз іззиесі Ьу ІИе сотіпапсіапг о1 Ше 
УО'з Зесигіїу Зегл/ісе, "ЗИуогпуі" (М, Зегесіа), апсі зирріетепіз апсі 
ехріапаїіопз 1о їИе Зесигіїу Зетсе'з герог^з соуегіпд їііе регіосі 24 
ОсїоЬег 1944 їо 1945. 

ТИе ЇІ1ІГСІ зиЬсІїарїег сопїаіпз тіїіїагу апсі іпїеііідепсе герогїз 
їгот ипіїз, зиЬипіІз, апсі \Ье 2Н Тог ІПе регіосі 25 ОсїоЬег 1944- 
ЗерїетЬег 1945. II Ьедіпз \л/і1Іі Іпіогппаїіоп оп епету Іогсез апсі із 
ІоІІо\л/есі Ьу герогіз оп іЬе тіїііагу апсі огдапігаїіопаї асііуііу оі ІІіе 
їй (зідпесі Ьу "Макзут," І. ІуїуупсИик) апсі іпсііуісіиаі Ьгідасіез: 
"Роппзїа Вагаги," "ЗоЬогпа Укгаіпа," апсі "КІпоІтз'ка." 

ТІїе Іазї зиЬсіїарїег сопзізіз о! тіїіїагу-роііїісаі герогїз апсі 
іпТогпґіаІіоп оп Іоззез І^огїіпе регіосі МоуеппЬег 1944-Мау 1946, ТІїе 
сіоситепіз сопіаіп сіезсгірііопз оі соппЬаї асїіопз апсі сіазіїез аз 
\л/еІІ аз іпТогтаІіоп оп Іоззез атопд ІІіе іпзигдепіз апсі ІІіе сіуіііап 
рориІа1:іоп іп іпсііуісіиаі окгиііаз, 

СИарІег Зіх С0ПЗІЗІЗ оі сіоситеп1:з оі їЬе "Тіиііиппук" дгоир 
(\/0) апсі ііз зиссеззог, 2Н "44," ууИісіі орегаїесі оп їіпе Іеггіїогу оТ ІЬе 
Nо^1:I^еа51:е^п Іапсі ("Осіеза"; ІІіе їеггіїогу оі' Ніупе, ^Ьуіотуг, апсі Куіу 
оЬІазІз 0^ Укгаіпе апсі асііасеп^ гаіопз оТ зоиїИегп Веіашз). ТИе сИарїег 
орепз \л/і1:іі огсіегз апсі іпзігисііопз соуегіпд ІИе регіосі 18 МагсИ 1944- 
1 0 ОсІоЬег 1 945, \л/ІіісН \л/еге іззиесі Ьу X\^е соппппапсі о^ іИе дгоир апсі 
ІИе 2.И апсі зідпесі Ьу соттапсіег "Оіекза НІосіа" ("ЗИуІіипусії Оепуз," 
Р. УогоЬеІз') апсі Иіз сіериііез. ТМезе сіоситепїз таіпіу зеїл/есі їо зїап- 
сіагсііге ІИе огдапііаїіопаі апсі тіїііагу асііуііу оі зиЬипіІз. 

Ап орегаїіопаї іпзігисііоп сіаіесі 7 ЗерІетЬег 1944 апсі зідпесі 
Ьу "А. Зігуі" геТІесїз ІЬе асііуіїу оі іИе орегаїіопз ипіі. ТИе пехі сіоси- 
тепі, сіаіесі 1 2 ОесетЬег 1 944 апсі зідпесі Ьу "А. СІпаИаг." зіапсіагсі- 
І2ЄСІ ІЬе асїіуііу оі ІИе соипіегіпіеііідепсе ипії. ТЬе ТоигіЬ ІІіеппаїіс 
зиЬсИарІег сопзізіз оі огсіегз апсі ігаіпіпд таїегіаі оТ їИе Зесигіїу 
Зегуісе зМТ Тог ІІіе регіосі 1 7 ОсІоЬег 1 944-^ипе 1 945. 

ТИе пехі зиЬсІїарІег сопіаіпз герогІіпд-іпТогтаІіопаІ сіоси- 
тепіз оТ ІМе УРА апсі іїз геаг Ііпе зегл/ісез Іог 1:Ііе регіосі Тгот 15 
^апиа^у 1 945 Ю 20 ОсїоЬег 1 946. Мозі оі ІИезе сіоситепїз ргоуісіе 
депегаї сіезсгірііопз оі іпзигдепї ас1ІVІ1:у апсі ІИе зосіороііїісаі зііи- 
аїіоп іп ІІіе гедіопз. ТМе аппиаі тіїііагу герогі Іог 1944 апсі топіИІу 
герогіз Ігот Аидизі 1944 1о ЗерІетЬег 1945, зідпесі Ьу сіііеі оі 
зХаіі "УазуІ' Уесіїега" (Р висігоуаіуі) ргоуісіе а сіеіаііесі сіезсгірііоп 



102 



ої іИе огдапігаїіопаї, їгаїпіпд, апсі сотЬаї асіміу оі їИе "Тіиііиппук" 
дгоир, 7Н М4." Яерогїз зідпесі Ьу "Рауіо" (17 Аидизі 1945) апсІ 
"Напка" (20 ОсїоЬег 1946) геЛесІ іИе асітіу іпсііуісіиаі Ьгапсґіез 
1:Іпе агтесі ипсіегдгоипсі. 

ТІїе зіхІИ зиЬсИарїег соп5Із1:з герогіз оп гаісіз апсІ ІИе асШХу 
оТ іпсііуісіиаі іпзигдепі: Тогппаїіопз І'ог 1:Ііе регіосі Тгот АргіІ 1944 1о 
1945. ТИезе сІоситеп1:з ргоуісіе іпТогтаІіоп оп їИе асїіопз оі іпсіі- 
уісіиаі дгоирз, ипіїз, ЬаПаІіопз, апсІ І'огтаїіопз Іесі Ьу соттапсіегз 
"ОпузИсІїепко" (М. МеІ'пук), "ЗІаІ'пуі" (М. Зетепіик), "СИогпепко," 
"Куаіугепко" (Іа. Іакоуііу), "\/азуГ УесЬега" (Р. Сисігоуаіуі), "Магко," 
"Яотап," "Пасісіїепко/' апсі оіИегз, ^NЇ^о \л/еге таіпіу орегаїіпд 
іп Ше еазїегп гедіопз ої їИе Р5К. ТИе Іазї ІМгее сіосипгіетз аге 
ап іпсотріеіе [^апс]VV^і1:1еп герогї апсі ехїгасїз їгот сігаїї соріез 
оі "А Оезсгірііоп оі ап УРА Сауаігу ІІпії'з Раісі" іп еагіу 1945 Ьу 
Р УогоЬеїз' ("ЗМуІіипусМ Оепуз"). Тіїе їіпаї зиЬсііар1:ег сопзіз1:5 ої 
X^NО арреаіз їо уоипд реоріе апсі УІІІадегз, іззиесі Ьу 1:Ііе ргорадапсіа 
ипії іп иипе апсі ииіу 1944. 

СИарїег Зєуєп сопзізїз оі сіоситепїз оп їИе асііуіїу ої "Осіеза" 
кгаі, ^N[^\с[^ VVаз сопїгоііесі Ьу "Оаіекуі" (3. Іапузіїеуз'куі), \л/ґіо орег- 
а1:ес1 аиіопотоизіу ууіііі Иіз їоІІо\л/егз оп рагї ої їііе Іеггіїогу ої ІІіе 
їогпґіег РЗК їгот Іаїе 1945. ТИе ргорадапсіізїіс апсі огдапігаїіопаї 
асїіуіїу ої їіпе ІеасІегзИір ої іМіз кгаі із гергезепіесі Ьу арреаіз, опе 
огсіег, апсі опе іпзігисїіоп соуегіпд їііе регіосі їгот 5 ОесетЬег 1 945 
їо ^иIу 1946. АпоІИег зиЬсИарїег їеаїигез їЬе соггезропсіепсе ої 
ТЬе ІеасІегзИір ої ІНе Р7.{Л, їИе РЗК, апсі ІИе кгаі їог 1:Ііе регіосі їгот 
25 Аидизї їо 20 ОесетЬег 1946, \л/1ііс1і зііесіз ІідИі: оп їііе геїаїіопз 
атопд уагіоиз тетЬегз ої їііе ІіЬегаїіоп тоуетепї. 

Сііарїег Еідіїї сопїаіпз іпсііуісіиаі герогііпд-іпїогтаїіопаї сіоси- 
тепїз їгот 1945 апсі 20 РеЬгиагу 1947, гезресїіуеіу. ТІїе їігзі сіоси- 
тепї їеаїигез Ьгіеї сіезсгірііопз ої Ьаїїіез їоидЬі Ьу їііе "Воііип," 
"Тигіу," апсі "Тіиїіиппук" дгоирз; 2Н "33" апсі "44" (УРА-МогїІі), апсі 
УРА-ЗоиІИ. Тіїе іазїсіоситепї, \л/гіПеп Ьу "М. ОиЬоууі" (І. Іуїл/упсіїик), 
із епїіїіесі "А Вгіеї Оиїїіпе ої їііе Роїіїісаі Сгізіз іп ІІіе ОУМ іп їііе 

Ріні:' 

СІіарїег Міпе сопзізїз ої сіоситепїз ої їііе ОУМ Іеасіегзііір оп 
їИе асїіуіїу ої їИе паІіопаІ-ІіЬегаїіоп тоуетепї іп їЬе Р21І2 їог їИе 
регіосі 1945-10 ОсїоЬег 1946. ТИе їігзї "Іпзїгисїіоп їогіїїе Регіосі ої 
їііе Т[гисе]" зїапсіагсіігез іИе тоуетепї'з асїіуіїу сіигіпд їИе регіосі 
ої їґіе "їгисе," їоііо\л/іпд Іґіе епсі ої їИе \Nа^ іп Еигоре). ОІІіег сіоси- 
тепіз геїіесї їііе розіїіоп ої їііе ОУМ Іеасіегзіпір оп їііе асііуііу ої Іііе 
огдапігаїіоп Іесі Ьу "Оаіекуі" (3. ІапузИеуз'куі). 

ОІекзапсІг Уоук 



103 



ТІїе соїпріїегз аззідпесі сарііопз 1о їИе сіоситепїз апсі таїегі- 
аіз риЬІізИесІ іп ХУ)е сиггепі уоїите оі їЬе Шіоруз УРА (NеVV Зегіез). 
ТИеу Іпс1іса1:е їИе огсііпаї питЬег, Іуре оТ сіоситепі, апсі їИе аиіИог, 
сопїепіз, сіаїе, апсі Тіїіпд питЬег, \л/Иеге ауаіІаЬІе. и Ше сіаїе а 
сіоситепґз іззиапсе Ііаз поі Ьееп езїаЬІізіїесІ, із сіаіесі ассогсііпд 
1о сопіепї, ассотрапуіпд сіоситепіз, еіс. Іп їіііз сазе, а ргоуізіопаї 
сіаіе із ІізїесІ іп здиаге Ьгаскеїз, е.д., [ОсІоЬег 1945]. асІуізаЬІе 

Мозі оі іЬе сіоситепіз риЬІізІїесІ Ііеге }г\ауе Ьееп гергіпіесі іп 
ІиІІ. 11: \л/аз сіеетесі асІУІзаЬІе 1:о риЬІізИ іИе Іехіз оі сегїаіп сіоси- 
тепіз іп іпсотріеїе (рагііаі) Іогт о\л/іпд 1о ІНеіг ІІіете апсі сопіепі. 
ОітіійесІ зесїіопз оПехІз аге іпсіісаіесі Ьу еііірзез (...), \л/іііІе іІІедіЬІе 
зесііопз аге іпсіісаіесі Ьу здиаге Ьгаскеїз [...]. ОагЬІесІ зесііопз 
Іехі аге тагкесі дгаріїісаііу аз (хх*). Техіз оТ ^осиппеп1:з аге гериЬ- 
ІізІпесІ ^N\XЬ аиїїіогіаі ипсіегііпіпд (^"хх-і). 

То їіпе тахітит ТеазіЬІе ехїепі, іИе сотріїегз оі їіііз риЬІісаІіоп 
геїаіпесі ХЬе Іехісоп, апсі аиіііогіаі апсі есііїогіаі аПгіЬиІез оі'їііе зоигс- 
ез. N0 сііапдез VVе^е тасіе їо ргорег пашез апсі деодгарИіс ріасе 
патез. Рипсїиаїіоп апсІ ІМе изе оі" диоіаііоп тагкз \л/еге соггесїесі іп 
кееріпд \л/іІ[і сиггепі оіііподгаріїіс гиіез. ТІїе Іехіз оі сіосигпепїз апсі 
пґіаіегіаіз сопТогт сопїетрогагу гиіез доуегпіпд їЬе риЬІісаІіоп оі 
Ііізіогісаі сіосиїпепїз. Зреіііпд еггогз ^Nе^е зііепііу соггесїесі. Іп кеер- 
іпд \л/і1Іі їЬе гиіез сопіетрогагу ІІкгаіпіап огїІіодгарИу, асііесііуез 
апсі раїіісіез \л/еге соггесіесі (е.д., рісісІіаз>ріс] сііаз; V посІіі>УПосІіі). 
ТІпе ІПСОГГЄСІ: изе оі арозїгоріїез іп зисЬ \л/огсіз аз тас1'іапV>тасIіа^ІV, 
2УІа2ок>2У'іа2ок\л/а5 гесІіТіесІ. Зреіііпд еггогз ХЬаХ сіізїогі ппеапіпд аге 
іпсіісаіесі іп їооїпоіез. Напс1\л/гійеп асісііїіопз 1:о Іехіз аге іпсіісаіесі У7ІІІі 
сІоиЬІе ііаііс ІеПегз, іп аірІїаЬеїісаІ огсіег (а-хх-а). 

ТІїе зеаі тагкесі <ЗесгеІ> із гергосіисесі іп ІИе иррег гідіїї- 
ІіапсІ согпег 01" їііе сіоситепі: їех^ ТИе зеаі тагкесі <Рїесоріесі> із 
поі гергосіисесі, зіпсе їііе теапіпд ої Ііііз \л/огс1 із геТІесїесІ іп Іііе 
Іегт <Сору> іпсіісаіесі іп ХЬе ІедепсІ оі іИе сіоситепі:. Оуег\л/гіїіпд 
оп сіоситепїз (асісігеззез, гезоіиііопз, еїс.) їііаі: реПаіпз Іо іЬеіг 
сопТепІ Ііаз Ьееп ргезегуесі апсі ргезепіесі аз сопїіпиаііопз ої 
Іііе сіоситепі Іехі. ОІІіег тіПеп асісііїїопз \л/еге отіИесІ. ТІїе Іехіз 
оТ ассотрапуіпд поіез оп сіоситепіз аге Іізіесі іп іИе Тооїпоіез. 
Сгоззесі-оиїууогсіз іп їИе Іехі аге поі гергосіисесі. ШИ ІИе ехсерііоп 
оі депегаііу ассеріесі аЬЬгеуіаІіопз ог іИозе изесі іп ХЬе риЬІізИесІ 
їехіз (паргукіасі— парг., V газїирпуїзіуі— V 2., пітеїз'куі— піт.), 
аЬЬгеиіаІесІ \л/огс1з (патез) Иауе Ьееп гергосіисесі іп Тиіі апсі дгаріїі- 
саііу тагкесі аз (хх[х]). 



104 



ТИе гергосіисііоп оі ІИе аиіМогз' аиІЬепІіс зідпаїигез оп сіоси- 
пґіепїз ІИе паІіопаІ-ІіЬегаІіоп тоуетепї із Ьазесі оп ІІіе таіп 
диісіеііпез изесі іп ііз сіегісаі \л/огк. ТИиз, уагіоиз іпассигасіез Иауе 
Ьееп соггесіесі. ШІ1 гезресі Хо гергіпїесі їехіз оі таїегіаіз (ІеаІІеїз, 
їогпґіз, еіс), сіезідпаїіоп оі' ІІіеіг аиіііепіісіїу сопсегпз опіу сегііііесі 
тапизсгірїз. 

ЕасИ сіоситепі ог таїегіаі із ассотрапіесі Ьу а Іедепсі іпсіісаі- 
іпд ііз ріасе оТ зіогаде (аЬЬгеуіаІесі пате оі ХЬе агоЬІУе, питЬег 
ІИе Топсіз, Іізї, Тіїе, Vо1ите, Тоїіо); іЬе аиїЬепїісіїу оі" еасИ сіоситеп! 
(огідіпаї, сору, сегїіЛесі сору) із аізо іпсіісаїесі. ТИе гергосіисііоп 
ОІ' 1:уре\л/гіиел сіоситепїз із по1: Іпсіісаіесі, \л/1іегеаз їМе тапизсгірї 
гергосіисііоп оі сІоситеп1:з апсі глаїегіаіз із. ТИе Ігапзіаііоп апсі Іап- 
диаде оі Ігапзіаііоп оі ІИе сіоситепіз аге іпсіісаїесі. ІпТогтаІіоп оп 
ргеуіоизіу риЬІізИесі сіоситепїз із Іізіесі іп Іііе Іедепсі. Іпі'огтаїіоп 
оп ІИе сіізсоуегу 0^ ехасі: (ісіепіісаі) апсі зітіїаг (оїИег соріез) Іехіз 
оі сіоситепіз (іп оіііег агсИіуез, Топсіз, еїс.) апсі їИеіг Іедепсіз із 
іпсіісаїесі іп їііе Тоо1:по1:е5. 

ТІїе ргезепі соппріїаііоп сопТаіпз рИоїо рогїгаііз апсі \л/оосІси1:5 
оі Ше сопґіппапсі зіаіі оі їИе УРА апсі ііз геаг Ііпе зегуісез, аз \л/еІІ аз 
рИоІодгарИз сіерісїіпд зсепез оТ ітііііїагу апсІ ипсіегдгоипсі Ііїе. ТИе 
Типсііопаї гапкз іпсіісаїесі іп гИе сарїіопз їо їИе рогСгаіїз соггезропсі 
іо їИе їіте їгате, Ьиі їМе тіїіїагу гапкз сіо поі. Іп іИе ІаПег сазе, їИе 
іпідіїезі гапкз аге Іізіес], іИе таіогіїу оі \л/ІіісІі \л/еге аззідпесі розі- 
Иитоизіу. ТИе сарїіопз Іо ІИе рііоіодгаріїз сіерісїіпд іпзигдепі ІіТе 
ІІЗІ: ауаІІаЬІе іпіогтаїіоп оп ІИе ітаде апсі ІИе сіаіе їИе рИоІоз \А/еге 
їакеп. ТИе таїегіаіз аге зіогесі іп їИе сопгіри1егІ7есі рИоїо ііЬгагу оі 
ТІїе "иїоруз УРА" риЬІізИіпд Иоизе. 

ТІїе тосііііесі иЬгагу оі Сопдгезз зузіет оі Ігапзііїегаїіоп із 
изесІ іп їИе ЕпдІізЬ-Іапдиаде Іехїз. 

Оіекзапсіг Уоук соїіесіесі апсі зеїесїесі ІЬе сіоситепіз апсі 
рііоїодгаріїз, апсі \л/аз гезропзіЬІе Тог іЬе зсМоіагІу-агсІїеодгарІїІс 
ргерагаТіоп оТ їііезе таТегіаІз. Не аІзо ргерагесі ХЬе сііаііз апсі тар 
сііадгатз Тог іЬе уоїите. ЗегИіі Кокіп аззізіесі \л/і1:Іі іИе сотріІаТіоп 
апсі есІіТіпд оТ ІИе уоїите апсі ргерагесі іі Тог риЬІісаТіоп. 

ТИе сотріїегз VVои1сі Ііке То ТНапк Уоіосіутуг Ноуогип оТ ТИе 
ЗТаТе А^сI^ІVе оТ ТИе ЗесигіТу Зегл/ісе оТ ІІкгаіпе (Куіу) Тог Иіз уаІиаЬІе 
аззізТапсе; ЬізТогіап апсі гезеагсіїег Іііог МагсІїик (Яіупе) Тог сіесосі- 
іпд епсгурТесІ сІоситепТз апсі ргоуісііпд ехрегТ асіуісе; дгасіиаТе зТи- 
сіепі \/оІосІутуг КоуаГсИик (ЗІіереТіука) Тог Иіз ТесИпіса! апсі зспо- 
Іагіу аззізТапсе; апсі ІпізТогіап апсі ІосаІ ІіізТогу зресіаІізТ Оіекзапсіг 
□епузИсИик (Ріупе) Тог Иіз аззізТапсе \л/іТІп ЬіодгарЬісаІ сІаТа. 



105 



Воля народам! Воля людині! Дереворит Н.. Хасевича 



УПА-ПІВНІЧ, 
КРАЙОВИЙ ПРОВІД ОУН, НВРО 



ВІЙСЬКОВО-АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИХ 
(ПЗУЗ) ТА ПІВДЕННО-СХІДНИХ (ПСУЗ) УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ 
(перша половина 1944 р.) 




№ 1-26 
КЕРІВНИЦТВО УПА-ПІВНІЧ 
ТА КРАЙОВОГО ПРОВОДУ ОУН 

1943 р. - лютий 1947р. 



№ 1 

ІНСТРУКЦІЯ СТРУКТУРИ МЕРЕЖІ ОУН 
ТА ОРГАНІЗАЦІЇ УПА 

[1943 р.] 



СТРУКТУРА 
ОУН с организацией УПА - 1943-1944 гг^ 

Фронт 

Военньїй генеральньїй округ 

Во главе воєнного генерального округа стоит командир, 
которьій имеет два штаба и двух своих заместителей. 

1 . Штаб военньїй. 

2. Штаб политический. 

Штаб военньїй состоит из шефа штаба, он же зам. команди- 
ра В ГО и отделов: 

1 . Оперативньїй. 

2. Разведьівательньїй. 

3. Хозяйственньїй. 

4. Военно-учебньїй. 

5. Политико-воспитательньїй. 

Штаб политический состоит из шефа штаба, он же зам. 
командира ВГО и отделов: 

1. Политотдел занимается внутренней политикой, пропаган- 
дой, издательствами, прессой, театром, культурой. 

2. Внешне-политотдел (внешняя политика). 

Кроме 1-го и 2-го штаба командир ВГО имеет референтов: 
1 связи и 2 Красного Креста. 

Шеф штаба одновременно может занимать кроме должнос- 
тей зам. командира ВГО и нач. І отдела-оперативного. 



109 



2-отдел централизованньїй и состоит из 2 частей: 

а) Воєнная разведка. 

б) Служба безопасности (действует в подполье). 
Хозяйственньїй комендант при комендатуре работает вместе 

с референтом хозяйственньїм, которьій находится в подполье, ибо 
все накопленное имущество идет в нервую очередь для армии. 

Военно-учебньїй отдел разрабатьівает программьі и прово- 
дит военньїе занятия. 

Политико-воспитательньїй отдел - ведет политико-государ- 
ственное воспитание. Референт связи осуществляет внешнюю и 
внутреннюю связь. Красньїй Крест организовьівает санитарную 
службу и вспомогательно-хозяйственную службу. Обслуживается 
женщинами. 

Подполье (ОУН) 

Бо главе подполья стоит комендант, которьій подчинен 
командиру ВГО, а в военньїх делах подчинен также шефу штаба 
воєнного. Комендант имеет референтов: 

1 . Организационно-мобилизационного. 

2. Службьі безопасности. 

3. Хозяйственного, 

4. Политическоґо. 

А также подреферентов: связи и Красного Креста. 
Работа референтов в подполье: 

1. Организационно-мобилизационньїй мобилизует всех и 
все для отделов УПА на борьбу за Украйну самостоятельную 
соборную державу. Он же мобилизует и снабжение, а в боевом 
отделе зто делает референт хозяйственньїй. 

Служба безопасности занимается делами гражданско- 
го характера. Хозяйственньїй - обеспечивает имуществом. 
Политический - является помошником шефа штаба политичес- 
коґо. В подполье ведет полит. работу, персональний - подбира- 
ет и создает кадрьі в организации и воспитьівает их. 

а) Обш,ая пропаганда. 

б) Администрация. 

Подреферент связи организует и продвигает связь. Красньїй 
Крест организует женщин и обучает их по линии: 

а) Санитарного дела. 

б) Фармацевтного. 

в) Вспомогательно-хозяйственного по линии разведки, без- 
опасности и связи. 



110 



Воспитьівает женщин политическая реферантура. Молодежь 
используется* на практической работе (в конкретньїх целях). 
Референт молодежи подчинен политическому и получает от него 
указания. К каждой группе молодежи прикрепляется инструктор. 

Надрайон и район построенньїй и организованньїй также как 
и до настоящего времени. 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 372, т. З, арк. 115-117. Копія. Переклад з 
укр. 

1 Не устійнено чи документ є директивним. 



№2 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРО ЗДАВАННЯ ЗБРОЇ 
ЦИВІЛЬНИМ НАСЕЛЕННЯМ 

/ березня 1944 р. 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 

1. На підставі розпорядження Головної Команди Української 
Повстанчої Армії, вся зброя, що находиться в руках цивільного 
населення України, мусить бути до 1 квітня 1944 року здана до 
Української Повстанчої Армії (УПА). 

2. Всі громадяни України, що добровільно, без бою здадуть 
посідану ними зброю у руки ворога, будуть покарані карою емер- 
ти. 

Постій, дня 1 березня 1944 року. 

Командир Української Повстанчої Армії - "Північ" 

в. о. /-/ Панас Мосур'' 

ЦДАВО, ф. 3838, оп. 1, спр.39, арк. 8. Копія. 

1 Дмитро Клячківський - "Панас Мосур", "Клим Савур", "Омелян Кримський", 
"Охрім" (1911-1945). У 1944-1945 рр. - провідник ОУН ПЗУЗ, член Центрального 
керівництва НВРО, к-р УПА-Північ, член ГВШ УПА. Полковник УПА від 12.11.1945 р. 



'У тексті: использовьівается 



111 



№3 

НАКАЗ КОМАНДИРАМ ВО "ЗАГРАВА" 
ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИЗНАЧЕННЯ 

19 березня 1944 р. 

К-рам загонів воєної округи "Заграва" 
НАКАЗ 

З дням 1 9.111.44 р. командир Максим"' перестає виконувати 
функцію командуючого воєнної округи "Заграва". 

Командування воєнною округою "Заграва" обіймає к-рДа- 

ЛЄКИЙ2. 

Причиною невиконування функцій к-ром Максимом є стан 
його здоров'я. 

Слава Україні! 

Постій, дня 19.111.44 р. 

Командир Української Повстанчої Армії - "Північ" 
в заступстві /Заславський^/ 

иДАВО, ф. 3838, оп, І спр. 39, арк. 5. Оригінал. 

1 Іван Литвинчук- "Давид", "Максим", "Максим Дубовий" (1917-1951). У 1944р. - 
к-р ВО "Заграва", к-т ВО "Тютюнник", к-р ЗГ "33" ("Завихост"), пров. північно- 
західної ГО НВРО. 1945-1946 рр. - провідник ПЗК ("Захід", "Хмельницький", 
"Москва", "Ліс"). Полковник УПА від 19.1.1951 р. 

2 Степан Янишевський- "Далекий", "Погорілий", "Семен", "Сидоренко Семен", 
"Юрій Богослов" (1914-1950). У 1944 р. - реф. СБ ВО, к-р групи "Заграва". 1944- 
1945 рр. - реф. СБ, організаційний реф. північно-східної ГО НВРО. ПСК ("Одеса", 
"Схід") Провідник невизнаного Проводом ОУН краю "Одеса" (1945-1946). 

3 Яків Бусел - "Галина", "Дніпровий". "Заславський", "Київський" (1910-1945). 
У 1944 р. - кер. політвиховного відділу КВШ УПА-Північ, заступник пров. ОУН 
ПЗУЗ та к-ра УПА-Північ, член ІДентрального керівництва НВРО. Кер. політвихов- 
ного відділу ГВШ УПА, член Проводу ОУН ( 1 944- 1 945). Підполковник-політвихов- 
никУПА від 15. IX. 1945 р. 



112 



№4 

КОМУНІКАТ КРАЙОВОГО ПРОВОДУ ОУН 
ПРО ЗАБОРОНУ ПЕРЕГОВОРІВ 
З НІМЕЦЬКИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ 

Березень 1944 р. 

КОМУНІКАТІ 

До відома членству ОУН, бійцям УПА і громадянству 

Відступаюча німецька армія, через свої розвідчі відділи, в 
порозумінні з поліцією і Гестапом, вперто поширюють поголоски 
про "співпрацю і порозуміння'' між ОУН-УПА і німецькою армією в 
цілі спільної боротьби проти СССР. 

Наступаюча совєтська армія, через свої органи НКВД, також 
намагається усіма силами переконати народні маси, що ОУН "це 
німецькі союзники". 

Повідомляємо: 

1. ОУН і УПА не мають союзу з жодною імперіалістичною 
державою. Нашими союзниками є тільки поневолені народи, 
що спільно з нами боряться за визволення власного народу. 
Захищаємо тільки інтереси власного народу і тому нікому* з 
наших ворогів не помагаємо, ані з ними не співпрацюємо. 

2. У відношенні між проводом ОУН і командованням УПА з 
одного боку, а німецькою владою з другого, не заіснували жодни 
зміни, а зокрема немає жодної співпраці. Усі того рода поголоски 
є черговою провокацією ворога, отчисленою на нашу політичну 
компромітацію. 

3. Німці і надальше є окупантами частини ЗУЗ земель і 
застосовують на тих теренах усі методи збанкрутованої кольо- 
нізаторської політики як: виселювання, вивожування на каторжні 
роботи, постійні масові арештування і розстріли, палення сіл, 
мордування безборонних і т. д. 

4. Німецькі поголоски про "союз" і "співпрацю", роздання 
хлопцям непотрібної їм зброї, видавання довідок на ношення 
зброї, різні другі обіцянки мають на меті: 

а) приспати серед народу чуі^ности, 

б) зорганізувати для себе агентурно-сексотську сітку, 



* у тексті: ніколи 



113 



в) докладно розвідати, що діється серед населення, до якого 
вони досі не мали ще доступу. 

Все це на те, щоб краще могти народ нищити. 

5. Німецькі намагання відшукати "Провід" через кожну струн- 
ку людину, вже самі за себе свідчать про провокаційність їхніх 
намірів. Бо кожний з них знає, що провідник ОУН Степан Бандера 
сидить арештований в Берліні [...]і, що тільки з ним треба "дого- 
ворюватись", а не шукати за "Проводом" у кождої тітки. 

6. Маємо відомости, що німецькі війська, відступаючи, будуть 
нещадно знищувати всіх людей і майно. Будьте обережні і готові 
до самооборони. 

7. Усіх, що дальше поширюватимуть провокаційні вістки, 
даватимуть ворогам інформації, співпрацюватимуть чи з воро- 
гами ТІЛЬКИ товаришуватимуть, уважати зрадниками народу і як 
зрадника карати. 

Друзі і громадяни. 

Вороги готують нам нові удари. Будьте чуйні. Не дайте обма- 
нутись підступкам, брехливим словам. Покладайтесь тільки на 
власну зброю. Нам ніхто не допоможе, коли не допоможемо самі 
собі. 

ІУІ, П. березень 1944 р. 

Слава Україні! 
Краєвий провід ОУН 

Зам. нач. 2-го отделаупр. контрразведки "Смерш" 
1 Украинского фронта майор /Стрельников/ 

ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 931, арк. 16-17. Засвідчена копія. Опубл.: 
Літопис нескореної України. Том 2. - Львів: Г ^лицька Видавнича Спілка, 
1997. -С. 131-132. 



1 Тексту передує супроводжувальна записка (ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 931, арк. 
15) на Ім'я секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова від 14 квітня 1944 рі, в якій, зокрема, 
повідомляється: "Документ вилучено відділом "Смерш" 172 ОД під час операції у 
одній із землянок Сестратинського лісу в Вербському районі. Рівненської облас- 
ті". 



114 



№5 

НАКАЗ КОМАНДИРОВІ "ОЛЕКСІ" 
ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИЗНАЧЕННЯ 

18 вересня 1944 р. 

НАКАЗ 
командирові Олексі'' 

Затверджую: 

1 ) Ком. Очеретенка^ на шефа штабу "ЗГ" УПА. 

2) Пров[ідників] ОнищенкаЗ і Ігора^ на пров[ідників] НВРО 
округ. 

18.ІХ.44 

/Охрім/ 

Наказ доручити всім трьом друзям. 
Взято в мене при задержанні. Воробець 

ДА СБ України (Тернопіль), спр. 31997, арк. 188 (конверт), арк. 40. 
Оригінал. Рукопис. 

1 Федір Воробець - "Верещака", "Денис", "Олекса", "Олекса Глід", "Серб", 
"Шигунич Денис", (1922-1959). У 1944-1945 рр. - к-р групи "Тютюнник", ЗГ "44", 
провідник пек "Одеса" (1945-1946). Майор УПА від 24.17.1945 р. 

2 Петро Гудзоватий - "В. Вечора", "Василь", "Василь Вечера", "Очерет", 
"Очеретенко", "Радич" (1912-1946). У 1944-1946 рр. - ШВШ групи "Тютюнник", 
ЗГ "44". Сотник УПА від 24.ІУ.1 945 р. 

3 Микола Мельник - "Головко", "Дмитро", "Микола", "Онищенко", "Павло", "Федя" 
(1918-1952). У 1944-1945 рр. - к-р з'єднання "Базар", пров. Житомирської окру- 
ги НВРО ("Б", "4444"). Член самопроголошеного проводу краю "Одеса", відпо- 
відальний за дії у східних районах (1946). 

4 Богдан Логінський - "Гречуха", "Ігор", "Тихон", "Чабленко Тихон" (-1944)*. 
У 1944 р. - пров. Сарненської округи ("А") НВРО. 



' Рік народження не устійиеио. 



115 



№6 

ЗВІТ ПРО СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ 

І ВІЙСЬКОВИЙ СТАН 
НА ВОЛИНІ І ПОЛІССІ в КІНЦІ 1 944 р. 

зо грудня 1944 р. 

КОРОТКИЙ ЗВІТ 
за останні місяці 1 944 р. 

Агентура НКВД 

Двадцять п'ять літ мозольної жертвенної праці большеви- 
ків на зах. обл. Укр[аїни] у висліді дали сьогодні большевикам 
сильну агентуру НКВД на згаданих теренах, опору рад. режиму. 
КПЗУ партія праці, сельроби, після розв'язання КПЗУ- компар- 
тія у Польщі, дали сильних, відданих робітників для НКВД. Коли 
в Галичині стверезіння і відкомунізовання прийшло багато літ 
перед Другою імперіяліст[ичною] війною, так по теренах Волині 
і Полісся (під Польщею) комуністичний рух, як рух в основному 
проти польський, і комуністичні впливи неуставали аж до вибуху 
війни з Польщею. Тільки на Волині певні терени південних полос 
в останніх роках перед сучасною війною частинно висвободились 
з під комуністичних впливів. Не велика національна свідомість 
населення, брак національної самостійницької ідеї в народі, а з 
другої сторони брак наших в народі впливів, нас серед народу, 
нашої роботи, пропаганди, проти польських виступів, боротьби 
з польським насильством, з колонізацією поляками на Волині і 
Полісся, пхнули укр. населення в лабети большевиків. Ті повели 
масову роботу серед населення, виступили як оборонці укр. мас 
перед поляками, як організатори укр. мас у боротьбі з поляками. 
Додати ще виховання укр. нар[оду] всіх його кругів, ще царською 
владою, на російській культурі. Це старе підложжа. 

Коли нам сьогодні приходиться працювати на тому грунті, 
натрапляємо на значні труднощі, а тим більше сьогодні в боль- 
шевицькій дійсності. Правда. Народ за нами, проти більшовиків. 
Це завдячуємо в основному незручній політиці радвлади на тих 
землях, де народ, після приходу більшовиків в 1939 р, розчару- 
вався, бачучи що та Рад[янська] Укр[аїна] так красно змальована 
колись у більшовицькій пропаганді, на яві інша, несправедлива 
народові. А 1942 і [19]43 роки, і перші місяці 1944 р. на теренах 
сталих дій червоних партизанів (на північ Прип'яті) де вони до 



116 



щенту пограбували населення, останні симпатії зникли в укр. 
нас[елення] до більшовиків. 

Народ позискали ми. Та це може бути часове, коли ми не 
зуміємо народ основно перевиховати на наших національних 
засадах, коли ми не дамо пізнати народові України, її величі в 
минулому, її спроможностей сьогодні, коли народові не дамо 
віри в Сам[остійну] Укр[аїнську] Держ[аву]. Коли народові не 
дамо нашої державницької ідеї. Сьогодні народ ми позискали, бо 
ми втягнули його в революційно-визвольну боротьбу укр. нар[- 
оду], кровно зв'язали його з ОУН з УПА. У цій рев.-визв[ольній] 
боротьбі народ пролив уже багато крови, окупанти карають його 
за цю боротьбу тюрмами, вивозом, граблять його, рострілюють. 
Народ держиться на позиції, на яку ввели ми його. Але тут мусить 
прийти наша виграна - , бо противно в тому стані національного 
виховання і політвироблення народу, в цьому стані вкорінення і 
зрозуміння народом нашої державницької ідеї, віри в Укр[аїнську] 
Сам[остІйну] Держ[аву], наша програна* маси охолодить, а то й 
пхне в чужі ніхті. 

На тому тлі виросла сильна більшовицька агентура. Оперта 
вона на старих шпионах, щ,о під Польщею працювали в користь 
СССР, на агентурі сформованій з людей ідейно большевицьких 
комуністичних робітників під Польщею, що їх большовики пере- 
вербували в перших днях окупації Зах. Укр[аїни] після 1939 р., 
або вони самі, як ідейні комуністи пішли масово служити в НКВД. 
Підписали заяви співпраці з НКВД. Опісля дехто навіть зневі- 
рився в большевиків, і розчарувався щодо Радвалади, однак раз 
підписав заяву співпраці - вицофатись з роботи в агентурі годі. 
Не випустять живцем. 

В агентурі НКВД спеціяльно строга дисципліна. За малу 
видайність в агентурній роботі карають побоями, тюрмами, кан- 
цлягерами, смертю. Тому, хто підписав заяву співпраці з НКВД 
лишалось одно, щиро працювати, Ще сильніше розбудувало 
НКВД агентуру в час дій червоної партизанки. Червоні партиз[- 
ани] натворили на теренах сталих своїх дій агентурні - , де стало 
вишколювали кілька сот агентів, яких після 1 -З міс[яців] школен- 
ня кидали в терен на роботу. Більші агентурні школи в уманських 
і червонобірських лісах. Агентурну обрібку вели також в таборах 
полонених, в шуцманшафтах, баталіонах. Нововишколені агенти 
плюс старі агенти діючи в терені добудовували весь час агентур- 
ну сітку, на деяких теренах зах. обл. Волині і Полісся краще як ми 
організацію. Про це говорять здобуті сьогодні агентурні матерія- 
ли. До цього мали кращий від нас грунт і довшу підготовку. 



117 



Агентуру скріпило НКВД насланим елементом на зах. обл. 
Укр[аїни] від 193[9]-41 р., а це адміністраторами, кооператора- 
ми, вчителями ! т. д. 

В 1941 р. фронт валився, ЧА відступала. Не відступала аген- 
тура НКВД. Противно. Вона посилилась цілим рядом партійних 
і комсомольських елементів, що остались на теренах Зах[ідної] 
Укр[аїни], які передше занимались в основному ріжною робо- 
тою, тепер перейшли в підпілля або в чер[вону] партизанку, або 
замаскувались десь на підрядній роботі у нім. чи укр. громадян, 
занялись виключно агентурною роботою. 

Ще перед вибухом нім.-більшов[ицької] війни всі агенти з 
місцевого населення, і ті напливові, дістали точні інструкції, що 
робити на случай війни і вступу нім. армії на території СССР. 

Фронт в 1941 р. немічний відступ ЧА на схід приніс розлюз- 
нення у рядах агентури. Однак робота скоро почала наладнува- 
тись. Кидані безнастанно в нім. запілля аси НКВД організували 
роботу на ново. 

В 1942 р. коли большевики почали опановувати ситуацію 
на фронтах, скинули на парашутах в нім. запілля масу агентів і 
організаторів агентури НКВД, які з поданими з гори адресами 
цілого ряду людей, бувших комуністів, комсомольців, прихиль- 
ників большевиків, активістів і т д. кинулись в терен доповнювати 
ними агентуру. Вони вигребували все що виявляло хоч найменші 
симпатії до більшовиків, ангажували [в] агентуру всіх людей, що 
прибули на зах. обл. Укр[аїни] зі Сходу. В цьому допомагали їм 
німці своїми звірствами. А коли прийшов Сталінград, відступ нім- 
ців, так тоді організаторам агентурної роботи легко прийшлось 

ДІЛИТИ • . 

Більшов[ицька] агентура старалась кинути все, що далось 
на проти німецький відтинок, до поборювання німців. Навіть 
ОУН уважали в тому часі протинімецькою силою і робили заходи 
зблизитись до ОУН, нав'язати на проти нім. відтинку співпрацю. 
Замасковані агенти НКВД, які спритно увійшли в ряди ОУН, навіть 
щиро працювали для, бо ОУН в основному з німцями боролось. 
Це 1941-42 рік. 

Друга половина 1942 р. і [19]43 р. наступила основна зміна. 
В другій половині 1942 р. ОУН узброюється. Повстають в лісовій 
полосі перші збройні відділи самооборони, які на теренах заля- 
тих червоною партизанкою, де червоні не дійшовши до порозу- 
міння з ОУН, почали ліквідувати кращих членів ОУН і оргсітку, що 
загрожувало організації утратою лісової полоси, мусіли борони- 
тись зі зброєю в руках перед ліквідацією. А коли узброєні рев. 



118 



кадри приняли форму УПА, тоді зі сторони агентури НКВД пішов 
сильниі^ на нас наступ. 

Терени Волині і Полісся для нашого рев. руху, поз аневинни- 
ми виїмками нові. Це терени впливів. В організованні тих теренів 
натрапили ми на дуже великі труднощі. Вже навіть за Польщі, 
поміж незнані тоді на тих теренах кадри ОУН, влізли з наказу 
компартії, замасковані комуністи (Пилипчук, Сфедюн і т. д.). В 
час першого більшов. підпілля, в роках 1939-41 , в час інтензивної 
організаційної роботи на теренах Волині, при всіі^ обережності, 
вкрались в ряди ОУН замасковані агенти НКВД. 

В роках нім. дійсності 1942-43 р. коли наш рев.-політ[ичний] 
рух приняв узброєні форми і коли ми вийшли на широку площину 
дій, повели широку масову роботу, в той час більшовики кинули в 
ряди УПА масу агентів з метою розвалити УПА. При широко роз- 
горнутій роботі агенти влазили так в регулярні відділи УПА, як і в 
ряди робітників так званого у нас запілля. Труднощів більшови- 
кам тут не було, бо ми розгортаючи широко роботу, опановуючи 
організацією нові не опановані ще ними терени, організували до 
праці здається щирих, добрих, відданих нашій справі людей, але 
поміж добрими попали нам і замасковані агенти НКВД зі завдан- 
нями. Більшовики висунули тоді все, що мали на тих теренах най- 
краще (а найкраще в основному по духу було більшовицьке) що 
примилювалось і щоби ми це загорнули у наші кадри. Крім цего 
тоді ми принимали на роботу до нас комсомольську молодь, ува- 
жаючи її кращою молоддю. Але та молодь нашою ніколи не була і 
майже нашою не стала. Бачимо це сьогодня в 1944 р. де більшо- 
вики відгребують всі старі зв'язки з комсомольською молоддю, 
ангажують її до співпраці з НКВД, молодь комсомольська іде. 
Крім цього сьогодні проти нас кинули всіх деклярантів, які коли 
небудь проти когось як агенти працювали. Всі свої сили проти 
нас з усіх відтинків. 

Сьогодні, 1944 р. до агентурної роботи ангажують, або заан- 
гажували більшовики: священників і церковну прислугу, вчителів, 
голов сельрад, урядовців. З поміж широких мас народу - курку- 
лів, робітників на підприємствах, а в селах арештують час від часу 
невинних людей, подержать трохи в тюрмі, а опісля за ціну волі 
зобов'язують їх підписувати заяви співпраці з НКВД. 

Приходить багато втікачів з ЧА, це у великій мірі люди роз- 
роблені, що за ціну повороту з армії до дому, підписують заяви 
співпраці, ідуть у свої околиці, там криються, тайно в'яжуться з 
НКВД, доносять про наш рух в селі, або зголошуються до УПА. 
Приходять втікачі з Донбасу. Багато з них заангажованих до 



119 



співпраці з НКВД. Втечі з армії, або з роботи організує само 
НКВД. Приїздять люди зі заслання з Казахстану. Поміж ними 
посилає агентів. А з поміж наших симпатиків чи кандидатів в 
ОУН, слабших волею людей, не заправлених ще в трудній рев. 
ДІЙСНОСТІ, арештованих при ріжних нагодах, після репресій зму- 
шують їх підписати заяву співпраці, звільняють їх або організують 
їм втечу з тюрми, дають завдання. Слабші волею погоджуються 
на це. Сильніші не піддаються. їх засуджують або розстрілюють. 

Однак НКВД масовому ангажованні агентів, опирається на 
старих їх робітниках, на людях ідейно більшовицьких, на людях 
характерних. Тим довіряють їм, дають становища. Людям взятим 
під терором, людям волею слабим, людям новозвербованим 
недовіряють. Використовують їх, але основно провіряють їх 
роботу, їх перевиховують. 

в дотеперішній роботі з наваленою агентурою НКВД у нас, 
потрапили ми майже на старі агентурні кадри, ангажовані ще за 
Польщі, або в роках 1939-41, або остаточно в роках німецької 
окупації - школи червоних партизан. Ново заагнажованих людей 
в агентуру НКВД є багато, але це ще "мєлоч", що непевне для 
НКВД. 

у своїй роботі на нашому відтинку НКВД старається всіми 
силами насадити своїх людей на наші керівні пости (звичайно 
вбирають підступно в акціях, при облавах, в боях, спеціяль- 
но післаними атентатчиками керівних людей) і при помочі цих 
перебраних ОУН чи УПА наш рев. рух у свої руки, щоби опісля 
зліквідувати його вцілості і скомпромітувати в очах широких укр. 
мас. Важне дуже для більшовиків взяти в руки укр. маси через 
відвернення укр. нар[оду] від ОУН і УПА, свойого проводу, і пере- 
тягнення на свій бік. 

Більшовицька пропаганда 

Останньо так висказався хтось з українців, вільних робітників 
УРСР- "тепер іде нова українізація в Україні, але ще з більшою 
силою, як попередня". Це видно в пресі, в новій літературі, в 
театрі, кіно, на мітінгах, в політроботі переводженій в масах. 
Роздувають сильно український патріотизм, видвигають в пропа- 
ганді цілий ряд героїв укр. нар[оду] роздувають широко постать 
Б, Хмельницького, а втому Переяславську Раду, виказують вели- 
чезні організаторські, стратегічні здібності Б. Хм[ельницького] 
його великий політичний талан. Признають князя Сьвятослава 
Завойовника українським князем (журнал "Україна" ч. 2. 1944 р.) 
і т д. Одно тільки пропагують, в тому, а саме конечність спів- 
життя двох братніх народів, великоруського і українського, яких 



120 



то спільна зброя давала обом народам світлі перемоги, яких то 
спільна духовість створила великанську спільну двом братнім 
народам культуру, яким спільним духовим твором є і сьв[ята] 
Софія в Києві, і "Слово о Полку Ігоревім", і інші здобутки куль- 
тури. Українськиі^ народ все давав кращих синів великорусько- 
му народові, які стали подвижниками великоруської культури 
(Чайковський, Бортнянський і інш.), а укр. нар[од] завдячує все 
у свойому житті великоруському народові. Навіть Т. Шевченко 
вихований на великоруській культурі дав укр. нар[одові] вічно- 
живучий "Кобзар" (журн. "Україна" ч. 2. 1944 р.). Без волі помочі 
і сили великоруського нар[оду] укр. нар[од] нічого не створить, 
не здібний до життя. А це що укр. нар[од] сам своїми силами 
здвигне це вороже співжиттю двом братнім народам, це - "не 
нами дане" - як у "Кавказі" Шевченка. І сьогодня Україна з німця- 
ми війну програла (1941-42 р.) армія в Україні була поновно зни- 
щена, німці поневолили укр. нар[од]. І тільки завдяки щедрості 
і любові великоруського народа до укр. нар[ода] зброєю вели- 
коруського нар[оду] Україну звільнено з нім. неволі. Україна 
за ці блага великоруського нар[оду] повинна його величати, 
його славити, його поважати, йому кланятись. А устами Тичин 
і Богомольців Україна не здібна жити в самостійній, від нікого 
незалежній Укр[аїнській] Держ[аві], що Україна на просторі віків 
і сьогодня мусить опертись на якусь сусідну державу, на Польщу 
або Німеччину, або Росію. Укр. нар[од] щоби не впасти, вибрав 
ту третю державу - Росію. Ту злуку укр. нар[оду] з великоруським 
нар[одом] перевів ще великий Б. Хмельницький. 

Дві справі увидатнюють в радянській пропаганді для укр. 
нар[оду] конечність співжиття укр. нар[оду] з братнім, стар- 
шим і здібнішим, все волелюбним великоруським народом, і 
друге поборювання думки про Україну Самостійну, а вмовляють 
Україну Радянську. 

Ідейно-політична боротьба з нашим рев. самостійницьким, 
політичним рухом, з ОУН, УГВР, УПА, ухвалена ЦК ВКП(б) у Москві 
ведеться дуже інтенсивно. Народові, низин представляють різно. 
"Бандити" - це останнє слово. Останньо "найгірші бандити це 
бандерівці". Однак важне, що нас не вдається їм зіпхнути до ролі 
бандитів, хоч большевики уживали тут різних заходів (останні 
проби) терор і грабіж укр. мас під формою УПА, що народ дуже 
скоро розшифрував. Вкінці мусіли признати нас публично ідей- 
но-політичним рухом, з яким неможна боротись тільки методами 
фізичної сили, але треба повести Ідейно-політичну боротьбу з 
нами. 



121 



Майже в кожній газеті пишеться про нас, як "укр.-нім[ецьких] 
націоналістів". Не "бандити" ми вже, а мерзенні укр.-нім[ецькі] 
націоналісти "цепні собаки нім. фашизму". 

До пропаганди проти нас заангажували церкви і школи. 

Церква 

Сьогоднішна православна, так зо. Патріархальна церква в 
цілості на услугах НКВД. Від гори, від архиєреїв до священни- 
ків, монахів, дяків, церковних старостів, членів церк[овної] ради 
ангажує НКВД до агентурної роботи. ІДерква Тосударственная" - 
кажуть большевики і мусить вона для государств[а] всеціло 
працювати. Основне агентурна робота. Крім того церкву вико- 
ристовується як пропагандивну трибуну для простолюддя. А 
що сьогодня сильний зворот у народа до релігійності, а дотого 
беззастережна віра священників, прив'язана до церкви, недо- 
статочна ще національна свідомість, політична невиробленість 
широких мас укр. нар[оду], може в майбутньому принести біль- 
шовикам перемогу над нами. 

Церковна гієрархія сама ніщо не рішає. При єпископі сидить 
уполномочений по НКВД. Від нього все залежить. Він розділює 
парафії, приймає кандидатів на священників, дяків. На церковних 
соборчиках присутні стало члени парткому. Церква уже "рабо- 
тає". 

і-ІІкола 

Тут іде дуже сильне намагання "взяти дітвору". Вивчають 
молодь про Рад[янський] Союз, про Сталіна, про героїчну ЧА, 
про радянських героїв, і т. д. Змушують дітей підписувати листи 
до Сталіна. Опльовують перед молоддю наш рев. рух. Дітвора 
і молодь мужньо борониться перед виливами на неї рад. Для 
укр. молоді УПА- наш визвольний рух, більше варта чим цілий 
Рад[янський] Союз, ЧА з її світлими перемогами. Не хоче дітвора 
вчитися про Сталіна. В школі виписують наші рев, кличі, співають 
наші рев. пісні, знімають зі стіни портрети Сталіна: радянських 
героїв і т. д. Над душами молоді поки що пануємо ще ми. 

Адміністрація 

Наладнана всюди. Адміністрація слаба. В багатьох випадках 
адміністарацію виручає НКВД. Контінгенти народ здав. Хто не 
здав добровільно стягнули силою. Тепер іде продаж хліба дер- 
жаві, "добровільні" датки з гектара землі на ЧА, окремо на летун- 
ство, на танки, на артилерію, на голодуючих, на інвалідів, на вдів 
і сиріт, на червоноармійців. Збірки переводить умундуроване 
НКВД. Іде держ[авна] дозброєнова позика. Крім цього церква 
збірає на вищезгадані ціли. 



122 



Кооперація і торгівля 
Це тільки для партійних, або робітників, що прислані зі сходу. 
Народові нема нічого. Навіть солі і сірників останньо не прода- 
ють. В містах іде сильна спекуляція. Спекулюють всі, найбільше 
радянські люди. Базарі чинні. На них селяни все продають, навіть 
вареники виносять. Треба гроша на позику. А радянські голодні 
люди все кушають і прямо на базарі їдять і заливаються само- 
гоном. 

Мобілізація в армію 
Постепенно іде весь час. Беруть вже 1928 і [19]29 річники, 
перешколюють або в стрибках або таки в містах в кошарах. 

Акції на УПА 

Переводять безпощадно, загально акції дрібні. Більше спе- 
цакції на донос. Від міс[яця] вересня 1 944 р. по сьогодні переве- 
дено такі більші акції: на ліси кременецько-дубинські, в передших 
днях листопада, около 20 листопада і третя спецакція 8 грудня - 
[19]44 р. де згинув командир Ясень"! і друр Славко, значні заслу- 
жені революціонери. Акції ті переводило місцеве НКВД враз з гра- 
біжницькою групою партизан двічі героя Рад[янського] Союза, 
"героя укр. нар[оду]" великого синаукр. нар[оду] Ковпака. 

У вересні і жовтні місяці перевели більшовики більші акції на 
Берестейщині, Кобринщині, Дрогічинщині, акції на УПА і ловля 
людей до армії, бо великий процент людей в армію не пішло. 

У вересні і жовтні міс[яці] 1944 р. перевели більшовики 
великі акції в теренах між Бугом і Ковлем. В акції згинув курінний 
Лисий2. Акцію переводила 5-та армія. В місяці вересні і листо- 
паді 1944 р. перевели більшовики дві більші акції в Червоному 
Борі. В акції згинули командир загону Назар, командир загону 
Буря, поручник ЧуткаЗ* (зі східних областей) медсестра Галина. В 
місяці листопаді 1944 р. більша акція за р. Случ. Крім цього стала 
контроля ЛІСІВ іде в цуманському і червонобірському. Тут стали 
постоєм більші сили більшовиків. 

Акції на УПА приносять в перші мірі великі втрати в команд- 
ному складі. Стрільці падають мало. На командний склад планує 
НКВД атентати і в акціях замасковані агенти НКВД в розгарі 
боротьби стараються вбивати командирів. Дотеперішні страти в 
командирах були майже виключно переведені внутрі, в час акції 
агентами НКВД. Про це говорять матеряли здобуті при слідстві 
від агентів. Останньо НКВД найбільше б'є на індивідуальний 
терен. 



* у тексті: Чатка 



123 



в час акції большевики сильно граблять населення, терори- 
зують, б'ють, навіть розстрілюють і старих і дітей. Господарства 
палять. Найбільше вславились поміж народом "героїчні" 
Ковпакові соколи-партизани своєю грабіжнею і насильством. В 
них немає міри в грабунку. 

Останньо большевики почали масово вивозити населення 
з підлісних сіл. Де-не-де вивезли майже цілі села. На народ це 
ділає. 

Дії УПА 

УПА діє весь час оживлено. Діями обнятий цілий терен 
Волині, Полісся, Житомірської, Винницької, Кам'янець- 
Подільської областей. На західних областях дії сильніші, на 
східних слабше. Слабше діяння на сході спричинене трудно- 
щами дій і трудною заготівкою харчів. Оживились також дуже 
дії УПА на теренах Кобринщини, Пружанщини. Останньо в 
Турівщині треба було зводити бої УПА з матросами річного 
флоту на Прип'яті. Загально в наступі. Дрібні боєві виступи, 
але часті. Це в обороні народа, або сутички в час пропаганд- 
них рейдів, Але тих дій замало. Народ хоче бачити наші дії на 
НКВД, хоче бачити наші перемоги. ІДе його заспокоює. Народ 
тішиться нашою перемогою. Уважає, це помстою за кривди на 
НКВД. Про бої УПА окремим звітом. Тут слід тільки (зазначити) 
згадати про більший переможний бій загону під командою в 
околиці Рокітно, де загін УПА замкнув у чотирикутнику відділ 
НКВД на отвертому болоті між лісами. В тому бою впало около 
1 10 большевиків. Большевики попали в першій хвилині в паніку, 
бо повстанці першими серіями кулеметів знищили командний 
склад большевицького відділу, що спокійно їхав на фурманці. В 
сутичці большевики вже не опанували. 

Загально моральний стан відділів УПА добрий. Де-не-де 
поважно мішає агентуру НКВД, прм. сотня Коваленка, який 
виявив себе агентом НКВД, обсаджена Коваленком^ роєвими 
агентами (10 агентів у сотні), здеморалізована уживана вже була 
НКВД до диверсійної роботи. Агентуру в кінці розшифровано і 
знищено. Але частина відділу таки пішла до большевиків. 

В листопаді і грудні 1944 р. повернули відділи УПА з пропа- 
гандивної роботи зі східних областей. 

Дуже важне, відчувається у відділах УПА брак доброї вихов- 
но-політичної роботи. Брак кадрів. ІДе по нас вдаряє. 

Настрої мас 

Так на західних обл. України, як і на східних народ за нами. 
Сильні проти більшовицькі настрої і ненависть. Навіть там, 



124 



де ми майже ніколи небули, нас сьогодні дуже радо вита- 
ють. Большевицькі партизани через насильну грабіж населен- 
ня, а тепер радянська влада докінчує грабувати, контінгента- 
ми викликують щораз то більшу ненависть до большевиків. 
Околиці Вигонівського озера, північної Житомірщини, терени над 
Припяттю від Камінь-Каширська по Дніпро сьогодні вже хліба не 
мають. 

Сьогодні здобули ми народ. Одначе не настало ще. Ще 
треба здобуток цей закріпити. Треба народ національно вихо- 
вати, виховати на нашій героїчній історії, на нашій культурі, 
вказати народові велич України в минулому, навіть висшість 
над іншими народами, вказати на спроможність України і 
укр. нар[оду] виказати всі дані укр. нар[оду] і укр. землі на 
Самостійну Укр[аїнську] Держ[жаву] , розпалити в народі укра- 
їнський патріотизм, дати народові укр. держ[авну] ідею, вляти 
віру в наші сили. Тоді народ на все здобудеш. Народ переможе 
ворога. 

Як сьогодні використати момент, не досягнення радвлади в 
підході до народу. Не входжу в це, що спричинило такий підхід 
большевиків до народу. Ми втягнули широкі круги укр. нар[оду] в 
рев.-визв[ольну] боротьбу. Народ дав своїх кращих синів, дочок 
в УПА, ОУН народ кров'ю своїх синів і дочок - героїв виписав свій 
клич, свою волю - здобути Українську Сам[остійну] Держ[аву] 
і в ній вільно жити. Це найбільше сполука нас, революціонерів, 
керівників народа у його змаганнях до Сам[остійної] Укр[аїни] з 
широкими, може не раз, ще примітивними масами. ІДе кровний 
зв'язок. Народ нас чує, нас поважає, нас любить. "Не минайте 
моєї підпільної хати" каже до нас селянин з Дубровицького рай. 
на Поліссі. "Я теж маю сина районовим". Для укр. народа теренів 
де діяв сл. п. сотник УПА Бористен, його смерть більший удар, як 
смерть якогось там генерала Ватутіна. Щоби лиш стан цей, так 
тісного об'єднання народу з його проводом (ОУН-УПА) вдержа- 
ти. А в це якраз дуже сильно вдаряє ворог Всіми силами стара- 
ється нас. Провід народа, з народом роз'єднати, народ обезго- 
ловити, а опісля взяти в свої шори. На наш рахунок, під нашою 
фірмою грабіж, побої населення, підшептує при помочі укритих 
у відділі агентів не числячися з народом, забірати в народа без- 
пардонно худобу чи хліб. Такі випадки трапляються. Ми зусильно 
поборюємо це. 

На зах. обл. Укр[аїни] народ нам вірить, за нами іде, в нас 
задивлений, включається в нашу боротьбу. Не помагає ворожа 
пропаганда, ані репресії. Ворожі брехні народ не вірить. Тут 



125 



народ вірить, що ми переможемо, бо так у св[ятому] письмі 
сказано. На областях східних України народ нас знає, нас хоче, 
нам сприяє, з нами симпатизує, нас кормить останнім, Однак 
тут народ більше розумує, невірить у свої власні сили, невірить 
в наші (УПА) сили, в нашу перемогу, хоч нас благословить на 
нашу роботу. Народ нас знає. В нашу боротьбу ще не включа- 
ється. 

Сьогоднішнє пропаганда народа не бере. Народ большеви- 
кам не вірить. Народ знає, що це блахман. 

Однак я уважаю, що сьогоднішнє роздумування в біль- 
шовицькії^ пропаганді українського патріотизму, сьогоднішні 
заклики большевиків "боротись з німцями за Україну", сьо- 
годнішнє видвигання наших історичних постатей, хоч може 
не всіх І не все у такому світлі, як ми хочемо, що сьогоднішнє 
часте згадування про героїчну боротьбу укр. народа на про- 
тязі історії за Укр[аїнську] Державу, признання вже, що історія 
Укр[аїни] це вже не історія селянських бунтів проти феодалів, 
як про це перше писали, але що історія Укр[аїни] це Святослав 
Завойовник, св. Софія, Слово о полку Ігоря, король Данило, 
Великий Богдан Хмельницький, а герой укр. народа - це Богун, 
Кричевський, Бурлай і т. д. в народі зробить своє, що писання 
там часте про нас, про УПА, хоч нас називають укр.-нім[ець- 
кими] націоналістами, вислужниками та собаками Німеччини, 
то це тільки підтвердження нашої живучості і нашої героїчної 
боротьби в так вирафінованій системі НКВД, то це реклями 
нашому рухові. Народ знає нас, знає хто ми і за що боре- 
мося. Народа не зведеш. Сьогодні для нас декон'юнктура. 
Але в слушний час не поможе ворогові і його пропаганді, і це 
що називає "українсько-німецькими націоналістами", що нас 
утотожнює з фашизмом. Народ нас знає, нам вірить. Народ 
бачить нашу священну боротьбу, нашу чистоту і незалежність 
від всяких фашизмів і демократизмів. І в слушний час на нашу 
рев. -визвольну боротьбу народ піде за нами. Щоби нам в рево- 
люційно-визвольній, політичній силі укр. на[роду] витревати до 
вирішальних наших дій, задержати наші рев. кадри і їх доповни- 
ти, перетрівади найважчу для нас переломову сьогодні хвилину. 
А певно переможемо. 

За останні місяці і за цілий 1944 р. ми понесли значний 
ущерб в наших революційних кадрах. Наше життя вже входить 
в нормальні тори. Післяфронтове розлюзнення проходить вже. 
Зима буде трудна. Ворог готує на зиму нам смертельні удари. 
Найгірше агентура. 



126 



На сході ворог сильно ізолює східняків від західняків. На 
учбових закладах сх. Укр[аїни] західняків не принимають. 

С[лава] У[країні!] 

ЗО. XII. 1944 р. 
ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 58, арк. 16-22. Копія. 

1 Микола Свистун - "Ясен", "Ясень" (1912-1944). У 1944 р. - к-р з'єднання 
"Холодний Яр", провідник 1-ї Київської округи, ШВШ УПА-Південь. Майор УПА 
від 24.ІУ.1945 р. 

2 Іван Климчак - "Лисий" (1915-1944). У 1944 р. - к-р куреня "Буг", бригади 
"Пилявці". Хорунжий УПА від 31 .VIII. 1944 р. 

3 Петро Максимчук- "Мамон", "Чутка" (1922-1944). У 1944 р. - к-р вишкільного 
відділу групи "Турів", ЗГ"33" ("Завихост"). Поручник УПА від 26.1.1 944 р. 

4 Микола Мельник - "Веселий", "Коваленко". У 1944 р. - організаційно-мобіліза- 
ційний реф. Здолбунівського надр., к-р сотні групи "Богун" (УПА-Північ), куреня 
з'єднання "Холодний Яр" (УПА-Південь). Хорунжий УПА від 24.1\/,1944 р. 



№7 

ЛИСТ "ЛУКИ" ДО ДРУГА "ОЛЕКСИ" 

10 [липня]1945 р. 

Адресовано Олзкса 

Друг Олзкса! 

Посьілаю Вам распоряжения, которьіе необходимо, немед- 
ленно и решительно провести в жизнь для оздоровлення и 
сохранения организации в Вашем терене от провала. 

К Вам особенно, как к проводнику, которьій приложил боль- 
ше всех работьі в том терене, обращаюсь - не дайте добить 
организацию врагу при помощи агентурьі, которая так массово 
пролезла в рядьі. 

Спасайте честньїе кадрьі организации от уничножения для 
затяжной работьі в подпольно-политической борьбе, на которую 
переходим. 

Не жалейте гнили и паразитов. Если вернулись Вьі с СУЗ, то 
прошу сделать решительньїе революционньїе действия. 

Для встречи, смотря на загруженность работьі в Вашем 
терене, можите прибьіть две недели позже, но с малой надежной 
боевкой - без агентов. 



127 



Прошу взять у друга Далекого грипе, которьій предназначен 
для меня, про ото я его поставлю в известность. 

Друг Роман"" прибьіл, но пока еще где-то сидит на Юге. 

Морально отвечаете в первую очередь Вьі за организацию в 
том терене, позтому спасайте ее. 

Вас назначаю по организацийньїм и войсковьім делам, как 
орг референта при крає - про ато обстоятельство договоримся 
при встрече. 

Слава Украине! 

10.[7].*1945р. 

/-/ Лука2 

П. С. - Получили ли Вьі литературу, которую привез друг 
Роман, направленную для провода "Одесса" (такое название 
будет иметь Ваш терен). 

Вьісьілаю Вам, АрхипуЗ и Далекому, если єсть Роман, то 
пусть и он прочитает. 

Переведено с украинского на русский 
Верне: нач. 1 отделения ОББ УНКВД Вол. обл. мл. лейте- 
нант 

/Лазаренко/ 

ДА СБ України (Тернопіль), спр. 31997, арк. 189 (конверт), арк. 24. 
Засвідчена копія. Переклад з укр. 

1 Петро Олійник - "Еней", "Роман", "Сергій", "Старий" (1909-1946). У 1944 р. - 
к-р групи "Богун", к-р УПА-Південь. провідник ПСК (1944-1945). 1945-1946 рр. - 
організаційний та військовий реф. ПЗК ("Москва"), к-р УПА-Північ. Майор УПА 
від 17.11.1946 р. 

2 Микола Козак - "Вівчар", "Кучма", "Лука", "Л", "555", "Смок", "Чор-енко", 
"Чупринка" (1914-1949). У 1944 р. - референт СБ БО "Богун" ("Січ"), референт СБ 
ПСУЗ (ОСУЗ). 1945-1946 рр. - референт СБ ПЗУЗ (весна 1945 р.), крайовий про- 
відник СУМ ПЗУЗ (1945-1948), в. о. к-ра УПА-Північ. Майор СБ від 6. VI .1948 р. 

3 Анатолій Татура - "Архип", "Третій" (1912-1945). У 1944 р. - співробітник СБ 
ВО "Заграва", політ, відділу гр. "Тютюнник". Співробітник, політичний реф. ПСК 
"Одеса" (1944-1945). 



* При перекладі помилково написана цифра: 1 



128 



№8 
ІНСТРУКЦІЯ 
ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 
КАДРІВ ОУН 

31 липня 1945 р. 

ІНСТРУКЦІЯ 

ідейно-полїтичного вишколу революційних кадрів 

Основним завданням Організації на сьогодня, це підготови- 
ти свої революційні кадри до затяжної безпощадної боротьби зі 
сталінсько-большевицьким імперіялізмом на всіх відтинках сус- 
пільного життя, а в першій мірі ідейно-політичній площині. 

Ідейно-політична підготовка рев. кадрів Організації полягає, 
на вивченню обставин міжнароднього і внутрішнього відтинку 
наших дій. 

Революційні членські кадри Організації, а в основному про- 
відний актив мусить вивчити: 

1 . Власні ідейно-політичні заложення, реальні сили всіх поне- 
волених народів, стратегію і тактику визвольної боротьби. 

2. Ворожі ідейно-політичні заложення, та його цілі і методи 
боротьби. 

в боротьбі зі сталінсько-большевицьким імперіялізмом - 
мусимо вивчити: 

а) економічну політику СССР, 

б) політику соціяльного визиску- експлуатації широких 
народних мас - класом сталінських вельмож, 

в) політику національного гніту народів СССР, методи пану- 
вання і гноблення мас. 

Ідейно-політичну підготовку кадрів осягнемо наполегливою 
і систематичною працею над кадрами. Кадри треба вишколю- 
вати індивідуально і гуртово (придержуючись засад конспірації) 
через відбування постійних сходин і відправ з відмовою декалогу, 
вивченню 12 Прикмет характеру, 44 Правил життя, читання кни- 
жок, преси, рефератів, дискусій і т. д. 

Подаємо список вишкільних матеріялів (що були вміщені 
в наших виданнях як статті, або вийшли як окремі брошури, чи 
реферати), котрі кожний член зобов'язаний основно вивчи- 
ти. 

1. Постанови III НВЗ ОУН 

2. "Декалог" (вивчити на пам'ять, та пояснити кожну точку) 



5 



129 



3. 12 Прикмет і 44 Правила (вивчити на пам'ять) 
Л. За що бореться УПА 

5. Платформа УГВР 

6. "Вишкільні матеріяли" - Резолюція Установчого з'їзду 
НВРО 

7. Проблема нашого визволення 

8. Сталінсько-большевицький імперіялізм в світлі закордон- 
ної політики 

9. Мілітаризм сталінсько-большевицьких імперіялістів 

10. Большевицький Імперіялізм в Азії 

1 1 . Більше революційної пильності 

12. Конституція СССР (критика) 

13. Історію Визвольних Змагань 

14. Господарські підстави нашої державності 

15. Про що говорить нам державний бюджет СРСР на 
1945 р. 

16. В новій дійсності (стаття в "Ідея і Чин" ч. 8) 

17. Сталінсько-большевицьке намагання і наша відповідь 
("Ідея і Чин" ч. 7) 

18. Большевицька демократизація Європи ("Ідея і Чин" ч. 9) 

19. Большевицька розв'язка національного питання ("Ідея і 
Чин"ч. 9) 

20. Чого не можна ніколи забути ("Ідея і Чин" ч. 9) 

21. Г ромити ідейні позиції ворога ("За Українську Державу" 

ч. 5) 

22. На допомогу пропагандистам 

23. Цифри і перспективи ("За Українську Державу" ч. 6) 

24. Як "великі" російські сатрапи "визволяли" український 
народ ("За Українську Державу" ч, 5) 

25. Торгують українською землею ("За Українську Державу" 

ч. 5) 

26. Донощикам і сексотам пощади не буде ("За Українську 
Державу" ч. 6) 

27. У відповідь панам Імперіялістам ("За Українську Державу" 

ч. 6) 

28. Описи боїв 

Крім вище поданих матеріялів переробляти на вишколах інші 
матеріяли з нашої літератури (які можна дістати). До вишколу 
кадрів належить також відсвятковування національних річниць, 
вшанування пам'яті поляглих героїв. 

Вишкільно-виховною роботою охопити всі революційні 
кадри - юнацтво І молодь взагалі. 



130 



Провідни і керівники вишколів відповідальні за переведення 
цієї інструкції в життя. Вони організують вишколи, провіряють і 
звітують своїм зверхникам про стан вишколів. 

Слава Україні! 
Постій, 31 .7.1945 року 

Провід ОУН ПЗУЗ 

Далекий. Олекса.* 

Взято в мене при задержанні - Воробець 

ДА СБ України (Тернопіль), спр. 31997, арк. 189 (конверт), арк. 26-27. 
Оригінал. 



№9 

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ КЕРІВНИЦТВА ТЕРЕНУ "ОДЕСА" 

Серпень 1945 р. 

До проводу терену "Одеса" 

По відбутих відправах з поодинокими членами проводу 
Вашого терену стверджую: 

1) Невиконання надаваних Вам інструкцій і наказів в цілості 
організаційної роботи, а зокрема в роботі СБ. 

2) Брак плановости, та тяглости в проведенні організаційної 
робти. 

3) Непороблення рішучих потягнень для примінення органі- 
заційної роботи до нової дійсности згідно з виданими інструкція- 
ми на час перемир'я. 

4) За велике скупчення організаційних кадрів на малому 
відтинкові Вашого терену, браку наполегливої інтензивности в 
розміщенні організаційних кадрів не тільки по цілому організа- 
ційному терені, але навіть західної його частини. 

5) Не переведення якслід провірки організаційних та рево- 
люційних кадрів і невідсепаровання з рядів Організації і відділів 
УПА елементу політичного не певного (переловленого більшо- 
виками і звільненого) безідейного, нечесного, та непримінення в 
організаційній роботі суто підпільно-конспіративних метод. 



* Надпис у титулі. 



131 



6) Замала інтезнивність ^"В боротьбі"^ з агентурою НКВД в 
рядах нашого революційного руху, недоцінювання ворога у від- 
ношенню по боротьбі з нами, недобачування загрози внутріш- 
ного нашого розкладу агентурою та легковажне ставлення до 
питання збереження організації і організаційно-революційних 
чесних кадрів. 

7) За мале заінтересовання у вивчуванні методів НКВД у 
боротьбі з нашим революційним рухом, що дає можливість воро- 
гові чим раз більше влазити в ряди революційного руху, вкоріню- 
ватися, розкладати і деморалізувати пересічно чесний елемент в 
наших рядах і населення. 

8) Брак узгіднення в методі боротьби з агентурою серед всіх 
працівників СБ, що спричинює нездорові - шкідливі умовний 
роботи. 

9) Брак ангажування в слідчій роботі СБ цілого керівного 
активу (самі дискусії на тему агентури без боротьби з нею є мало- 
корисні), що спричинює розбіжність в поглядах між референтом 
СБ а слідчими працівниками змінювання тактики в боротьбі з 
агентурою на підставі власної думки не придержуючись інструк- 
цій, тактики і методів наданих згори. 

10) Запоблажливе відношення і оправдування людей пере- 
ловлених НКВД - легковірність та включування їх дальше в ряди 
революційного руху, всупереч виданих наказів в справі перелов- 
лених арештованих втікачів з робіт, Червоної Армії і т. д. - про- 
воду Організації, що не підлягає жодним дискусіям та в ніякому 
випадкові не може бути змінюване. 

1 1 ) Замале приділювання уваги пропагандивній роботі серед 
мас, помимо наказу переставити цілу Організацію на СБ і пропа- 
ганду 

1 2) Брак технічних середників для побільшування нашої про- 
пагандивної літератури. 

13) Незабезпечення організаційних кадрів в приписову скіль- 
кість амуніції та зброї, та брак контролі і евіденції по відношенні 
зброї і амуніції. 

14) Брак звітності та контролі виконності. 

15) За слабий натиск в ідейно-виховній роботі, та брак росту 
нових кадрів, які прийшли б на зміну впавшим в боротьбі провід- 
ним одиницям. 

В зв'язку з вище поданими недотягненнями ще раз подаю 
зарядження та жадаю негайного переведення їх в життя. 
Відповідальність за переведення в життя інструкцій несе кождий 
член проводу. 



132 



І. Організаційний діл 

1) 100% політично певні, працьовиті, ідейні, активні, готові до 
боротьби на смерть б-кадри'б, яких треба розмістити по цілому 
терені для організаційно-підпільної роботи і розбудови органі- 
заційної сітки, для охоплення організаційною роботою цілого 
терену, станиці-райони. 

2) Пересічно чесні, які під кермою, (руководством) провід- 
ників Організації будучи відсепарованими від підпільної органі- 
заційної сітки, будуть боротися і виконувати політичні завдання в 
терені серед народу. 

3) Безпощадного знищення агентів морально безвартісних, 
підлих, які в час німецької дійсности пролізли в ряди Організації. 

Рівномірно розмістити організаційні кадри по терені та в 
жодному випадкові не дозволити на їх скупчення. 

5) В організаційній роботі перейти на ^'суто конспіративні 
підпільні методи*^ та відсепарувати всі організаційні осередки 
від загалу членства, чи козаків диверсійних боївок чи УПА. 

6) Піднести авторитет усіх членів проводу по відношенні до 
підвладних. 

7) Вести постійно ідейно-політичний вишкіл організаційних 
кадрів, та дбати про їх постійний інтелектуальний ріст, виховати 
їх на катехизмі українського націоналізму, а особливу увагу звер- 
нути на націоналістичну мораль і етику як у відношенні членів до 
себе і населення. 

8) Здобувати для Організації все нові і нові кадри, з елементу 
найкращого, характерного, чесного, духово сильного, волевого, 
працьовитого і т. д. 

9) В розбудові організаційної сітки основну увагу звернути 
на молодь. 

1 0) Завести дисципліну, почуття обов'язку в рядах Організації 
та строго поборювати і карати розхлябаність, лінивство і Інерт- 
ність. 

1 1 ) Відношення зверхника до підвладного мусить бути вима- 
гаюче, але батьківське, виховуюче, справедливе, а ніколи шор- 
стке, брутальне, зарозуміле. 

1 2) Постійно відбувати стрічі, відправи та жадати звітів з про- 
веденої роботи, характеристики терену в суспільно-політичному 
насвітленні. 

13) Постійно контролювати і перевіряти подані доручення, 
щоби бути в курсі справ їх виконності. За невиконання виданих 
доручень чи змінювання їх строго карати. 

14) Не вільно підпільним організаційним людям перебува- 



133 



ти одинцем, бо кождий підпіляк мусить бути готовий на бій до 
остаточного зі свідомістю, що ніхто живим не сміє попасти в 
руки ворога. ІДей, хто зі зброєю здався в руки ворога, уважати 
за зрадника нашої революції і з ним поступити як зі зрадником (в 
разі його втечі чи звільнення). 

1 5) Зобов'язати провідний актив Організації докладно вивча- 
ти військову літературу, та військово перешколити - змілітаризу- 
вати всіх членів та кандидатів Організації. 

II. Військовий діл - відділи УПА 
Перевести негайно перегляд всіх відділів УПА під кутом: 

1) Вилучення з ВІДДІЛІВ УПА політично-певних, боєво-здат- 
них, морально-стійких, чесних, ідейних, свідомих того, що роз- 
почату боротьбу треба провадити без огляду на ситуацію, та 
рішені жертвувати своє життя - для включення їх в організаційну 
політично-збройну підпільно-конспіративну боротьбу. Тих людей 
треба виховати на катехизмі українського націоналізму та вклю- 
чити в члени чи кандидати Організації. 

2) Безпощадного знищення старих ідейних агентів, всього 
ворожого елементу, який перебуваючи в наших рядах веде робо- 
ту по знищенні нашої Організації, морально безвартісних, підлих, 
які в дальшому пішовши до ворога можуть проявити ініціятиву і 
активність в боротьбі з нашим революційним рухом. 

3) Забрати зброю та всі військові річі, відсепаровуючи від 
нашого революційного життя, від тих, які зберігаючи своє життя 
дали зашантажувати себе агентурі чи своє перебування у відділах 
УПА розуміють і використовують для наживи, зберігання себе та 
животіння з дня на день і своїм дифетизмом, пасивністю, пара- 
зитством шкодять нашій визвольній боротьбі та негативно, демо- 
ралізуючо впливають на маси. Тих всіх роззброєних цілком відсе- 
парувати від нашого руху, зірвати з ними всі зв'язки, та не давати 
жодної допомоги, пояснюючи їм це в той спосіб, що вони, пере- 
буваючи в рядах УПА не виявили тих властивостей і прикмет, які є 
необхідні для повстанця в українській революційній боротьбі. 

4) Докладно поробити списки запасів зброї, амуніції та всіх 
військових річей, змагазинувати їх певними організаційними 
людьми, щоб ті всі річі не нищилися та кожночасно були до роз- 
порядимості Організації, 

5) У диверсійних організаційних боївках вести постійний 
вишкіл і виховання, завести строгу військову та організаційну 
дисципліну, виробляти в них ідейність, високу боєву вартість, від- 
вагу та постійно контролювати та військово вишколювати. 



134 



III. Пропаганда 

1) Підготовити всіх членів Організації та боєвиків диверсій- 
них організаційних груп до поширювання та закріплення нашої 
ідеї серед мас. Кождий член Організації чи боєвик на постою, при 
зустрічі - всюди поширює нашу ідею говоренням та читанням 
нашої літератури. 

2) Розгорнути широку масову пропагандивну роботу серед 
народу щоби на тривало засвоїти масам віру в побіду революції і 
неминучу поразку ворога. 

3) Протиставити скрізь совєтському- суто московському 
патріотизмові нашу минулу і сучасну героїку. 

4) Видану Вашим пропагандивним осередком 'Техніку про- 
паганди" прийнято як корисні вказівки в пропагандивній роботі і 
з нею обзнайомити весь організаційних актив. 

5) За всяку ціну створити в теремі технічне звено для поши- 
рення наших пропагандивних видань. 

IV. ОБ 

1) Посилити слідчу роботу та вишколення нових слідчих 
кадрів, включуючи до цієї роботи найкращі інтелігентні, здібні 
кадри. 

2) Посилити якнайбільш інтензивну працю у викриттю аген- 
тури, що діє в наших рядах. 

3) З агентами в наших рядах вести безпощадну боротьбу. 
Поборювати легковаження, самоуспокоююче (мовляв, це все 
ірунда) і зарозуміле ставлення до питання безпеки кадрів і під- 
ступних намірів ворога. Виробити у кадрів чуйність і насторожли- 
вість по відношенню до ворога і його агентури. 

4) Не займатися самою критикою і дискусіями, а вести 
інтезнивну боротьбу. Не чекати, що агент сам прийде, а його 
треба знайти, не легковажити собі слідчої роботи, але кождий 
член проводу Організації, а зокрема референт ОБ мусить сам 
переводити слідства та прислати протоколи свойому зверхни- 
кові. 

5) При кождому протоколі зазначувати хто веде слідство. 

6) Негайно знищити серед населення тих агентів, які отверто 
виступають проти нашого руху. 

7) Легковажне ставлення та поблажливість по боротьбі з 
агентами будемо трактувати як саботаж. 

8) Постійно звертати увагу та вчити кадри засад конспірації, 
щоби через не зберігання тайн не стати помічним ворогові у зни- 
щенню Організації. 



135 



9) Перевірку організаційних і військових кадрів та примінення 
революційної боротьби з військо-збройної на підпільно-політич- 
но-збройну остаточно закінчити до 1 листопада 1945 року. 

Слава Україні! 

Постій, в серпні 1945 р. 

/[...]7 

Др. Архип** 

Взято в мене при задержанні. - Воробець** 

Р,А СБ України (Тернопіль), спр. 31997, арк. 189 (конверт), арк. 21-23. 
Оригінал. 



№ 10 

НАКАЗ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНІ 
ЗМІНИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ 

з вересня 1945 р. 

Друже Олекса! 

По відбутій відправі з друзями Романом, Далеким, Архипом і 
сот. Сивим - Вовком пороблено такі зміни. 

1 . Друг Роман з терену "Одеса" відходить. 

2. Провідником терену "Одеса" назначую з днем 3.9.45 р. Вас. 

3. До проводу терену "Одеса" входить кромі Вас, д-г Далекий 
як організаційний референт, друг сотник Вовк - як референт ОБ 
і д-г Архип обіймає ділянку політ-пропагандивну, і д-г Василь - 
військовий референт. 

Весь актив обов'язую до активної участи у реорганізації згід- 
но з інструкцією, яку висилаю та активної допомоги референтурі 
СБ у очистці наших рядів від агентури. 

Друг Архип ще залишається для обговорення своєї ділянки 
праці. 

Вам наказую разом з Василем і Сівачом"' прибути до мене в 
числах 20 - до 25 вересня [19]45 р. 

Зв'язкового висилаю з д-г[ом] Далеким. 

Всі магазини, які має Роман на півдні, належать до Вас. 



* Частина підпису відірвана. 
** ІЧадпис у титулі. 



136 



Про тему наших розмов розкажуть Вам д-г Далекий і Роман. 
Вашого домагання - звільнити Вас з провідного становища 
прийняти і узгляднити не можу. 
Здоровлю щиро. 

С[лава] У[країні!] 

3/9.45 р. 

/Лука/ 

П. С. Друг сотник Вовк з днем 3.9.45 прийнятий мною в члени 
ОУН. 

Взято в мене при задержанні. - Воробець* 

ДА СБ України (Тернопіль), спр. 31997, арк. 188 (конверт), арк. 38. 
Оригінал. Рукопис. 

1 Володимир Кобринович - "Сівач", "Одноріг" {1918-1946). У 1944 р, - к-р сотні 
куреня ім.Коновальця(гр. "Заграва"), відцїлуз'єднання "Петлюра" {гр. "Тютюнник"), 
відділу загону "Дорош" (ЗГ "44"). 1945-1946 рр. - к-р загону, к-т боївки СБ, реф, 
СБ тимчасового проводу ПСК ("Степ"). Поручник УПА від 24. IV. 1945 р. 



№ 11 

З ЛИСТА ДРУЗЯМ "МАКСИМУ" І "МОДЕСТУ" 
ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ "РОМАНА" 

[Вересень] 1945 р. 

...Друг Максим и МодестЛ 

Друг Роман с 3. IX. 1945 г возвращается к работе района 
"Москва" как заместитель и организацийньїй референт друга 
Максима... 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 372, т. З, арк. 195. Копія. Переклад з укр. 

1 Василь Коренюк - "Модест", "Палій" (1919-1945). У 1944 р. - керівник ВВР 
групи "Богун", співробітник політвиховного та конррозвідувального відділів УПА- 
Південь. Референт СБ та член проводу ОУН ПЗУЗ (1945). Сотник контррозвідки 
УПА від 12.ХІІ.1945 р. 



* ІЧадпис під текстом. 



137 



№ 12 

ЛИСТ ПРОВІДНИКА "ЧУПРИНКИ" 
ДРУГУ "ГОРДІЮ" 

7 листопада 1945 р. 

Друг Гордей! 

В Ваш район направляется друг проводник Роман, которьій 
является членом провода генерального округа территории про- 
водника друга Максима. Ввиду того, что друг командир Максим 
находится в поездке по территории и я не могу связать друга 
командира Романа с другом командиром Максимом, поручаю 
другу Роману связаться с Вами и руководить работой Вашей 
территории, вплоть до приезда друга командира Максима. Вас 
обязьіваю подчиняться всем требованиям и приказам друга про- 
водника Романа. 

Будьте здоровьі, желаю вьіносливости в борьбе. 

Слава Украине! 

7.ХІ-45 г 

Чупринка 

Изьято у "Знзя"* 

ДА СБ України, ф 13, спр. 372. т. З, арк. 198. Копія. Переклад з укр. 



№ 13 

ЛИСТ ПРОВІДНИКА "ЛУКИ" ДРУГУ "РОМАНУ" 

7 листопада 1945 р. 

Друг Роман! 

Вашу записку и реферат о годовщине 1 ноября я получил. 
Очень хорошо, что Вьі организовали на территории зту годовщину. 
Ввиду того, что друг М. на встречу еще не прибьіл даю Вам запис- 
ку к проводнику ОУН Ковельского округа другу Гордею, с которьім 
при посредничестве друга Кучера Ви сможете связаться. 

На территории друга Гордея руководите работой вплоть 



* Надпис на аркуші 



138 



до приезда друга М. Установите с другом Данило^ постоянную 
связь. Если свяжитесь, то прошу прислать за литературой, кото- 
рая уже приготовлена для округа друга Гордея. 

Отчет из территории о проделанной работе прошу прислать к 
концу ноября месяца 1 945 г Радиосообш,ений не имею. Новости 
получу через два-три дня. Думаю, что ничего существенного за 
последнее время не произошло. 

Слава Украине! 

7.ХІ-45 г 

Лука 

Изьято у "Знзя"* 

ДД СБ України, ф. 13, спр. 372, т. З, арк. 198. Копія. Переклад з у кр. 

1 Микола Якимчук (Колтонюк) - "Данило", "Олег" (1914-1947). У 1944-1945 рр. - 
к-р БО "Турів", кер. організаційно-мобілізаційного відділу КВШ УПА-Північ, орга- 
нізаційний реф. проводу ПЗУЗ. Кер. зв'язку проводу ПЗУЗ (1944-1946). Хорунжий 
УПАвід 17.VII. 1944 р. 



№ 14 

ЛИСТ ПРОВІДНИКА "Л" ДО ДРУГА "ОЛЕКСИ" 

19 листопада 1945 р. 

Друже Олекса! 

Ви і якш,о є Василь прибудьте до мене. Кінноту, прошу на два 
дні пустити в рейд, але у північну лісову полосу. По двох днях най 
до Вас прибуде на умовлене місце. Якщо є Далекий, то прошу 
наразі зі собою не брати. 

С[лава] У[країні]! 

19.ХІ.45р. 

/Л/ 

Взято в мене при задержанні. Воробець 

ДА СБ України (Тернопіль), спр. 31997, арк. 188 (конверт), арк. 68. 
Оригінал. Рукопис. 



* Надпис на аркуші. 



139 



№ 15 

З ЛИСТА ПРОВІДНИКА "ЛУКИ" ДРУГУ "РОМАНУ" 

1 грудня 1945 р. 

Друг Роман! 

Отчет с территории района Д. в одном зкземпляре. 
Пропагандистские материальї в 1 зкземпляре. 

Протокол ьі от 1-28 в 2-хзкз. и Вашу записку от 24.ХІ.1945 г. я 
получил. Очень благодарен. 

По присланньїм Вами материалам сообщаю свои замеча- 

ния: 

1. Отчет из района Д. радует меня, ибо он освещает мне 
образ как наших, так и вражеских действий на той територии и 
отношение населення к зтим действиям. 

Краткая Ваша характеристика, имевших место случаев дает 
нам возможность утверждать, что население не только сочув- 
ствует нашей освободительной боробе, но с радостьою берет 
активное участие в ней и в ОУН и УПА. Оно видит действитель- 
ньіх своих освободителей, а зто єсть основньїм для широкого 
разворота нашей освободительно-вооруженной политической 
борьбьі. 

Такое состояние имеется на сегодня по всем территориям, 
как ЗУС, так СУЗ. Сегодня, как никогда, мьі имеем такие момен- 
тьі, которьіе необходимьі для разворота освободительно-рево- 
люционной борьбьі, а именно: 

1. Общее недовольство мас к врагу- зто недовольство в 
большой мере вьізьівает: 

а) Реакционная система СССР, в результате чего революци- 
оиньїе сильї против СССР стихийно нарастают и укрепляются. 

б) Наши освободительно-революционньїе действия, кото- 
рьіе питают народ надеждой на лучшее будущ,ее. 

2. Международная обстановка, т. е. противоречия систе- 
мьі СССР с системами построения других государств, которьіе 
должньї привести к войне. 

Однако, для успешного завершення нашей революцни самьіх 
зтнх моментов еще мало. 

Успех нашей революцни будет лишь тогда, когда суме- 
ем сорганизовать и овладеть теми революционньїми силами 
СССР и повести их на борьбу. Для отого нам в нервую очередь 
необходима качественно-сильная политическая революционная 
организация. Что представляет из себя теперь организацион- 



140 



но-революционньїй аппарат на Полесье не нахожу нужньїм Вам 
писать, так как сами видите и знаєте. 

Теперь спросим себя, кто виновен в зтом. Может бьіть 
народ? - Нет! Мьі сами! 

Не виновньї в зтом так же те повстанцьі, которьіе запря- 
женьї нами в революционньїй наш воз все во время немецкой 
действительности на Полесье, а виновньї мьі, старьіе револю- 
ционерьі - авангард революциии, которьіе не привили тем све- 
жим революцционньїм силам того воспитания, которое сами 
получили ранее в организации, не привили идеи, твердости и 
стойкости. И чтоже удивительного, что тот аппарат в сегодняш- 
нее трудное время не вьідержал. Не имея на ПЗУЗ качествен- 
но-сильного организационного аппарата, к тому же при такой 
смене политической обстановки, когда перед организацией 
вьіросли новьіе требования и задания, без кризиса у нас не 
могло бьіть и он должен прийти, как закономерное явление. Из 
за зтой причиньї мьі не должньї попадать в истерию или скром- 
ньій [песси]мизм. 

Сегодняшняя обстановка требует новой тактики, новьіх 
людей, которьіе с сильной верой в нашу победу прямо и стойко 
пойдут революционньїм путем. 

Создать качественно-сильньїй подпольно-политический 
организационньїй аппарат- зто основная задача сейчас. Зто 
станет возможньїм тогда, когда УПА своими пропагандистскими 
действиями создаст среди народа тот фундамент, на котором 
сможем создать сильную подпольную политическую органи- 
зацию. Позтому для УПА имеется широкое поле деятельнос- 
ти для мобилизации широких масо на вооруженную борьбу и 
последним замечанием там, где организационно-политической 
организации не имеем или имеются слабьіе. Позтому преиму- 
щественно честньїй злемент, которьій не сможет бьіть включен в 
политическо-подпольно-конспиративно-организационную боть- 
бу, включать в небольшие отдельї УПА (от ЗО до 50 человек) и 
установить тут политическо-воспитательную и военно-учебную 
работу. 

За всякую цену сберечь на территории "Москва" хотя один, 
два небольших отделов УПА, обученньїх воєнному делу, идейно и 
политически, которьіе смогут рейдировать в тех местах, где мьі 
не имеем организационной сети, которая проводила бьі поли- 
тическо-пропагадистскую работу среди народа. В отдельї УПА 
стянуть всех боевиков ВОП, которьіе не могут бьіть включеньї в 
орг боевки на территории. Отдел командира Ольхи'' прошу под- 



141 



чинить себе (руководство "Москвьі"). Об зтом командира Олексу 
я уже уведомил. На территории "Москвьі" прошу пересмотреть 
все вооруженньїе сильї (которьіе, как я уже упоминал, не могут 
бьіть включеньї в орг работу или орг. боевки), их переорганизо- 
вать в отдельї УПА. 

Территория действий УПА на территории "Москвьі" зто тер- 
ритория Берестейского округа, окружного проводника друга 
Александра (Шварца)^. 

Вас назначаю командиром отдела УПА на территории 
"Москвьі" и Вьі переорганизуйте и постройте нашу освободи- 
тельно-вооруженную силу (УПА). 

Думаю, что вьі уже сконтактировались с командиром М. 
и он находится возле вас. Прошу ему дословно передать мои 
замечания и совместно обсудить план работьі. М. строит орга- 
низацию, а Вьі постройте революционно-вооруженную силу и 
ведите пропагандистско-политическую работу там, где нашей 
организации нет или она слаба и ту работу проводить не может. 
УПА существует далее, но всецело отделена и изолирована от 
организационной сети. 

Командиру М. по зтому делу напишу отдельно. Здесь в УПА 
включаєм честньїй злемент, даже завербованньїй в сексотскую 
работу НКВД и перевоспитуем постоянньїм воспитательньїм 
трудом. Старую агентуру и подльїх активньїх изменников унич- 
тожаем. 

Если с командиром М. Вьі не связались, то прошу через 
Данило прибьіть ко мне, но самому без охраньї (со звязньїм 
Данилом или даже его самого взять с 2-3 хлопцами). 

Относительно полученньїх пропагандистских материалов и 
проведенной Вами политическо-пропагандистской работьі на 
той территории среди населення, как и среди повстанцев заме- 
чаний не имею. 

Распространение статей и лозунгов из нашей литературьі с 
центра не только желательно, но и обязательно. 

В распространении литературьі и проведений политичес- 
ко-пропагандистской работьі обратите основное внимание на 
людей из СУЗ, котоньїе находятся временно или работают посто- 
янно на ЗУЗ, а именно: учителя, рабочие постоянньїе и сезонньїе, 
просящие хлеба, красноармейцьі и т. д., согласно инструкциям, 
которьіе Вьі получили. 

Кое-что из литературьі, учебньїх материалов, инструкции, 
лозунгов, которьіе прошу широко размножить на территории, 
городах, рабочих ячейках и т д., согласно с разделом и при- 



142 



менением их к среде общественности к которьім содержанием 
они относятся - Вам вьісьілаю вместе с сообщением (грипсом). 
Список прилагаю. 

Что касается присланньїх протоколов, то тут особенно имею 
много замечаний. Прошу только ошибочно меня не понять и не 
рассматривать зто, какупреки, но какопределенньїетребования 
и советьі. Во-первьіх, не ориентируюсь кому Вьі поручили вести 
ту работу или Вьі сами приняли непосредственное участие в рез- 
решении такого сложного и ответственного вопроса. 

Протокольї подписали Сашко и Артем. Догадьіваюсь, что 
один из них зто Дорошенко, а кто другой - не знаю. 

Тут мне неважно временное не достижение, но политичес- 
кая определенность, революционная четкость и справедливость 
тех лиц, которьіе могли б решать о жизни украинца в общем, а 
украинского восстания в отдельности. Из представленньїх мне 
протоколов и наглядно кратких автобиографий (если дело вели 
и писали честньїе люди) является ясньїм, то те люди бьіли в услу- 
жении НКВД, однако заслуживают ли они все наказания смерти, 
я из зтих протоколов установить не могу, так как: 

1. В протоколах не имеются освещения тех условий, в 
результате которьіх данное лицо пошло на изменческую работу. 

2. Какую проделало работу и сколько проявило собственной 
инициативьі и т. д. 

3. Если то лицо пойдя на изменческую работу к врагу является 
настолько подльїм, что Вьі удалили его от нашого движения, будет 
активно вродить нашей освободительной борьбе и народу. 

4. Не указьівайте, сколько изьято и сколько наказано смер- 
тью, а зто важно, ибо нам нельзя измерять одной меркой всех 
агентов и всех ликвидировать. Так, например, если в отделе или 
боевке бьіл командир агент, тогда боевки мало виновньї в том, 
что он не вьідержал. 

Здесь надо вьіделять агент старьій, подльїй, на ответствен- 
ном посту и т. д. Много среди завербованньїх честньїх, которьіх 
хотя они и пошли в услужение, сможем перевоспитать. 

Зто, очевидно относится к УПА, однако, ни в одном случае 
нельзя таких людей включать в организационную работу на тер- 
ритории. 

Наконец, хочу ответить Вам на Ваши обидьі, что я не смог 
Вас скоро связать с командиром М. 

При отходе с Вами я Вам раз'яснил причиньї и уже тогда 
сказал Вам, что встречу с командиром М. буду иметь в первьіх 
числах ноября. 



143 



Однако, командир М. направился в рейс и не знаю смогу ли 
до того времени Вас с ним связать. 

Вам к тому времени вьіделили территорию для упорядоче- 
ния, которая уже год принадлежала к Вам и Вьі ее должньї знать. 
Кроме того на той территории находился отдел Ольхи, которьій 
принадлежал к Вам и в дальнейшем бьіл Вам подчинен. На каж- 
дую записку я Вам отвечал и вьісьілал литературу и указания. 

В остальном Вам те все инструкции и так хорошо известньї 
и полагаю, что на протяжении 2-ох месяцев самостоятельной 
работьі поставить можете. 

Когда дело связи с командиром М. затягивалось, тогда я Вам 
вьіслал связок и записки к окружному Гордею и поручил там про- 
контролировать работу и преподать указания и направлення. 

14.ХІ-45 г при встрече с командиром М. я специально напра- 
вил его к другу Гордею, чтобьі там с Вами связался. Вьі знаєте, 
какое положение бьіло в октябре в котовском лесу и имея узкие 
инструкции от проводника Корол • , а позтому подробно обсуж- 
денньїе и дополненньїе к потребностям территории при встрече 
со мной 25 сентября 1945 г и постоянная связь ко мне, не могли 
иметь какие либо зльїе воспоминания у Вас о моем недоверчи- 
вом отношении к Вам*. 

Я всегда уважал Вас как своего руководителя, а теперь Вашу 
подчиненность мне считаю не иначе, как совместную работу, 
обобщенньїй обмен мьіслей и взаимное дополнение себе, так 
как в некоторьіх участках нашей работьі Вьі имеете больше опьіта 
и знаний. 

Свои обязанности, как член временного провода на ПЗУЗ, 
мог исполнять только при взаимном понимании и помощи от Вас, 
Максима, Артема, Олексьі, Модеста и других руководящих людей. 

Думаю, что Вьі меня вполне понимаете и не будете доис- 
киваться тут какой-то тенденциозности или недоверчивости по 
отношению к Вам. 

Обещанной картьі не вьіслал, потому, что забьіл. Передаю 
сегодня. 

Теперь информационно: 

1. На Дубенщине клика агентов-злодеев под руководством 
старого агента восточника Ячура** - Азона, бьівшего сотенного 
куреня Ломоноса, именуя себя областньїм проводом ОУН изда- 
ла листовку к украинскому народу, в которой старается унизить 



* у тексті: нам 

** Таку тексті. Певно має бути: Ягура 



144 



Ваш и ЧерникаЗ авторитет на той территории. Копию листовки 
посьілаю и прошу написать ответ на листовку и вьіслать мне... 

Слава Украине! 

1.ХІІ-45 г. 

Лука 

Изьято у "Знзя"* 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 372, т. З, арк. 195-198. Копія, Переклад з 
укр. 

1 Олексій Фінчук - "Ольха" (1920-1946). У 1944-1945 рр. - к-р чоти, відділу 
"Прилуцького" загону (гр. "Тютюнник", ЗГ "44"). 1945-1946 рр. - к-р відділу заго- 
ну "Сівача" { ЗГ "44"), к-р відділу (ЗГ "Хмельницький"). 

2 Зіновій Самчук- "Александер", "Шварц" (1919-1949). У 1944-1945 рр. - кер. 
персонального відділу ЗГ "33" ("Завихост"), пров. Ковельської, Берестейської 
окр. (1945). організаційний реф. Волинської (Луцької) окр. (1946). Поручник- 
виховник УПА від 22.1. 1 948 р. 

3 Дмитро Казван- "Гриць", "Черник" (1915-1946). У 1944 р. - ШВШ групи "Богун". 
Пров. Дубнівського надрайону (1945-1946), Сотник УПА від 24.І\/.1945 р. 



№ 16 

ПОЯСНЕННЯ "СМОКА" ДО НАКАЗУ 
ПРО НОМІНУВАННЯ І ВІДЗНАЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ 
І ЦИВІЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ УПА-ПІВДЕНЬ 
ТАУПА-ПІВНІЧ 

10 лютого 1946 р. 

ПОЯСНЕННЯ 

про особи додані до наказу ч. 4/45, з дня 1 1 жовтня 1945 р. 
номінування і відзначень вояків і цивільних працівників 
УПА-Південь і УПА-Північ 

Номінування 

Г. Степень сотника: 

1. під ч. 13. Гірчиця'' - к-р куреня УПА-Південь, якиі^ зі своїм 
відділом брав участь в бою на Гурбах та відзначився в багатьох 
боях. Згинув в вересні 1944 р. в бою з більшовиками з кількома 
стрільцями своєї охорони. 



* Надпис на аркуші' 



145 



2. під Ч.14. Довбенко^ - к-р куреня УПА-Південь, зародовий* 
підстаршина зі степенем плютонового польської армії. В 1943 р., 
як к-р сотні УПА мав багато успішних боїв з німцями і мадярами. 
В 1944 р. стає к-ром куреня УПА-Південь і має багато успішних 
боїв з більшовиками як, в селех: Градки, Обгів і Мощаниці, р-н 
Мізоч, учасник бою на Гурбах, де зі своїм відділом робив перший 
прорив, учасник більшого бою під с. Михалином, р-н Березне на 
Поліссю, де зістав тяжко ранений. Згинув в бою з більшовиками 
в с. Плоска, р-н Остріг восени 1944 р. 

3. підч. 15. Балабан - к-р куреня УПА-Південь, лейтенант ЧА, 
відзначився в багатьох боях, а зокрема в бою на Гурбах. Згинув в 
бою піде. Михалин, р-н Березне на Поліссю в травні 1944 р. 

4. під ч. 16. Саблюк^- к-р куреня УПА-Південь. Мав багато 
успішних боїв на СУЗ. Згинув на початку 1945 р. 

Д. Степень поручника: 

1. під ч. 7. Андрій - к-р сотні УПА-Південь, учасник бою на 
Гурбах. Згинув в бою з більшовиками в осені 1944 р. 

2. під ч. 8. Панько - к-р сотні УПА-Південь, брав участь в бою 
на Гурбах, робив рейд на СУЗ. Згинув при кінці 1944 р. 

3. під ч. 9. Чорногора - к-р сотні УПА-Південь, брав участь в 
бою на Гурбах, рейдував на СУЗ. Згинув восени 1 944 р. 

4. підч. 10. Бурлаченко^- к-р сотні УПА-Південь, брав участь 
в бою на Гурбах та мав багато боїв з більшовиками. 

5. під ч. 11. Ярошенко^- к-р сотні УПА-Південь, учасник 
бою на Гурбах де визначився добрим командуванням і боєвістю. 
Згинув в с. Плоска, р-н Остріг в осені 1944 р. 

6. підч. 12. Булка^- к-р сотні УПА-Південь (з куреня Сторчана). 
Згинув в бою на Гурбах. 

7. підч, 13. Партизан - к-р сотні УПА-Південь, учасник бою на Гур- 
бах. Згинув трагічною смертю в обгівськім лісі в листопаді 1944 р. 

8. під ч. 14. Сталевий - Орел - к-р сотні УПА-Південь. Один з 
перших організаторів УПА на Півдні. К-р партизанських боївок на 
Уманщині. Згинув весною 1945 р. 

9. під ч. 1 5. Непитайло - к-р куреня УПА-Південь - в боях на 
Гурбах пропав без вісти. 

10. підч. 16. Шум"^ - к-р сотні з куреня Бувалого УПА-Південь, 
учасник бою на Гурбах. Керував цілим куренем Бувалого під 
Михалином, р-н Берез[не] де відзначився вмілим командуван- 
ням і боєвістю. Згинув в 1945 р. на Крем'янеччині. 



* 2.аго6оу^ - племенний (пол.)^ 



146 



1 1 . під ч. 17. Чорноморець^ - ад'ютант штабу к-ра Ясена, учас- 
ник бою на Гурбах, рейдував зі сотнею на СУЗ. Один з перших органі- 
заторів УПА на Півдні. Тяжко раненого більшовики восени 1944 р.* 

12. під ч. 18. Шум - к-р сотні зв'язку УПА-Південь. Брав 
участь в бою на Гурбах, мав багато успішних боїв з німцями та 
більшовиками. Згинув весною 1945 р. 

Е. Степень хорунжого: 

1 . під ч. 6. Ігор9 - заступник сотенного УПА-Південь, учасник 
боїв на Гурбах, де і згинув відзначившись в бою. 

2. під ч. 7. Шраменко - к-р чоти УПА-Південь. 

3. під ч. 8. Корнієць - к-р чоти УПА-Південь. 

4. під ч. 9. Грім - к-р чоти УПА-Південь. 

5. під ч. 1 0. Повстанець - к-р чоти УПА-Південь. 

6. під ч. 1 1 . Волинець - к-р чоти УПА-Південь. 

7. під ч. 1 2. Костенко - к-р чоти УПА-Південь. 

8. під ч, 1 3. Байда - к-р чоти УПА-Південь. 

9. під ч. 14. Веселий - к-р чоти УПА-Південь. 

Всі вичислені під Е. ч. 7-14 брали участь в боях на Гурбах. 

Відзначення 

А. Золотий Хрест Бойової Заслуги 1-ої кляси: 
1 . під ч. 4. ІУІаксим - Сухий - шеф зв'язку УПА-Південь, який в 
окруженні більшовиками з криївки бився цілий день, сказав палку 
революційну промову до селян, а вистрілявши всі набої застрі- 
лився, понищивши перед тим всю зброю і річи, які були в криївці. 
Згинув в криївці в лісі під с. Сошище, р-н Шумськ. 

Б. Золотий Хрест Бойової Застуги ІІ-ої кляси; 

1 . під ч. 8. Довбенко - сотн. УПА-Південь. 

2. під ч. 9. сотн. Саблюк - УПА-Південь. 

3. під ч. 10. пор. Шум - (з куреня Бувалого) УПА-Південь. 

4. під ч. 1 1 , пор. Шум - (шеф зв'язку) УПА-Південь. 

Г Срібний Хрест Бойової Заслуги 1-ої кляси: 

1 . під ч. 3. сотн. Балабан - УПА-Південь. 

2. під ч. 4. сотн. Гірчиця - УПА-Південь. 

3. під ч. 7. Маруся - (зв'язковий, який згинув в криївці зі 
Сухим - Максимом). 



* Так у тексті. Певно має бути продовження: захопили в полон 



147 



4. підч. 8. пор. Булка - УПА-Південь.* 

5. під ч. 9. пор. Сталевий - Орел - УПА-Південь. 

Д. Срібний Хрест Заслуги: 

1 . під ч. 14. Славко - Яр""^ - шеф зв'язку УПА-Південь, згинув 
восени [19]44 р. 

2. підч. 17. Ватра - СБ, УПА-Південь. Старий член ОУН, ідей- 
ний і працьовитий. Згинув весною 1944 р. 

3. під ч. 22. Шворний"! 1 - окружний реф. СБ на Поліссі, своєю 
ідейністю і працею здобув великий авторитет і популярність 
серед поліщуків. Згинув літом 1945 р. 

4. під ч. 23. Оля - санітарка УЧХ, УПА-Південь, яка в часі акції 
і наскоку на шпиталь, не покинула тяжко ранених стрільців, але 
згинула разом з ними восени 1943 р. 

5. підч. 24. Катруся -УЧХ "Північ", член ОУН з 1939р., ідейна 
і працьовита, згинула восени 1944 р. 

6. під ч. 25. Лемкоі2 - провідник округи "Схід", згинув восени 
1944 р. 

7. під ч. 26. Батько "ІЗ - провідник Вінничини. Згинув в бою з 
більшовиками весною 1944 р. 

8. під ч. 27. Лаврін''^- співробітник політичного осередка 
УПА-Південь. Згинув восени 1944 р. в с. Дермані, р-н Мізоч. 

9. під ч. 28. Іван Га - співробітник політичного осередка УПА-Пів- 
день. Родом зі СУЗ. Будучи заскоченим більшовиками застрілився. 

10. під ч. 29. Кальба - Пастушенко - родом з Тернопільщини, 
років понад ЗО, в'язень польської тюрми. Від 1942 р. до 1943 р. 
обласним провідником Запоріжжа. В 1943 р. обл[асний] пров. 
Полтавщини і Київщини. Згинув з рук більшо[вицьких] партизан 
під с. Дермань, р-н Мізоч, обл. Рівне. 

11. під ч. ЗО. Устя- Кіляр Маруся родом з Перемишля. 
Провідниця УЧХ на Крем'янеччині. Згинула в м[ісяці] січні 1 944 р. 

12. під ч. 31. Тополя - Обруч - УЧХ "Північ", пров. на 
Дубенщині, родом з Рівенщини. Згинула в березні 1945 р. в бою 
з більшовиками під садівським лісом, р-н Торчин, обл. Луцьк. 

3. Бронзовий Хрест Заслуги: 

1. під ч. 10. Шершень"'^ - родом з 1 • с. Спасова, р-н Мізоч, 
обл. Рівне. Років біля зо, освіта середня, референт СБ при штабі 
УПА-Південь. Згинув в м[ісяці] листопаді 1944 р. 



* у тексті помилка: УПА-Північ 



148 



2. під ч. 11. Сизий'іб- родом зі с. Здовбиця, р-н Здолбунів, 
років біля 20. Пров. юнацтва на Здолбунівщині, в 1 943-44 рр. Від 
грудня 1944 р. працює при осередку СБ УПА-Півні[ч]. 

3. під ч. 12. Став - Зінько- родом з о. Піддубці, р-н Теремне, 
обл. Луцьк. Років біля ЗО, член ОУН від 1937 р., заслужениі^ револю- 
ціонер. Згинув в с. Піддубцях в бою з більшовиками 14.\/ІІ.1945 р. 

4. під ч. 13. Ворон"^"^- зі о. Звірів, р-н Теремне, обл Луцьк. 
Довголітний член ОУН на пості районового провідника. Від 1945 р. 
реф. СБ при надрайоні. 

5. під ч. 14. Роман - родом з Торчинського р-ну, функер*- 
радист, від 1945 р. провідник надрайону. Помер на тиф восени 
1945 р. 

6. під ч. 15. Корній- Куба - Кравчук Миколаїв , родом з 
с. Дермань, р-н Мізоч, обл. Рівне. Років біля ЗО. Працівник осе- 
редку СБ ГО. Згинув в бою з більшовиками весною 1945 р. в 
Корецькому р-ні. 

7. під ч. 16. Терешко^іЗ- Каранець- родом з с. Колесник, 
Гощанського р-ну, обл. Рівне. Довголітній член ОУН, в'язень 
польської тюрми. Найдрайоновий реф. СБ - Кореччини. Років 
біля 35, згинув весною 1945 р. 

8. підч. 17. Карпатець - родом зі Стрийщини (братДаркі Р**). 
Старий член ОУН. Робітник зв'язку УПА-Південь. 

9. під ч. 18. Віра - родом з м. Рівного. Розвідчиця і машиніст- 
ка осередку СБ УПА-Північ. Згинула весною 1945 р. 

10. під ч. 19. Криця - ІУІаксись Євгена - родом з с. Дермань, 
р-н І\/Іізоч. Зв'язкова УПА-Південь. 

11. під ч. 20. Галя - родом з Володимирщини, обл. Луцьк, 
(жінка сл. п. сотн. Кори) машиністка при штабі УПА-Північ. 

12. під ч. 21. Христя^о - родом з с. Ходоси, р-н Александрія. 
До 1945 р. шеф зв'язку при штабі Дубового УПА-Північ. Пров. УЧХ 
в 1945 р. при надрайоні. Ідейна і працьовита революціонерка. 

13. під ч. 22. Лиман - родом з Остріжчини, обл. Рівне. Років 
біля 25- добрий зв'язковий, ідейний революціонер. Згинув в 
грудні 1945 р, 

14. підч. 23. Діброва - шеф зв'язку УПА-Південь. 

15. під ч. 25. Юрко - родом з Луцького р-ну, років біля 25, 
реф. СБ Луцького надрайону, добрий організатор І слідчий. 
Згинув в бою з більшовиками 28 лютого 1945 р. під садівським 
лісом, р-н Торчин.. 



* Рипкег - радист ( нІм). 
** Певно має бути: Ребет 



149 



Подані під числами: 24, 26, 28, 29, ЗО, 31 , 32, 33, 34, 35, 36, 
37 - докладніших даних подати не можу. 

/-/ Смок 

Постій, дня 10.2.1946 р. 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 60, арк. 246-248. Копія. 

1 Василь Шерстюк - "Гірчиця" (1921-1944). У 1944 р. - к-р сотні (з'єднання 
"Холодниі^ Яр" УПА-Південь). Сотник УПА від 24. IV. 1944 р. 

2 Іван Золотнюк - "Довбанко" (1905-1944). У 1944 р. - к-р куреня (гр. "Богун", 
УПА-Південь). Сотник УПА від 24.ІУ.1944 р. 

3 Остап Качан - "Саблюк", "Косар", "Остап", "Шаркан" (1910-1944). У 1944 р. - 
к-р рейдуючої групи, куреня, з'єднання УПА-Південь. СотникУПА від 12. X. 1952 р. 

4 Роман Шушкевич - "Бурлаченко" (1910-1945). У 1944 р, - к-р сотні УПА-Південь. 
Поручник УПА від 24.ІУ. 1 944 р. 

5 Олександр Бережний - "Ярошенко" (191 1-1944). У 1944 р. - к-р чоти, сотні, від- 
ділу УПА-Південь, Поручник УПА від 24.17.1 944 р.( 

6 Петро Баканчук - "Булка" (-1944)*. У 1944 р. - к-р сотні куреня "Сторчана" 
(УПА-Південь). Поручник УПА від 24.ІУ.1944 р, 

7 Дмитро Гой - "Шум" (1921-1945). У 1944-1945 рр, - к-р сотні УПА-Південь, 
Поручник УПА від 24. IV. 1 944 р. 

8 Євген Басюк - "Компанієць", "Чорноморець" (1922 р. н.). У 1944 р. - ШВШ з'єд- 
нання "Холодний Яр". Поручник УПА від 24.17.1944 р. 

9 Семен Рудь - "Ігор" (1917-1944). У 1944 р. - заступник к-ра сотні (сотня "Булки", 
курінь "Сторчана", УПА-Південь), Хорунжий УПА від 24.17.1944 р, 

10 Петро Зварах (Зварич) - "Славко", "Яр" (1917-1944). У 1944 р. - кер. зв'язку 
ВО "Богун", УПА-Південь. 

1 1 Михайло Середа - "Шворний" (1922-1945). У 1944 р. - реф. СБ, комендант 
запілля ВО "Заграва". 1944-1945 рр, - кер. ВСБ ЗГ "33" ("Завихвост"), реф. СБ 
Ковельської округи (ВО "Славута"). Поручник СБ від 22.1,1948 р. 

12 Юрій Федорук- "Лемко" (1921-1944). У 1944р. - к-р сотні, пров. Подільської 
округи ("Схід"). 

13 Омелян Грабець - "Батько" (191 1-1944). У 1944 р. - пров. Вінницької обл., 
Подільської округи ("Схід"), к-р групи УПА-Південь. 

14 Володимир Волосовець - "Забіяка", "Лаврін" (1921-1944). У 1944 р. - співро- 
бітник політвиховного відділу УПА-Південь. 

15 Кирило Карпюк- "Шершень" (1912-1944). У 1944 р. - реф. СБ УПА-Південь. 

16 Микола Кравчук - "Сизий" (1921 -1945). У 1944 р. - реф. юнацтва 
Здолбунівського надр. 1944-1945 рр. - працівник СБ УПА-Північ. 

17 Федір Новак - "Ворон", "Соловей" (1 91 6-1946). У 1944 р, - пров. району. 1945- 
1946 рр. реф. СБ надрайону, старший слідчий СБ ПЗУЗ. 

18 Микола Кравчук - "Корній", "Куба" (1913-1945). У 1944-1945 рр. - працівник 
референтури СБ ВО "Богун", канцелярійний робітник осередку СБ південно- 
східної ГО НВРО ("Південь"), працівник СБ Корецького надр. Хорунжий СБ від 
22.1.1948 р. 

19 Микола Каранець - "Сокіл", "Терешко" (1910-1945). У 1944-1945 рр. - реф, СБ 
Корецькочо надрайону. 

20 Харитина Терещук " "Гуцулка", "Христя" (1921 -1945). У 1944 р, - кер. відділу 
зв'язку ЗГ "33", 1 945 р. - реф. УЧХ надрайону. 



* Рік народження не устійнено. 



150 



№ 17 

ЛИСТ-ЗВІТ ПРОВІДНИКУ 
В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СПРАВАХ 

15 червня 1946 р. 

Друже Провідник"'! 

Повертаючи від пров. Л[емеша]2 я залишив для Вас почту і 
всі матеріяли які привіз зі собою. До почти долучив книжочку до 
шифровання зі мною згідно з Вашою вимогою поставленою в 
записці з дня 6.1 2.45 р. В середині до почти долучив спис висла- 
них матеріялів, але не поставив біжучого числа. Прошу уважати 
ту почту за ч. 1/46. Сьогоднішну почту зазначую ч. 2/46. 

Подаю систему шифрування. 

1) Текст книжочки от. 5. 2) Вживати буду число дробу, чи 
ломане через риску, приміром: 4/1, число 4 означає четверта 
лінійка друку з гори (на ст. 5), а число 1 означає першу букву в 
четвертій лінійці (ч). 

Для проби долучую до записки шифровані біографічні дані 
про сл. п. Модеста. Коли на Вашу думку така система шифруван- 
ня є не вистарчаюча то прошу подати свою систему. Почту буду 
висилати старою дорогою, заадресовуючи на Ваш номер згідно з 
договореністю з пров. Л[емешем]. На л[ик]ови буду ставити все 
один і той самий знак, на що прошу звернути увагу. Всі оригіналь- 
ні документи згідно з Вашою вимогою буду висилати до Вас. 

Відносно доручених мені справ вияснення смерті сл. п. М-а 
і Стефка, то на жаль, поза коротким описом обставин смерті, 
який я вислав, конкретних матеріялів в тій справі не можу стяг- 
нути. Тих двох місцевих, які були в той день разом зі сл. п. М-а і 
одинокі вийшли живими з окруження, то: один пс[евдо] Дуб був 
дуже солідний і ідейний - згинув по геройськи в бою з більшови- 
ками у вересні 1945 р. в селі Ставок, р-н Теремне. Будучи тяжко 
раненим, застрілив лейтенанта НКВД, як той намагався його 
роззброїти і сам дострілився. Другий місцевий - це був районо- 
вий Клеванського р-ну пс[евдо] Вуйко. При провірці кадрів і роз- 
роблюванні агентури в тому терені сл. п. Модестом він пронюхав 
письмо носом і звіяв. Відтак був сипаний кілька разів агентами. 
Один протокол, в якому згадує агент з того терену про Вуйка, я 
Вам вислав в почті ч. 1/46. Псевдатого агента (внутрішник) сей- 
час собі не пригадую. Вуйко окривається і ніяк до сего часу не 
можна його піймати. 



151 



Не має сумніву, що сл. п. М-а впав з друзями через про- 
вокацію агента Вуйка, який в той час стояв на варті і підпустив 
більшовиків на ЗО м, хоч обсервація кругом була до 500 м. Щодо 
смерті сл. п. Стефка, то тут причиною смерті був агент Ривай - 
к-р відділу при якому був сл. п. Стефко, Ривай закватирував 
сл. п. Стефка до криївки в свойому селі і по двох годинах ту хату 
окружили більшовики і зайшли криївку. Ривай був виразно вси- 
паний агентурою, але при розроблюванню його наскочили на 
постій більшовики і ЗаліснийЗ, який розробляв Ривая, був змуше- 
ний його ліквідувати не розробивши. 

Біографічні дані про сл. п. М-а вишлю другим разом, бо 
ще не вспів стягнути. До сьогодня не видано повідомлення про 
смерть сл. п. М-а. Він був дуже популярний серед населення і 
таке повідомлення від організації було б побажаним. 

Про агента-внутрішник[а] Надю зі справи Т. ще не вспів я 
зібрати персональних матеріялів, бо ще не бачився з людьми з 
того терену. 

По зимовому нажимі 1945/1946 р. в якому організація на 
ПЗУЗ понесла великі втрати провідних людей і як дотепер знова 
потерпіла найбільше референтура СБ. Я взагалі не роблю Вам 
великих надій, що зможу з тими кадрами, які залишилися, успіш- 
но повести боротьбу з агентурою, яка в терені "Одеса" набрала 
великих розмірів, а властиво перебрала організацію в свої руки. 
Причиною того є несубординація і невиконування організаційних 
інструкцій і наказів проводом того терену протягом 1945 року, а 
я сказав би навіть протягом 1944 року. Я навіть не уважаю, що ми 
[в] тому терені мали організацію. Там ми мали чесних партизан 
і між ними вирафінувану агентуру, очолювану ще від 1943 року 
старими вирафінуваними НКВД-истами, які як полонені вступили 
в відділи УПА. Весь той партизанський рух був очолений з нашої 
сторони зарозумілим отаманом Олексою. Агенти тонко відчули 
його слабу сторону і зачали Олексу під'юджувати. Мовляв, ми 
край - самостійна одиниця і мусимо робити так, як уважаємо за 
доцільне, бо не всі інструкції, які є добрі в Галичині, можемо при- 
мінити в нашому терені. В головному ходило переконати тих ота- 
манів, що організація переоцінює НКВД і в боротьбі з агентурою 
є на мильних рейках. 

Довго довелося мені переконувати Олексу і весь провід, що їх 
погляди є неправильні і доказувати конкретними матеріялами. Без 
сумніву, що найбільшу ролю тут відіграв Далекий. Олекса і Василь 
вже зрозуміли, що плентаються в хвості і стали куклами в руках 
агентів, але їх спроба радикального вздоровлення орг[анізаціі] 



152 



потерпіла невдачу. Внаслідок чого і вони падають жертвою аген- 
тури, бо агентура, побачивши рішучу поставу організації віднос- 
но уздоровлення терену "Одеса", пішла на отверту провокацію, 
а позбувшися Олекси, Василя, майора Лигу, Самари (реф. ОБ, 
назначений на місце Далекого, зліквідований агентом) проголоси- 
ли себе краєвим проводом (Далекий, Терешко-Зимний^ і Тарас^). 

Висилаю Вам летючку і наказ виданий тим самозванчим 
новоспеченим проводом. Долучую також летючку, яку у відпо- 
відь видав [маб]удь політвиховник сл. п. Романа-Енея. Також 
долучую відписи всяких грипсів, які відносяться до того терену. 
Характерні є грипси Терешка-Зимного і Труби рай. реф. ОБ 
Тучинського р-ну (старого агента) до агента Володі (Гриця, який 
є під містом Рівним). Долучую запити Терешка через Володю до 
Уліянаб (гляди спис матеріялів ч. 10). 

Про розгуканість Олекси свідчить також його грипе до Гриця, 
якого він під впливом Терешка хотів собі підпорядкувати без 
порозуміння зі мною, хоч Гриць до його терену не належав. Гарне 
насвітлення про банду Далекого (під маркою .організації) дає 
рай. пров. Ол[ександрійського] р-ну Руский"^, який не хоче під- 
порядкуватися агентурі і просив Ул[іяна] як свойого колишнього 
зверхника ратувати його і терен від тої банди. Справу того тере- 
ну (Руского) вже полагоджено. 

Прошу подати мені свої думки і вказівки відносно справи 
банди Далекого. Терешко має вже бути зліквідований (атен- 
татом), але цего я ще остаточно не провірив. Уважаю, що на 
ті летючки банди Провід організації повинен видати до народу 
свою відповідь. 

В останній хвилині дістав я документи адресовані до началь- 
ника РО НКВД міста Ратно від ОББ УМВД Вол[инської] області, 
м. Луцьк. Ті документи мали б бути згублені нач. НКВД з Ратна в 
р-ні Теремне. Тх запаковую в осібн[ом]у пакеті і прошу дописати 
до списка ч. 2/46 р. 

Здоровлю щиро Вас і дружину, і бажаю крепкого здоров'я. 

С[лава] У[країні]! 

15.6.46 р. 

/Кучма/ 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 398, т. 18, арк. 23-28. Оригінал. 

1 За свідченням члена Проводу СУМ Василя Кука ("Леміш"), лист адресовано 
референту ОБ СУМ Миколі Арсеничу ("Михайло"). 

2 Василь Кук- "Ле", "Леміш", "Коваль", "Кочегар" (1913 р. н.). 1944-1946 рр. - 
провідник ПСУЗ (ОСУЗ), к-р УПА-ПІвдень, член Проводу ОУН, ініціатор створен- 



153 



ня НВРО. Генерал-хорунжий УПА від 14. X. 1952 р. (згідно постанови УГВР від 
20.Х.1952 р. Див.: ДАСБ України, ф. 5, спр. 51895 (конверт). 

3 Панас Ковальчук - "Залісний", "Петро", "Яшко", "Яшкін" (1913-1949). У 1944- 
1946 рр. - реф. СБ ВО "Турів", північно-західноТ ГО НВРО, ПЗК "Хмельницький" 
("Москва", "Ліс"). Сотник УПА від 22.1.1948 р. 

4 Степан Костецький - "Зимний", "Терешко" (1919-1945). 1944-1945 рр. - політ- 
виховник групи "Заграва", співробітник політичної референтури ПСК "Одеса". 
Член самопроголошеного проводу краю "Одеса" (1945). 

5 Павло Трофімчук - "Тарас" (1916-1946). 1944 р. - організаційно-мобілізаційний 
реф. ВО "Заграва". Член самопроголошеного проводу краю "Одеса" (1945-1946). 

6 Анатолій Маєвський - "Гребля", "Йовта", "Уліян" (1918-1955). 1944-1945 рр. - 
політ, референт, референт СБ Рівненськго надрайону. Провідник Рівненської 
округи (1945-1946). Сотник СБ від 22.1,1948 р. 

7 Степан Литвин - "Руський" (1925-1946). У 1945-1946 рр. - пров. Олександ- 
рійського р-ну. 




На бойовий фонд. Дереворити Н. Хасевича 



154 



№ 18 

СПИСОК ВИСЛАНИХ НА АДРЕСУ "0948" 
МАТЕРІАЛІВ ВІД "555" 

№ 3/46 20 серпня 1946 р. 

СПИС 

висланих матеріалів на 0948 дня 20.\/ІІІ,1946 р. 

ч. 3/46 

ПівнічнО'Західний край 

1. *^ Суспільно-політичний огляд Північно-західного краю 

за 1945 рік Ч прим.*2 

2. Опис бою УПА (оперативне зведення за 1 945 р.) 

3. Оперативний звіт бригади "Соборна Україна" 

4. Оперативний звіт бригади "Помста Базару" 

5. Оперативний звіт "Холмська бригада" 

6. *і Суспільно-політичний огляд з терену Ковельщини за час 
від 1.1.46 р. до 1.\/І.46р. 

7. Ворожі сили в терені з 25.\/І.46 р. 

8. Звіт з роботи СБ від 10.111 до 10.17.46 р. 

9. Суспільно-політичний огляд Володимир-Горохів до 
10.17.46 р. 

10. Суспільно-політичний огляд Дубенщини 

1 1 . Інформації з терену Дубенщини з червня 1 946 р" 

12. Вістки з терену від 23.17 до 14.71.46 р. 

13. Вістки з терену 18.7 до 15 71.46 р. 

14. Інформації з Берестечківського р-ну від 1 .7 до 20.46* 

15. Інформації з Ратненщини за грудень 1945 р. 

16. Біографія сл. п. Мирона"! 

17. Біографія сл. п. Пташки^ 

18. Біографія сл. п. Мітли^ 

19. Біографія Федося4 

20. Інформація про смерть к-ра Романа 

21 . Інформація про ранення к-ра Федося 

22. Листівка "ЗО червня 1941 р." 
22/ а. Друзі-революціонери 

Терен б[увшого] краю "Одеса" 

23. Інформаційний звіт від липня 1 945 р. по липень 1 946 р. 

24. Суспільно-політичний огляд р-нів: Рокитне, Корець, Межиріч, 
Гоща і західно-північні р-ни Житомирщини - Олевськ, Ляльчин. 
Від листопада 1 945 по червень 1 946 

25. Звіт ВІД 1.11 до 13.17.46 р. Сівача 

26. * 1 План агентурно-оперативньїх мероприятий по ликвидации 
бандьі УПА бандглаваря Сметаньї, оперирующего в 
Рокитновском р-не (відпис) 

27. *1 Відпис листа "Друже Зінько^" з 12.111.46 р. Варка^ 

28. *1 День української Державності (ЗО червня) 

29. *і Відпис листа "Друзі" з 1 1 .711.46 р. Варка 

30. Відпис листа "Друзі Юрко^, Сівач І Чорногуз" з 
12.7111.1946 р. - Кучма Петро 

31 . Відпис листа "Вп. Далекий" з 1 8.711.46 р. Чупринко 

32. ВІДПИС листа "Друже Лис І Юрко" Олекса 



2 




1 




1 




2 


"*3 


2 




2 




1 




1 




1 




9 




% 




1 




1 




1 




2 




2 




1 




2 


"*3 


2 


н*3 


2 


11*3 


1 


"*3 


1 




2 


"*3 


2 


(1*3 


2 


"*3 


1 


11 


1 


«*з 


1 


"*3 



155 



Матеріали і переписка, видані бандою Далекого 



33. Наказ членам ОУН і відділам УПА від 5.ХІІ.45 р. 



(Далекий, Зимний, Тарас ) 


1 




34. Листівка "3 Новим роком, друзі" 1 січні 1946 р. 






(Далекий, Зимний, Тарас) 


1 




оо. Універсал УГВР 


1 


м 


36/^ Листівка "Українські громадяни" оригінал і відпис. 






(Організація Українських Націоналістів) 


о 




37. Відпис грипса "Друже Сівач" від 18.І\/.46 р. Зінько 






38. Грипе (оригінал) "Друже Чмелик" 4.УЛ6 р. 


* 
1 




39. Грипе (оригінал) "Друже командир" 28.УІ.46 р. Дніпро 


1 




40. Відпис грипса "Друже Орленко" з 20.\/І.46 р. Далекий 


1 




41 . Грипе (оригінал) "Друже Чмелик" з 2.1.46 р. Далекий 


1 




42. Грипе (оригінал) "Друже Чмелик" з 4.7.46 р. Грицько 


1 




Матеріали, видані осередком ОУИ на ПЗУЗ 






43. Обіжник ч. 1 3 1.\/І.46 р. і інструкція (залучник до обіжника) 


1 




44. Листівка 31 серпня - свято Зброї 


1 




45.*^ Листівка "Українські селяни" 


1 


11*2 


46. *5 Листівка "Українська молодь" серпень 1946 р. 


1 




47. Листівка "Українська молодь міст і сіл" серпень [19]46 


1 


11*3 


48. Всім службовцям, урядовцям, воїнам ЧА, робітникам. 






селянам, всім громадянам СРСР травень 1946 р. 


1 




49. Листівка Українці 


1 




50. "3 днів боротьби ч. І" 


Л 

1 




51 . "3 днів боротьби ч. И" 


1 




52. Звіт 3 праці за час з 22.11 до 30.\/І.46 р. з 9. VII. 1946 р. Лисий 


2 




53. Взірці: На бойовий фонд ОУН і УПА 


о 




Різне 






54. Відпис "Друже командир Лука" грипе 26.711.46 р. Данило 


1 




55. Відпис "Друже Данило" 10 серпня [19]46 р. Лука 


1 




56. Відпис грипса "Друже Чад»" з 27.\/І.46 р. 






(провокативна група НКВД) підпис - "Провідник ПЗУЗ Гео" 






(підпис нечіткий) 


1 





С[лава] У[країні!] /-/ 555 

О - вибито на машинці. *б 



иДАВО, ф, 3833, оп. 1, спр. 81, арк. 7-8. Копія, 

1 Федір Затовканюк - "Мирон" (1917-1946). У 1944 р. - реф. СБ надрайону. 1945- 
1946 рр. - реф, СБ Волинської (Луцької) округи. Поручник СБ від 22.1.1948 р. 

2 Сильвестр Затовканюк - "Пташка" (1915-1944). У 1944 р. - комендант запілля 
ВО "Богун". Хорунжий УПА від 3.71.1944 р. 

3 Олександр Приеяжнюк - "Макар", "Мітла", "Каруспун" (1915-1945). У 1944- 



* Так у тексті. 

** Надпис у титулі. 

*1 14ифрі передує надпис: 1/1 - І4ифра обведена графічно: О 
*2 Текст супроводжує надпис: - 305 
*3 Позначка виправлена графічно: - " - 
*4 Цифрі передує надпис: (4) 
*5 Цифр/ передує надпис: -2- 

*6 Надпис у титулі. Надпис попереджує про графічні виділення у тексті. 



156 



1945 рр. - кер. контррозвідувального відділу КВШ УПА-Північ, реф, СБ ПЗУЗ. 
Підполковник-контррозвідки УПА від 25,111.1945 р. 

4 І\/Іикола Гаврилюк - "Аркадій", "Борис", "Федось", "Чорнота" (1920-1946). 
У 1944 р. - працівник СБ Луцького надр. 1945-1946 рр. - реф. СБ Колківського, 
Рафалівського надр., Ковельської округи. 

5 Іван Кроль - "ЗІнько", "Чорнота" (1920-1951), У 1944 р. - пров. Людвипільського 
району, к-р відділу УПА. 1945 р. - пров. Костопільського надрайону. 1946 р. - 
організаційний реф. самопроголошеного проводу краю "Одеса". 

6 Ярослава Скаб - "Ганка", "Варка", "Івга" (1916 р. н.). У 1944 р. - реф. УЧХ 
Костопільського надрайону, ВО "Тютюнник". 1945 р. - організаційний реф., пров. 
Сарненської окр. Організаційний реф. тимчасового проводу ПСК "Степ" (1946). 
Восени 1946 р. була заарештована радянськими спецорганами. 

7 Яків Яковлів - "Кватиренко", "Юрко" (1918-1946). У 1944 р. - к-р з'єднання 
"Хмельницький" (гр. "Тютюнник", ЗГ "44"). 1946 рр. - реф. тимчасового проводу 
ПСК ("Степ", "Схід"). Поручник УПА від 24.17.1945 р. 

8 Іван Ващишин - "Чад" (1919-1948). У 1946 р. - пров. Рівненського району. 



№19 

ЛИСТ-ЗВІТ ПРОВІДНИКУ 
В ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СПРАВАХ 

22 серпня 1946 р. 

Друже Провідник^! 

Дня 17.8.46 р. я вислав до Вас через К-І32 почту: 1. особ[- 
исті] док[ументи] єфр. Полевий Сидор, 2. особ[исті] док[ументи] 
Атамарзаєва, 3. кап, Колєсова, 4. мл. лейт. НКГБ Кочерова, 5. ст. 
лейт. Новика, 6. капітана міліції Мельнікова, 7. план Мельнікова 
ПО ліквідації відділу УПА Сметани, 8. біографії: а) Мітли, б) Федося, 
в) І\/Іирона, г) Пташки. Вислана почта була номерована ч. 3/46 р. 

Дня 22.8.46 р. вислано до Вас знова почту згідно з списком 
з дня 20.8.46 р., який долучую один прим[ірник] до матеріялів, а 
один до грипса. 

В прим[ірнику] списку долученого до мат[еріялів] я мабуть 
помилково зазначив той список ч. 3/46, замість ч. 4/46. 

Список і почта з дня 20-22.8.46 р. я вже з черги четвертою 
яку висилаю до Вас в 1946 р. Отже номерую її ч. 4/46. 

"В попередник почтах згадував я про диверсийну роботу 
бувшого реф. при краю "Одеса" Далекого. Сьогодня висилаю всі 
зібрані з того терену матеріяли і переписку Далекого, і його кліки 
(Грицько, ЗІнько, Дніпро), і звіти наших людей. 

Матеріяли і переписку банди Далекого зібраті в списку окре- 
мо під порядковими числами від 18-25. Біографії Мітли, Мирона, 



157 



Пташки і Федося висилаю вдруге, бо може почта вислана через 
К-13 не дійде. 

Не знаю, чи Ви дістати могли передні почти, тому не можу 
послуговуватися шифром. 

За час зими впали ще два окр[ужних] реф. СБ на ПЗУЗ Мирон 
і Федось. Коли говорити про фахові професійні сили у мене по 
ділянці СБто їх вже не маю я. Сам такобвантажений роботою, що 
протягом літа 1946 р. не розглянув ані одної справи. 

В справі банди Далекого до сьогодня ані від Вас, ані від 
Л[емеша] я не дістав нічого. Побажаним було б, щоби Провід 
ОУН видав в тій справі відозву до народу і членів ОУН і УПА на 
терені бувшого краю "Одеса". 

Сьогоднішну почту висилаю старою дорогою, бо через К-13 
я не хочу без Вашої згоди більше висилати. 

В архівах з 1944 р. знайшов я приказ Народного Комиссара 
Внутренних Дел Союза ССР от 9 сентября 1 943 г. , № 590. Вправді 
я вже висилав копії того приказу ще сл. п. пров. Охримови, але 
для в[ся]кої певности висилаю сьогодня ще для Вас оригінал. 

У висланих матеріялах не висилаю ані одного протоколу, бо 
ті всі протоколи, які пишуть ті слідчі якими я сьогодня розпоря- 
джаю. соромно мені висилати. Прошу врахувати, що я лишився з 
керівництва на ПЗУЗ сам (і полагоджую цілість справ), поможіть 
мені хоч одним слідчим. Докладніше про всі справи пишу в почті 
до пров. Л[емеша], бо можу шифрувати. 

До Вашої почти долучую для орентації спис матеріялів висла- 
них на 0948. Думаю, що ті всі матеріяли Ви дістанете. Спис матері- 
ялів висланих до Вас долучив я також до почти висланої на 0948. 

Чекаю цю почту від Вас. Прошу прислати мені відписи про- 
токолів, які могли б мені послужити як вишкільний матеріял. 

Здоровлю щиро. 

С[лава] У [країні]! 

22.8.46 р. 

/Кучма/ 

ДД СБ України, ф. 13, спр. 398, т. 18, арк. 21, Оригінал.^ 

1 За свідченням члена Проводу ОУН Василя Кука ("Леміш"), лист адресовано 
референту СБ ОУН Миколі Арсеничу ("Михайло"). 

2 Йдеться про реф. СБ Тернопільської округи "Кайдаша", "Юрка". 

3 Рукописний переклад тексту рос. мовою: ЦДАВО, ф. 3838, оп. 1, спр. 87а, арк. 
70-71. 



158 



№ 20 

КОМУНІКАТ ПРОВОДУ ОУН НА ПЗУЗ ЩОДО 
"АКЦІЙ САМОЗВАНЧОГО "КРАЄВОГО ПРОВОДУ 
ОУН" НА ЧОЛІ З ДАЛЕКИМ" 

Серпень 1946 

КОМУНІКАТ 

Провід Організації Українських Націоналістів на Північно- 
Західних Українських Землях повідомляє членів ОУН, УПА і всіх 
громадян на ПЗУЗ, що: 

1. Від місяця грудня 1945 р. на Кореччині, Костопільщині, 
Сарненщині Рівенської області деякі бувші члени ОУН і УПА на чолі 
з Далеким, Зимним і Тарасом зірвали зв'язок з Проводом ОУН на 
ПЗУЗ, створили провокаційно-диверсійну групу, яка в дальшому 
діє під назвою ОУН, називаючи себе "Краєвим Проводом ОУН". 

2. Всі диверсійні акції самозванчого "Краєвого проводу ОУН" 
на чолі з Далеким є протизаконні, всупереч приписам устрою 
ОУН і діють на шкоду Організації й українського народу. 

3. Провокаційно-диверсійна група Далекого поширює брех- 
ливі, видумані ворогом наклепи на членів Проводу ОУН на ПЗУЗ і 
поодиноких загальновідомих революціонерів, з метою підірвати 
довір'я українського народу до Організації. 

4. Провід ОУН на ПЗУЗ, ствердивши, що Далекий, Зимний 
і Тарас ведуть зрадницьку, ворожу роботу, виключає Далекого, 
Зимного і Тараса з членів ОУН і взиває їх заперестати розгортати 
яку небуть акцію під назвою ОУН. Кожне відхилення від цієї пере- 
стороги буде Організація безпощадно поборювати. 

5. Виключенню з членів ОУН підлягають всі ті члени ОУН 
і УПА, що після проголошення комунікату братимуть дальшу 
участь в акції Далекого проти ОУН. 

6. Провід ОУН на ПЗУЗ взиває всіх членів ОУН і УПА, яких 
група Далекого втягнула в диверсію проти ОУН, зірвати з нею та 
станути в карні ряди революційно-визвольного руху ОУН. 

Члени УПА, ОУН і українські громадяни на ПЗУЗ! 

Переживаємо час найбільшого більшовицького натиску, 
терору, брехні, провокації і підлості зрадників, юдів, що пішли на 
службу ворогові і продають свій народ. 

Організація напротязі своєї довголітньої героїчної боротьби 
пережила не одну спробу ворога підірвати довір'я українського 
народу до ОУН, довести до братовбивчої боротьби і роздорів. 



159 



Одначе, всі способи ворога були даремні І знайшли твердий 
рішучий відпір членів організації і українського народу. 

Провід ОУН на ПЗУЗ вірить, що Ви, які брали і берете активну 
участь в боротьбі українського народу за Українську Самостійну 
Соборну Державу, очолювану і керовану ОУН, реально оціните 
ворожий підступ і не дасте себе спровокувати кучці агентів з під 
стягу Далекого. Ніколи не зійдете зі шляху революційної бороть- 
би за УССД, в якій мільйони найкращих синів і дочок українського 
народу, членів ОУН і УПА віддали своє життя і кров. 

Віримо, що ворог не в силі заломати Вашої Віри в перемогу і 
не в силі захитати Вашого довір'я до ОУН і Проводу. 

Вже недовгий час, коли скровавлену нашу землю пробудять 
воскресні дзвони. Узброїть себе у витривалість і посвяту для 
перемоги великої справи. 

Вперед за Українську Самостійну Соборну Державу! 

Наша справа свята, перемога буде за нами! 

Слава Україні! - Героям Слава! 

Провід 

Організації Український Націоналістів на ПЗУЗ 
Серпень, 1946 р. 
Д4 СБ України, ф. 13, спр. 376, г. 8, арк. 102. 



№21 

ЗАШИФРОВАНІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПІДПІЛЛЯ 
РЕГІОНУ "ЛІС" 

/ грудня 1946 р. 

Пнжххеоце ио пщж. нвіяч юесмся - Лію - №1 
(суис ха "нд. дд. дупо")^ 

1 орисцвбцка - сіф. 

2 " -дпхліол, 

3 " - юоиопв. 

4 " - юоияцк, 

5 " - сіху згіулі (що виконують роботу на різне 

доручення). 

6 * - рпілюніулі. 



160 



7 " - іоатшмбятшіб. 

8 зучжц- іоккїіеьдуьоч уцвьодхиц. 

9 " - ппівнаоч з щіууч. 

10 " - зерехиц кт іікюгта. 

1 1 збидугопн щтбц упдррпз пік йирпмб. 

12 олщифо ербвиш йфяп. 

13 [...]пфлюишцт чегцка збисіазчззніб зц осй. фцбпяк. 

14 збшфосьнихиц гпкніі ТЯН. 

15 кбцзодбялі в шфихи ПЬС. 

16 фббліціі фкв[п]фббіпциш - вітхтогпопв. 

17 " " " -СВ 

18 " " " - псчузгбцзосурз. 

19 " " " - оскдхіииццріі. 

20 к[а]гто рщтіеелсц - осй. хаоепс. 

21 " " - відоплака сцчзон. 

22 " " - саівюоцка сцчзон. 

23 " " - б[п]ттіиц ікщтфшлі пс[ч]цо біфггогпопв. 

24 " " - псчузгбцзовопщ іитяччіг о сзсзфихньх. 

25 кіфгто ж нлхол іупдррпую. 

1.ХІІ. 1946 р. 

/-/ Чор-енко 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 49, арк. 336. Копія. 

1 Ймовірний варіант розшифрування тексту: 

Пояснення по орг звіту терену - "Ліс" - №1 
(стан на21.11.1946) 

1 опанованих - сіл 

2 " -домівок 

3 " - юнаків 

4 " - юначок 

5 " - симпатиків (що виконують роботу на різне 

доручення) 

6 " - робітників 

7 " - інформаторів 

8 з того - індивідуально пов'язаних 

9 " - пов'язано в сітку 

10 " - здібних до війська 

1 1 загальний стан підпілля під зброєю 

1 2 окремо діючих груп 



161 



1 з політично певних заангажованих до орг роботи 

14 заприсяжених членів ОУН 

1 5 кандидатів в члени ОУН 

16 фахівців революціонер[ів]-військовиків 

17 " " -СБ 

18 " " - пропагандистів 

19 " " - ор[г]анізаторів 

20 кілько проведено орг. сходин 

21 " " - вишкільних сходин 

22 " " - святочних сходин 

23 " " - бойових виступів проти більшовиків 

24 " " - пропагандивних виступів з населенням 

25 кілько є жінок в підпіллю. 

1. XII. 1946 

/-/ Чор-енко 



№ 22 

ЛИСТ-ЗВІТ "ЧОР-ЕНКА" ДО ПРОВІДНИКА 

8 грудня 1946 р. 

Друже Провідник!'' 

1 . Вашу записку з датою 5. IX. 46 р. - на одній сторінці І вичис- 
лені в ній матеріали та записку з датою 20.Х.46 р. - на 1 1 сторінок 
і пошту від пров. МУ-И дістав я 28. XI. 46 р. За все щиро дякую. 

2. Список матеріалів, які від Вас одержав з цими двома грип- 
сами, залучую окремо. 

3. Повідомляю вдруге (бо про це я вже Вас повідомляв в 
пошті №6/46, яку вислав Вам 14. XI. 46 р.), що дістав я 1 .IX. 46 р. від 
Вас другу пошту з черги (бо першу приніс мені друг Чер. в серпні 
1946 р.), згідно зі списком матеріалів, який також я вислав Вам в 
пошті №6/46 з 14. IX. 46 р., але в тій другій пошті я дістав лише два 
більші пакети, зашиті в полотно, літератури, а жодного грипса ані 
пошти дрібної, яка могла б бути, і вважаю що напевне була, я не 
дістав, бо дня 18.x. 46 р. згинув сл. п. Діброва, а при ньому впала 
дрібна пошта - три малі пакети, яка йшла від Вас - так мене пові- 
домили друзі сл. п. Діброви, Відпис списка отриманої літератури 
в тій пошті долучую сьогодні вдруге. 

4. В записці з 5.ІХ.46 р. питаєте чи прибув до мене друг Чер. 



162 



Про прибуття Чер. і С. я вже повідомляв Вас в одній з попередніх 
своїх пошт, про що собі докладно пригадую. ДругЧ. і С. прибули до 
мене в серпні, здали всю пошту, я примістив їх в себе, дав роботу, 
враховуючи Ваші добажання. Оба до сьогодні ш,е живі і здорові. 

5. До Вас висилаю сьогодні вже сьому по черзі пошту в цім 
році від повороту на свою господарку. В записці з 20.Х,46 р. 
Ви пишете, що дістали від мене пошту всю в порядку, включ- 
но до пошти №4/46. Отже, вислана Вам мною пошта №5/46 з 
15.x.46 р. і пошта №6/46 з 14. XI. 46 р. ще в дорозі і до Вас не 
дійшла. В дорозі розминулися, і вважаю, що до сьогодні вже 
повинна бути у Вас. Сьогодні висилаю пошту №7/46. Не тверджу, 
що тих 7 пошт є вистарчаючими, але частіше і докладніше інфор- 
мувати Вас я не мав змоги. До звітності я особисто прив'язую 
велику вагу і в тому відношенні роблю на своїх підвладних вели- 
кий натиск, але та справа натрапляє на великГтруднощі техніч- 
ного характеру - в основному зв'язку. Коли порівняти звітність 
1946 р. з 1945 р., то в тому відношенні, як і в цілості орг роботи, 
відповідальні орг чинники на ПЗУЗ зробили, на мою думку, вели- 
кий крок вперед. Самохвальба не належить до доброї прикмети, 
але мені здається що я до того роду людей не належу і стараюся 
дивитися на ті справи реально і не бути голословим. Хочу лише, 
щоби всі вимоги випливали зі спроможності, враховуючи умови і 
стан провідних і професійних кадрів. Ця моя заувага відноситься 
в основному до ділянки СБ. Звітність з тої ділянки незадовільна, 
я цього вповні свідомий, та недотягнення ті не випливають з моєї 
легковажності, але з труднощів, які наразі я усунути не в силі. 

До тої ділянки є необхідна хоч одна фахова людина, яка зумі- 
ла б вишколювати нові кадри СБ. Хтось може сказати, що це є 
моїм обов'язком. [Де правда, але та ділянка роботи від довшого 
вже часу стала побічним, а не основним моїм заняттям. Я осо- 
бисто того не жалую, бо сьогодні я найкраще зрозумів як повинна 
виглядати співпраця тої референтури з другими референтурами 
орг сітки, та навпаки - яке зрозуміння і яку поміч референтурі СБ 
повинні виявити всі інші орг клітини. Коли ходить о щирість, то я 
сьогодні морально чуюсь багато краще, як в 1 943-44 рр. тому, що 
менше перебуваю при тих станках. 

Всі мої дотеперішні звіти до Вас мали характер інформатив- 
ний як з нашого внутрішнього стану і боротьби, так стану і життя 
цілого народу на ПЗУЗ. Я вповні розумію що для охоплення і 
оцінки цілості необхідно для Вас знати, який є стан кадрів і їх 
вартість - значить мати докладний орг звіт Такий повний звіт я 
зможу виготовити Вам щойно зимою, бо на виготовлення його 



163 



треба часу, а що найважніше, конкретних провірених даних, щоб 
я ані себе, ані Вас не обманював. Я особисто вважаю, що про ті 
річі навіть у зашифрованій формі писати незручно, але, згідно з 
Вашою вимогою, буду їх виготовляти. 

6. З Вашого запрошення прибути до Вас у гості і перезимува- 
ти, якщо у мене з тим є труднощі, скористати, на жаль, не можу. 
По-перше тому, що вже пізній час і та дорога була би затяжка для 
мене. По-друге думаю, що з перезимуванням для мене на ПЗУЗ 
аж так тяжко не буде. Я особисто не хотів би на так довго зали- 
шати своїх друзів на ПЗУЗ, а тим більше не хотів би їх залишати 
у гірших умовах, а самому йти шукати кращих. Якщо взагалі сьо- 
годні можна говорити про кращі і гірші умови. Здається мені, що 
у Вас вони нічим не різняться від наших. Хочу вже цю зиму ділити 
долю зі своїми друзями на ПЗУЗ, бо я морально до сьогодні зле 
себе почуваю, що в минулому році я немов втік від судьби друзів 
в Романові. 2 Труднощів, як я вже сказав, думаю не буду мати з 
приміщенням, а чи перезимую - трудно сказати. 

Вважаю, що та дорога з огляду на те, що то вже грудень, а 
до того треба робити піхотою, є і для мого здоров'я затяжка і 
ризиковна, бо може засипати в дорозі снігом. Про ту мою згадку 
про стан здоров'я не трактувати, що я лежу хворий, але трохи 
виснажений і перетомлений працею і треба кілька тижнів від- 
дихнути в "самостійній", бо дотепер переважно перебував на 
воздусі і в русі. Здається, що коли б моя записка попала б в руки 
якогось лікара, то признав би мене за такий вислів, що воздух 
і рух шкодить здоров'ю - божевільним. Про Вашу пам'ять про 
мене на зиму я дуже дякую '1 дуже жалую, що не можу гостювати у 
Вас чи у провідника ІУІУ, бо відчуваю, що я отупів і такий побут, так 
як і минулорічний, дав би мені дуже багато. Я, на жаль, на зиму 
лишився і без свого побратима Петра^, бо мусів його дати до 
помочі другові У. Хоч він нераз є і терпкий і хвилинами тяжкий до 
співжиття, то я вже з ним зжився і як довший час його біля мене 
немає, стає мені сумно без нього. 

7. Відносно справи Далекого, то може я й дурницю зробив, 
що поспішився з видання комунікати від проводу ОУН на ПЗУЗ, 
але цього домагалися кадри І народ як того терену, так і тере- 
ну "Ліс" і "Гори". Коли ходить про моральне скріплення наших 
кадрів і народу, то комунікат дав позитивні наслідки, але він може 
ускладнити розв'язку тої справи тим способом, який подав мені 
у записці пров. ІМУ. 

Вашу записку і наказ, який Ви передали до мене Чер., я 
Далекому вислав, але відповіді ще не дістав жодної. З Вашою 



164 



запискою я вислав, ще записку від себе, в якій просив повідомити 
чи вислати до нього, зв'язкових, з якими він піде до Вас. На пер- 
шого свого листа до нього, зміст якого Вам відомиі^, я дістав від 
нього відповідь, яку сьогодні висилаю Вам в оригіналі, залишаючи 
собі на пам'ятку відпис. Також висилаю Вам свою відповідь на мого 
листа. Потвердження про одержання Вашої пошти Далекиі^ не 
прислав, але повідомили мене, що пошту передали. Відписуючи 
Далекому, пригадав йому про те, і як дістану, то вишлю. 

Про ту спробу, яку робить від себе рев. суд- викликання 
Д[алекого], я довідався вперше з листа пров. М., якого дістав 
разом з Вашою поштою і з Вашої записки дня 20.Х.46 р. Згадуєте, 
що зміст цих письм мені пересилається у відписах. Зазначую, 
що я їх не одержав, як також не дістав тих письм для пересилки 
Далекому. Якщо були вислані попередньою поштою, то напевне 
впали при сл. п. Діброві. Комунікат проводу ОУН я дістав, але жод- 
них в тій справі письм рев. суду я не дістав. Комунікат затримаю 
аж до Вашого повідомлення. Прошу мене повідомити, чи ті письма 
рев. суду були вислані з тією поштою, що впала при сл. п. Діброві, 
чи ще були не виготовлені і Ви не вислали. Комунікат я дістав у двох 
примірниках і один заховав у себе, а другий дав для збереження 
другові М., з виразною забороною когось про те інформувати 
до мого повідомлення. Про діяльність групи Д[алекого] висилаю 
Вам прислані мені останньо матеріали. Мені трохи прикро, що Ви 
ставите запит чи я Ваші записки доручив Далекому. Я сам заці- 
кавлений у скорому і безсторонньому розслідуванню і вирішенню 
тої справи Проводом, і кожного разу висилаю всі матеріали в тій 
справі, які лише до мене доходять. Про ту справу я Вас широко 
інформував, будучи у Вас. Мені здається, що яктепертак і тоді від- 
носно тої справи від мене не було одностороннього насвітлення. 

Я особисто тою справою дуже болію. Про вину в тій справі 
цілого проводу "Одеси", а в основному Олекси, я був тої думки 
ще в минулому році, і до Олекси чув не менший жаль чим до 
Далекого, про що також говорив Вам. Коли взяти ще всі ті потяг- 
нення, які поробив Олекса на власну руку по мойому від'їзді, то 
знаючи структуру Далекого, його агенти легко могли упхнути на 
той шлях. Що Далекий є агент я того ніколи не твердив і не можу 
твердити, бо не маю на це фактів, але що Далекий є свідомий 
шкідливості для організації і народу своєю дією, то я впевнений. 

З Вашими думками, що справу Д[алекого] треба ліквідувати 
в основі, а не частинно, я вповні погоджуюся, але думаю, що у 
відплату за ліквідування ними наших кадрів, до чого використо- 
вують вони кожну нагоду, ми також тих нагод оминати не повинні. 



165 



а тим більше у пропагандивній площині сусідні терени мусять 
вияснити населенню роль групи Далекого, бо його група різно 
старається поширити свої впливи, в основному наразі на захід, а 
відтак буде пролазити і на південь. Війну "во-всю", а тим більше 
відвертих збройних боїв приймати некорисно. Така спроба вже 
була тереновими чинниками, про [що] згадується у звіті, але я 
компетентним чинникам звернув увагу, що до того роду зударів 
не доводили. Моя відповідь [на] листа Далекого була писана 
і вислана йому до отримання пошти від Вас і пров. М. і прошу 
самим ствердити, чи я хочу заострювати справу його виступів. 
Помимо того, що він плюгавить мене і других членів ОУН, я ста- 
раюся сприймати це холоднокровно і розсудливо, керуючися 
виключно добром Справи, а не своєю амбіцією. 

Окреслювати всю "опозицію" в теперішній її стадії, як аген- 
турну було б не слушно, бо хоч з провідних кадрів вартісний там 
уже ніхто не лишився, то все ж таки у низах є ще чесні і ідейні оди- 
ниці. Та тих людей лишається при групі Далекого чимраз менше, 
бо одні зривають з ним, а другі гинуть в бою. На мою думку в 
терені "Одеса" ми сьогодні маємо до діла з другою організацією, 
подібно як на СУЗ організацією Тарана^. Там також в низах були 
чесні люди, але хто її очолював і керував. Керуючим ядром всеї 
роботи в терені "Одеса" є Далекий, Роман - бувший слідчий ОБ 
при надрайоні Кореччини, Микола-Павло і Жук - східняк. Що ті 
два останні є агентами, то немає найменшого сумніву, бо маємо 
конкретні і вистарчаючі матеріали. 

Про Павла я багато говорив Вам, будучи у Вас. Він сам родом 
десь з Сокальщини (якщо не помиляюся). Старий агент ще з 
1940 р. зловлений при переході границі і завербований, в 1944 р. 
арештований більшовиками на СУЗ вдруге, "щасливо" втікає з 
Бердичівської в'язниці, третій раз попадає в руки більшовикам, 
вириваючись від д. сл. п. Модеста в Котівському лісі, їздить з 
ними кілька тижнів, а відтак знову "втікає" з Рівенської в'язниці. 
Це вже втретє вдається йому "щасливо" вийти з більшовицької 
в'язниці. Жук - східняк, якщо собі пригадуєте був біля Олекси 
навіть якоюсь там персоною при штабі, як військовик. Зовнішній 
його вигляд: високого росту, продовгасте лице, покрите ямками 
мабуть від віспи і руде кручене волосся, якого сл. п. Охрім дав 
наказ Далекому розробити ще в 1944 р., бо вже тоді був кілька 
разів сипаний агентами. 

Найбільш вартісною людиною, яка є при групі Далекого, це 
надрайоновий провідник Костопільщини Зінько, є добрий орга- 
нізатор, політично вироблений і скромний. 



166 



Коли ходить о використання Далеким психозу ліквідації з 
боку СБ, то проаналізувавши цю справу, в тому терені мали місце 
весь час, що так назву "екстра" вибрики чи то поодиноких "вели- 
ких" командирів, в яких такі вибрики були наслідком штурбацтва, 
зарозумілості і амбіціонерства, чи то свідомого вмілого, консек- 
вентного виконування плану ворожих агентів для компромітації 
нас. Сам Олекса славився безпощадним стрілянням за наі^- 
меншу провину, не перевівши розслідування справи. Засада "по 
мозга[м]" чи "вперед топором, а відтам розбером" була харак- 
терною рисою Олекси, як і деяких інших осіб на ПЗУЗ ще з часів 
німецької окупації. І коли, інші особи під натиском людей, а в 
основному СБ, які бачили шкідливість такої роботи, змінили свою 
поведінку, то друг Олекса ту засаду хоч може в меншому масшта- 
бі примінював до кінця. У висліді вийшло те, що навіть на тих осіб, 
які були виразними агентами, по кілька разів сипаними і т д. ми 
сьогодні конкретним матеріалом не розпоряжаємо, бо ті люди 
наказом Олекси чи, як він любив називати, ревтрибуналом, були 
ліквідовані як бандити, а не ворожі агенти. В тому піддержував 
Олексу в першу чергу Далекий, Зимний, Архип-Третій, говорячи, 
що в рядах ОУН і УПА агентури немає, а лише тут і там проявля- 
ється і поширюється бандитизм. Вважаю, що такий вислів також 
багато говорить про себе, бо хто, як не НКВД хоче звести нашу 
боротьбу до бандитизму. Проти такої ліквідації Далекий ніколи не 
виступав, а вів уперту боротьбу до впроваджування слідчої робо- 
ти СБ від осені 1943 р. на ПЗУЗ, бо до того часу, треба ствердити, 
робота СБ зводилася, поза дуже малими виїмками, до технічного 
виконування екзекуції. 

Не без того було, що і деякі наші робітники СБ заганялися 
в боротьбі з агентурою і не застановлялися докладно над мате- 
ріалами, здобутими при допитах, не проаналізували їх як слід і 
похапливо видавали ствердження у агентурній співпраці деяким 
людям, які в дійсності тими агентами не були. На це зложило- 
ся багато причин, і ми всі свідомі того. Це хоч вже належить до 
минулого, то ми мусимо з минулого витягати все корисне, а 
усувати все зле. Сьогодні треба одно ствердити, що робота СБ 
є найбільш складною у організації в сьогоднішній боротьбі, і до 
розглянення кожної справи потрібний більше як деінде індиві- 
дуальний, а не шаблонний підхід, вміння глянути в глибину душі 
людини, подати поміч тій звихненій душі, яка ще варта тоїпомочі, 
стати на правильний шлях, а не лише мати в собі жадобу знищен- 
ня, а тому до тої роботи треба включати високоякісні, вироблені 
під фаховим і організаційним оглядом, кадри. Наші люди вза- 



167 



галі дуже легко, з огляду на свою малу інтелігенцію, попадають 
у скрайність, відповідно до натиску проводу організації на ту чи 
іншу в даному часі ділянку роботи. Сьогодні вже помічається, 
в зв'язку з натиском на обережність в розслідуванню всяких 
закидів, чи підозрінь агентурної співпраці не поодиноких осіб 
як зовнішньої так і внутрішньої агентури, послаблення чуйності і 
настирливості у викриванню ворожої агентури. 

Що психоза "ліквідації" агентурності руйнує основу-основ - 
довір'я - основу підпільної організації, я в тому згідний з Вами, 
але тверджу, ш,о легковажність агентурності довело би скорше 
чи пізніше до провалу. Сьогодні ми вже можемо і мусимо основну 
увагу і натиск ставити на довір'я в організації, але в 1944-45 рр. 
таке довір'я нас зруйнувало б цілком. (Це моя думка, можу я не 
мати рацію, бо той стан агентури широкого масштабу міг зроби- 
ти мене перечуленим в тому відношенні.) 

Підпільна організація мусить базуватися на довір'ю, але мені 
здається, що ми тою організацією в повному розумінню того 
слова в 1944 р. на ПЗУЗ не були. В дальшому я собі взагалі не 
уявлюю організаційної роботи без повного довір'я зверхника до 
підвладного, а підвладного до зверхника та взаємного довір'я 
члена до члена, але для того мусимо при ставленню органазїци 
дотримуватися трьох основних точок: 1 ) відповідний добір; 2) ви- 
сока ідейність і 3) високий рівень політичного вироблення членів 
ОУН. До впровадження назад в організацію довір'я, як конечну 
вимогу організаційного життя, ми вперто змагаємо і в тому від- 
ношенні в терені "Ліс" і "Гори" є великий поступ вперед і вже 
сьогодні в 70% районів я можу йти до райпровідника і перебувати 
в нього чи ним зроблені приміщення. Турбує мене, однак, щоби 
маловироблені кадри навіть в тому випадку, коли ми вже сьогодні 
можемо взаємно собі довіряти не забували про мудру чуйність і 
обережність, яка необхідна в підпільному організаційному житті, 
тим більше в підбільшовицькій окупації. Боюся, що я в листі можу 
неясно виложити свою думку відносно того питання, і Ви можете 
мене зле зрозуміти, але поділитися з Вами своїми думками ува- 
жаю конечно потрібним в першу чергу для контролі вірності своєї 
думки. Тому прошу вибачити за довгого листа і забиранням Вам 
часу своєю дрібничковістю. 

До питання орг роботи хочу ще сказати, що в основу беру 
все те, що ми обговорили усно, і вказівки інструкції, ЯКІ Ви мені 
прислали. За них я Вам дуже вдячний і радію, що ми всі сьогодні 
зрозуміли в чому заключається наша сила і видержка на довгу 
мету. Втрати на ПЗУЗ у керівних людях у 1945 р. понесли ми в 



168 



основному через те, що не зуміли ще переключитись на триб 
підпільної роботи і життя, і більша частина кадрів, яксл. п. Роман, 
Черник, Олекса, Василь і інші працювали І жили старим парти- 
занським способом. Коли ходить про втрати в Романові, то вони 
є наслідком також певних недотягнень під тим оглядом нас всіх, 
але себе я до сьогодні постійно бичую за Р[оманів]. Хотів би я, 
щоб та справа була також розглянена другом пров. М. Сьогодні 
я вже сприймаю трагедію Р[оманова] з розсудливістю, а не чут- 
тям, а основне розслідування тої справи вважаю за потрібне, бо 
можуть декого з кадрів мордувати неправильні думки. Хоч їх сьо- 
годні ніхто не виявляє, але вони можуть виявитися тоді, коли мені 
треба було б комусь зі своїх найближчих співробітників звернути 
увагу за непридержування вказівок в роботі. Чи, не дай Боже, 
виринула б потреба когось службовою дорогою покарати - упім- 
ненням чи застереженням. По виринню справи Далекого, я 
прив'язую велику увагу до всіх формальностей у нашій роботі. 

Дуже погано, що я не дістав усних пояснень до "Правильника 
судівництва в ОУН". На 315 сказали мені, що ті пояснення я діста- 
ну на 567, але я, на жаль, не бачився з відомих Вам причин. Якщо 
я зробив помилку при виданню комунікату в справі Далекого, 
виключаючи його, Тараса і Зимного з членів організації, то вона 
буде лише підтвердженням мого незнання, чи мильного зрозу- 
міння правних приписів. Комунікат я видав, опираючися на Вашу 
записку, передану Ч., в якій Ви уповноважили мене в разі потреби 
видати від проводу ОУН на ПЗУЗ комунікат чи відозву в цій справі. 
Думаю, що той комунікат не повинен стати серйозною перешко- 
дою для рев. суду в розв'язанню тої справи в намічений спосіб. 

Напротязі 1946 р. в орг. роботі ми пішли вперед. Не хочу тим 
сказати, що ми зробили багато, лише ствердити, що в порівнан- 
ню з нашої роботою 1945 р. характер і висліди нашої роботи є 
позитивними. Недотягнення і тут і там хаос ще в 100% не усунені, 
але вони, здається, постійно будуть, в залежності від обставин. 
Вони не тільки є в революційній організації, але і в державні[м] 
апараті. Через різного роду технічні перешкоди робота не в кож- 
ному терені пульсувала рівномірно, але навіть з найдальшими 
окраїнами терену був регулярний зв'язок, так що регулювалось 
та розв'язувалось всі проблеми дня, як сучасного так і будучого 
в міру спроможності. Про що, зрештою, свідчать звіти з цілості 
терену, хоч і не всі зібрані і упорядковані в цілість, але це я робив 
тому, щоби не задержувати пошти [...]аючи на ненадіслані ще 
звіти, а висилав так, як вони поступали до ме[не]. Про ті всі спра- 
ви треба було б усно говорити, бо писати про них докладніше 



169 



в листі було б незаконно. Можу лише ствердити, що напротязі 
1946 р. є ріст, не виключаючи навіть терену до певної міри "Степ", 
де темпо і підхід природньо є відмінний від інших теренів. 

в ставленню роботи сьогодні в теренах боляче відчувається 
брак людей з широким політичним горизонтом та практикою і 
підходом. 

Наведу тут слова одного поліщука, який в балачці з повстан- 
цями сказав: "Ви не журіться, що більшовики жмуть та наша 
мужва гине, аби було кому керувати в слушний час, щоб Ви 
зісталися". Він якраз мав на думці організацію, без якої боротьба 
народу не мала та не буде мати успіху. Для рев[олюції] не тільки 
потрібно добре здисциплінованого орг апарату, але добре під- 
готованих інтелектуальних провідних кадрів. 

Успіх до осягнення нашої основної цілі лежить: 

а) яка сильна, пронизливата прогресивна наша ідея, як серед 
українського народу так серед інших народів світу, а в основному 
поневолених і загрожених вже тепер народів ІУІосквою; 

б) настільки підготований та сильний апарат, що реалізує; 

в) підготовка мас; 

г) зовнішня політситуація і слабість ворога. 

Вважаю, що ми сьогодні недомагаємо (беру тут в основу 
терен ПЗУЗ і СУЗ) під точкою б). Коли ми зуміємо, як слід, ті точки 
розв'язати, то й справа визволення зближиться до нас, коли ж 
ні - тоді справа нашої державності перенесеться знов на десятки 
літ у будуче. Тому я основну увагу сьогодні звертаю на терені, за 
який безпосередньо відповідаю, на: 

а) сегрегацію наших кадрів в нутрі - хто політично певний - 
ВКЛЮЧ' до організаційної роботи; 

б) перевишкіл підпільних кадрів; 

в) поширення нашої роботи серед мас, т. зн. творення нової 
сітки "легалів" Індивідуальним способом; 

г) закріплення наших впливів серед ново-здобутих пози- 
цій - робота в глиб. Вишколення ново-зорганізованих, яких в 
дальшому в міру можливостей та потреби можна було б взяти 
включ - орг роботи. 

Всю орг роботу, згідно з Вашими вказівками і заувагами, 
стараємося ставити планово, поволі, у відповідності до людей- 
кадрів (якості і кількості), розуміючи вповні, що ПОСПІХ самозаагі- 
тування може довести до стану, який на цих теренах витворився 
в 1939-41 рр. 

8. ВишкІльнІ і пропагандивні матеріали та ті, які на місці 
видані (було їх небагато), помножено і поширено (замітка: "було 



170 



і небагато" відноситься до матеріалів, виданих нами на місці). 
Останньо прислані Вами матеріали ще не всі перебиті і розіслані. 
Можливо, що в деякі орг. клітини дійдуть вони аж під весну, але 
тут вже нічого не порадимо. 

Гарно і сильно написана листівка "До української молоді 
Східньої України", і вона сьогодні якраз на часі. 

Відносно поставлення політично-пропагандивної роботи на 
ПЗУЗ, то я вважаю, що не все зможемо необхідні матеріали в час 
від Вас дістати і обмежити ту ділянку роботи лише до технічного 
розмноження того, що дістанемо - не заспокоїть потреб терену, 
бо вистарчить щоби два рази під ряд, а з такою евентуальніс- 
тю треба нам числитися, вислана пошта в дорозі впала, то ми 
будемо на кілька місяців, а навіть пів року без літератури. Крім 
того кожен терен має свою "специфіку" і в час використаний 
місцевий, конкретний матеріал був би дійсно могутньою зброєю 
в пропагандивній роботі серед мас. Виринають різні проблеми 
дня, на які треба хоч коротенькою листівкою відповісти, а ті всі 
матеріали будуть (природньо) приходити від Вас з досить вели- 
ким спізненням. 

Коли ходить про видання виховно-вишкільного характеру 
для наших кадрів, то таке спізнення не відіб'ється в роботі, але в 
ділянці пропагандивно-роз'яснювальної роботи серед широких 
мас, де основну ролю грає в час поданий фактичний місцевий 
матеріал, чи листівка на проблеми дня, то присланий зі спізнен- 
ням матеріал не має того ефекту, як виданий, як то кажуть "на 
горячо". 

Я вважаю, що таку роботу, хоч у вузьких рамках, ми могли б 
вести, якщо б дістали від Вас одну людину, на політреферента, яка 
занялась би і очолила вид. проп • центром на ПЗУЗ. При тім можна 
опрацьовувати деякі вишкільні матеріали, плюс ті, які приходили б 
від Вас - тоді та ділянка була би задоволяючо розв'язана. 

Висилаю Вам відпис листа друга Левка (майстер) в тій 
справі до мене. Це для кращого зорієнтування Вас про потреби 
нашого терену під тим оглядом. Дуже відчувається брак вихов- 
но-вишкільних матеріалів для юнацтва, а на молодь нам треба 
зокрема звернути сьогоднТ'увагу. 

Проп. техніку трохи вже налагоджено і в дальшому будемо 
розбудовувати. 

9. Тепер ще декілька відповідей на порушені Вами дрібні 
справи: 

- Люда є жива і затруднена в мене при справленю і переби- 
ванню. У вільних хвилинах пише дещо сама. 



171 



- Ваші замовлення для "майстра" будуть виконані. Кліші на 
"Б[ойовий] Ф[онд]" вишлю вже другою поштою. Бльочки можу 
Вам евентуально вибити потрібну кількість на місці. Взірець на 
1000 крб. висилаю. 

- Характеристика Вбцоз^ - родом з учительської родини 
Любачівського повіту (Галичина), освіта середня, член ОУН з 
1938 р. На ПЗУЗ за німецької окупації працювала в терені "Ліс", 
як надрайонова УЧХ, від 1 944 р. працює в терені "Одеса" на пості 
орг, референта округи, останньо входить в склад тимчасового 
проводу, як орг референт. Як член ОУН і людина: ідейна, чесна, 
працьовита, скромна, добра вишкільниця і пропагандистка. 
Може також писати реферати, листівки і т. д. - політично виро- 
блена, інтелігентна і мудра. 

- Про людей, ЯКІ були запідозрілі в агентурності, а згинули у 
бою або самі дострілилися, цим разом подати не можу, бо мушу 
вишукувати в протоколах і звітах- листах впавших, а зараз під 
руками тих всіх матеріалів немає. Подам другим разом. На людей, 
які впали з групи Далекого, вичислені у звіті Вбцоз - 1 5 осіб, поза 
Левадним, який був один раз сипаний агентом, всипу якого від- 
носно Левадного я не вірив і заборонив слідчим ОБ брати ту всипу 
відносно Левадного, як конкретний матеріал. Прізвиш,е того аген- 
та, що сипав Левадного, зараз собі не пригадую. Подам при пода- 
ваню списку всіх, які були підозрілі в агентурній співпраці, а зги- 
нули в боротьбі. Тим агентом крім Левадного був сипаний також 
Кватиренко - Юрко, а який є сьогодні живий та працює у нас. 

При стрічі з Далеким і Олексою я поінформував їх, що така 
сипа була, з виразним зазначенням, що на зізнання того агента 
спиратися не можна, і я особисто, знаючи Левадного і Юрка, 
про їхню співпрацю з НКВД не вірю. Ту справу по-штурбацьки 
розбубнив сам Ол[екса] і навіть в часі моєї відсутності вислав 
Юрка на атентат Далекого і Зимного для регабілітації Левадний 
втік до Далекого лише зі страху, бо Ол[екса] його зліквідує, бо як 
к-р охорони Ол[екси] не одну таку ліквідацію сам виконував на 
доручення Ол[екси]. 

- Оксана, яка ходила з Греком - це не є та Катруся, що ходи- 
ла разом з Наталкою на "Соломку". Катруся держалася добре 
і є чутки, що засуджена. Оксана - це бувша санітарка з УПА- 
Південь- родом, якщо не помиляюся, з Дубенщини. Працювала 
колись у моєї дружини, скромне і симпатичне було дівчатко. 
Була арештована більшовиками на Дубенщині в 1944 р. і була у 
сл. п. Колі - Бориса на допиті. В той час я був якраз у тому лісі і 
побачив її зв'язаною, пожалував її і звільнив, повідомивши про те 



172 



сл. п. Вербу, яка була тоді також у тому лісі. Сл. п. Верба особисто 
вірила і любила Оксану, поговоривши з нею, відправила її разом з 
Катрусею, про яку згадую, в терен Олекси. З роботи справлялася 
добре протягом 1944-45 рр. і навіть Вбцоз була з неї дуже задово- 
лена. Так само все хвалив її мені сл . п. Роман і Олекса, яких я часто 
про неї питав. В часі "нажомки" в зимі і того стану, якиі^ в цьому 
терені витворився, немає конкретних даних як вона попала в руки 
НКВД вдруге. Довшиі^ час її не було, аж з'явилася з групою Грека. 

- З К-13 зв'язок умовлений і буду вдержувати. ІДе міі^ стариі^ 
знакомиї^ і зможу з ним у всіх справах договоритися. Грошей від 
нього ще не дістав, але як і не пришле, то якось буду латати. Дістав 
трохи грошей з терену "Гори". "Ліс" має своїх багато видатків, тому 
і не дуже натискаю на них в цьому відношенні, а для "Степу" ще від 
себе мушу помагати грішми. Касовий звіт пришлю. Трохи забагато 
я виплатив в цьому році - це у зв'язку що хотів перебути конспіра- 
тивно і мусів нераз купувати такі речі, які ще можна в терені діс- 
тати. Закупив радіоапарат і декілька машинок. 

- Сл. п. Галя, яка згинула з рук Далекого, працювала на зв'яз- 
ку в мене, але це не є та, яка мала дитину - жінка сл. п. Кори. Та 
живе і працює дальше, є працьовита і нарікати на неї не можна. 
Дитина (дівчина) було гарненьке пацанятко, як говорять ті що 
бачили, але по кількох місяцях померло. Чомусь не хочуть жити 
малі революціонери. 

- Кар. підпорядкувався і працює. Веде вишкільну роботу, до 
якої він сьогодні ще найкраще надається. Просив подякувати 
Вам за записку і переслати поздоровлення. 

- З групою сл. п. Шелеста-Гордієнка не в порядку. Агенти 
виліквідували всіх чесних, які в тій групі були та безкарно зачали 
робити свою юдину роботу. Трьох з тої групи вже розроблено. 
Один протокол я Вам вислав, а два ще неупорядковані. 

- Пояснення осіб, які підписують звіти, буду Вам подавати в 
зашифрованій формі. 

- Орест, який відібрав собі сам життя, був переслуханий 
сл. п. Модестом в часі розроблення Стального^ і Петра осінню 
1945 р. Попереднє його псевдо було Корбан - вишкільник на 
підстаршинській школі УПА-Північ. Всипа його підозріння були 
невірні, тому і був звільнений сл. п. Модестом. Сл. п. Модест, 
переводячи слідства у тому терені, мене постійно інформував 
про хід справ і як повідомив, що сипаний Орест-Корбан, я, зна- 
ючи Ореста ще з бурси з 1930 р. і знаючи про його участь у легі- 



* Певно має бути: Ш[ухевича] 



173 



оні (Ш.*), повідомив негайно сл. п. Модеста, що хочу в тій справі 
мати конкретні матеріали і особисто рішати про долю Ореста. 
До часу прибуття моєї записки вже Орест був на "станку" і діс- 
тав кілька буків. Прочитавши мою записку, сл. п. Орест* з місця 
Ореста звільнив. Знаю його, як дуже амбітного хлопця, і уважаю, 
що причиною того, що він одібрав собі життя, була обіда за 
неслушні закиди і арешт Життя відібрав собі щойно по певному 
часі, здається 2, або З тижні по звільненні. І\/Іогла до того спричи- 
нитися і агітація Далекого уже в той час на провід інспекторату. З 
Орестом я все був в близьких дружних взаєминах. 

10. Забув я ще згадати при орг справах за присланий текст 
присяги. Дуже вдячний Вам, бо вже думав переробляти з при- 
сяги для стрільців УПА. Заприсяження всіх політично певних, а 
навіть тих, які колись вже присягу складали як члени організа- 
ції, є необхідне для остаточного впорядкування організації на 
ПЗУЗ. 

1 1 . Всі матеріали і звіти буду висилати Вам у двох примірни- 
ках. Тому що в попередній пошті я вислав Вам звіти з терену "Ліс" 
лише в одному примірнику, допаковую по одному примірникові 
ще сьогодні до пошти. Ті, які висилаю свіжі є в більшості в двох 
примірниках, хоч деякі висилаю по одному, це тому що ще не 
перебиті. Якщо в дальшому колись вишлю звіти в одному примір- 
нику, це значить, що я не вспів перебити, бо нераз з терену я не 
дістаю в вимаганій кількості - по перебиттю будуть вони вислані 
вдруге зі свіжою поштою. Це роблю тому, щоби не затримувати 
пошти. Воно ще й тим корисне, що коли пошта в дорозі якась 
впала б, то забезпечую себе на негайне вислання вдруге. В осно- 
вному буду старатися висилати в двох примірниках. 

Тому кілька днів дістав я звіти з терену "Степ", всі в одному 
примірнику і писані рукою - оригінали від поодиноких орг клітин 
і людей, бо не мали часу підготувати і перебити у зв'язку з під- 
готовкою до зими, є між ними і багато таких, як приміром Квітки, 
що пересилаю Вам в оригіналі і відписі, нарочно без стилістич- 
ного оправлення. Я вдоволений і такими звітами, аби лише були 
писані щиро. Звіт Орленка, який перебував довший час на СУЗ, 
було необхідно переробити тому, що був наіписаний в неконспі- 
ративній формі, подаючи назву сіл і хат, які були опановані тою 
групою на СУЗ. 

З того терену буде перебувати у мене цілу зиму пров[ідник] 
тимчасового проводу того терену, над яким хочу трохи попрацю- 



* Так у тексті. Певно має бути: Модест 



174 



вати і підготовити до самостійної роботи, тому що на самостійній 
роботі дотепер він мало був. На час зими його заступає Вбцоз, 
ще з двома членами тимчасового проводу, бо 5-ий член тим- 
часового проводу сл. п. Сівач згинув в бою з більшовиками дня 
9.x. 1 946 р. в с. Антонівці (це його родинне село) на Костопільщині. 
Згинув внаслідок непереключення себе на триб підпільного 
життя, як бувший к-р УПА числив більше на зброю як на конспі- 
рацію. Закватирувавши у свойому рідному селі, не змінив місця 
постою протягом двох днів, і був окружений більшовиками, де 
згинув враз з своїми боєвиками охорони. Багато звітів з того 
терену я ще не вспів перебити, тому не висилаю - це в основно- 
му з нбкфзйпу"^ "Звір", з терену "Степ" висилаю Вам зашифрова- 
ний орг звіт З других теренів вишлю Вам слідуючим разом. 

По прочитанню звітів Орленка, мені здається, що на СУЗ сьо- 
годні є вже можливість приступити до планової підпільно-органі- 
заційної роботи. Для цього треба добре підготовлених і вишколе- 
них людей, які мали б там розпочати ставлення роботи. Я уважаю 
ту справу за реальну і можливу до здійснення. Ту справу порушу 
хіба другим разом, бо на сьогодні буде вже забагато. 

12. Висилаю рівночасно пошту до МУ-ІІ, спис якої Вам долу- 
чую. Деякі протоколи, якія мавлишевдвохпримірниках, висилаю 
в першу чергу йому, а Вам вишлю з слідуючою поштою. Прошу 
повідомити мене чи Вас буде цікавити і чи потрібно буде висила- 
ти і Вам відписи картотеки, яку на доручення МУ я постараюся в 
міру можливості ввести. Не є це легка справа упорядкувати сьо- 
годні справи, які проходили в 1944-45 рр., бо вже і слідчих СБ, які 
вели ті справи, немає в живих, і протоколів багато браку. 

13. Якщо у Вас є знимки сл. п. Охріма, Галини, то наш май- 
стер зробив би кліші. Можете також прислати інші знимки, з яких 
потрібні були б для Вас кліші. Хочу пропонувати Вам, щоби Ви 
прислали свою знимку, і майстер на пам'ятку зробив би портрет, 
але прошу не розуміти це що ми вже наперед думаємо що Ви 
помрете. 

14. Хочу просити Вас ще про одну справу, а саме: чи немає у 
Вас можливості побільшити з фільмів деякі знимки. На пробу виси- 
лаю Вам кілька таких фільмів. Якщо можливостей нема, тоді захо- 
вайте їх десь у себе. Думаю що це міг би зробити друг Юра, якщо є 
в живих. Попросіть його від мене, а я йому колись віддячуся. 

15. Накінець повідомляю Вас, що дня 11. XI. 46 р. в гурбен- 
ському лісі переходило від мене двох друзів сл. п. Білявий і 
Карась. БІЛЬШОВИКИ, які їхали чи вертали з Майдану, запримі- 
тивши їх, залягли, підпустили на близьку віддаль, і в наслідок 



175 



сильного вогню обидва були побиті. Сл. п. Білявий відразу був 
поцілений в голову, а сл. п. Карась ранений дострілився. Було це 

0 З годині дня. Жодної пошти, ані компромітуючих матеріалів при 
них не було. Сл. п. Білявого напевне собі пригадуєте, бо він мав 
колись господарчі магазини у сл. п. Енея і, напевне, нераз і Вам 
видавав цукор, хоч в тому відношенню він був дуже обережний і 
ощадний. 

Як тільки ліс покрився снігом дня 15. XI. 46 р., то більшовики, 
використовуючи першу понову, зробили більшого розміру облаву 
на ті південні ліси, в яких участь брали і танкетки. Шили по лісі 2 
дні, і вибралися як почав сніг зникати. Це вже четверта з черги 
більшого розміру облава в цьому році на той ліс. При кожній нагоді 
руйнують могилу сл. п. СторчанаЗ та впавших Героїв на Гурбах. 

Здоровлю щиро і з нагоди Різдва Христового і Нового Року 
передаю від всіх друзів з ПЗУЗ щирий привіт і побажання Веселих 
Свят та успіху в новім році. 

Слава Україні! 

Постій, 8.ХІІ. 1946 р. 
2727. 

/Чор-енко/ 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т.8, арк. 122-129. Оригінал. 

1 За свідченням члена Проводу ОУН Василя Кука {"ЛемІш"), лист провідника ОУН 
на ПЗУЗ Миколи Козака ("Чор-енко") адресовано йому. 

2 Йдеться про загибель у с. Романові, Теремнівського {тепер Луцький) р-ну 
Волинської обл. 12-13 грудня 1945 р. членів проводу ОУН ПЗУЗ. 

3 Панас Ковальчук - "Залісний", "Петро", "Яшко", "Яшкін" (1913-1949). У 1944- 
1946 рр. - реф. СБ 80 "Турів", північно-західної ГО НВРО, ПЗК "Хмельницький" 
("Москва", "Ліс"). Сотник УПА від 22.1.1948 р. 

4 Йдеться про створений опергрупою НКГБ УРСР у 1945 р. легендований провід 
ОУН "Східних українських областей" {у складі Білоцерківської, Дніпропетровської, 
Конотопської, Криворіжської, Миколаївські округ) під керівництвом Михайла 
Захаржевського - "Тарана". 

5 Ймовірний варіант розшифрування: Варка 

6 Никон Семенюк- "Стальний", "Ярема" (1918-1945). 1944-1945 рр. - к-р куре- 
ня ім. Богуна групи "Заграва", з'єднання "Петлюра" ("Дорош") групи "Тютюнник" 
("Хвильовий"), загону "Дорош" ЗГ "44". Майор УПА від 24.ХІ.1944 р. 

7 Ймовірний варіант розшифрування: надрайон 

8 Олександр Степчук - "Рів", "Сторчан" (1918-1944). У 1944 р. - к-р куреня (гр. 
"Богун" УПА-Північ. з'єднання "Холодний Яр" УПА-Південь). Сотник УПА від 
24. IV. 1944 р, 



176 



№ 23 

ЗАШИФРОВАНІ ІНФОРМАЦІЇ 
ПРО ДІЯЧІВ ПІДПІЛЛЯ РЕГІОНУ "СТЕП" 

8 грудня 1946 р. 

Суис црдисозбблр в уйфкні "Степ" 
на день 15.Х.1946 р.і 

1. Нбкфзйпуц "Вага" 

а) Оси. тщеслзтіг - "п" отре "Де". 

б) рпоє. тщеслзтіг - "і" отре "Др". 

в) бпттіо. еле. ірфшд - "д" отре "До" (Дєщозчб). 

До а) "Д" осй. ошчпеє - Ящоц - чмлс Юин. Шфцв - "п" отре. 

"н". осй. ошчпеє Тнпшоз - чмлс Юин. Шфцв - "п" отре. 

"і", осй. ошчпеє Ібщоз - чмлс Юин. Шфцв - "і" отре. 

"п". осй. ошчпеє Єкіі (освіта неповна середня) - "н" отре. 
До б) рпоє тщеслзтіг твонєбю: Лію, Дпе, Белщян. 
Характеристика: 

1) Юсут. - боєвий, ідейний, відважний, здисциплінований, 
добрий військовик, освіта мала, політично вироблений слабо. 
Стан здоров'я поганий - хворий на легені, останньо лежить. 

2) Кочуса- старий член організації, ідейний, працьовитий, 
освіта і політична виробленість невелика. 

3) Вбщоз - освіта середня, походить з учительської роди- 
ни Любачівського бувшого повіту (Галичина) - докладніше про 
Вбщоз подаю в листі. 

4) Ялпє - освіта неповна середня, політвиробленість серед- 
ня, можливий вишкільник і виховник, яку роботу і весь час робить, 
ідейний, член з 1940 р. Мало ініціативний і до самостійної провід- 
ної роботи не надається - незарадний. 

Всі інші, які входять в осй. тщеслзтіг - політично певні, ідейні, 
чесні, але мало політично і організаційно вироблені. 

2. Нбкфзйпу "Поле" - орисцвбцке втлюплп "Дбфитин". Ні 
осй. тщеслзтіг, ні, рпоє. тщеслзтіг - ми там нє хдлмп. 

3. Нбкфзйпу "Звір" 

"Д". Чшщсцгфо Ушсг. Якф. печєцдф - "р" отре охорони. 

Чшщецгфо- родом з Хфюця, освіта середня, політично 
вироблений, ідейний, боєвий, без досвіду в організаційній робо- 
ті. На зиму стягнув я його до себе, щоб над ним попрацювати. 
Його охорона залишилася в тому терені і підпорядкована провід- 
никові терену "Звір". 



177 



"н". Чнлрок - Онз. Чрпі. терену "Звір" - "Др" отре - охорони і 
технічних робітників. 

Чнлрок - родом з Гбфкаиоп, має середню освіту, старий член 
ОУН, політично вироблений, з орг. хистом, має дар слова, скром- 
ний, чим здобув собі великий авторитет, веде себе морально, 
боєвий і рухливий. 

"і". Хгппє, рбт. чрбі Тлєюлі - "Дч" отре. 

Хгппє - родом з Дєщрзнь, був колись в почоті сл. п. Емлв, а 
відтак у сл. п. Кпщк - освіта неповна середня, політично виробле- 
ний, ідейний, боєвий, досить скромний. 

"п". Кгрцта - "с" отре. рбттхСбщсо -родомз Дфіфцвівгтодч - 
був колись у сл. п. Кпщк, а відтак при сл. п. генералові Трейкові, 
відтак ппшді дпйфяпі Д. Висилаю йпйт нвія - чесний, мало- 
грамотний, працьовитий. Про нього подає Д. в Кпхчхілицп, що 
зопакнк "ліквідаторами". 

"р". Снлцзнб - "Дл" отре на Рпулюяоеккі. 

Снлцзнб - родом з Впфтйннлфхя, малограмотний, доб- 
рий військовик, бойовий, був колись командиром охорони 
сл. п. Кпщк, 

"о". Кфщєзи - "п" отре, чесний, ідейний, був ранений групою 

Дал. 

"е". Лію- "у" отре - Дбікйгпщойол - Сццліц- освіта мала, 
політвиробність невелика. 

Є ще на терені "Звір" одна дика група, зложена з "Л" отре, 
на чолі з Гпфчион, яка нікому не підпорідковується. З нашими 
повстанцями хочуть тримати зв'язок через мертві пункти, гово- 
рять що будуть виконувати всю доручену роботу, але не стріча- 
тись. Це в основному бувші стрільці УПА, які здизертирували і 
бояться відвічальності. 

Слава Україні! 

Постій, 8.ХІІ. 1946 р. 
X. 

/-/ Чор-енко 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 49, арк. 333. Копія. 
1 Ймовірний варіант розшифрування тексту: 

Стан організації в терені "Степ" 
на день 15.x. 1946 р. 
1 . Надрайон "Вага" 
а) орг осередків - 4 осіб 1 7 



178 



б) розв. осередків - з осіб 1 5 

в) боі^ово. див. група - 1 осіб 16 (Деркач) 

До а) 1. орг. очолює - Юрко - член тим[часового] пров[о- 
ду] - 4 [осіб] 

2. орг. очолює - Кнопка - член тим. пров. - 4 [осіб] 

3. орг очолює - Варка - член тим. пров. - З [осіб] 

4. орг очолює - Яків (освіта неповна середня) - 2 [осіб] 
До б) розв. осередків очолюють: Лис, Дощ, Брехун. 
Характеристика: 

1) Юрко - боєвиі^, ідейний, відважний, здисциплінований, 
добрий військовик, освіта мала, політично вироблений слабо. 
Стан здоров'я поганий - хворий на легені, останньо лежить. 

2) Кнопка - старий член організації, ідейний, працьовитий, 
освіта і політична виробленість невелика. 

3) Варка - освіта середня, походить з учительської роди- 
ни Любачівського бувшого повіту (Галичина) - докладніше про 
Варка подаю в листі. 

4) Яків - освіта неповна середня, політвиробленість середня, 
можливий вишкільник і виховник, яку роботу і весь час робить, 
ідейний, член з 1940 р., мало ініціативний і до самостійної про- 
відної роботи не надається - незарадний 

Всі інші, які входять в орг осередків - політично певні, ідейні, 
чесні, але мало політично і організаційно вироблені. 

2. Надрайон "Поле" - опановиний всеціло Далеким. Ні орг 
осередків, ні розв. осередків - ми там не маємо. 

3. Надрайон "Звір" 

1 . Чорногуз пров. тим[часового] проводу - 5 осіб охорони. 

Чорногуз - родом з Хусту, освіта середня, політично виро- 
блений, ідейний, боєвий, без досвіду в організаційній роботі. На 
зиму стягнув я його до себе, щоб над ним попрацювати. Його 
охорона залишилася в тому терені і підпорядкована провідникові 
терену "Звір". 

2. Чмелик над[районний] пров. терену "Звір" - 15 [осіб] охо- 
рони і технічних робітників. 

Чмелик родом з Галичини, має середню освіту, старий член 
ОУН, політично вироблений, з орг хистом, має дар слова, скром- 
ний, чим здобув собі великий авторитет, веде себе морально, 
боєвий і рухливий. 

3. Хвиля, рай. [пров.] Клесів - 10 [осіб] 

Хвиля - родом з Дерманя, був колись в почоті сл. п. Енея, а 



179 



відтак у сл. п. Кори - освіта неповна середня, політично виробле- 
ний, ідейний, боєвий, досить скромний. 

4. Квітка - 7 о[сіб] , район Сарни - родом з Дуброви[цького] - 
був колись у сл. п. Кори, а відтак при сл. п. генералові Трейкові, 
відтак попав до групи Д[алекого]. Висилаю його звіт - чесний, 
малограмотний, працьовитий. Про нього подає Д[алекий] в 
комунікаті, що знищено "ліквідаторами". 

5. Сметана - 1 8 [осіб] на Рокітянщи[н]і. 

Сметана родом з Володимер[ц]я, малограмотний, добрий вій- 
ськовик, бойовий, був колись командиром охорони сл. п. Кори. 

6. Кур[ган] - 4 осіб, чесний, ідейний, був ранений групою 
Дал[екого]. 

7. Лис - 9 осіб - Давидгородок-Столин, освіта мала, політви- 
робленість невелика. 

Є ще на терені "Звір" одна дика група, зложена з 8 осіб, 
на чолі з Голубом, яка нікому не підпорядковується. З нашими 
повстанцями хочуть тримати зв'язок через мертві пункти, гово- 
рять що будуть виконувати всю доручену роботу, але не стріча- 
тись. Це в основному бувші стрільці УПА, які здизертирували І 
бояться відвічальності. 

Слава Україні! 

Постій. 8.ХІІ.1946 
X. 

/-/ Чор-енко 



№ 24 

ЗАШИФРОВАНІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПІДПІЛЛЯ 
І ДІЯЧІВ РЕГІОНУ "ГОРИ" 

10 лютого 1947 р. 

Осйдх. згрц- юеслся Тори" 
Стан на жовтень 1943 року'' 

1. Район - Стяфпг- рай. пров. Ясут (освіта 7 кл). плюс "іл" 
осіб, з того "дч", які ведуть орг роботу, решта як ВОП поділені в 
інформативні осередки. Між ВОП-ом є ще одна група агентурна, 
яка є в провірці органів СБ. 

2. Р-н - Міотв - рай. пров. Віуццр плюс "нч" осіб, розміщені в 
"і" осередках, з того членів "р" осіб: освіта рай. пров. - 9 кл. 



180 



3. Р-н- Зечпиуорз- рай. пров. Кпюдш (Кбщузтзвг), освіта 
середня. Крім нього осіб в підпіллю "др". 

4. Р-н - Ріісц-пров. Чок (освіта 5 кл., ідейний, працьовитий та 
тішиться в терені авторитетом). Крім нього осіб "дч", в тому числі 
членів "р". 

5. Р-н - Омлощаокфпя- рай. пров. Рфюфй (освіта 6 кл.) 
плюс "пч" осіб, з того членів "дч". 

6. Р-н - Гпед - рай. пров. Міщтх (освіта 8 кл.) плюс "де" осіб, 
в тому числі членів "л" осіб. 

7. Р-ни - Омпоз, Кмлззна - пров. Асяиф (освіта 7 кл.) плюс 
"дн" осіб, в тім числі членів "р" осіб. 

8. Р-н - отярцжзвг- рай. пров. Сзхих (освіта неповносе- 
редня), старий член, один з найстарших віком в наших рядах на 
ПЗУЗ (50 років), добрий суспільник і організатор. Осіб в підпіллю 
"дч", в тім "п" членів. 

9. Р-н - Тзщифнз - рай. пров. Впщтх (освіта середня) плюс 
"нр" осіб, в тому числі членів "дн". 

Замітка: Вищеподані дані охоплюють тільки стан осіб в під- 
піллю. Звіту зі стану сітки легальників з того терену щ,е не одер- 
жано. Цілий терен очолює пров. Умрвх. Терен поділений на "н" 
надрайонів- "д" надр, керує безпосередньо Умрвх, "д" надр, 
очолює Ет (освіта середня, родом з Галичини, за німецької оку- 
пації працював на СУЗ. В сл. п. Вереса^ працював при технічно- 
пропагандивному осередку). 

Районові провідники вищевичислених районів вповні відпо- 
відають на свій пост, крім р-ну Стяфпх, в якому рай. пров. Ясут на 
поручений йому пост не відповідає, хоч є політично певний і виро- 
блений, має неповну середню освіту, однак хворує на вроджену 
зарозумілість, яку і ніяк не можна в нього справити, через що не 
здобув собі авторитету та пошани перед своїми підвладними. 

Постій, дня 10 лютого 1947 р. 

/-/ Вівчар 

ДА ОБ України, ф. 13, спр. 376, т. 49, арк. 318, Копія. 
1 ймовірний варіант розшифрування тексту: 

Орган, звіт - терену Тори" 
стан на жовтень 1946 року 

1. Район - Остріг- рай. пров. Ярко (освіта 7 кл.) - плюс 38 
осіб, з того 10, які ведуть орг роботу, решта як ВОП поділені в 



181 



інформативні осередки. Між ВОП-ом є ще одна група агентурна, 
яка є в провірці органів СБ. 

2. Р-н Мізоч - рай. пров. Віктор плюс 20 осіб, розміщені в З 
осередках, з того членів 5 осіб: освіта рай. пров. - 9 кл. 

3. Р-н - Здолбунів- рай. пров. Косар (Карпатець), освіта 
середня. Крім нього осіб в підпіллю 15. 

4. Р-н - Рівно - пров. Чад (освіта 5 кл.) ідейний, працьовитий 
та тішиться втерені авторитетом. Крім нього осіб 10, втому числі 
членів 5. 

5. Р-н - Олександрія - рай. пров. Рус[ьки]й (освіта 6 кл.) 
плюс 40 осіб, з того членів 8 осіб. 

6. Р-н - Гоща - рай. пров. Мирон (освіта 8 кл.) плюс 17 осіб, в 
тому числі членів 8 осіб. 

7. Р-ни Олика, Клевань- пров. Артем (освіта 7 кл.) плюс 12 
осіб, в тім числі членів 5 осіб. 

8. Р-н Острожець- рай. пров. Семен^ (освіта неповносе- 
редня), старий член, один з найстарших віком в наших рядах на 
ПЗУЗ (50 років), добрий суспільник І організатор. Осіб в підпіллю 
10, в тім 4 членів. 

9. Р-н Теремне - рай. пров. Ворон (освіта середня) плюс 25 
осіб, в тому числі членів 12. 

Замітка: Вищеподані дані охоплюють тільки стан осіб в 
підпіллю. Звіту зі стану сітки легальників з того терену ще не 
одержано. Цілий терен очолює пров. Уліян. Терен поділений 
на 2 надрайонів- 1 надр[айоном] керує безпосередньо Уліян, 

1 надр[айон] очолює [А]т (освіта середня, родом з Галичини, за 
німецької окупації працював на СУЗ. В сл. п. Вереса працював 
при технічно-пропагандивному осередку). 

Районові провідники вищевичислених районів вповні відпо- 
відають на свій пост, крім р-ну Остріг, в якому рай. пров. Ярко на 
доручений йому пост не відповідає, хоч є політично певний і виро- 
блений, має неповну середню освіту, однак хворує на вроджену 
зарозумілість, яку ніяк не можна в нього справити через що не 
здобув собі авторитету та пошани перед своїми підвладними. 

Постій, дня 10 лютого 1947 р. 

/-/ Вівчар 

2 Ярослав Дудар - "Архип", "Верес", "Чавун" (1915-1945). У 1944 р. - пров. 
Волинської окр. (УПА-Південь), організаційний реф., краєвий пров. ОСУЗ. 
1 945 р. - організаційний реф. КП ПЗУЗ. Сотник-політвиховник УПА від 1 3.ХІІ. 1 945 р. 

3 Яків Ковжук - "Батько", "Семен", "Тарас" (1901-1952). У 1946 р, - пров. 
Острожецького району. 



182 



№ 25 

ЗАКОДОВАНІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПІДПІЛЛЯ РЕГІОНУ "ЛІС 



Лютий 1947 р. 

Стан осіб, охоплених орг. сіткою терену "Ліс" 
на жовтень 1 946 року^ 





1 


2 


3 


4 


5 


6 


7 


8 


9 


10 


11 


12 


13 


14 


15 


16 


17 


18 


19 


20 


21 


22 


23 


24 


25 


окр. Т' 


дсс 


нір 


14 


дч 


дц 


д 


ДПС 


днп 


н 




нрн 


де 


ос 


ДУ 


ДН 


ДЧ 


с 


п 


с 1 


сч 


У 


І 


ДН 


0 


І 


окр. "IV' 


дчн 


дпі 


РУ 


сч 


нрд 


Ді 




ппн 


00 




іор 




РУ 


0 


Д 


У 


Р 






1 ДП 


с 


0 


І 


Д 




окр. "111" 


сд 


ДНЧ 


но 


ДП 


сп 


н 




сп 






01 




ДО , 


п 1 




н 





















Замітка: 

Округа "І" - районів "де", охоплені орг. сіткою "др"; 
Округа "И" - р-нів "ні", охоплені оргсіткою "нді"; 
Округа "111" - р-нів де, охоплені орг сіткою "дч". 

З округи "І" під рубриками: 2, З, 4, 5, 6. 8, 9, 10, 12, 15, 16, 18, 19. 20, 21, 22, 23, 24, 25 подані дані 
лише "п" р-нів. 

Вищеподані дані обнімають загально стан по округам, бо стану по районам я не одержав. Також ще 
не можна устійнити числа членів саме тому, що тепер відбувається заприсяження і упорядковання орг 
сітки в цілому. 

Спис провідних осіб по округам і по деяких районах і надрайонах, про які маю дані, подаю окремо 
зашифровано, з короткими характеристиками. 

Постій, лютиий 1947 р. /-/ Вівчар 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 49, арк. 335. Копія. 

1 Ймовірний варіант розкодування тексту: 



Стан осіб, охоплених орг. сіткою терену "Ліс" 
на жовтень 1946 року 



та 2 
Л Сі) 
П О 



о І 
а І 

С 0) 



ОКр. "1" 
окр. "ІГ 
окр. "111" 



177 
102 
71 



235 
143 
120 



ЗО 
59 
26 



10 
70 
14 



71 
251 
74 



1 

13 

2 



147 



124 
442 
74 



2 

66 



252 
365 
63 



67 
59 
16 



19 
6 
4 



12 
1 



10 
9 
2 



70 
14 



12 

З 



Замітка: 

Округа "І" - районів 17, охоплені орг сіткою 15; 
Округа "II" - р-нів 23, охоплені оргсіткою 21 ; 

Окоуга "III" - р-нів 17, охоплені орг сіткою 10. , ^ . 

З округи "І" під рубриками: 2. 3. 4. 5. 6, 8. 9, 10, 12, 1 5. ^^1^- 21, 22, 23. 24, 25 пО^.даНГШіш Д ^-Л 

Вищеподані дані обнімають загально стан по округам, бо стану по районам я не одержае.ІІ^О^ іЛ^^Не-кШШ 
устійнити числа членів саме тому, що тепер відбувається ізаприсяження ( у\^о]т\кт-.іиия о|)Г сітки в цілому^ 

Спис провідних осіб по округам і по деяких районах і нацрайонах, про які маю данз, под^ю окремо зашифровано, 
з короткими характеристиками. Вівчар 

Постій, лютиий 1947 р. 



№ 26 

ФІНАНСОВИЙ ЗВІТ ПРОВОДУ ОУН НА ПЗУЗ 
ЗА 1946 р. 

Лютий 1947 р. 



" — 


рт !: 


одержано, виплачено 


В крі 


■ -чд 


Замітка 


1. 
2, 
3. 
4. 

' 6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 

13. 
14. 
15. 
16. 

17. 
18. 

19 

20. 
21- 


і. 1.46 р 

I. 7.46 р, 
3,7.46 р. 
15,71.46 
17.71.46 
6.71.46 р. 
23.71.46 р. 
31.7.46 р, 
21.7.46 
15.711. 
ЕХ.4бр. 
16.Х.46 

21. Х.46 р 

II. x,46 р. 
27 Х.46 р. 
7-Х11.46 

7-ХІІ.46 
' 7-Х1І.46 

7-ХІІ,46 
7-ХІІ,46 


готівка в касі з 1945 р. 
видатки в Тучі 
від Кочегара 
Діброва від К-13 
закуплено радіо 
сл. п. Гармаш 
Одарка і Леся 
Ульян 

3 тереиу Тори" 

зтерену Тори" ' 
від Карпатця 

3 тереиу Тори" (з грошей, переда- 
них гр. Шелеста) 
зтерену "Ліс" 

виплачено для осередку Ата 
виплачено для ос[ередку] Дер, 
закуплено матеріалів, як папір, 
калька, тасьма, фарба і т.^ д, 
батерії до радіо 

поміч родинам працівників ОУН, в 
основному впавших в боротьбі 
забезпечення приміщень та закупи 
обуви, убрань і дрібної галант[ереї] 
працівників осередку 
закуп газет, книжок, тютюну і канц- 
[елярськоґо] прилад[дя] 
забезпеченя зв'язкових пунктів 


4 200 

20 000 
75 000 

14 000 
19 000 
43 368 

50 000 ' 
40 060 


г 

3 700 

10 000 
2 000 

4 000 
1 000 

40 060 
10 000 

19 220 
10 000 

6 700 

64 567 

12 600 
23 207 




Разом 
Готівка в касі на 1 .1.47 


щщ 


207 054 
56 574 






шш 


ЩЩ 





Постій, лютий 1947 р. /Вівчар/ 



Замітка: Всі дрібні видатки зібрані в загальних сумах. З кон- 
спіративних оглядів но вимінюється всіх осіб та джерел закупів. 
Всі квити переховуються в архіві осередку. 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 82, арк. 303. Оригінал. 



185 



На бойовий фонд. Дереворити Н. Хасевича 



№ 27-32 

НАРОДНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЙНА 
ОРГАНІЗАЦІЯ (НВРО) 

[18] липня -жовтень 1944р. 



№ 27 

РЕЗОЛЮЦІЇ І УСТАНОВЧОГО З'ЇЗДУ 
НАРОДНО-ВИЗВОЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ 
ОРГАНІЗАЦІЇ (НВРО) 

[18] липня 1944 р. 

Резолюції І Установчого з'їзду Народно-Визвольної 
Революційної Організації (НВРО) 
в днях 17 і 18 липня 1944 
(неповний текст) 

І. 

А/ 

1 . Пануючою політичною системою в світі сьогодні є система 
імперіялістична, що в основу міжнародніх і внутрішних відносин 
поклала право сили, 

2. Основа, на якій зродилася і існує імперіялістична система - 
це неправильна розв'язка пануючими верхівками економічного і 
соціяльного питань та їх змагання вийти з кризи шляхом грабежі 
сусідних народів. Взаємне змагання імперіялістичних верхівок 
зродили і другу причину імперіялізму - боротьбу за опанування 
теренів без господарських потреб, з причин чи то стратегічних, 
чи то щоб позбавити конкурента економічних ресурсів. 

3. Наслідки імперіялістичної системи в світі є: 

а) Поневолення народів. 

б) Імперіялістичні війни. 

в) Соціяльний гніт 

До а) Розбудовуючи імперіялістичну систему, пристосовану 
не до заспокоєння потреб власного народу, а до загарбання і 



* у тексті пропущено підзаголовок: До міжнароднього положення (Див. поді- 
бний документ: ДАРО, ф. Р-30, оп. 2. спр. 42, арк. 53-59.) 



187 



визиску інших народів, імперіялістичні кліки наввипередки зма- 
гають захопити в свої руки джерела сировин та ринки збуту в 
цілому світі шляхом підбою слабших народів. ІДе намагання імпе- 
ріялістів врешті-решт допровадило до поділу цілого світу поміж 
кількох імперіялістів та до національного поневолення 90% наро- 
дів на землі, повного або частинного. 

До б) Опираючи політичну світову систему на голій силі 
імперіялісти періодично, зі зміною відношення сил між держа- 
вами, викликають імперіялістичні війни, ціллю яких є переділ 
світу, згідний з відношенням сил поодиноких імперіялістичних 
держав. 

До в) Невідлучним явиш,ем імперіялістичної системи є соці- 
яльний гніт і нужда працюючих мас. [В] імперіялістичній системі 
чергуються по собі період руйнування (війна) з періодом будови 
(мир), в часі війни ввесь тягар спадає на працюючі маси й так на 
фронті, як і у запіллі - допроваджуючи до жорстокої їх експлуата- 
ції. Мир в імперіялістичній системі являється підготовкою нової 
війни, ш,о змушує імперіялістичні кліки далі жорстоко експлуату- 
вати маси, та терором держати їх в послуху. 

4. Сучасна війна - це типова імперіялістична війна за переділ 
світу. Воюючі сторони змагають і надальше до втримання імпері- 
ялістичної системи в світі. Видвигнута розв'язка національного 
питання обома воюючими сторонами змагає до включення слаб- 
ших народів в одну з імперіялістичних систем та до повного їх 
національного та соціяльного поневолення. 

5. Німецька система т зв. Нової Европи це реакційна, типово 
імперіялістична система, що змагає до фізичного винищення 
або нечувано жорстокого поневолення народів. Націонал-соція- 
лістична кліка німецьких імперіялістів - це банда розбійників, що 
вогнем і мечем нищать культурні надбання підбитих народів. 

6. Демократична система, пропагована західними народами 
в т зв. Атлантійській карті, являється пробою використати рево- 
люційну потенцію поневолених народів для цілей власного імпе- 
ріялізму та звести боротьбу слабших народів за їх самостійність 
і рівноправність на манівці. Визнавці Атлантійської карти США, 
Англія та СРСР - помимо декларативного визнання права кож- 
ному народови на самовизначення, не признають цього права 
за народами СРСР, Прибалтики, Середньої Европи та Балканів. 
Заступаючи думку гарантії миру в світі трьома великодержавами, 
ця система фактично заперечує право на суверенність всіх інших 
народів крім згаданих гарантів, які в практиці ділять цілий світ 
поміж собою на сфери впливів. 



188 



7. Зокрема т. зв. "вітчизняна війна" СРСР є ніщо інше, як 
імперіялістична війна, що має на цілі просунення СРСР в Европу 
та ще гірше поневолення народів СРСР. Вона знаменується штуч- 
ним розпалюванням імперіялістами великоруського шовінізму 
та змаганням підбити народи Прибалтики, Середньої Европи, 
Бал Канів. 

8. Єдиноправильний шлях визволення всіх народів світу від 
імперіялістичного ярма - це шлях безкомпромісової революцій- 
ної боротьби проти імперіялістів за рівність усіх народів, за право 
кожного народу на незалежну державу, за дружню співпрацю всіх 
народів за принципом добровільності. 

9. Революційно-повстанчі рухи Европи й Азії це стихійне 
шукання масами правильної протиімперіялістичної розв'язки 
національного та соціяльного питань. Об'єктивно вони являють- 
ся боротьбою за новий лад у світі, лад, що гарантував би сво- 
бідне державне життя кожному народови і виключав би визиск 
одного народу другим. 

1 0. Всі спроби офіційних представників деяких народів вибо- 
роти або забезпечити національну і соціяльну волю, опираючись 
на одного з імперіялістів, доводять до неминучого поневолення, 
як це виказали спроби наприм. Фінляндії, Польщі, балканських і 
інших народів. 

Б. ВІДНОСИНИ в СРСР 

1 . Спроби розв'язати національне І соціяльне питання робіт- 
ничим класом у виді будови соціялістичної держави СРСР покін- 
чилися повним неуспіхом. Спадкоємці Жовтневої революції, 
зокрема Сталін, круто повернули зо шляху побудови соціялізму 
в світі та станули на шлях побудови імперії, на престолі якої вони 
найшлися. 

2. Ідею всесвітньої культури, соціялістичну по змісту і націо- 
нальну по формі, підмінено ідеєю російської культури по змісту і в 
великій мірі по формі. Заперечено і відкинено як реакційне життя 
народів СРСР все, що стояло в історії перешкодою на шляху 
російського імперіялізму. Відновлено російську феодальну і бур- 
жуазну традиції. Поставлено в почот героїв - царів, полководців 
і письменників, що заслужились у творенні російської імперії. 
Запроваджено російську мову в цілому СРСР і накинено її міс- 
там та передовій частині суспільства, зводячи інші мови до ролі 
селянського-колхозного (язика). 

3. Ідею рівності народів замінено теорією опіки "(старшого), 
культурнішого і сильнішого брата" над всіми іншими народами. 



189 



теорією першенства і вищости російського народу, на якого всі 
повинні ор[і]єнтуватись, якому всі повинні бути вдячні і офіціяль- 
но славити його. Все, що йде в розріз з духом і культурою "стар- 
шого брата", не може мати місця в СРСР 

4. Право на самовизначення і державне життя народів спо- 
творено створенням т. 38. "союзних республік", яких парламенти 
не мають прав встановляти закони для республіки, а уряди не 
мають впливу ані на закордонну політику, ані не розпоряджають 
військами, ані не рішають самостійно внутрі республіки жодних 
внутрішно-державних проблем. Як закордонні, так і військові і всі 
внутрішні справи рішаються в ІУІоскві, не рахуючись з національни- 
ми потребами народів. Нагляд над виконанням постанов належить 
імперіяльним органам НКВД і НКГБ, керованими з тої ж Москви. 

5. Ідею соціяльної волі, за яку працюючі боролись цілі десяти- 
ліття, сучасні можновладці СРСР заперечили в основі. Робітника 
прикріпили до фабрики, позбавляючи його в практиці всякого 
впливу на керівництво фабрики, умови продукції і зарплату. 
Рішаючий голос у положенні на виробництві віддано партійним 
органам, що дістають строгі директиви з центру та тільки і дба- 
ють, щоб побільше витиснути з робітника. Колгоспника прикрі- 
плено до колгоспу та накинуто йому виснажуючу систему праці 
за зарплатою, що ледви вистачає на життя. Як у робітника, так і в 
колгоспника повністю відібрано продукти їхньої праці та віддано 
їх формально в розпорядження держави, а фактично в руки пар- 
тійної адміністративної кліки. 

6. Рівнобіжно з прикріпленням до варстату праці позбавле- 
но їх т. зв. "основних демократичних прав" - волі слова, друку, 
вільної асоціяції і т. п. Все життя народів СРСР побудоване за 
офіціяльною доктриною, поданою згори. Воля в СРСР полягає 
на праві і обов'язкові критикувати тих, що з яких небуть причин 
відхилилися від поданих згори напрямних та на праві і обов'яз- 
кові схвалювати "геніяльність" державних планів. Для тих, що не 
придержуються цих "прав і обов'язків", існують підвали НКВД, 
концлагери і тюрми. 

7. Внаслідок політики національного і соцїяльного гноблення 
поневолених народів, що викликало потребу створити в державі 
довірену упривілейовану кліку, надмірного державного центра- 
лізму та поліційної системи, внаслідок прикріплення працюючих 
до варстату праці та позбавлення їх права вільно розпоряджа- 
тися продуктами своєї праці, на грунті повного удержавлення 
всіх засобів продукції і торгівлі, започаткувався в СРСР процес 
зчленування суспільства на: а) працюючі низи, позбавлені в 



190 



практиці всяких прав, стероризовані і зіпхнуті на дно нужди, б) 
упривілейовану правлячу верхівку, користаючу з повноти прав 
і всіх культурних надбань. Трудодні, норми, непосильна понад- 
нормова праця і вічна думка про шматок хліба - це побут низів, 
"метра", "дворці культури", "дворці совєтов", розкішне гуляще 
життя [і] інші люксусові витвори - це побут верхівки. 

Особливо під час війни прискорився цей процес формуван- 
ня класу більшовицьких вельмож, виходячи зі стану фактичного 
існування на шлях правного оформлення. Починаючи з "сталін- 
ської конституції" де формально за партією, а фактично прав- 
лячою верхівкою закріплено керівництво державою, це значить 
свобідне володіння всіма її ресурсами, всіми продуктами праці 
робітників і селян, шляхом цілого ряду розпоряджень про спла- 
ту за навчання, про першенство до нього дітей знатних людей 
(а нездібних), про впровадження офіцерських і генеральських 
чинів та впровадження офіцерських та генеральських становищ 
у війську і серед суспільства, про привілеї для орденоносців, 
героїв і заслужених людей в державі, положено правні підвалини 
під згаданий вище клас вельмож. Обличчя того класу наскрізь 
реакційне. Процес його формування йде в атмосфері відграбу- 
вання старих царських традицій - попівства, пагонів, денщиків, 
генеральських уніформів, титулів та привернення в почот "друзів 
народу" самих царів. Рівночасно з тим розпалюються до небу- 
валих розмірів великоруський шовінізм, вченням про вищість 
руської культури, першенство руського народу. 

8. У зовнішній політиці спадкоємці Жовтневої революції 
пішли рівно ж по лінії імперіялізму. в ідейній площині стара цар- 
ська ідея слав'янофільства стала офіційним прапором у закор- 
донній політиці. Прилучення Прибалтики як руської землі (див. 
"Всеслов'янський мітинг", промова Федеєва: "Земля (русскої 
нації) розкинулась... від Тихого океану до Балтійського моря"), 
змагання опанувати Дарданелі, похід в Европу та поміч Гітлеру в 
1 939 р. з ціллю пхнути його у війну - це доказ і практика сучасних 
можновладців СРСР Цілям імперіялізму підпорядкована і цілість 
господарства СРСР. Сталінські п'ятирічки, як це признають і 
самі правителі СРСР, це було не що інше, як підготовка СРСР до 
сучасної імперіялістичної війни. Для цього були поставлені міль- 
йони трудящих СРСР у положення голодних рабів, 

9. Реалізуючи свою імперіялістичну політику, Сталін сперся 
на світові капіталістичні потуги Англію і США та зв'язав СРСР з 
міжнароднім капіталом узалежнюючи країну від нього господар- 
чо і політично. ІУІіліярдові воєнні довги, узтягнуті в США і Англії, 



191 



навіть у випадку "виграної" Сталіна, впадуть по війні невимовним 
тягарем на широкі працюючі маси. Торговельні договори, заклю- 
чені союзниками як наслідок воєнних позик, відкривають англій- 
ському та американському капіталам радянський ринок збуту та 
віддадуть в експлуатацію сировини СРСР. 

10. Як вияв намагання ідейно наблизити СРСР до капіталіс- 
тичних країн розв'язано під натиском Сталіна III Інтернаціонал 
комуністичний, що являється формальним зірванням з ідеями 
міжнародньої пролетарської революції та переходом у міжнарод- 
ній площині на позиції імпєріялістичної спекуляції, разом з тим 
зникли в промовах Сталіна заклики до міжнароднього пролета- 
ріяту до соціяльної революції, а на їх місце появились похвали 
"друзям" капіталістам та плани спільного переділу світа. 

11. Обмануті і загнані на винищуючу війну широкі народні 
маси СРСР - робітники, селяни, службовці, червоноармійці всіх 
національностей, у відповідь на гноблення режиму готові сьогод- 
ні стати на боротьбу з ненависною системою. Все міцніше стають 
маси поневолених імперіялізмом народів в єдині лави боротьби 
фронту поневолених, в СРСР заіснували всі об'єктивні умови 
для великої соціяльної і національної революції. Вона ж назріває 
з усією неминучістю. Могутні кроки революції чути вже сьогодні в 
СРСР скрізь - чути в запіллі, колгоспах, фабриках, заводах, чути 
в армії на фронті. 

II. 

1 . Народно-Визвольна Революційна Організація визнає, що: 

а) Повна, справедлива і відповідальна вимогам вільного, 
всебічного розвитку народів і людини, розв'язка національного 
і соціяльного питань в цілому світі може наступити лише тоді, 
коли всі народи житимуть вільно у власних самостійних держа- 
вах. Національне поневолення гальмує національний і еконо- 
мічний розвиток поневолених народів, та одночасно являється 
основною перешкодою у розв'язці соціяльного питання також 
і внутрі т зв. панівних народів. Всі намагання розв'язати соці- 
яльне питання - усунути соціяльні протиріччя, соціяльний гніт і 
економічний визиск - чужонаціональними силами, хоча і соціяль- 
но співзвучними, як доказує досвід СРСР, неминуче кінчаються 
виникненням нових соціяльних протиріч, нових експлуататор- 
ських класів, нових тюрм подвійного гніту та визиску - соціяль- 
ного і національного. 

б) Лише побудова системи самостійних національних держав 
приведе до впорядкування міжнародних відносин, усуне загрозу 



192 



імперіялістичних воєн і забезпечить світови і всім народам три- 
валий і справедливий мир та створить умовини для встанов- 
лення дружних відносин і культурної, економічної та політичної 
співпраці між народами. 

2. Народно-Визвольна Революційна Організація поборює 
імперіялізм як протинародну І реакційну силу. Імперіялізм ство- 
рює систему гноблення і експлуатації народів і людини та явля- 
ється джерелом постійних воєн між народами. ІДе стосується 
однаково як капіталістичного фашистівського так і більшовицько- 
го імперіялізмів. Всі вони захищають вузькі соціяльно-економічні 
інтереси і привілеї панівних, експлуататорських класів і груп. 

3. Народно-Визвольна Революційна Організація проти існу- 
ючих соціяльно-економічних систем; 

а) Капіталістичної з її принципом приватної власності на 
засоби виробництва, соціяльними протиріччями і боротьбою, 
визиском трудящих і зосередженням багатств в руках невелико- 
го класу капіталістів, поміщиків та зубожінням народу. 

б) Більшовицької, в якій ліквідація старих соціяльних проти- 
річ, старих форм соціяльного гніту і економічного визиску приво- 
дить до встановлення нових, ще гостріших соціяльних протиріч і 
нових, ще ширших і глибших форм соціяльного гніту і економіч- 
ного визиску; в якій все багатство зосереджується формально 
в руках держави, а на ділі розпоряджається ним клас більшо- 
вицьких вельмож, заставляючи народи жити в злиднях і нужді. 
Обидві системи в свойому розвитку доводять до виникнення 
імперіялізму. 

4. Народно-Визвольна Революційна Організація проти дер- 
жавно-політичних систем: 

а) Буржуазно-демократичної, в якій влада в державі фор- 
мально за народом, а фактично в руках панівних класів - капіта- 
лістів і поміщиків. 

б) Буржуазно-фашистських, в яких народ позбавлений уся- 
кого впливу на керівництво державою і всім суспільним життям. 
Це системи диктаторсько-фашистських партій, за якими окри- 
вається на ділі диктатура панівних експлуататорських класів. 
ІДе насильно-терористичні системи, що поневолюють народи і 
людину, гальмують культурний і суспільний розвиток та охороня- 
ють жорстокий визиск трудящих панівними класами. 

в) Більшовицької, яка віддає все керівництво державно- 
го і суспільного життя в руки більшовицької партії (126 стаття 
Конституції СРСР) і тим встановлює диктатуру панівного класу 
більшовицьких вельмож над народами. Це система перманент- 



193 



ного масового терору, яка забезпечує панівному класові необме- 
жений визиск трудящих та поневолення і всебічну експлуатацію 
народів. 

Буржуазно-фашистська і більшовицька державно-політичні 
системи означують повну ліквідацію тих т. зв, демократичних 
прав (волю слова, преси, товариств і організацій, зібрань і мані- 
фестацій і т. п.), ш,о їх знає в обмежених формах буржуазно- 
демократична система. 

Всі три системи сприяють розвиткові імперіялізму і в резуль- 
таті стають його знаряддям. 

III. 

1. Народно-Визвольна Революційна Організація, змагаючи 
до остаточної своєї ціли - знищення імперіялізмів і перебудови 
світа за принципом дружної співпраці народів у незалежних наці- 
ональних державах, що зможе наступити в умовах безкласових 
суспільств у всьому світі, - як першу свою мету ставить підняти 
на боротьбу всі протиімперіялістичні елементи за повну рівність 
народів за побудову незалежних національних держав. 

2. В Україні Народно-Визвольна Революційна Організація 
бореться за новий тип держави, держави народної, що одинока 
утворює всі умови для його всебічного росту. Тому Народно- 
Визвольна Революційна Організація є: 

а) Проти класової, партійної чи особистої диктатури в дер- 
жаві, 

б) За виборність керівних органів державного управління всіх 
ступнів шляхом вільного всенародного голосування. 

в) За загальне, безпосереднє, рівне й тайне голосування. 

г) За відмежування законодавчої влади від виконавчої. 

д) За повну незалежність судівництва. 

3. Народно-Визвольна Революційна Організація бореться 
за новий соціяльний і економічний лад, який найкраще забезпе- 
чуватиме всім громадянам добробут, усі їх матеріяльні і духовні 
вимоги, тому Народно-Визвольна Революційна Організація є: 

а) За планову організацію і гармонійний розвиток всього 
народного господарства. 

б) За знищення більшовицької експлуататорсько-кріпос- 
ницької системи в організації сільського господарства. Виходячи 
з того, що земля є власністю народу, Народно-Визвольна 
Революційна Організація проти накидування селянам народної 
форми користування землею, обстоює індивідуальне і колектив- 
не користування землею, в залежності від волі селян. 



194 



в) За якнайширшу машинізацію, електрифікацію сільсько- 
господарських робіт. 

г) За передачу селянам усіх сільськогосподарських машин і 
знарядь, проти монополізації їх державою в МТС-ах. 

д) За безплатну і негаілну передачу селянам усіх поміш.иць- 
ких, монастирських та церковних земель, сільськогосподарських 
машин та знарядь. 

4. а) За те, ш,об велика промисловість була національно-дер- 
жавною, а дрібна громадсько-кооперативною. 

б) За участь робітників у керівництві заводами, за фаховий а 
не комісарсько-партійний принцип у керівництві. 

в) За справедливу оплату праці, за участь робітників у при- 
бутках заводу, за те, щоб робітник одержував таку зарплату, 
що[б] повністю забезпечувала б матеріяльні і духовні потреби 
усієї його сім'ї, що при річних підсумках господарського стану 
заводу (підприємства) робітник одержував - у громадсько-коо- 
перативних- дивіденди (належна йому частина річного прибут- 
ку), а в національно-державних - премії. 

г) За вільну працю, вільний вибір професії, вільний вибір 
місця праці. 

д) За волю профспілок, за загальний 8-ми годинний робочий 
день, за знищення закритих форм і методів експлуатації робітни- 
ка шляхом т. 3. підвищування норм, соцзмагань і т п. 

5. За вільне ремесло, за добровільне об'єднання ремісни- 
ків у артілі, за права ремісника вийти з артілі і індивідуально 
виконувати працю та вільно розпоряджатися своїм заробіт- 
ком. 

6. За національно-державну організацію великої торгівлі, за 
громадянсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну при- 
ватну торгівлю, за вільні базари. 

7. За те, щоб банки були національно-державними. 

8. За повну рівність жінки з чоловіком в усіх громадських 
правах і обов'язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до 
всіх професій, за першочергове право жінки на фізично-легшу 
працю, щоб жінка не шукала заробітку на шахтах, руднях та 
інших тяжких виробництвах і внаслідок цього не руйнувала 
свого здоров'я. За державну охорону материнства. За те, щоб 
батько сім'ї, одержував крім плати за свою працю додаткову 
платню на одержання жінки і неповнолітних дітей. Лише в таких 
умовинах жінка матиме змогу виконувати свій важливий, почес- 
ний і відповідальний обов'язок матері і виховательки молодого 
покоління. 



195 



9. а) За обов'язкове середнє навчання. За піднесення освіт- 
ньої культури широких народних мас шляхом поширення мережі 
шкіл, видавництв, бібліотек, музеїв, кіно, театрів тощо. 

б) За поширення вищого і фахового шкільництва, за невпин- 
ний ріст висококваліфікованих кадрів на всіх ділянках життя. 

в) За вільний доступ до всіх вищих навчальних закладів 
для молоді. За забезпечення студенства стипендіями, харчами, 
мешканнями та навчальними приладдями. 

г) За всебічний гармонійний розвиток молодого поколін- 
ня - моральний, розумовий та фізичний. За вільний доступ до 
всіх наукових, культурних надбань людства. 

10. За пошану праці інтелігенції. За створення таких умов 
праці, щоб інтелігент, будучи зовсім спокійний про завтрішний 
день та про долю сім'ї, міг віддатися культурно-творчій праці, 
мав потрібні умовини для праці над собою, постійно збагачував 
свої знання та підвищував свій культурний рівень. 

1 1 . а) За повне забезпечення всіх працюючих на старість та 
на випадок хвороби чи каліцтва. 

б) За широке запровадження охорони народного здоров'я. 
За право працюючих на безплатне користування усіма заклада- 
ми охорони здоров'я. 

в) За особливу державну опіку над дітьми й молоддю. За 
охоплення всієї дітвори та молоді державними закладами опіки 
та виховання. 

12. а) За свободу друку, слова, думки, переконань, віри і сві- 
тогляду, проти офіційного накидання суспільності світоглядових 
доктрин і догм. 

б) За вільне визнавання і виконування культів, які не супер- 
ечать громадській моралі. 

в) За відокремлення церковних організацій від держави. 

г) За культурні взаємини з іншими народами, за право виїзду 
громадян за кордон для навчання, лікування та пізнання життя і 
культурних надбань інших народів. 

13. За повне право національних меншостей плекати свою 
власну по формі і по змісту культуру національну. 

14. а) За скасування класових, партійних і національних при- 
вілеїв. 

б) За рівність усіх громадян держави незалежно від іх наці- 
ональности в державних та громадських правах і обов'язках, за 
рівне право на працю, заробіток і відпочинок. 

15. За вільну культуру, за героїчну духовність, за високу 
мораль, за громадську солідарність, дружбу та дисципліну. 



196 



16. Народня влада уважатиме за найвищий свій обов'язок 
інтереси народу, не маючи загарбницьких цілей та поневолених 
країн і пригноблених народів у своїй державі. Народна влада не 
витрачатиме часу і енергії та коштів на творення апаратів гно- 
блення. Народна влада, спираючись на усуспільнення засобів 
виробництва, всі економічні ресурси та всю людську енергію 
спрямує на побудову справедливого соціяльного ладу, на еконо- 
мічне будівництво країни та культурне піднесення народу. 

ГУ. 

1. Найближчим своїм завданням Народно-Визвольна 
Революційна Організація ставить боротьбу за повну демокра- 
тизацію всього державного суспільного життя в цілому СРСР і 
негайне припинення нинішньої імперіялістичної війни, ш,о може 
наступити лише тоді, коли буде повалена диктатура Сталіна і 
його партійно-більшовицької кліки та весь нинішний реакційний 
сталінсько-більшовицький режим. 

Народно-Визвольна Революційна Організація ставить тому 
в основу своєї боротьби, [боротьбу] за демократизацію і негай- 
не припинення війни, боротьбу проти диктатури Сталіна і його 
партійно-більшовицької кліки, боротьбу за повалення гноби- 
тельського сталінсько-більшовицького режиму в цілому СРСР 
і встановлення народно-революційної влади через утворення 
народно-революційних урядів. 

Тільки народно-революційні уряди СРСР після того ж, як 
буде повалена влада Сталіна і його партійно-більшовицької 
кліки, зможуть: 

а) Припинити війну і заключити справедливий мир. 

б) Ліквідувати залишки гнобительської диктатури. 

в) Установити дійсно народно-демократичну волю. 

г) Забезпечити таким чином поневоленим нині народам СРСР 
виявлення їх дійсної волі щ^одо їх національно-політичного само- 
означення та форми міждержавних взаємовідносин і співпраці. 

Повалення диктатури Сталіна і його партійно-більшовицької 
кліки, встановлення народно-революційних урядів СРСР, прове- 
дена демократизація утворять умови для того, щоб: 

а) Знищити в основі владу більшовицьких вельмож і покласти 
основи нового соціяльного ладу. 

б) Покласти край національному поневоленню і організувати 
самостійні національні держави за етнографічним принципом 
та, усунувши таким чином існуючу нині нерівність між народами 



197 



СРСР, створити тривалі основи для правдивої дружби і співпраці 
народів. 

2. Повалення* нинішного реакційного, гнобительського ста- 
лінсько-більшовицького режиму може бути доконано лише сила- 
ми експлуатованих трудящих всіх поневолених в СРСР народів 
шляхом революції (загального збройного повстання). 

Перед Народно-Визвольною Революційною Організацією 
стоїть тому завдання: 

а) Розкрити дорешти перед трудящими й всіми народами 
СРСР всю реакційність сталінсько-більшовицького режиму і його 
властиву соціяльну природу, його неспроможність розв'яза- 
ти національне і соціяльне питання, імперіялістичний характер 
війни, вину Сталіна і його партійно-більшовицької кліки в її виник- 
ненні, вказуючи, що Сталін і його партійно-більшовицька кліка 
розплутали і ведуть війну в ім'я імперіялістичних цілей росій- 
сько-більшовицького імперіялізму й панівного класу більшовиць- 
ких вельмож та одночасно закріпити трудящим і всім народам 
СРСР революційні ідеї, що їх проповідує Народно-Визвольна 
Революційна Організація. 

б) Підняти трудящі маси і всі народи СРСР на боротьбу проти 
диктатури Сталіна і його партійно-більшовицької кліки, вказуючи 
трудящим і всім народам СРСР, що повалення диктатури Сталіна 
і його партійно-більшовицької кліки шляхом революції (загально- 
го збройного повстання) та встановлення народно-революційної 
влади - це єдиний шлях, що веде до припинення війни та здо- 
буття національної та соціяльної волі. 

в) Скерувати існуюче і все більше наростаюче на силі невдо- 
волення широких трудящих мас і поневолених народів всі прояви 
стихійного спротиву І активні виступи мас, революційні настрої 
в Червоній Армії та боротьбу поневолених народів у властиве 
русло єдиного фронту революційної боротьби та за повалення 
диктатури Сталіна і його партійно-більшовицької кліки СРСР і 
встановлення народно-революційної влади. 

V. 

1. ІЧародно-Визвольна Революційна Організація актив- 
но піддержує всі форми боротьби народів Европи, а зокрема 
Прибалтики, Середньої Европи та Валканів та їх незалежні дер- 
жави проти імперіялістів. 



* у тексті: поневолення 



198 



2. Тісно співпрацює з усіма існуючими созвучними Народно- 
Визвольній Революціі^ній Організації, антиімперіялістичними 
революційними організаціями всіх народів, що стоять на грунті 
непримиримої революційної боротьби з імперіялістичними сис- 
темами за рівність народів, за незалежні держави в етнографіч- 
них територіях. 

ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 36, арк. 106-112. Копія. 



№ 28 

СТАТУТ НАРОДНО-ВИЗВОЛЬНОЇ 
РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ 

[Липень] 1944 р. 

СТАТУТ 

Народно-Визвольної Революційної Організації 
(неповний текст з конспіративних причин) 

Народно-Визвольна Революційна Організація (НВРО) є 
керівною політичною організацією усіх антиімперіялістичних сил 
в Україні. 

Народно-Визвольна Революційна Організація очолює, керує 
і здійснює народно-визвольну боротьбу як політичного так і вій- 
ськово-збройного характеру. 

Народно-Визвольна Революційна Організація - це бойова 
революційна організація передових елементів народних мас, 
побудована на засадах: а) внутрішно-організаційної революцій- 
ної демократам, яка запевнює єдність рішень, б) строгій револю- 
ційній дисципліні, однаково обов'язуючій усіх членів організації, 
що запевнює єдність і справність виконання всіх рішень і наказів 
організації. 

Народно-Визвольна Революційна Організація дружньо співп- 
рацює з існуючими созвучними антиімперіялістичними рево- 
люційними організаціями других народів в цілях координації 
боротьби проти спільних імперіялістичних ворогів. Всюди там, 
де таких організацій немає, Народно-Визвольна Революційна 
Організація їх ініціює і творить, виходячи з засади, що спільного 
ворога треба знищити спільними революційними силами усіх 
поневолених і експлуатованих народів. 



199 



І. Члени Народно-Визвольної Революційної Організації, 
їх права і обов'язки 

1 . Членом організації є кожниі^, хто: 

а) Признає ідейно-політичні, програмові і статутові постано- 
ви організації і їм підчиняється. 

б) Активно бореться в одній із ланок організації проти оку- 
панта. 

в) В боротьбі виявляє жертвенність, відданість і кожночасну 
готовність майном, кров'ю і життям служити народно-визволь- 
ному революційному рухові. 

2. Обов'язком члена є: 

а) Постійно працювати над собою, збільшувати свою свідо- 
мість і вмілости, конечні в революційній діяльності. 

б) Добровільно і свідомо нагружувати себе революційними і 
загально-національними завданнями і їх виконувати. 

в) Строго придержуватись засад організаційної дисципліни і 
пильнувати, щоб інші її не нарушували. Радо і добровільно вико- 
нувати всі доручення і накази зверхних органів організації і без- 
посередніх зверхників. 

г) Пильно берегти організаційні, військові і революційно-гро- 
мадські тайни. У кожному випадкові не вільно членові зрадити 
довірені йому тайни. 

д) Постійно працювати над народними масами, виховувати 
і революціонізувати та якнайтісніше пов'язувати їх з народно- 
визвольним революційним рухом. Бути для нечленських мас під 
кожним оглядом взором, гідним наслідування. 

Член організації має право 

3. а) Брати участь в організаційних зібраннях, відправах і т. п. 
і ВІЛЬНО висловлювати власну думку в усіх справах організації та 
брати участь у їх вирішуванні. 

б) Ділово критикувати роботу кожного члена організації. 

в) Вибирати і бути вибраним в усі організаційні органи (окре- 
ма постанова). 

г) Бути присутним на зібраннях, коли обсуджується його 
діяльність чи поведінка. 

д) Вимагати вияснення усіх питань, звертаючись до виїдих 
організаційних органів, аж до Центрального Керівництва включ- 
но. 

4. Член організації у відношенні до інших громадян не корис- 
тується жодними привілеями. Від нечленських мас ріжнить члена 



200 



його вища свідомість і впевненість у правильності революційної 
боротьби, більші обов'язки - більша відданість справі народного 
визволення. 

5. Член Народно-Визвольної Революційної Організації не 
може належати до жодних політичних організацій чи партій з 
протиположними Народно-Визвольній Революційній Організації 
цілями і методами боротьби. 

Прийом в члени Народно-Визвольної Революційної Організації 

6. Приймати в члени організації можна: 

а) Тільки індивідуальним порядком, докладно провіривши 
політичну певність і революційну стійкість кандидата. 

б) Тих, ш,о пройшли приписаний кандидатський стаж і відпо- 
відають всім вимогам члена. 

в) Тих, що є направду віддані народно-визвольному револю- 
ційному рухові - активні, свідомі боротьби Народно-Визвольної 
Революційної Організації і на боротьбу готові, - без різниці на 
національність чи соцїяльне положення. 

г) Не молодші 18 років. 

7. Поступаючий в члени організації мусить мати рекоменда- 
цію двох дійсних членів, які знають кандидата з організаційної 
праці не менше одного року і є вони особисто відповідальні за 
рекомендованого. 

Виключення з членів організації 

8. Виключення з членів організації є для члена найвищим 
виміром покарання. Тому кожну справу виключення з членів 
організації потрібно сумлінно розглянути і стосувати тільки тоді, 
коли інші виміри покарань уже не помагають. За незначні про- 
ступки стосувати установлені дисциплінарні покарання. 

9. Виключенню з членів організації підпадають ті, що: 

а) На протязі трьох місяців без оправдуючих моментів 
(наприм. хвороба), не виявили вимаганої від члена (кандидата) 
організації революційної активності. 

б) Свідомо порушують організаційну дисципліну. 

в) Засуджені ревтрибуналом чи половим військовим судом. 

II. Кандидати 

10. Бажаючі поступити в члени організації мусять пройти 
установлений кандидатський стаж, потрібний для того, щоб: 

а) Кандидат міг познайомитися з ідейно-політичними зало- 
женнями організації', її програмою і тактикою. 



201 



б) Уможливити організаційним органам докладно зазнаі^о- 
митися з кандидатом і на ділі перевірити і^ого вартість і револю- 
ційну СТІЙКІСТЬ, 

11. Кандидатський стаж, потрібний для того щоб поступити 
в організацію, установляється на один рік. Для деяких осіб, що 
зокрема відзначили себе в організаційній праці, час цей може 
бути скорочений, 

1 2. Кандидати в члени організації беруть участь у зібраннях, 
відправах членів і т. п. з дорадчим голосом. 

13. Всі вимоги і обов'язки, що стосуються до членів організа- 
ції, обов'язують також і кандидатів у члени організації. 

III. Прихильники (симпатики) 

14. Прихильниками є всі ті особи, що співчувають народно- 
визвольному революційному рухові і в найрізнороднішій формі 
йому помагають, але не виявляють вимаганої революційної 
активності і не відзначаються потрібними членові організації при- 
кметами. 

15. Прихильники є найширшим помостом між зорганізова- 
ними в організації кадрами членів і народніми масами. Тому за 
постійний зріст широких лав прихильників революційного руху 
члени й кандидати організації мусять пильно турбуватися. 

16. Прихильників не об'єднується в жодні організаційні 
форми, але гуртують, виховують і революціонізують їх кругом 
себе поодинокі члени й кандидати в члени організації у найближ- 
чих (первинних) організаційних клітинах. 

IV. Побудова організації 

17. Виходячи з засади, що визволення народу і побудова 
народної держави це спільна справа всіх громадян цілого народу, 
висліди його праці і боротьби. Народно-Визвольна Революційна 
Організація в побудові своїй повністю відкидає нездорові засади 
особистої диктатури (так типу сталінсько-більшовицького як і 
типу гітлєрівсько-фюрерського чи інших їм подібних) як і наскрізь 
загниваючі засади капіталістично-буржуазної демократії. 

1 8. Восновусвоєї побудови Народно-Визвольна Революційна 
Організація кладе здорові народні принципи революційного 
демократизму, який заключається утому, що: 

а) Сприяє розгортуванню ділової критики і самокритики. 

б) Скріплює свідому дисципліну, яка запевнює єдність дій і 
зберігає організацію перед творенням фракційних угрупувань. 

в) Пособлює прогресуванню творчої думки членів. 



202 



г) Уможливлює Центральному Керівництву організації і орга- 
нізації в цілому бути в курсі всіх життєвих питань народу і тим 
запевнює за організацією діі^сне керівництво народними масами 
та органічно з ними організацію пов'язує. 

д) Чітко окреслює відповідальність всіх керівних органів, до 
Центрального Керівництва організації включно, за проведену 
ними діяльність і їх компетенції. 

19. Організаційна мережа Народно-Визвольної Революційної 
Організації построєна за територіяльним, виробничим і фаховим 
принципом. 

20. Первинні організаційні клітини, їх ланки розгортають 
свою діяльність серед найширших народних мас і тому їх значен- 
ня дуже велике. Від роботи в найнижчих клітинах залежить сила 
організації в цілому. 

21 . Завданням первинних організацій є: 

а) Направляти і керувати цілістю життя мас по лінії вимог 
народно-визвольного революційного руху і політики організа- 
ції. 

б) Постійно проводити пропаганду народно-визвольної 
революційної ідеї лозунгів, впливати і революціонізувати (акти- 
візувати) маси. 

в) Протидіяти ворожим протинародним впливам і їх пропа- 
ганді і всіми методами їх знищувати. 

г) Підготовляти і мобілізувати народ до масових активних 
акцій і одвертої збройної боротьби проти окупанта. 

д) Приєднувати прихильників революційного руху і залучу- 
вати керівні активні одиниці у лави кандидатів і членів Народно- 
Визвольної Революційної Організації. 

V. Дисциплінарні покарання 

22. Обов'язком члена є не тільки самому бути здисципліно- 
ваним під кожним оглядом, але берегти, щоб і другі не нарушу- 
вали організаційної дисципліни, а дальше, обов'язком члена є 
бути взірцем гідним наслідування для нечленських мас. Членські 
обов'язки кожний приймає на себе добровільно і свідомо. Тому 
добрий член організації не повинен доводити до того, щоб його 
карати. 

23. В потребі стосувати такі покарання: 

а) Завваження індивідуальне. 

б) Завваження публичне. 

в) Догана індивідуальна. 

г) Догана публична. 



203 



д) Відставка від відповідальної організаційної роботи і пере- 
несення на менш відповідальну. 

е) Виконання спеціяльних карних завдань, 
є) Виключення з членів організації. 

ж) Виключення з членів організації і передання в ревтрибу- 
нал. 

VI. Фінанси організації 
24. Потрібні організації грошові засоби складають добро- 
вільно її члени, кандидати і прихильники та найширші народні 
маси. 

ДА СБ України, Ф, 13, спр, 376, т. 36, арк. 1 12- 1 15. КопіяУ 

1 Подібний примірник тексту: ДАРО. ф. Р-30, оп. 2, спр. 99, арк. 11-12. Рукопис. 



№ 29 

НАКАЗ ЧЛЕНАМ І КАНДИДАТАМ НВРО ПРО 
ВИВЧЕННЯ РЕЗОЛЮЦІЙ УСТАНОВЧОГО З'ЇЗДУ 
ТА ПРОПАГАНДУ НАПРЯМНИХ БОРОТЬБИ 

Серпень 1944 р, 
М. П., серпень 1944 р. 

НАКАЗ 

Членам і кандидатам в члени НВРО 

1. Резолюції І Установчого з'їзду НВРО (неповний текст), усі 
члени і кандидати в члени у якнайкоротшому часі мають доклад- 
но вивчити. 

2. Основні напрямні боротьби НВРО розпропагувати поміж 
прихильниками і найширшими народними масами, зокрема між 
вояцтвом Червоної Армії (так фронту як і тилу) і робітництвом (в 
містах, заводах і на залізних дорогах). 

Слава Україні! 

Центральне Керівництво 
Народно-Визвольної Революційної Організ[ації] 

ДАРО, ф. Р-ЗО, оп. 2, спр. 98, арк. 19. Копія. 



204 



№ ЗО 

ТИМЧАСОВА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ 
ПОЛІТИЧНИХ ВИХОВНИКІВ ЧОТ І СОТЕНЬ 

[Серпень] 1944 р. 

ТИМЧАСОВА ІНСТРУКЦІЯ 
по військоБО-виховній і політичній роботі 
для політвиховника чоти і сотні 

Політвиховник має виховати кожного вояка УПА на: 

а) повновартісного українця громадянина, свідомого своїх 
[обов'язків] і прав, 

б) політично грамотного. 

в) взірцевого вояка. 

Через защіплення у вояків тих засад, політвиховник скріплює 
боєспосібністьУПАяк революційно-визвольної сили Українського 
Народу. 

Щоб осягнути цю велику ціль політвиховник: 

а) розбудить у вояків непохитну віру в силу і непереможність 
Українського Народу. 

б) скріпить беззастережне довір'я вояків до свойого політич- 
ного проводу НВРО і свойого військового командування. 

в) розбудить у вояків ненависть до імперіялістів і імперія- 
лістичних, нищівних народи воєн, а рівночасно виробить у них 
одиноке правильне розуміння потреби в сучасно нашому без- 
державному положенні революційно-визвольної боротьби, ціло- 
го українського народу. 

г) скріпить у вояка ненависть до імперіялістів - хижаків, а 
розбудить у них любов до власного народу, симпатії і співчуття 
до поневолених імперіялістами народів і нав'яже з поневоленими 
народами тривалу приязнь для спільної співпраці і боротьби проти 
імперіялістів - поневолювачів, за вільні національні держави. 

д) зв'яже вояків УПА якнайтіснішими і ніколи не розривними 
вузлами з українським народом так, що народ все і всюди, в 
кожній, навіть найтруднішій обстановці держатиме з УПА і всеці- 
ло зуживатиме всі творчі сили для співпраці з УПА, і для її пере- 
моги над ворогом - окупантом, а в час створення Української 
Держави до її закріплення і всесторонньої розбудови. 

е) виробить вояків УПА на волевосильних, характерних, 
лицарських, ідейних, боєвих, героїчних, здисциплінованих, висо- 
кожертвенних, незломних воїнів, передових оборонців Українсь- 
кого Народу. 



205 



є) виробить ініціятивних вояк - революціонерів здібних 
вміло виконувати накази своїх командирів, і в час потреби самим 
командувати. 

з) виробить у вояків УПА зрозуміння, що тільки повний успіх 
на пості, де стоїть поодинчиі^ вояк, принесе УПА і Українському 
Народові повну перемогу над ворогом-окупантом. 

ж) утвердить вояків у зрозумінні, що український і ІНШІ наро- 
ди зможуть визволитися з неволі ТІЛЬКИ внаслідок розпалення 
революційно-визвольної боротьби в цілому СРСР і повалення 
Сталіна і його режіму, та створення на території СРСР, на наці- 
онально-етнографічних землях, системи вільних національних 
держав, в тому Української Самостійної Держави. 

Політвиховник мусить в першій мірі сам відзначитися вище 
згаданими прикметами і згідно з ними поступати. Він в першій 
мірі виховує своїм приміром, в кожній хи[тт]євій обстановці, що 
в ній находяться вояки, мусить бути і політвиховник: в бою, в 
марші, на відпочинку, на іграх. Політвиховник мусить бути там, 
де його присутність посеред вояків принесе найбільшу користь, 
де треба для вояків від нього найбільшої моральної піддержки. 
Звичайно політвиховник має, командиром частини, наперед 
призначене своє місце, або його заступник (коли політвиховник 
військовий фахівець) або як командир певного відділу, або як 
робітник по тилу. 

Політвиховник мусить бути все і всюди взором гідним наслі- 
дування. Політвиховник керує у своїй частині звенами вояків 
політорганізації НВРО. До помочі у виховно-політичній роботі, 
політвиховник вживає членів і кандидатів у члени НВРО у вій- 
ськовій частині. Він готує до довкруги себе кращих і спосібніших 
вояків, які попри цілковите виконання своїх щоденних і кожно- 
часних обов'язків по військовому ділу, уміють найти час і охоту 
для більшої виховно-політичної роботи над собою і над друзями 
вояка і помагають їм здобути потрібні їм військово-політичні 
осяги. 

Працю над членами і кандидатами в члени НВРО в частині 
проводить політвиховник за службовими годинами призначе- 
ними на суто військових обов'язків і науки вояка, тільки в час 
відпочинковий і в дні віддиху. Політвиховник разом з членами і 
кандидатами в члени НВРО своєї військової частини належить до 
політкерівника вищої військової частини. 

На роботу НВРО у своїй частині політвиховник мусить звер- 
нути особливу увагу і створити з членів і кандидатів НВРО сильне, 
примірне ядро рівноправних з іншими вояками, в ніякому разі не 



206 



упривілійоване, - твердий шкелет нашої революційно-визволь- 
ної армії. 

Через велику поміч свойому командирові, що її віддає політ- 
виховник внаслідок піднесення ВИХОВНО-ПОЛІТИЧНОГО рівня закалу 
вояків, через зв'язання загалу війська з примірними, високо- 
вартісними, вічно діючими вояками - членами і кандидатами 
в члени [Н]ВРО, які без жодних прив[ілеїв], ще з більшими 
обов'язками, як передовики нашої революції, разом з рештою 
вояків, гордо нестимуть вперед прапор нашої революційно- 
визвольної боротьби. Командир, політоргани і загал вояцтва, 
зіллється в одну, непереможну, духову і боєву одиницю, револю- 
ційно-визвольну УПА. 

Політвиховник приступаючи до політвиховної роботи в пові- 
реній йому частині війська мусить основне пізнати дану військову 
частину як цілість і кожного вояка зокрема, підстаршинський і 
старшинський кадр. Тут треба основно знати: 

а) інтелектуальний рівень частини (вояцтва і командскладу). 

б) національну свідомість у частині. 

в) соцсклад частини. 

г) воєнно-політичну виробленість частини. 

д) боєву готовність частини. 

е) революційність частини. 

є) членський кадр НВРО в частині, члени і якість членів, їх 
способність в політичній роботі і їх участь в ній. 

Політвиховник, повірену йому військову частину пізнає сам 
особисто через зустріч і розмову з вояцьким загалом, через часті 
розмови з кожним вояком зокрема, через обсервацію щоденно- 
го життя вояцтва, його праці, поступів в науці, у співжиттю поміж 
собою, у зустрічі з населенням, у відношенні до своїх зверхників 
іт, д. 

Крім цього потрібна якнайчастіша виміна думок політвихов- 
ника з комскладом, - так часте обговорення і оцінка кожного 
вояка, як і вишукування нових методів праці. 

Політвиховник мусить якнайскорше вивчати характеристику 
своєї військової частини. На політвиховну роботу має політви- 
ховник призначені години в щоденному укладі занять. Окрім 
політгодини політвиховник використовує кожну хвилину вільного 
часу, поза нормальними заняттями для особистих зустрічей з 
вояками. В дрібних речах щоденного життя вояків, а ще більше в 
приватних справах, найкраще пізнає політвиховник вояків. 

Політвиховник розпитає кожного вояка його автобіографію. Це 
буде основа для пізнання вояків. На цьому добудовувати дальше. 



207 



Коли політвиховник точно вгляне в кожну ділянку життя воя- 
ків, простудіює її, коли доложе до цього старань, не жалуючи 
своїх старань ні труду, здобуде основний матеріал до пізнання 
вояків, то виробить собі правильниі^ погляд на військово-вихов- 
ну, політичну роботу. 

Індивідуальне пізнання кожного вояка дає можність: 

а) правильне використання вояка чи групу в розділюванні 
боєвих завдань. 

б) підібрати відповідних людей до поглиблення і скріплення 
військово-виховної, політичної роботи поміж загалом вояків. 

в) оберегти вояків зі злими нахилами від злодіяння, 

г) підібрати відповідних кандидатів до революційно-полі- 
тичної організації НВРО. У підборі форм підходу до вояків політ- 
виховник бере до уваги загальну обстановку, в якій загал вояків 
находиться. 

Інакше говоритиме політвиховник з вояками під час спокою 
і в час війни, перед боєм і після бою, перед політакцією і після 
неї, інакше після виграної бою, інакше в час програної. Інші теми 
в час відпочинку, а інші в час нормальних занять. Вояки випочаті 
чи втомлені. 

Політвиховник мусить бути не тільки вчителем для вояків, 
який вивчає їх сухих політичних матеріалів. Він мусить бути в пер- 
шій мірі виховником. Виховати, розвинути думку вояка, навчити 
його думати, зацікавити потрібними йому справами, навчити 
його самому шукати за джерелами знання, в міжчасі подавати 
воякам основні політичні знання та матеріяли у найбільш при- 
ступній і життєвій формі. 

Виховати вояків у військовому та політичному дусі, значить 
навчити вояків вміло, всеціло використати своє воєнно-політич- 
не знання, свої спосібності для революційно-визвольної роботи 
українського народу і цілковитої його перемоги. 

Вчиш вояків історії України, передавай її йому приступно, 
життєво, подавай причини історичних подій. Підходи до історії як 
політик, а не як хронікар, зв'язуй кожночасно історичні події мину- 
лого з потребами сьогоднішніх днів, порівнюй причини минулих 
подій з причинами сьогоднішніх наших чинів, порівнюй події 
нашої історії з життям і подіями інших народів. Розглядай добре 
причини нашого поневолення, зв'яжи це з географічним і геопо- 
літичним нашим положенням, з нашими природними багацтвами, 
з нашим народнім темпераментом. Одночасно вказуй на це, що 
український нарід мусить бути великим і сильним народом, щоби 
міг опертись ворожим зазіханням на його землі і на його бага- 



208 



цтва. Як взір, став великі дні нашої історії, епохи нашої могучести, 
великих людей, що вели народ до могутнього життя, героїчні чини 
лицарів і народа, що в ті великі дні героїчними починами лицарів і 
трудом цілого народу ми доходили до світлих осягів. 

Вказуй наше місце в минулому і сьогодні, як військово- 
політичної сили, як господарчої одиниці, як культурного центру. 
Вказуй яку велику працю вложив уже український нарід за час 
свойого існування в розвиток людства. Зв'язуй точно історію 
України з історією інших народів, політику України ріжних часів з 
міжнародньою політикою тих же епох, її культурне, господарське 
життя з життям інших народів. 

Не говори з вояками про ріжні роди політики, про політику 
принципіальну, опортуністичну, реальну, нереальну. До цього 
сам вояк дійде. Зрештою вояк все і всюди мусить бути принціпі- 
ялістом і реально підходити до кожної справи. 

Вчиш політики вояків, не передавай політичних матеріалів 
сухо, не подавай тільки сухих цифр, діаграмів, зв'язуй політику 
зі щоденним життям і потребами народу. Порівнюй господарські 
спроможності українського народу з такими ж інших народів. 

Безнастанно інформуй вояків про міжнародню політику, кож- 
ночасно зорієнтуй вояка в подіях дня. Щоденні світові події зв'я- 
зуй у цікаву, приступну тему. Схоплюй у темі цілість політичного, 
господарського, культурного життя всіх народів, воєнні дії, так 
щоби вояки мали кожночасно образ життєвих подій світа. 

Безнастанно інформуй вояків про життя і працю українців на 
теренах України і поза нею. Зорієнтовуй вояка у ході політично- 
виховної нашої роботи, про керівних наших людей, про ролю і 
роботу революційно-політичної нашої організації НВРО, про дії і 
подвиги УПА. 

Научи вояків основних наших політичних постанов, за що, 
з ким, проти кого боремося, хто наш ворог, хто наш приятель. 
Навчи вояків правильно розв'язувати всі проблеми дня. 

Виясни і основно вивчи вояків нашої національної політики 
внутрі СРСР. 

Навчи ненавидіти ворогів, окупантів, імперіалістів, що гно- 
блять і визискують народи. Навчи вояків цікавитися всіма полі- 
тичними справами, брати в політичному життю живу участь, чи 
то як вояк, чи після війська, як цивільна особа виконувати нака- 
зи свойого політичного проводу, подані наказом військового 
командування. 

Навчи вояків розуміти потребу в житті народів і нашому житті, 
потребу керівної політичної організації. В нас такою є НВРО. 



209 



Навчи вояків розуміти, що військо є все для потреб політич- 
ного проводу, для довершення збройною силою політичних замі- 
рТв політичного проводу народу. 

Говори стало про героїзм, лицарськість, самопосвяту. Опирай 
все на конкретних примірах. Примірів шукай в нашому минулому, 
в княжій і козацькій добах, в наших визвольних змаганнях 1917- 
20 роках, в героях революціонерах нашої революційно-підготов- 
чої доби, в великому числі героїв УПА. Великої лицарськости, 
саможертви і героїзму доказали наші вояки революціонери УПА 
1943 й 1944 рр. в боях з російськими і німецькими імперіаліста- 
ми. Защіпи у молодих вояків-революціонерів ці великі лицарські 
прикмети і виховай на гідних наслідників славних предків, чи сьо- 
годнішніх вже лицарів УПА. Кожен вояк найде собі в нашій старій 
і новій історії і в діях УПА лицарів - революціонерів, як патронів, 
яких наслідуватиме, і поклянеться їх тіням, що почате ними діло 
довершить. 

Говори з вояками про свідому дисципліну. Опри це на живих 
примірах. Злих і добрих примірів найдеш щоденно, обсервуючи 
точно щоденне життя вояків. Щоденно виказуй воякам їх хиби 
і вказуй на їх добрі сторони і діла. Не вмився вояк а не було до 
цього поважної причини - він не здисциплінований. Не упоряд- 
кував вояк своїх речей - він не здисциплінований. Не виконав 
вояк точно припорученого йому завдання - він не здисципліно- 
ваний. Не став стрілець правильно і начас на збірці - він не здис- 
циплінований. Не придержується вояк щоденних порядків - він 
не здисциплінований. Не пропагандивно віднісся вояк до насе- 
лення - він не здисциплінований. Не віддав вояк зверхникові 
правильно чести - він не здисциплінований і т д. [Цілий ряд 
щоденних примірів, про які треба стало говорити й спростовува- 
ти зло. З цим всім зв'язані: неточність, лінивство, легковаження 
обов'язків, непослух, брехня і т. д. 

Військо, а тим більше революційне військо - це найдоско- 
наліша і найбільш зіграна в життю людства людська спільнота, 
однозгідна у своїх думках, чинах, виконності завдань, дисципліни. 
В тому сила армії, в тому досконалість війська, в тому його боєс- 
посібність, в тому його перемога. Військо натхнене великими 
прикметами, так поодинокий вояк, як і цілість - армія, виховане 
у безоглядній свідомій дисципліні, героїзмі, самопосвяті, в одно- 
згідности думання і чину оперте на воєнно-політичній свідомості, 
знаючи своє військове діло - це непереможна сила народу. 

Сьогодні воює ворог не тільки зброєю у боєвій лаві. Ворог 
уживає підступу, зради. Посилає агентів, щоби розвідати воєн- 



210 



ні тайни противної сторони, щоби розкласти противну армію в 
нутрі, щоби виконувати атентати на передових людей, керівників 
ворожої собі армії. 

Політвиховник поставить, як начальне гасло щоденної робо- 
ти: "Бережись ворожого в нас агента", "Безпощадно поборуй 
ворожу в нас агентуру", "Бережи військову тайну". 

Кожна лекція, балачка і зустріч політвиховника з вояками 
повинна зачинатись: "Бережи воєнну тайну". Навчити вояків як 
зберігати воєнну тайну. Не раз вояк підсвідомо говорить, про те, 
про що йому не слід говорити, говорить там, де неможна говори- 
ти, де слухає замаскований ворожий агент, або звідкіля черпає 
він інформації. "Не кожному, хто українець можна про все ска- 
зати". "Тайна зостане тайною тоді, коли про неї найменший круг 
людей знає". Кожен вояк, армія, а що більше революціонер-вояк 
мусить бути рівночасно конспіратором. Що вояк робить у війську, 
де йде і ЗВІДКІЛЯ, що їсть, як школиться, які його командирі, які 
дістав завдання - це мусить бути закрите для людей не військо- 
вих, найбільшою тайною. "Про справу не говори з ким можна, 
тільки з ким треба" - це золота засада вояка-революціонера. 

Сьогодні і тим більше треба про військові справи мовчати, бо 
раз ми поневолені і діємо у морі ворожих сил і живемо поміж мілі- 
онами ворожих агентів, друг[е], ми безнастанно зустрічаємось 
з загалом народу, який знаючи наші військові тайни, мимоволі 
може їх виявити ворогові. 

Вчити вояків вміти здержати воєнні тайни, вчити їх на рево- 
люціонерів-конспіраторів. 

Виробити в частині збірну конспірацію. Крім виховно-полі- 
тичних лекцій і збірних зустрічей з вояками, крім усного переда- 
вання поучних воєнно-виховних і політичних матеріалів, вояків 
виховувати доброю пресою, організаційною, політичною літера- 
турою, летючками, книжками. Навчи вояків по[ж]иточно і вміло 
читати пресу і літературу, її як [...] розуміти, виловлювати з неї 
суттєве. Прочитане вояками перепитувати, спростувати непра- 
вильне розуміння статті чи книжки, доповними те, чого не найшли 
в літературі вояки. Виробити у вояків критичну думку. 

Всю політичну літературу і важнійші статті з нашої і чужої 
преси, внучати вояків, спільно перечитувати їх, пояснювати, 
вивести генеральну лінію перечитаного в дуже приступний спо- 
сіб, зреферувати самому прочитане, або ще краще хай реферу- 
ють вояки, а політвиховник доповнює і справляє всі неповности. 
Навчити вояків любити і хотіти читати і шукати за літературою, за 
знанням. 



211 



На все шукати поважнихтем до зустрічей з вояками. Виховно- 
політична робота у війську повинна бути жива, цікава, різноманіт- 
на. Навчи теми переплітати з виховними, оживляти їх примірами, 
цікавими оповіданнями з життя. Час від часу навіть легкий гумор 
і сатира потрібні на лекціях фактами відсвіження думки і відпру- 
ження душної і тяжкої атмосфери. 

Кожна зустріч політвиховника з вояками і кожна научна лек- 
ція мусить бути дуже докладно політвиховником підготована і 
оброблена. Тема коротка, ядерна, змістовна, тема поучна спле- 
тена з виховною. Щодень говорити про військову дисципліну, 
про військову тайну, щодень в іншій не нудній, не раз у сатирич- 
но-гумористичній формі з відповідним переходом до научного 
матеріалу. 

До війська промовляти просто, коротко, ядерно, без навалу 
чужих слів, без штучної красноречивости, зрозуміло кожному. 
Говорити так, начеб наказував. Військо призвичаєно слухати 
наказів, і в формі наказів мусять бути надавані йому вивчальні 
матеріали. 

Уряджувати імпрези, гуморестичні вечори. Тут запрягати 
загал вояцтва до підготовки у участі. Самі декорують місце імп- 
рези, самі підготовляють програму. Політвиховник керує, справ- 
ляє, доповнює. 

Урочисто відсвяткувати важніші національні свята, Відповідня 
програма. Виховувати згадкою про дану подію. Національні 
свята - поважно, настроєво. 

Шанувати упавших в бою І вояцькі могили. Прикрашувати 
їх вінцями, квіттям, стало упорядковувати їх, написати хто спо- 
чиває, коли й де впав, як прислужився Батьківш,ині. ІУІогили 
виложити дерниною, вирізати стежечки, обвести частоколом, 
поставити хреста. 

На чинах упавших - виховувати. Шанувати історичні тради- 
ції. Виховувати вояків на них. 

Шанувати вояків і командирів - героїв. Переповідати їх 
життя, їх чини, вивчати їх великі лицарські прикмети, наслідувати 
їх. Оповідати їх народові. 

Шанувати державні, національні і революційні наші прапори, 
і знаки відзначення. 

Для відпруження часто заводити поміж вояками веселі ігри. 

Політвиховник вчить вояків співу, військових, історичних, 
народніх пісень. Вчить під марш. Пісень вибирати тільки геро- 
їчних, без плачу, без сліз, ридань, охання, смерті. Пісні мусять 
виховати нам лицарів, героїв, непереможніх, твердих мов криця 



212 



творців, а не оплакуючих гірку долю. Пісень вчити наших укра- 
їнських, рідних, боєвих, героїчних, що пориватимуть вперед до 
перемоги, що найбільш Інертного розбудять і порвуть до бою, до 
чину і перемоги. 

При підборі виховних тем треба мати все на увазі, військові 
заняття, військову заправу чи дії. Політвиховник відповідно до 
військових завдань, акцій, походів, боїв, відповідно до терену, 
ворога, пори року, дня і т. д. мусить підготовити відповідну тему. 

Перед боєм відповідньо наставит[и] вояків набій. Обговорити 
широко і приступно ідею бою, піддержати на дусі, запалити, пір- 
вати. "Мусимо виграти!" - з такою думкою і вірою іде вояк у бій. 
І виграє. Після бою - обговорити бій, чини вояків, добрі і злі сто- 
рони бою, його значення для революційно-визвольної справи. 

Вразі перемоги ворога, також відповідне наставлення вояків, 
моральна піддержка, заохота до дальших дій, зродити постанову 
поправити зло, помстити. 

Повстанець мусить горіти жадобою, боротись, перемагати і 
перемогти! 

Повстанець мусить любити військо, боротьбу. 

Повстанець мусить військом і його діями жити. 

Повстанець мусить бути лицарем. 

Таким має виховати його командир і політвиховник. 

Защіпити у вояка лицарські прикмети - це половина пере- 
моги. При переводженню вояками політакцій, кожна політакція 
мусить бути політвиховником точно обговорена. Політична ціль 
акції. Вояк мусить бути морально вповні приготований до акції 
чи бою. 

Вояк мусить бути кожночасно приготований до зустрічі з 
народом, з чужинцями, з нашими союзниками, з поневоленими 
народами. Вояк мусить вміти виховувати народ, загал, пропа- 
гандивно в народі поступати, ніколи не зраджувати а противно 
прив'язувати до себе народ. Не робити йому ніколи шкод. Нічого 
самому не брати, попросити як потребує. 

В очах народу вояк мусить бути взором чесности, доско- 
налости, дисципліни, мусить бути лицарем. Народ тільки таким 
хоче його бачити і вояк тільки таким може перед народом висту- 
пати. 

Народу воякові хоче бачити свойого оборонця, провідника. 
Народ хоче бачити в українському війську (УПА) свою гор- 
дість. 

До зустрічі з народом мусить політвиховник вояків сперва 
приготовити. 



213 



На чужонаціональних територіях мусять вояки поводитися 
дуже пропагандивно, так, щоби чужинці побачили в українському 
війську своїх приятелів, а у вояків гідних наслідників славного 
нашого лицарства, відомого широко в світі. 

Поведінка з національними меншинами на нашій території 
мусить бути найбільш пропагандивна і приязна. 

До ворога, грабіжника мусить чути вояк якнайбільшу нена- 
висть і мусить жити жадобою зломання сил ворога-наїзника і 
усунути його з нашої землі. 

Політвиховник мусить бути для вояків лучником з їх родина- 
ми, з їх рідними сторонами. Інформувати стало вояків про їх рідні 
сторони, про життя, працю там же найближчих. З такими справа- 
ми політвиховник мусить запізнатися. 

Політорганізація і політвиховник цікавляться родинами воя- 
ків, їх моральним станом, культурним життям, матеріальним 
забезпеченням. 

Політвиховник мусить бути для вояків "лікарем". Він лікує 
душевні рани вояків. Він розвага для вояків. В час морального 
пригнічення, заломання чи захитання вояка в час вн\трішнього 
тяжкого переживання - політвиховник приходить все з розвагою 
і потіхою. І\/1усить вилікувати вояка з душевної хвороби і збудува- 
ти, і побудити знова до героїчного життя і лицарських чинів. 

Комсклад військової частини у війську заступає воякам бать- 
ка. 

Командир військової частини виступає в ролі строго вимага- 
ючого, безоглядного, за провину строго караючого, але тактов- 
ного батька. Політвиховник заступає у війську, гоючу рани матір, 
яка хоч І вимагає, виконання вимог батька, створює привітну 
[родинну атмосферу у військовій родині] . 

Політвиховник мусить виробити у вояків пошану до різної 
праці, зрозуміння потреби в суспільно-державному життю ріжних 
занять, пошану до хлібороба, гірника, шахтара, поденного робіт- 
ника, трудової інтелїгенцрТ: 

Кожен вояк мусить зрозуміти, що його вояцька праця буде 
тоді успішною, і він вояк, буде тоді мати перемогу, коли всі роди 
праці будуть чесно заступлені, бо сві вони вспомагають своєю 
працею й доповнюють воєнне діло. 

Війна - це труд цілого народу, всіх його фахів і суспільних 
груп. 

Політвиховник мусить розбудити до найдальших меж любов 
вояка до рідного краю, до всіх його теренів, його природи. Кожна 
частина української землі - це найближча сторона вояка. Для 



214 



вояка немає ближчих й дальших теренів України. Він всюди хазя- 
їн України, всюди її оборонець. 

Коли у віі^ськовій частині є неграмотні, політвиховник мусить 
Тх навчити грамоти. 

Політвиховник мусить мати нагляд всюди. Вояцьке життя 
не може проходити мимо нього. Він сам учасник й співтворець 
його. Він рівночасно дослідник й суворий критик його. А це для 
нього великі научні теми, міліони добрих і злих примірів з життя 
його [поодиноких] вояків і цілої вояцької збірноти, це для нього 
досвід. Він з цього користає, на цьому будує, на цих життєвих 
примірах творить. 

А створити треба новий стиль життя, новий тип людини 
вояка-революціонера, твердого, мов граніт, волового, ідейного, 
національно-свідомого, великого українського патріота, творчо- 
го, смілого, відважного, правдивомовного, хороброго, політич- 
но-грамотного, новітнього лицаря, що труд свій і життя своє несе 
кожночасно своїй Ідеї, своєму народові. 

Зірвати зі старими навиками, нанесеними нам довголітньою 
неволею, жити новим життям, героїчним, життям творця нової 
дійсности, вояка-революціонера. А в тому новому житті політви- 
ховник перший. 

Він права рука свойого командира. Він його поміч при нагля- 
ді, контролі, оцінці людей, а в першій мірі у вихованні війська. 
Політвиховник, щоби виконати вповні своє завдання, мусить не 
жалувати своїх сил і труду і віддатися всеціло так неоціненній 
воєнно-виховній й політичній роботі у війську. Сам особисто 
мусить безнастанно вчитися і рости. У вільних хвилинах віддаєть- 
ся політичній праці над народом. Від нього залежить нерозрив- 
ний зв'язок війська з народом і сильної дії народу і війська. 

Політвиховник підготовляє робітників вміти кожночасно вести 
агітаційну роботу серед ворога, щоби його розложити морально 
й відтягнути від агресивної боротьби, а то й перетягнути на сто- 
рону своєї ідеї. В боєвій обстановці політвиховник мусить бути 
точно обзнакомлений з завданням, що його дістає згори його 
командир і із завданням, яке видав командир частині. 

Мусить знати й орієнтуватися у воєнному ділі. 

Мусить вміти точно оцінити політично-бойову обстановку. 

Політвиховник в імені командира стало все й всюди догля- 
дає, чи вояцтво точно і совісно виконує подані йому завдання. 

При вмілій розбудові політорганізації НВРО у частині, при 
вмілому використанні членів і кандидатів НВРО до воєнно-вихов- 
ної політичної роботи серед вояцтва, при відповідній моральній 



215 



поставі НВРО як здорового, примірного, бойового ядра частини, 
через злиття вояцтва організації НВРО, політвиховного і ком- 
складу в одну духову високоморальну і боєву цілість завершену 
високоморальним командиром, частина мету свою осягне. 

ДАРО, ф. Р-30, оп. 1, спр. 4, арк. 50-56. Копія.^ 

1 Подібний текст від жовтня 1944 р., в якому абревіатура НВРО виправлена на 
ОУН та з рекомендаційним надписом від 8.12.1944 р. к-ра УПА-Захід "Шелеста" 
(Василь Сидор) про використання: ІІДАВО, ф. 3833, оп. 1 , спр. 142, арк. 8-12. 



№31 

ВІДОЗВА-ІНСТРУКЦІЯ ПРО НАПИСАННЯ ГАСЕЛ 

[Серпень] 1944 р. 

НАРОДНО-ОСВОБОДИТЕЛЬНЬІЕ 
РЕВОЛЮЦИОННЬІЕ ЛОЗУНГИ^ 

Лозунги - це один з засобів пропагування революційної ідеї. 
При помочі лозунгів організація подає масам в коротких словах 
ціль революційної боротьби і звертає їх увагу на її основні, ріша- 
ючі моменти. Таким чином організація концентрує силу маси для 
удару в найважніших місцях. 

В нашій роботі лозунги відіграють ще й ту роль, ш,о, в під- 
пільних умовинах праці, технічно полегшують зазнайомлення 
широких мас з революційно-визвольною ідеєю. 

Однак лозунги виконують своє завдання тільки тоді, коли 
вони будуть стало перед очима глядача. Тільки тоді вони вріжуть- 
ся в його пам'ять і стануть керівною думкою в його роботі. Тому 
треба дбати, щоб лозунги ніколи не сходили з видних місць міста 
і села. Якщо ворог зірве наші лозунги, треба їх негайно поновля- 
ти. Постійно треба мати сховані запаси матеріялів, які служать до 
виготовлення лозунгів. 

Злучені лозунги схоплюють коротко в боєвих словах нашу 
ідеологію, політику й тактику. В залежності від середовища, для 
якого вони призначені, лозунги поділено на лозунги: до всіх гро- 
мадян СРСР, до робітників, до селян, до бійців, до молоді. 

Лозунги складаються з одного або кількох речень. Одначе 
кожний з них щойно в цілості заключає розв'язку порушеної 
проблеми. Тому підчас виписування лозунгів не можна розділя- 
ти поодиноких речень, що не вичерпують порушеного питання. 



216 



Треба вважати, щоб у лозунгах, побіч критики, була норма й 
позитивна розв'язка порушеної справи. 

Де і як писати 
Лозунги треба виписувати по одному або по кілька. 

1. Виписувати треба великими літерами не папері (літери 
5 см величини) і розвішувіти по дорогах, на перехрестях, біля 
криниць, на домах, кооперативах, фабриках і скрізь там, де буває 
скупчення людеі^. 

2. Виписувати треба креі^дою, або спеціяльним олівцем на 
плотах, домах, кіосках, вітринах і т п. (літ[ери] 10 см вел[ичини]). 

3. Вирізані в картоні лозунги треба прикладати до стін і рису- 
вальною щіткою, вмоченою в фарбу, перебивати на стіну. 

Під кожним лозунгом треба підписувати: Народно- 
Освободительная Революционная Организация 

Всем: 

Трудящиеся! Ведите борьбу за переустройку СССР за прин- 
ципом свободного сотрудничества независимьіх, самостоятель- 
ньіх государств! 

Долой диктатуру Сталина! Долой насилие над народом и 
человеком! 

Трудящиеся! Ведите борьбу за право каждого народа сво- 
бодно установлять формьі политической, хозяйственной, обще- 
ственной и культурной жизни в собственньїх государствах. Да 
здравствует свобода народу и человеку! 

Да здравствует свобода мьісли, свобода печати! Да здрав- 
ствует свобода организаций! 

Задолженность СССР, вьізванная нуждами зтой войньї, - ато 
продажа трудящихся в ярмо капиталистов, ато, после войньї, 
крьівавьій труд, ато дело рук Сталина. 

Трудящиеся, подьімайтесь на борьбу со сталинской реакци- 
ей! Защищайте права, завоеванньїе революцией 1917 г! 

Свобода народам и человеку! 

Долой империалистических разбойников Гитлера и 
Сталина! 

Долой империализм и империи! Да здравствуют независи- 
мьіе национальньїе государства всех народові Да здравствует 
мир и дружба свободних народові 

Долой войну - смерть и голод! 

Прекратить войну может только народное правительство! 
Долой империалиста Сталина! Да здравствует революцияі 



217 



К городам и деревням: 

Долой Сталина - воплощение реакции в СССР! Долей реак- 
ционную клику сталинской знати! Вся власть народу! 

Долой терор! Долой тюрмьі и "стенки" НКВД! Да здравствует 
свобода народу! 

Прекратить непосильньїй труд стариков, женщин и детей! 

Долой позорную ловлю людей! Долой вьівоз на чужбину, на 
каторжньїе работьі, на голодную смерть! 

Трудящиеся! Вадите борьбу за полное пользование продук- 
тами своего труда! 

Долой грабеж народа опричниками НКВД! 

Трудящиеся! Ведите борьбу за зкономическую независи- 
мость от класса большевитских вельмож! Ведите борьбу за 
социальную и политическую свободу! 

Долой систему голодного пайка! 

Трудящиеся города и деревни! Соединяйтесь в борьбе про- 
тив Сталина, против НКВД, против зкономической зксплуатации 
кликой большевитских вельмож! 

Сталий вводит классовьіе привилегии. Долой Сталина! 

Революционерьі, соединяйтесь в борьбе со сталинской реак- 
цией, ведите боротьбу против продажи СССР международному 
капиталу! 

Колхозники! Гоните сталинских агентов! Берите в свои руки 
руководство народньїм хозяйством! 

Граждане! Ведите решительную борьбу против грабежа и 
вьівоза на каторжньїе рабстві! Организуйте народную самоза- 
щиту! 

Работники администрации! Ведите боротьбу со сталинской 
тиранией! За человеческое отношение! За достаточную зарпла- 
ту! За надлежащий отдьіх! 

Работники администрации, - Вьі слуги народа! Ведите 
боротьбу вместе с народом против зксплуататора Сталина! 

К рабочим: 

Долой партийное руководство в заводах! Долой партийно- 
бюрократические профсоюзьі - орудия угнетения и зксплуата- 
ции рабочих! Рабочие! Требуйте полной и немедленной вьіплатьі 
заработной платьі. 

За свободу организации независимьіх профсоюзов! 

Рабочие! Требуйте установлення зарплатьі рабочим завода. 

Рабочие! Ведите борьбу за участь в распределении прибьіли 
завода! 



218 



Рабочие! Ведите борьбу за бесплатное обучение по всех 
школах! 

Рабочие! Ведите борьбу за бесплатньїй отдьіх! 
Рабочие! Ведите борьбу за сокращение рабочего дня! 
Рабочие! Ведите борьбу за уничтожение сверхсрочной рабо- 

тьі! 

К крестьянам: 

Не дадим хлеба на продолжение войньї! 

Не дадим хлеба сталинской клике паразитов! 

Крестьяне! Прячте хлеб, потому, что будет голод! 

Крестьяне! Не давайте хлеба империалистам, потому, что 
зто йдет на продолжение войньї, несущей гибель Вашим сьіно- 
вьям на фронте! 

Крестьяне! Не давайте вьівозить хлеб из колхозов потому, 
что будет голод, будет дальше тянуться война! Уничтожайте 
средства перевозки, уничтожайте магазини "заготовительньїх" 
пунктові 

Как только хлеб из колхоза - в деревню идет голод. 
К бойцам: 

Долой терор в армии! Долой загрядотрядьі! Долой офицер- 
ские привилегии! Руководство войском в руки народно-револю- 
ционньїм военньїм комитетам. 

Бойцьі! Организуйтесь для боротьбу с империалистической 
кликой Сталина. Да здравствует революция! 

Долой империализм! Долой Сталина! Да здравствует мир! 

Бойцьі Красной Армии! Соединяйтесь с УПА, ставайте к 
борьбе против империалистов! Да здравствует мир! 

Бойцьі! Истребляйте империалистических слуг Сталина в 
армии! 

Да здравствует мир! 

Бойцьі, передавайте оружие революционной армии, находя- 
щейся в подполье! 

Бойцьі! Вьі гибнете на фронте, а в тьілу НКВД грабит Ваши 
семьи. Ставайте на борьбу против сталинского режима, експлу- 
атации и терора! 

Смерть на фронте, голод в тьілу - зто дело рук тирана 
Сталина. 

ІУІир народам - война империалистам! Долой Сталина и 
Гитлера! 

Не желаем воевать. Долой Сталина! Да здравствует мир! 



219 



Бойцьі, гребуйте питання на офицерских кухнях! 
Сталинский девиз; "Боец - пушечное мясо", "Вперед на 
мясорубку"! 

Боец, страждай за Сталина! Если потеряеш руки и ноги, 
получиш от него орден. 

Привет бойцу от матери, - да будет проклята война, да 
будет проклят Сталий! 

Требуйте человеческой санитарной помощи! 

Сталинская песенка: 
"Отец гибнет на войне, 
Мать умерла в шахте, 
Дети з голоду колеют 
в ограбленной хате". 

Требуймо одинаковой опеки над сиротами павших на фрон- 
те бойцов и офицеров! 

Бойцьі! Истребляйте агентов НКВД в армии! 

Бойцьі! Требуймо переустройки армии за национальньїм 
принципом! 

Народьі СССР! Готовтесь к окончательной рассправе с угне- 
тателями! Организуйте подпольньїе революционньїе армии! 

К молодежи: 

Да здравствует здоровая молодежь, авангард революции! 

Да здравствует молодое революционное поколение - цвет 
нации и творец народного счастья! Долой сталинскую политику 
уничтожения молодежи! 

Долой контрреволюционера Сталина. 

Молодежь, будь достойна твоих предкові Веди борьбу за 
свободу народа против сталинского империализма! 

Молодежь! Тьі несеш ответственность за будущее твоего 
народа. Не давай уничтожить народ империалисту Сталину! 

Молодежь єсть велика тогда, когда велик ее народ. 

Комсомольцьі и комсомолки! Ваша обязанность єсть осво- 
бодить милионьї трудящихся из тюрмьі и концлагерей Сибиру, 
изгнанньїх туда Сталиньїм. 

Комсомольцю! Заш,ищайте завоевание 1917 г Ведите борь- 
бу против сталинской реакции! 

Сталий превратил народьі СССР в своих рабов, обязаннос- 
тью молодежи єсть освободить их из сталинских оков. Долой 
тирана Сталина! Смерть НКВД! 



220 



Наше время - зто время борьбьі с империализмами Гитлера 
и Сталина. Сталий руководит СССР 25 л[ет] и довел трудящих до 
войньї, голода и нищетьі! 

Долой Сталина и НКВД! Сталим не даст нам жданого мира! 

Революция, только революция против Сталина, принесет 
свободу народам. 

Сталим, зто кукла в руках капиталистов. Долой Сталина! 

Типография Народно-Освободительной Революционной 

Оганизации 
Им, гетьм. Ив. Мазепьі. Зак. 2-94-44 

ЦА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 10, арк. 390-391. 

1 Представлений текст з невеликими змінами було видруковано укр.: ДА СБ 
України, ф. 13, спр. 376, Т:ИО, арк, 392-393. 

2 Тотожний текст: ДАРО, ф. Р-30, оп. 2, спр, 92, арк. 16-17. 



№32 

ВІДОЗВА ДО РОБІТНИКІВ 

Жовтень 1944 р. 
Воля народам і людині! 

РОБІТНИКИ!^ 

Вже минає 27 років, як Ви вийшли з фабрик і заводів на вули- 
цю зі зброєю в руках боронити свої права - права людини. Ви 
разом з трудовим селянством повалили ненависну тюрму наро- 
дів - царську імперію, маючи на меті: створити справжню владу 
робітників і селян. 

Але Вас обманули ті, в руках яких находиться кермо ниніш- 
ньою, так великою простором і чисельною людьми, більшовиць- 
кою державою. Сталін і його придворні поховали права, кров'ю 
завоі^овані Вами в 1917 р. 

Ви вмирали на барикадах, борючись за волю народу, - кри- 
вавий Сталін перетворив Вас на рабів і заставив виконувати його 
власну волю. 

Ви вмирали на барикадах, борючись за якнайшвидше при- 
пинення 1-ї імперіалістичної війни, за перетворення її на війну 
громадянську, за мир та дружбу народів, - кривавий Сталін, 



221 



у порозумінні з Гітлером, походом на малі держави - Польщу, 
Румунію, Литву, Латвію, Естонію і Фінляндію - сам почав цю 
кровопролитну, 2-гу імперіалістичну віі^ну і все далі гонить мілі- 
они трудящих на вірну смерть під німецькі кулемети, а в запіллі 
сталінські опричники НКВД терором придушують революційниі^ 
рух трудового народу СРСР, який з кожним днем набирає все 
більших розмірів. 

Ви вмирали на барикадах, борючись за те, щоб фабрики і 
заводи належали Вам, щоб Ви одержували належну Вам частину 
загальнозаводського прибутку, - кривавий Сталін поставив Вас 
знову у положення наймитів, і не тільки що Ви не берете участі 
в загальнозаводських прибутках заводу, але у Вас забирають 
більшу половину Вашої зарплати під видом "добровільних" сум 
на різні позики, будівництва літаків і танків, які необхідні Сталінові 
для поневолювання всієї Європи. 

Ви вмирали на барикадах, борючись за встановлення загаль- 
ного 8-ми годинного робочого дня, за заборону нічної і важкої 
праці жінок, за скасування дитячої праці, - кривавий Сталін 
під лозунгом "швидкого розгрому фашизму" запровадив 10-12 
годинний робочий день, до небувалих розмірів запровадив дитя- 
чу й жіночу працю, при тому на найтяжчих роботах. Надурочна 
праця стала системою. 

Ви вмирали на барикадах, добиваючись свободи друку, слова 
й демонстрацій, - кривавий Сталін запровадив страшну цензуру 
всякого друкованого слова, а за небажані йому виступи чи вза- 
галі розмови, кожного жде каторга або смерть. Демонстрації 
можуть бути лише з наказу "старших" і то для прославлення 
Сталіна і його політики. Ініціатива мас придушена кремлівським 
чоботом, терором НКВД. 

Ви боролись з фабрикантами за знищення системи штрафів, 
які заганяли в могилу робітників, - кривавий Сталін запровадив 
закони, якими карається робітників грошевими стягненнями і 
тюрмою за найменші провини, часто не з вини робітника. 

Ви вмирали на барикадах, борючись за свободу профспі- 
лок, - кривавий Сталін перетворив профспілки на партійно- 
бюрократичну організацію, яка допомагає йому визискувати 
Вас, а не дбає про Вашу долю. 

Ви вмирали на барикадах, борючись за повалення пануючо- 
го класу буржуїв і капіталістів, - кривавий Сталін створив новий 
пануючий клас більшовицьких вельмож і ввів класові привілеї. 

Ви вмирали на барикадах, борючись за соціалізм, - крива- 
вий Сталін продає Вас в ярмо міжнародному капіталові. 



222 



Ви вмирали на барикадах, борючись за рівність всіх грома- 
дян, незалежно від їх національності і раси в усіх областях гос- 
подарського, державного, культурного і громадсько-політичного 
життя, - кривавиі^ Сталін до безмеж роздуває великоруський 
шовінізм. 

Вас обманули. На місце поваленого Вами царя Миколи II 
став ще страшніший цар Йосиф І. Він в останніх роках - юридич- 
но і фактично - всеціло перебрав у свої руки керівництво уря- 
дом, партією і військом, відсуваючи набік або зовсім зниш.уючи 
тих, ЯКІ творили революцію. Останніми законами і діями Сталін 
зовсім скинув з себе маску, з під якої виглянув той же "собира- 
тель земель русских" і продовжувач імперіалістичної політики 
російських царів. Адже ж і новий гімн, який запровадив в СРСР 
Сталін, не є робітничий, а більше негадує "Боже, царя храни". 
Сьогодні вже всім стало видно, як кремлівський володар з кож- 
ним днем повертає до традиції дому Романових, а в дечому вже 
навіть перевершив їх. Бо такого визиску, як "стахановщина" і 
"перевиконування норм" не знали і не знають робітники ні в одній 
країні світу. 

Сьогодні, коли точиться ця страшна, несправедлива, проти- 
народна війна, коли ллється кров міліонів трудящих за те, хто має 
стати паном світу, чи Сталін, чи ГІтлер, чи хто Інший, доля робіт- 
ників в СРСР стала ще тяжчою, ніж була до війни. Ті, кого погнали 
на фронт вмирати за "батька" Сталіна, покинули вдома свої сім'ї 
на повільне вмирання від надсильної праці й голоду. ТІ, що зали- 
шились на заводах, примушені працювати за трьох-чотирьох, 
одержуючи за те мізерну зарплату, за яку й так не можна нічого 
купити. Вже по містах панує голод і дороговізна на речі, які ще 
можна дістати у спекулянтів. А більшовицька, на весь світ брех- 
лива, пропаганда галасує про трудовий підйом трудящих, про 
патріотизм до більшовицької влади, якого нема І не буде ніколи. 

Робітники! Не сплямте робітничої честі! Не дайте знищити 
права, завойовані Вами на протязі багатьох років! Єднайтесь 
у робітничі революційні гуртки для боротьби проти сталінської 
реакції і терору НКВД! Поступайте так, як поступали Ви, Ваші 
брати й батьки в тяжкі для Вас часи царської неволі! Беріть знову 
кермо фабриками і заводами в свої руки! Ваша праця для Вас 
самих! 

Робітники! Пам'ятайте, що тільки шляхом революції повер- 
нете собі Ваші права, а для сімей Ваших хліб! 

Геть владу партійно-більшовицької кліки! Хай живе справжня 
влада робітників і селян! 



223 



Геть запроданця світової буржуазії, контрреволюціонера 
Сталіна! Хай живе воля трудовому народові та вільна праця віль- 
них рук! 

Робітники! Боріться за повалення сталінської тюрми народів. 
За перебудову СРСР на незалежні національні держави! 

Геть несправедливу, імперіалістичну війну - знаряддя вини- 
щування трудового народу! Геть імперіалізми, що породжують 
війни! 

Хай живе мир і дружба народів! 

Жовтень, 1944 р. 

ІЧародно-Визвольна Революційна Організаія 

ДАРО, ф. Р-30, оп. 2, спр. 92. арк, 21. 

1 Представлений текст відозви з невеликими змінами було видруковано рос: 
ДАРО, ф. Р-30, оп. 2, спр. 92. арк. 19. 



224 



№ 33-45 

ПОЛІТИЧНО-ПРОПАГАНДИВНИЙ ВІДДІЛ 

5 грудня 1943 р. - січень 1946 р. 



№ 33 

ПРОПАГАНДИВНІ ІНСТРУКЦІЇ 
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ПІД ЧАС ПЕРЕХОДУ 
НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОГО ФРОНТУ 

[5 грудня 1943 р.]* 

ПРОПАГАНДИВНІ ІНСТРУКЦІГ 
(Наближення фронту) 

Сьогодні, коли фронт німецько-більшовицької війни щораз 
посувається на захід, коли ми стали в обличчі нової окупації 
більшовиками наших теренів (тим самим території всієї України), 
мусимо звернути велику увагу на полГтично-пропагандивну під- 
готовку кадрів. Тому подбати про те, щоб кожний член (без огля- 
ду на його спеціяльно-фахове завдання) міг самостійно, бодай 
на тему, вести пропаганду скрізь, де його поставлять, або де 
силою обставин він опиниться, що часто трапляється в перехо- 
дові часи. 

Ввесь організаційний кадр підготовити до пропагандивноТ 
роботи серед: 

1 . Населення свого терену. 

2. Серед усіх національностей, що часово перебувають в 
Україні. 

3. Бійців Червоної Армії. 

4. Більшовицької адміністрації. 

5. На територіях інших народів. 

Не годувати ілюзіями кадрів. Не говорити, що ми пере- 
ходитимемо від успіхів до успіхів, що ми, у боротьбі ніколи не 
зазнаємо невдач і поразок від ворогів. Бо так виховані кадри при 

* Дата згідно подібного документа (ДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т-^ 10. 
арк. 188-194). 



225 



найменшій невдачі на фронті революційної боротьби, зневірять- 
ся у своїх провідників та у саму боротьбу. Кадри підготовити до 
всяких можливостей, що траплятимуться на шляху боротьби, та 
послідовного змагання за здобуття основної цілі. 

У пропагандивній підготовці кадрів звернути найбільшу увагу 
на засвоєння прийомів масової роботи і на вивчення пропаган- 
дивного матеріялу на передбачені можливости. 

Коли ходить про маси, вони сьогодні, більше ніж коли- 
небуть, мусять бути політично вироблені. Вони перші приймуть 
бій за здобуття душ Червоної Армії, що перекочується через наші 
терени. 

І. Відношення до населення 

Завданням кадрів, поза своєю спеціяльною роботою, є виро- 
бляти політично населення, мобілізувати його при собі та бути 
його політичним керівником у боротьбі за визволення. Тому всякі 
межі, що відділяли б нас сьогодні від населення, треба негайно 
усунути. До боротьби за Українську Державу втягнути якнай- 
ширші маси населення. Кожен українець повинен усвідомити 
собі, що коли він бореться за Українську Державу, - тим самим 
він бореться за свою власну хату, за свою родину, за своє краще 
завтра, за те, щоб майбутні покоління не поневіралися в неволі 
так як сучасне, але могли вільно жити і розвиватися. 

Сама організація, або самі повстанчі загони не здобудуть 
Української Держави, здобуде її озброєний і політично об'єдна- 
ний український народ. Організація у цій боротьбі являється його 
політичним керівником. 

Усвідомити також всі інші національности, що живуть в 
Україні, що їх боротьба за власне добро, за краще майбутнє їх і 
їх родин, це і є боротьба за Українську Державу. Бо в Українській 
Державі всі громадяни без огляду на національну приналежність, 
матимуть право повного національного, культурного і господар- 
чого розвитку. 

Розпропагувати серед населення політичні і пропагандивні 
постанови III НВЗ ОУН. 

У сьогоднішній суворий час ані на хвилину не занедбувати 
політичної роботи серед мас. Не відділюватися від них, не пуска- 
ти Тх самопас бо інакше, замість свідомої боротьби за Українську 
Державу будемо мати бунт голодної і невдоволеної маси. Маси 
треба виробляти, усвідомлювати, організувати й керувати ними 
(вести їх). 



226 



2. Фізичне збереження і матеріальне 
забезпечення населення 

Німці відступають на захід, намагаються вивезти із собою 
населення та заграбувати і^ого дорібок. Стріляють і палять усе і 
всіх, чого чи кого не можуть забрати зі собою. Усвідомити насе- 
лення, що в цій тяжкій хвилині (пересування фронту) ніхто його не 
зможе охоронити від нещасть, якщо воно до цього належно саме 
не приготовиться. Населення підчас пересування фронту пови- 
нно сховатись до заздалегідь приготованих сховищ, де треба 
мати принаймні на два тижні для себе харчів. 

Хліб також увесь поховати. Худобу схоронити у спеціяльних 
сховищах, або в лісі (якщо такий є). Нічого не лишати зверха. 
Якщо спалять будинки, - не перейматись. Від цього годі оберег- 
тись. Деякі будинки можна розібрати. Тих, що (у страху перед 
більшовиками) хочуть з німцями виїжджати на Захід, усвідомити, 
що їх чекає така доля, що зустріла вивезених до Німеччини, або 
ще й гірша. 

З німцями не пустити нікого. З ними можуть тікати тільки їх 
вислужники, але і тих повинен сам народ, що стільки потерпів 
від них, покарати на своїй землі своїм судом. Не пустити також 
далі на захід населення, евакуйованого німцями зі СУЗ, а дати 
йому тут пристанище і прохарчування. Після переходу фронту 
уможливити йому дістатися в рідні сторони. 

Таку важку для нас хвилину не сміє бути у нас лукавих. У збе- 
реженні себе і свого добутку помагати один одному. 

Більшовики, вступаючи знов на відвойовані терени, грабу- 
ють усе, що не встигли пограбувати або спалити німці, а людей, 
що ще можуть нести зброю чи лопату (без огляду на вік і стать), 
мобілізують до війська та на роботи до шахт і заводів. Вони 
хочуть, таким чином, викликати голод (що вже частинно в Україні 
панує) та обезлюднювати країну, щоб могти забезпечитись перед 
повстанням українського народу (що назріває), та далі, без пере- 
шкод здійснювати свої імперіялістичні пляни. 

Від більшовиків, так як і від німців все ховати. Нічого не дер- 
жати зверху. На проголошену ними мобілізацію не йти. 

Не підкріплювати імперіалістів здоровою людською силою і 
кріваво добутим нашім хлібом. Не дати знищити себе. Сьогодні 
не дати більшовикам рекрута і хліба (треба знати, що не з ким 
іншим, тільки з більшовиками мусимо вести остаточний бій), 
і - це значить - послабити силу і боєву спроможність ворога, а за 
собою зберегти право. 



227 



3. Відношення до відступаючих німецьких 
і союзницьких військ 

в першу чергу пам'ятати про те, щоб не дати знищити німця- 
ми себе і свого дорібку. 

Хоч населення буде в сховищах, все таких таки буде бага- 
то, що залишатимуться зверху і зустрічатимуть з відступаючим 
військом (передовсім по містах), знову ж декого німці можуть 
вивезти зі собою. Тоді використати кожну нагоду для пропа- 
ганди серед війська і населення, що замешкує дані території. 
Розповісти воякам як тут господарювала німецька адміністрація 
і як жили гітлерівці. 

Розповісти: 

- Що гітлерівці жили тут у великих достатках, їли і пили най- 
смачніше, та ще й і до дому (своїм родинам) висилали цілими 
автами добро тоді, коли родина звичайних вояків пухла з голоду. 

- Що гітлерівці своїм поступованням наставили проти німець- 
кого народу всі народи Европи. 

- Що гітлерівці тут браталися з польськими імперіалістами 
і разом з ними виїжджали палити українські села та розстрілю- 
вати, або палити живцем безборонне населення (вказати на 
факти). 

Пояснити: 

- Що німецький вояк бореться сьогодні не за своє і своїх 
родин добро, але за вигідне життя грубих партійців і їх вислуж- 
ників. 

- Що їх найбільшим сьогодні завданням є рятувати свою 
батьківщину перед наступом імперіалізму Сталіна. 

- Що імперіалізм Сталіна нічим не різниться від бандитсько- 
го імперіалізму Гітлєра. 

Про українських повстанців пояснити: 

- Що вони боряться проти всіх імперіалізмів, за побудову 
національних держав кожного народу (в тім числі і Української 
Держави, в своїх етнографічних межах). 

- Що українські повстанці однаково виступають проти Сталіна 
та його імперіалізму і проти Гітлєра. 

- Що українські повстанці однаково простягають свою друж- 
ню руку всім поневоленим народам Сходу і Заходу до боротьби 
проти імперіалізмів. 

4. Відношення до наступаючої Червоної Армії 
Проти Червоної Армії збройно виступати не сміємо. 
Найпершою і найосновнішою зброєю проти ЧА має бути наша 



228 



пропаганда - сильне влучне слово. Вона повинна бійців ЧА роз- 
ложити (в обличчі сталінських імперіалістів) і наставити так, як 
цього вимагає потреба визвольної боротьби поневолених імпе- 
ріалістами народів, в тому і нашого народу. Бійці своєю зброєю, 
якою сьогодні торощать німецький імперіалізм, в слушний час 
повинні обернути проти Сталіна і його режиму, який їх немило- 
сердно використовує для своїх власних інтересів. Бо ж навіщо 
голому і голодному бійцеві потрібна вся Европа, за якої понево- 
лення йде сьогодні на гарматне м'ясо. 

Тому, що молодь перед більшовицькою мобілізацією мусить 
скритись і не завжди буде мати можливість до пропаганди серед 
бійців ЧА, [д]о тієї ж роботи треба підготовити також старше гро- 
мадянство (дядьків, стариків і т. п.)- І-Цодо молоді, то тут дівчата 
найбільше могтимуть вести пропаганду серед бійців (звернути 
на це увагу). 

Можливості для усної пропаганди (в більшості шептаної) 
серед бійців ЧА будуть широкі. Часто перемучені бійці заскаку- 
ватимуть до хат, щоб дещо пограбувати, "хильнути" самогону, 
напитися води і т. д. 

Знову ж часто будуть закватировуватись по хатах наших сіл. 
При тому будуть самі розпитуватися про те, як тут поводилися 
німці, що робила і проти кого виступала УПА і т д. 

Завданням населення буде не тільки влучно відповідати, 
коли розпитуватимуть бійці, але самим нав'язувати з ними на 
потрібні теми розмови. Про німців розповідати як про бандитів, 
грабіжників. Подавати факти де німці розстрілювали і палили 
живцем безборонне цивільне населення. Пояснити, що німці 
переслідували більше самостійників, чим тих які хотіли повороту 
більшовиків. 

Конечним є поінформовувати бійців ЧА про те, що тут поляки 
на наказ свого генерала Сікорського пішли на службу до Гестапо і 
разом з німцями виїжджали палити українські села та палити без- 
боронне населення (палили живцем включно з дітьми і жінками). 
При тому вказувати на факти. Пояснити, що польські імперіалісти 
при помочі свого населення, що мобілізувалося при них, хочуть 
поневолити українців, білорусів, литовців, чехів. 

Про українських повстанців розказувати: 

- Що вони боряться проти всіх імперіалізмів і вислужників. 

- Клич УПА - воля народам і людині. 

- УПА хоче, щоб кожний народ, до найменшого, мав свою 
незалежну державу і міг вільно без воєн і всякого кровопролиття 
жити і розвиватися. 



229 



- Що УПА бореться проти сьогоднішньої війни, яку ведуть 
між собою наі^жорстокіші імперіалізми - Сталіна і Гітлєра. 

- Що УПА до цієї боротьби творить союз поневолених наро- 
дів, що так як і українськиі^ (напр. білоруси, грузини, азербай- 
жанці і т д.) боряться за свої вільні держави. 

- Що УПА проти росіян не виступає, але навпаки, хоче, щоб 
російський народ мав власну державу на своїй етнографічній 
території і що з тією державою хоче жити в згоді. 

- Що коли позбудемося ненависних імперіалізмів, не буде 
в нас таких страшних, як сьогодні воєн, не буде також розбиша- 
цтва. 

- Що УПА бореться не проти ЧА, а проти Сталіна, що при 
ПОМОЧІ своїх імперіалістичних заправил кидає на гарматне м'ясо 
нещасних бійців. 

- Коли б хтось з бійців запитав, чому українські повстанцґтут 
виступали проти червоних партизанів, доказати: 

- Що тут червона партизанка боролася не за добро понево- 
леного народу, а за інтереси Сталіна. 

- Що червоною партизанкою керували агенти Сталіна (яких 
більшовики скидали тут на парашутах і бувші енкеведисти). 

- Що червона партизанка була підмінювана агентами Гестапо 
та польськими імперіалістами. 

Всі вони замість боротися чесно проти німецьких окупантів, 
грабили цивільне населення та вбивали свідомих українців за те, 
що вони були проти Гітлєра і Сталіна та проти всіх інших імпері- 
алісі'їв. 

Проти партизанів, що виступали проти окупантів в обороні 
населення, УПА не виступала і не виступає. 

Доказати, що союз між СССР й Англією є тимчасовий. Він 
потрібний Англії на те, щоб ЧА розбити німецьку силу, а після 
цього дійде між ними до конфлікту. 

у пропаганді до бійців підходити практично-життєво, почи- 
нати від щоденних турбот бійців, прим, журитися над долею 
бійця, що він так тяжко бідує на тій проклятій війні, а його родина 
десь далеко бідує-голодує і т. д. Після такого "вступу" легко буде 
нав'язати розмову про основне (бо після такої розмови боєць 
мимоволі відчує ненависть до війни і до тих хто її розпалив). 

В загальному, серед бійців ЧА вести пропаганду викликан- 
ня ненависті до війни та її паліїв. Тим самим - підготовити їх до 
боротьби проти останніх. Проти війни - за мир, що його після 
розгрому Гітлєра можна здобути шляхом скинення сталінського 
режиму. 



230 



Замість висловів "імперіалістична Москва", "московський 
імперіалізм" вживати - "сталінськиі^ імперіалізм", "сталінськиі^ 
режим" і т д. Не виступати проти народів, тільки проти ворогів 
народів - проти імперіалістів і їх вислужників. 

Розпропагувати серед біі^ців ЧА політичні і програмові поста- 
нови НВЗ ОУН. 

5. Кличі і відозви 
Безпосередньо перед приходом фронту в містах і селах (на 
мурах будинків, церков і т д.) повиписувати російською мовою 
кличГ: 

- Свобода народам и человеку. 

- Долой гитлеровский и сталинский империализмьі - да 
здравствует свобода народам. 

- Долой войну - да здравствует мир. 

- Смерть Гитлеру и Сталину. 

- Долой террор Гестапо и НКВД. 

- Красноармейцьі! Вьі прогнали с родной земли гитлеров- 
ских хижаков, поверните своє оружие против таких же врагов 
всех народов - сталинских империалистов. 

- Долой Гитлера и Сталина- да здравствует свободньїй 
Кавказ. 

- Долой Гитлера и Сталина- да здравствует свободная 
Средняя Азия. 

- Долой Гитлера и Сталина- да здравствует свободньїй 
Дон. 

- Долой Гитлера и Сталина- да здравствует свободная 
Прибалтика. 

- Долой Гитлера и Сталина - да здравствует свободньїй рус- 
ский народ. 

- Долой Гитлера и Сталина- да здравствует свободная 
Украйна. 

- Долой Гитлера и Сталина- да здравствует свободная 
Билорусия. 

- Да здравствуют национальньїе революции порабощенньїх 
народов. 

Крім вище поданих кличів не поміщувати жодних. 

Писати заздалегідь до цього приготованою фарбою, яку 
трудно було б стерти. Уважати, щоб не писати приміром - чор- 
ною фарбою на чорному тлі-полі, або білою на білому, бо тоді 
на кличі ніхто не звертатиме уваги. Писати фарбою чорною, або 



231 



червоною фарбою на білому полі (великими буквами), білою на 
чорному і т. д. Коли б хто стер кличі - поновляти їх. 

Відозви порозповсюджувати серед армійців такі: "Красно- 
армейцьі", "За що бореться УПА", "Русские", Трузиньї" і т. д. 
Відозви до всіх поневолених народів Кавказу і Середньої Азії і ті, 
що спеціяльно надішлеться з "гори". 

У розповсюджуванні відозв серед бійців ЧА обмежуватися до 
розкидування їх по дорогах чи розліплювати по мурах. Припинати 
їх також у таких місцях, куди б боєць заглянув, шукаючи за чимсь 
іншим, прим, у пустій хаті, куди боєць може зайти по хліб, на 
стовпах спаленого моста, внутрі верха криниці (де може запри- 
мітити при набиранні води і т. п.). 

Також практично є роздавати бійцям летючки, з чого можуть 
найкраще вив'язатися дівчата. Летючки роздавати так: щоб до 
росіянів спеціяльно писані по російськи, грузинам - до грузинів 
і т. д. Відозви писані до всіх національностей СССР - роздавати 
всім бійцям. При роздаванні відозв уважати, щоб не натрапити на 
енкеведистів і політруків. 

У ПІДГОТОВЦІ населення до усної пропаганди, писання кличів 
та розповсюджування відозв в першу чергу звернути увагу на 
оселі, що прилягають до залізниць, шос, і тракт, доріг довкола 
міст і на міста (на ті терени, що кудою можуть проходити вій- 
ська). 

Пропагандивний кадр розставити в терен! так, щоб він міг 
без великих труднощів керувати пропагандивною роботою серед 
червоноармійців і населенням і вичувати* ї[х] потреби. 

6. Озброєння населення 

Одним з найголовніших завдань населення під час переходу 
фронту буде використати всі нагоди для здобуття зброї та озбро- 
єння населення (себе). 

У пропаганді, в справі здобуття зброї, до населення також 
ПІДХОДИТИ практично-життєво, тим більше, там де воно мало сві- 
доме. Треба переконати "дядька", що йому зброя буде потрібна 
для оборони себе і своєї родини (і то зброя всякого роду і як в 
найбільшій кількости - "лишня не зашкодить"). Крім цього усві- 
домити населення, щоб здобуту зброю не здавало більшовикам, 
коли б навіть за це грозило найгірше. Очевидно, що в першу 
чергу, у здобуванні зброї, треба вказати на політичну ціль. 



• у тексті: вичування 



232 



7. Поборювання ворожої пропаганди 
Вже сьогодні німці намагаються заагітувати населення що, 
мовляв, причиною походу на Захід більшовиків є українські 
повстанці, або ідо також повстанці є причиногю попалення сіл 
і т. д. Знову доказують, що єдиною силою, що зможе побороти 
більшовизм, є гітлерівська Німеччина. 
Осьвідомити населення: 

- Що німці вже провалилися на всіх фронтах і тому сьогодні 
не зможуть встояти проти тих, яких ще вчора громили. 

- Що німці сьогодні палять села і вивозять населення на те, 
щоб не лишити нічого більшовикам. Це роблять вони не тільки в 
Україні, але навіть в Італії (вчорашній своїІ?і союзниці). А що стрі- 
ляють і палять людеі^ не своєї національности, - це є передбаче- 
но в гітлерівськії^ програмі. 

- Що нам збройний виступ був конечним. То лише завдяки 
йому нам вдалося зберегти себе і свій дорібок. (Як факт подати 
порівняння Волинь-Лівобережжя). 

Після пересування фронту матимемо до діла з більше випро- 
бованою пропагандою, у якій [важко]* буде (на перший раз) 
дошукатися гарно захованого підступу. 

Знаючи більшовиків, як спритних демагогів, можна припус- 
тити, що вони можуть до українських повстанців видати заклик, у 
якому стверджуватимуть, що українські повстанці добре зроби- 
ли, що виступили проти німецьких окупантів, але не добре, що 
слухали ОУН-івців, і виступали проти тих, що "найбільш" громи- 
ли фашистів (і проти червоних партизан) і т. д. Отже, закликати 
можуть повстанців щоб зголошувались до ЧА та видавали ОУН- 
івців. Тоді їм "подарується" їхні "гріхи" і прийметься їх в ряди ЧА, 
що йде "визволяти" всі інші поневолені народи. 

ІУІожливо, що намагатимуться "показати": 

- Що німці пішли в Україну, що їх сюди запросила ОУН. 

- Що українські націоналісти видали на роботу до Німеччини 
молодь. 

- Що самостійної України хоче тільки мала горстка "западни- 
ків", а більша частина населення України не хоче відділюватися 
від "великого", "братнього" російського народу. 

- Що Україна сьогодні не може бути самостійною, бо [бракує] 
її фахового українського кадру і поруйновані усі заводи України. 



* У тексті: часто 



233 



Можуть "обіцювати", що коли вони в Україні відбудують про- 
мисли (при помочі "братнього" росії^ського народу) і вишколять 
українськиі?! фаховий кадр, тоді, якщо захоче український народ 
мати свою самостійну державу, - "одержить" її і т п. 

В обличчі можливости такої пропаганди - мусимо освідоми- 
ти українське населення: 

- Що вся більшовицька пропаганда є розрахована на при- 
спання чуйности і порізнення українського народу, щоб пізніше 
завдати йому несподіваний удар. 

- Що більшовики ні в чому не перемінилися. Були імперіаліс- 
тами і є вони ними хіба з тією різницею, що стали жорстокішими, 
бо переконалися, що український нарід не терпить неволі, хоче 
жити вільно. 

- Що українські повстанці повинні зголошуватись до УПА, 
щоб громити німецьких окупантів, але всі гноблені сталінським 
імперіалізмом національности, що є в ЧА, повинні зголошуватись 
до УПА (чи інших національних армій, що організуються на тери- 
торії України), щоб виступити до боротьби проти всіх окупантів і 
раз на завжди скинути ярмо та зажити вільно. 

- Що ОУН не виступила збройно проти німецьких імперіаліс- 
тів від перших днів їхнього походу в Україні з політичної доціль- 
ности. Зате з самого початку окупації німцями України, почала 
підготовляти проти них збройну боротьбу українського і всіх 
інших поневолених народів. 

- Що укр. самостійники до вивозу укр. молоді до Німеччини 
на роботу поставилися так само, як до вивозу більшовиками укр. 
родин на Сибір. (Покликатися на комунікат в цій справі, виданий 
край[овим] пров[одом] в січні 1942 р.). 

- Що це Сталін допоміг Гітлєрові поневолити народи Заходу 
і Сходу, бо підкріпив його армію українським хлібом, бакінською 
бензиною. Не виключним також є, що Сталін і Гітлєр, скрива- 
вившись у тій війні, можуть помиритись на рахунок поневолених 
народів. 

- Що за Українську Державу бореться не тільки горстка 
"западників" але ввесь український народ, що живе в Україні і 
поза її межами. ОУН в цій боротьбі являється лише його політич- 
ним керівником (подавати факти). 

- Що Україна має всі дані на те, щоб бути самостійною дер- 
жавою (в більшій навіть мірі, ніж російський народ). І фахового 
кадру вистане, тільки не дати (у боротьбі) щоб його знищили 
імперіалізми. 

- Що про долю України і інших поневолених народів рішати- 



234 



муть не сили імперіалізмів, що прокочуються через наші терито- 
рії, але ті (революціі^ні), що їх українськиі^ І інші поневолені наро- 
ди зуміють організувати І підготовити на своїх територіях. 

8. Збереження громадських таємниць 
Сьогодні і в маі^бутньому всі таємниці нашого села ворогові 
повинні бути незнані і невідомі. Що в селі робиться (чим село 
"дише"), хто і які люди в ньому перебувають, ворог не сміє дові- 
датись. І_Цоб такими були наші села, в першу чергу треба позбу- 
тися "своїх" (сільських) сексотів та дбати щоб такі не "росли". 

Не попустити до того, щоб сусід посварившись зі сусідом, 
спішив донести на нього ворогові, що він передержує підпільни- 
ків, або там-а-там має сховище зі збіжжям і т. п. Всякі порахунки, 
спори, непорозуміння - полагоджувати на місцях, бо інакше 
ворог матиме можливість використати це для "продукції" сексо- 
тів. 

Оберегатися перед провокацією (і провокаторами) - якої 
особливо НКВД є майстром, ііісля переходу фронту будуть 
по наших селах вештатися різні люди. Серед них буде багато 
"лазутчиків"-сексотів, що подаватимуть себе за дизиртирів з ЧА, 
втікачів з Німеччини, таборців, в'язнів і т. п. Перед ними (такими 
людьми) треба бути обережними. Нічого їм не розповідати і не 
виясняти своїх думок, хоч траплятимуться серед них такі, що й 
дійсно в нічому не винні. 

Можуть до хат заходити (вдень і вночі) озброєні і неозброєні 
люди, щоб дещо поїсти і переночувати. При тому будуть розпи- 
тувати про повстанців (щоб ніби нав'язатись з ними), про людей, 
що мають зв'язки з повстанцями і т д. і т д. 

Перед такими людьми зробити вражіння, що це робимо під 
примусом і про ніщо їм не розказувати ("ми люди такі, що не 
занімаємося нічим і нічого не знаємо"). 

Про всяких незнайомих людей, що вештаються в терені, 
негайно повідомляти відповідні органи в селі або в околиці. Усіх 
незнайомих треба задержувати і перевіряти, хто вони і чого 
хочуть. 

Також, коли в селі появиться незнайомий озброєний (ніби 
партизанський) відділ і буде розпитувати де є повстанчій "штаб" 
і т. п., відповісти, що таких тут нема і не чути в околиці (коли б 
навіть і хтось знав про повстанців). Це може спеціяльний відділ 
по боротьбі з українськими повст[анцями]. 

Коли б більшовики розпитували рідню повстанців про їх 
дітей, сказати, що відступаючі німці вивезли зі собою і т. п. 



235 



Словом, село "нічого не бачило і не було нікого та нічого не 
знає". 

9. Ті, що знайдуться в більшовицькому війську і адміністрації 
Зорієнтувавшись в окруженні, взятися за пропагандивно- 
роз'яснювальну роботу серед бійців. Пропагувати те, що було 
подане в розділах "Відношення до бійців ЧА" і "Боротьба проти 
ворожої пропаганди" та інший воєнний пропагандивній матеріял. 

Потрапивши на підхожий елемент у відділах, опановувати 
його. При опанованні звернути увагу найбільше на авторитет, 
бойових бійців (тих, що чимбудь в війську відзначилися) бо ті 
люди в слушний час можуть повести за собою вояцьку масу. 

Підривати авторитет командирів, що відносяться ворожо до 
нашої справи. 

Рятувати (якщо є можливість) від розстрілів перелапаних 
наших людей (або революціонерів і повстанців інших поневоле- 
них народів) тазагрожене населення. При цьому уважати, щоб не 
розкрити себе перед ворогами. 

Здобуту зброю і амуніцію не здавати "начальству", але як 
на це позволить час і умовини, закопувати, або прямо вкидати в 
кущі чи будинки, що трапляться по дорозі. 

Будучи на території інших народів (Сходу чи Заходу) вести 
серед місцевого населення роз'яснювальну пропаганду: 

- Про те, що сталінський імперіялізм і його терор нічим не 
відрізняється від гітлерівського. 

- За союз усіх поневолених народів у боротьбі проти імпері- 
ялізмів, за вільні держави всіх народів. 

Ознайомити місцеве населення з історією і боротьбою за 
самостійність й державність. Заявляти готовість укр. народу 
нав'язати союз з усіма народами, що борються проти імперіяліз- 
мів за свої вільні держави. До населення даного терену відноси- 
тися прихильно і здобувати собі в нього авторитет, підкреслюючи 
свою національну приналежність. Будучи в більшовицькій адміні- 
страції, поступати подібно як і у війську, узгляднюючи особливос- 
ти умови роботи. 

Слава Україні! 

ЦДАГО, ф. 57, оп. 4, спр. 364, арк. 20-23. Копія,:^ 



* На документі є відбиток квадратної" печатки: Відділ пропаганди і агітації" 
ЦККП(б)У 



236 



№ 34 

ВІДОЗВА ДО ЧЕРВОНОАРМІЙЦІВ 

Березень 1944 

За самостійні держави Воля народам! 

народів Европи Азії Воля людині! 

ЧЕРВОНОАРМІЙЦІ! 
Сталінські комісари й офіцери кинули Вас у тили на бороть- 
бу з населенням новозайнятих теренів. Вони Вас заставляють 
нападати на села, забирати селян, їхнє майно, а людей ловити 
й передавати в руки НКВД, яке частину їх розстрілює, а частину 
висилає на Урал на каторжні роботи. За втікачами - стариками, 
жінками й дітьми Вам наказують стріляти. 



Дорогі наші брати! 

Подумайте над тим, що Ви робите! Аджеж ті самі комісари й 
офіцери у Ваших рідних сторонах кидають таких же, як Ви, бійців 
на грабунок і вбивство Ваших жінок, дітей і батьків. Чи Ви не діс- 
таєте листів від своїх рідних? Чи не читаєте Ви в них, що вони там 
пухнуть з голоду і вмирають на каторжних державних роботах? 
Навіщо Ви боретеся з нами? Навіщо допомагаємо імперіалістам 
убивати й грабувати нас? Чи хочете, щоб вони змобілізували нас і 
послали на винищування населення в інших районах, може якраз 
туди, де живуть Ваші родини? 

Хіба ж не бачите, що це злочинне діло? 

Схаменіться! Покиньте братовбивчу війну! 

Ми не вороги Вам, а брати. Наші спільні вороги - це імпері- 
алісти - чужі і свої. Це ті, що за народню кров хочуть купити собі 
славу і владу. Народові не треба загарбницької війни, нарід не 
повинен проливати кров за те, щоб поневолювати інші народи. 
Тому народнім кличем повинен бути клич: "Боротьба з імпері- 
алістичними кліками Гітлєра та Сталіна, які женуть на криваву 
війну одні народи проти других. Биймо Гітлєра на зайнятій ним 
території, биймо Сталіна на зайнятих ним землях!" 

Червоноармійці! 

Покидайте ганебну службу в каральних відділах, переходьте 
зі зброєю до нас - у ряди Української Повстанчої Армії! Кожний 
нарід - творіть свої національні відділи для боротьби з імпері- 
алістами. Підіймаймо спільну боротьбу за вільні держави всіх 
народів, за волю кожної людини в державі! 



237 



Хай живе воля народів і людини! 

Хай живуть незалежні держави народів Европи й Азії! 

Хай живе революція поневолених народів! 

Березень, 1944 р. 

Українська Повстанча Армія "Північ" 
иДАВО, ф. 3833, оп. 1, спр. 86, арк. 77. 



№ 35 

ЛИСТ ДРУГУ "ЮРІЮ" 
У СПРАВІ РЕМОНТУ РАДІОАПАРАТА 

7 квітня 1944 р. 

Друже Юрій! 

Те радіо, що я у Вас забрав, бракує трансформатора. Коли б 
та частина була у Вас, то я прохав би передати мені, бо інакше не 
можна полагодити того радіоапарата. 

Я зараз є біля Гамалії й хочу видавати інформації. Дуже про- 
хаю пошукати трансформатора й може у Вас є запасові лампи до 
того радіоапарата, що я забрав у Вас. Біля Гамалії є радіотехнік і 
коли Вам потрібно, може дещо полагодити. 

С[лава] У[країні!] 

7. IV-44 

/Апостол V 

ЦДАВО, ф, 3838, оп. 1, спр. 82, арк. 4. Оригінал, Рукопис. 

1 "Апостол", "Вік" (-1945)*. У 1944-1945 рр, - співробітник політичного відді- 
лу УПА-Північ, політичної референтури СУМ ПЗУЗ, політичний реф. ОУН ПСК 
(1945 р.). 



* Прізвище та дата народження не устійнені. 



238 



№36 

ПРОГРАМА ПОЛІТВИХОВНОЇ РОБОТИ В УПА 

10 квітня 1944 р, 

ПРОГРАМА 
ПОЛІТВИХОВНОЇ роботи серед бійців УПА 

Вступні зауваження 

Переживаємо саму критичну хвилину. Тільки сильні духом 
зможуть витримати цю важку вогневу пробу. Від морального 
стану, витривалості, духової єдності і політичного виховання 
стрільців у великій мірі залежатиме дальший успіх боротьби. 

Перемагають не сильні зброєю, а сильні духом, люди, озбро- 
єні революційними ідеями, непохитною вірою в свої сили, люде 
певні своєї перемоги, які зв'язали власну долю на життя і на 
смерть із боротьбою всього народу за свою волю. Потреба 
вироблення відповідних боєвих і моральних якостей у наших 
бійців, ставить перед політвиховниками велике, почесне і відпо- 
відальне завдання. Необхідно в найблищий час зрушити з місця 
політвиховну роботу в наших відділах, пристосувавши її до вимог 
СЬОГОДНІШНЬОГО дня. 

в тій цілі подаємо нашу програму політвиховної роботи серед 
бійців УПА. Це є на загал вибрані теми (легші до перероблення) з 
програми ч. І та деякі нові. 

До пунктів цієї програми політвиховники отримуватимуть 
конспекти важних лекцій та, по можливості, відправи, інструкта- 
жі, консультації. В більшості політвиховники ці теми мусять роз- 
робляти самі, використовуючи до цього різні підручні матеріяли 
та приклади із життя - боротьби наших відділів. 

І. До питань міжнародньої політики 

1 . Причини Другої імперіялістичної війни. 

а) Розвиток промисловости в імперіялістичних державах і 
ринки зб[уту]. 

б) Зріст американського імперіялізму. 

в) Японсько-американські відносини. 

г) Держави, що хотіли війни (ЗДА, СССР, Німеччина, Японія, 
Франція, Англія). 

2. Вибух Другої імперіялістичної війни. 

а) Імперіялістична війна від 1939 р. до 22 червня 1941 р. 

б) Німецько-більшовицька війна. Плани Німеччини. 



239 



в) Політика Німеччини по відношенні до поневолених народів 
нею. 

г) Імперіялістична політика СССР (слав'янськиї^ та іслам- 
ський конгрес, претензії на Центральну Европу та Балкани). 

3. Німеччина та її союзники в четвертому році війни. 
Капітуляція Італії та її наслідки. 

4. Назрівання конфлікту між Англо-Америки по відношенню 
до Німеччини та СССР. Справа другого фронту, московська та 
тегеранська конференція, становище Туреччини. 

5. Нові імперіялістичні плани СССР. 

6. Відношення сил поневолених народів до сил імперіялістів 
на початку війни і сьогодні. 

7. Організація єдиного фронту всіх поневолених народів у 
боротьбі з імперіялістами за побудову власних незалежних дер- 
жав. 

8. Солідаризація поневолених народів Сходу Европи й Азії з 
поневоленими народами Західної Европи. 

II. Елементи з історії України 

1 . Картини з життя княжої доби. 

а) Походи Святослава Завойовника (похід на хозарів, війна з 
болгарами і греками). [Тип] воїна. 

б) Володимир Великий. Хрещення України. Об'єднання всіх 
українських земель в одну могутню державу. 

2. Картини з життя козаччини, 

а) Запорізька Січ. Причини, що її породили. (Ділі. 

б) Героїчні походи запоріжців на турків (Сагайдачний - взяття 
Кафи, С. Кішка, І. Підкова) і інш. 

в) Бій Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем. 

г) Хмельницький - гетьман всієї України. 

д) Мазепа, його державно-політична діяльність. 

е) Нищення України Петром І та Катериною II. 

3. Україна за панщини та після панщини. 

а) Визвольна боротьба українського народу проти гніту поль- 
ської шляхти, в 1731, 1752, 1768 (Гайдамаччина і Коліївщина). 

б) Рух карпатських опришків. 

в) Шевченко, його життя і творчість. 

г) Образи народних героїв: Тарас Трясило, Ґонта, Залізняк, 
Кармелюк, Муха, Довбуш. Для цеї теми можна використати 
твори Шевченка: "Сон", "Варнак", "Тарасова ніч", "Гайдамаки" 
і інші. Твори Марка Вовчка: "Козачка", "Інститутка", "Горпина". 
Твори Нечуя-Левицького: "Микола Джеря" й "Чорні хмари". Твори 



240 



Панаса Мирного: "Лихо давне і сьогочасне", "Хіба ревуть воли, 
як ясла повні", "Товариші". Твори Бориса Грінченка: "Соняшний 
промінь", "Під тихими вербами", "Серед темної ночі". 

4. Революційне народництво 1880 р. на Київщині. 

5. Революційні селянські рухи проти російських, польських та 
німецьких поміщиків в 1 903 та 1 905 рр. 

6. Повстання українських моряків на панцирнику "Потьомкін" 
1905 р. Керівник повстання старшина-механік Коваленко 
Олександр та активні учасники руху Вакулинчук, Матюшенко. 
Підкреслити, що це була боротьба проти російського імперія- 
лізму, боротьба за волю і незалежність українського народу (не 
мріяли ці провідники про комуністичну Україну, як то намагалися 
їх висвітлити більшовицькі агітатори). 

7. Причини Першої імперіялістичної війни та наслідки її. 

8. Визвольна боротьба українського народу в 1917-22 рр. 

а) Життя і революційна діяльність Симона Петлюри. Для цього 
можна користуватися матеріялами брошур Дм[итра] Донцова 
"Симон Петлюра" та Сидора Корбута "Симон Петлюра". 

б) УСС в Галичині. 

в) Доба Центральної Ради в Україні. 

г) Гетьман в Україні. 

д) Доба УНР. Боротьба з більшовиками. Холодний Яр. 

е) Крути. Героїзм української молоді. 

ж) Об'єднання зброї 31 .8.1919 р. 

з) Опановання більшовиками революції на Україні 1917-18 рр. 

и) Базар. Упадок України і причини до упадку української 
революції 1917-1918 рр. 

9. Доба ленінського НЕП-у. 

10. Єфремовці - Спілка Визволення України (організація, 
програма, діяльність, процес). 

1 1 . Колективізація і голод 1933-34 рр. 

1 2. Терор в Україні 1 934-38 рр. 

13. Полк. Є. Коновалець. УВО- ОУН. 

14. Вбивство Перацького та процес Бандери. 

15. Постанови І, II, III В[еликих] Зборів ОУН. (Подати різниці, 
що зайшли між постановами І, II, III зборів.) Розпропагувати полі- 
тичні і програмові постанови III ВЗ ОУН. 

16. Проголошення УССД 30.6.1941 р., його значіння. 

17. Повстання і боротьба УПА. 

18. Аналогічність доби Хмельницького до нашої доби. 



241 



III. Окремі питання з географії України 
Політвиховник, ознайомлюючи бійців з географією України 
не повинен вдаватися до викладу систематичного курсу. Навпаки 
подавати цілком окремі питання з географії України, необхідні 
для зрозуміння історії України та створення цілковитої мож- 
ливости українського народу жити самостійним, ні від кого не 
залежним життям. 

1. Геополітичне положення України. Наші сусіди. 

2. Етнографічна територія України. 

3. Населення України. 

4. Ріки та моря України. 

5. Підземні та надземні багатства України. 

IV. Завваги і теми для окремих бесід і лекцій у відділах 

1. Бойові епізоди, кращі зразки хоробрості, сміливості, від- 
ваги і відданості проявлені в боротьбі бійцями і к-рами УПА. 
(Матеріяли можна черпати із журналу "До зброї", "За Самостійну 
Україну" з усних переказів учасників боїв та різньої періодики. 

2. Широко пропагувати героїзм і безстрашність, проявлені 
бійцями свої чоти, сотні, куріня. Було б непростимою помилкою 
замовчувати це. На кращих бойових епізодах сьогоднішних зма- 
гань мусимо виховувати своїх бійців. 

3. Організувати художнє читання героїчних моментів і книжок: 
"Під Корсунем", "Жовті Води", "Запорізька Слава" - Кащенка, 
"Рубан", "Гримів" - Ю. Липи, "На уходах" - А. Чайківського і інш. 

4. Збереження воєнних і громадських тайн. 

5. Вироблення в бійців чуйності до ворога, повсякчасної 
насторожності та бойової готовності. 

6. Вироблення залізної військової дисципліни у відділах. 

7. Пошана до командира і безоглядне виконування його 
наказів. 

8. Боєць на службі військової і політичної розвідки. 

9. Зовнішній вигляд бійців і поведінка їх серед населення. 
Боєць, як пропагандист нашої ідеї. 

10. Партизанщина чи творення української революційної 
армії. 

Примітка: Політвиховник, використовуючи для пропаганди 
позитивні сторони бойового життя відділу, не повинен закривати 
очей на його хиби і недоліки. Він повинен нещадно засуджувати 
кожний поганий вчинок бійця перед лицем цілого відділу та вка- 
зувати як треба робити, щоб було добре. 



242 



Політвиховник не повинен обмежуватися сухою подачею 
матеріялу, він зобов'язаний жити серед вояцтва, пізнавати кож- 
ного в його щоденному житті та бути найблищим другом і порад- 
ником бійця, зберігаючи при тому свій авторитет. 

Спеціяльну увагу звергути на перевірку політроботи та полі- 
тичної грамоти і вироблення вояцтва. 

10.4.1944р. 

Політичний віділ УПА 
ЦДАВО, ф. 3833, оп, 1, спр. 142, арк, 32-34. Копія. 



№ 37 

ЛИСТІВКА ПРОТИ ДІЯЛЬНОСТІ СТАЛІНСЬКОГО 
РЕЖИМУ В УКРАЇНІ 

Травень 1944 р. 

За Самостійну Соборну Воля народам! 

Українську Державу. Воля людині! 

СТАЛІНСЬКА ІМПЕРІЯЛІСТИЧНА ШАЙКА 
В КРИВАВОМУ ПОХОДІ 

На місце кровожадного гітлерівського імперіялізму на землі 
України поволі насувається нове мариво імперіялізму кремлів- 
ського розбійника - Сталіна. І_Цо несе цей новий імперіялізм, 
це ми бачимо з його перших вчинків на зайнятих ним землях. 
Де тільки стала його нога, скрізь почався грабунок народнього 
добра, недограбованого гітлерівцями, почалися лови людей, 
висилання на каторжні роботи на Урал, або в батальйони смерти 
на фронт. Методи боротьби кремлівського імперіяліста такі самі, 
як і німецького: ті самі "штіцпункти", обсаджені грабіжницькими 
залогами, нічні напади на мирні оселі та лови людей; знову зато- 
рохкотіли кулемети за сполоханим мирним населенням, знову 
покотилися трупи втікачів - стариків, жінок і дітей. Яка ж наша 
відповідь кремлівському сатрапові на його кривавий похід? Наша 
відповідь така сама, як була кривавому тиранові Птлерові; без- 
пощадна боротьба з імперіялістами. Не дамо себе грабувати. Не 
даємо ніяких поставок на продовження війни. Не даємо наших 
синів, братів і батьків ні на гарматне м'ясо, ні на каторжні роботи 



243 



на Уралі й Сибірі. Збройною боротьбою відбиваємо всі наскоки 
імперіялістичної шайки НКВД. Не випустимо живим ні одного 
енкаведиста з наших земель. Наша відповідь - це знищення ста- 
лінської імперіялістичної тиранії, це революція всіх поневолених 
народів Европи й Азії. 

Кровожадні виродки, що прийшли поневолювати наш нарід, 
не обмежуються вбивствами і грабунками у своїй ганебній робо- 
ті, - вони силкуються так, як раніше Гітлер, ще й брехливою про- 
пагандою одурити народ, щоб затягти його в свої згубні тенета. 
Для цього Сталін вислав в Україну кількох своїх прихвостнів - 
Хрущова'', Корнійця^ та Г речуху^, що виступають у ролі начебто 
представників українського уряду. ІДей "уряд" має завдання 
видавати (як за німців редактор київської газети Штепа"^) різні 
відозви та листівки і намовляти в них населення України не 
чинити опору під час грабунків та ловів людей імперіялістичними 
бандами. 

Хто ж це такі ті Хрущови, гречухи та корнійці? Хрущов - це 
зайда, який попросту підшивається під українця. У нормальний 
час він повинен би скуповувати на ярмарку старе залізо, або тор- 
гувати образами. Сьогодні його вислав Сталін виконувати його 
диктатуру в Україні. Цей волоцюга визначується великою жор- 
стокістю, наказуючи розстрілювати сотні тисяч селян і робітників 
у Донбасі, Вінниці, Львові, Луцьку, Дубні й інших містах. Гречуха 
й Корнієць- це таки свої зрадники, які за теплі посади платять 
Сталінові кров'ю І потом населення України. Це вони допомагали 
організувати 1933 р. голод в Україні, це вони грабували й виво- 
зили підчас колективізації тисячі селян у Казахстан та Сибір. Це 
вони помагають тепер Сталінові виловлювати людей та гнати їх 
на фронт заради забаганки Сталіна заволодіти Німеччиною та 
всією Европою. Ці перевертні відрікаються всього свого, рідно- 
го - вони пишуть, що столицею України є не Київ, а Москва, що 
російському народові доля призначила панувати над українським 
народом. Як за німців зрадник Штепа, отак тепер вони пишуть, 
що українці не мають ніякої культури і тільки Москва може їм цю 
культуру принести. 

Найзапекліше виступають ці зрадники проти УПА тому, що 
УПА не дає грабувати та виловлювати людей і тим найбільше 
дошкуляє імперіялістичній шайці Сталіна. Нападаючись на УПА 
вони майже дослівно переписують листівки німців. 

Одначе не вдасться імперіялістові Сталінові, ні його вірним 
прислужникам приборкати український народ - так, як не вда- 
лося Гітлерові і його підлизам. Не поможуть вбивства, грабунки 



244 



й лови людей на каторжні роботи на Урал й Сибір. Збройною 
силою український народ захистить свою волю: всім же зрадни- 
кам він приготовив уже шибеницю. 

Гряде великий час революції поневолених народів Европи 
й Азії. У її вогні згорить уся скрута, що нею імперіялістичні гади 
хочуть затроювати народи. На трупах імперіялістичних розбійни- 
ків зацвіте воля народів і воля людини. 

Хай живе революція народів Европи й Азії! 

Хай живе Самостійна Соборна Українська Держава! 

Хай живуть самостійні держави Европи! 

Політичний відділ 
Української Повстанчої Армії "Північ" 

Постій, травень 1944 р. 

Ц/20/44. 

ДАРО, ф. Р-30, оп. 2, спр. 42, арк. 36. 

1 Микита Хрущов (1894-1971). У 1938-1949 рр. - перший секретар ЦК КП(б)У. 
Голова Народного Комісаріату У РСР (1944-1947). 

2 Леонід Корнієць (1901-1969). У 1944-1946 рр. - перший заступник голови Ради 
Народних Комісарів УРСР. Перший заступник голови Ради Міністрів УРСР (1946- 
1950). 

3 Михайло Гречуха (1902-1976). У 1939-1954 рр. - Голова Президії Верховної 
Ради УРСР. 

4 Констянтин Штепа. У 1941-1943 рр. - викладач історії Київського університету, 
член редколегії, редактор газети "Нове Українське Слово" (1942-1943). 



№38 

ВІДОЗВА ДО ЧЕРВОНОАРМІЙЦІВ 

Червень 1944 р. 

За Самостоятельньїе Государства Свобода народам! 

угнетеньїх народов Европьі и Азии! Свобода человеку! 

КРАСНОАРМЕЙЦЬІ! 
Прожорливьіе империалистьі Москвьі и Берлина бросают 
на кровавую резню свои последние людские резервьі. Мил- 
лионьї людей положили свои головьі за интересьі правящих 
клик СССР и Германии, а новьім миллионам предстоит такая 
же участь. 

Кровожадная сталинская клика поработила народьі 
Восточной Европьі и значительную часть Азии, она погнала 



245 



Вас на кровопролитне и смерть от пули и голоде, она ограбила 
Ваши семьи до последнего куска хлеба, а Ваших жен и детей 
принудила к непосильному труду в шахтах, на заводах и фабри- 
ках. 

Чем же может вознаградить Вас Сталий за пролитую Вашу 
кровь на пути от Сталинграда по Карпат[ьі]? Что может дать Вам 
сталинское правительство, если оно отняло у Вас последнее и 
поставило Вас в большую задолженность перед империялиста- 
ми Запада? Ничего! Наоборот. Вашим потом и кровью уплотит 
оно только долги своим союзникам. 

Сегодня Сталий одел маршальский мундир с золотьіми цар- 
скими пагонами, - завтра он захочет короноваться на импера- 
тора Европьі. Но ему безразлично, что зто может стоит[ь] новьіе 
и новьіе миллионьї таких же, как и Вьі невинньїх жертв. Кто же 
будет беспокоится о Ваших семьях, если уже сегодня они гибнут 
от голода? 

Ничем не лучше от Сталина Гитлер. Угнетенньїе им народьі 
уже поднялись на освободительную борьбу за свои независи- 
мьіе государства, так как он и его бандитская клика несут всем 
народам разорение и смерть. 

Братья красноармейцьі! Бейте и Вьі угнетателя наших наро- 
дов - кровавого лживого деспота Сталина. Оставляйте рядьі 
сталинской армии! С оружием в руках возвращайтесь в свои 
родньїе края и создавайте свои национальньїе отрядьі до борьбьі 
со Сталиньїм, Гитлером и всеми теми, кто захочет поработить 
Вашу родную землю. Беспощадно уничтожайте и сталинских и 
гитлеровских опричников. На трупах сталинской и гитлеровской 
империй создавайте свои независимьіе державьі, в которьіх не 
будет империалистического национального порабош.ения, соци- 
ального угнетения и зкономического грабежа. 

На зтот путь стал уже украинской народ, создав народ- 
ную противоимпериалистическую Украинскую Повстанческую 
Армию (УПА). Дружественную руку протягивает ему восставший 
свободолюбивьій Кавказ. 

Становитесь и Вьі под священное знамя Вашего родного 
народу. Об[ь]единяйтесь с другими восставшими народами. 
Отомстим Сталину, отомстим Гитлеру за слезьі и кровь Ваших 
родньїх, за павших братьев, отцов, сьіновей и мужей. 

Збросимте, друзья, гнусное иго! Нас ожидает закабален- 
ньій и голодньїй народ, Вонмем его страданиям! Защитимте его 
своєю грудью! Вперед! День освобождения близок! 

Да здравствует свобода народов и человека! 



246 



Да здравствуют самостоятельньїе государства народов 
Европьі и Азии! 

Да здравствует революция угнетенньїх народов! 

Украинская Повстанческая Армия "Северь" 
Ставка, июнь 1944 г. 

Типография Украинской Повстанческой Армии 
"Свобода Народам". Зак. 84-44. 

ДАРО, ф. Р-30, оп. 2, спр. 106, арк. 45. 



№ 39 

ВІДОЗВА ПРО СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ 
УСТРІЙ УРСР 

Липень 1944 р. 

За самостійну соборну українську державу 
Воля народам! Воля людині! 

ЩО ТАКЕ УРСР? 
Ще перед Жовтневою революцією більшовицькі людомори 
оголосили смертельну боротьбу царському імперіалізмові. Цей 
пропагандистський коник щасливо виніс їх із буряних хвиль гро- 
мадянської війни, ним вони в'їжджали в старинні брами Кремля, 
ним басували більш ніж 20 років перед народом СРСР Однак за 
цей час конячка, вичерпана стахановськими темпами праці, без 
відповідної харчі, реальних фактів, поважно занедужала, ноги її 
стали небезпечно вгинатися під тугим тілом тов. Сталіна та його 
соратників. Справа в тому, що царської тюрми народів більшови- 
ки не розвалили. Навпаки, зеленою цвіллю покриті мури горез- 
вісної катівні, що під недолугою рукою царських паралітиків в 
багатьох місцях трісли й захиталися, вони щиро підперли своєю 
спиною. 

у відношенні до України, як і до всіх інших народів, ув'язне- 
них у царській тюрмі, за виїмок кількох щасливців, що їм удалося 
розбити свою келію І вийти на волю, вони вжили звичайнісінь- 
кого насильства- військової окупації, але свідоме українство 
завважало червоні, жадібно наготовлені кігті і, збагнувши, що 
має діло з московським імперіалізмом ленінського видання, від- 
повіло організованим протиударом. Тоді кігті раптово прихова- 



247 



но, із готової поглинути всіх і все пащеки медом потекли слова 
про "братерство", "Єднання", "общий котелок", "землю-волю". 
Цеі^ удар був грізніший, ніж фізичний. Український народ, як і 
решта народів, що стали на власні, ще досить крихкі ноги, скри- 
вавлений трьома роками нерівної боротьби, опинився в добре 
знайомій йому обстановці. У тюрмі. У тій же самісінькій тюрмі. І 
знову нічого не змінилося, крім начальства, ключників і сторожі, 
але й начальство, сторожа і ключники говорили тією ж самою, 
що й колись, мовою, - мовою імперіалістичної ІУІоскви. В'язням 
сповіщено веселу новину, що тепер вже вони не царські, а радян- 
ські, що келії їхні, згідно з демократичними кличами 20 сторіччя, 
звуться республіками і за все це треба завдячувати "геніям 
людства" - Марксові, Енгельсові та Ленінові (Сталін ще був за 
лаштунками). Але це не змінило справи. Бряжчали по-старому 
тюремні ланцюги, ще за Петра 1-го ковані, свистіла, в'ючись, як 
гадина, дротяна нагайка, сплетена в хвилину натхнення давнім 
предком більшовицького імперіалізму - садистом Іваном Лютим, 
ну й виконував своє завданя в руках чекістів, а згодом енкаве- 
дистів, несхибний тульський наган, щодень наново забарвлюючи 
сірі стіни катівні яскравою барвою державного прапору. 1936 р. 
в'язням урочисто оголошено, що в країні Рад у відміну від буржу- 
азних країн світитиме не одне, а два сонця, з них одне повік не 
заходитиме- сонце Сталінської Конституції. (Від щирого палю- 
чого сонця не один із в'язнів зазнав сонячного удару). 

Ця ганебна і яка ж трагічна правда звучить просто неймовір- 
но. Однак це правда, і та іронія, з якою ми її змальовуємо, нітро- 
хи не передає куті меду. Ось, зрештою, і докази. Перед нами 
уряд Радянської України. Пригляньмося добре: чи не жалюгідний 
вертеп, де бездушні ляльки, залежно від того, як їх смикне рука 
кремлівського кудесника, встають, плещуть в долоні, співають 
піднебесні. Ось всім перша така московська "Ванька-встанька", 
вірний холоп червоного царя-"батюшки" тов. Корнійчук, напри- 
клад: це абинещо, а сам Наркомзаксправ УРСР, державний муж 
другої величиною республіки СРСР. Однак гірко розчарується 
тай, хто у цьому бучному титулі, який, до речі, так глузливо зву- 
чить у стінах келії тюремної - УРСР, шукав би хоч зерна правди, 
хоч окрушину відповідного назві змісту: державний муж, про 
якого мова і в якого кожна хвилина повинна бути сповнена 
невпинним піклуванням про кордони, сливе дощенту зруйнова- 
ної України, знаходить час ще за війни писати гнилі, як і сам, раб- 
ським духом проникнуті драми про "партизанів" у степах України, 
тих партизанів, що їх Сталін вислав для приборкання визвольно- 



248 



го українського руху, а другий пахолок - тов. Гречуха - дозволяв 
собі прохати тов. Сталіна врахувати при встановленні кордонів 
СРСР потребу українців Холмщини. Отже, не він, а Сталін вбиває 
стовпи на кордонах України. І говорити голосно про українців 
Холмщини Гречуха дозволяє собі не самовільно, але з наказу 
тов. Сталіна, що хоче підлеститись під українськиі^ нарід як його 
"доброчинець", "батько". Цуцики, тремтячі від страху, щоб не 
втратити за всяку ціну довір'я ясного кремлівського різника. 
Ось хто вони,- "державні мужі" УРСР. Захоче різник - кине їм не 
поглум якусь кістку, а буває, що й києм поцупить. А скімлити не 
можна, "СРСР - країна сміху", і в одному, і в другому випадку 
треба весело махати хвостом. 

Або влада Рад! Хто знає, як відбувається більшовицьке 
демократичне голосування та вибори? Все сплановане й виріше- 
не заздалегідь. І ніколи не бренять прізвища кандидатів уперше 
на вустах народу, а завжди систематично, завжди їх накидають 
народові. Уся виборча процедура, кампанія, так старанно опра- 
цьована в Сталінській Конституції, - це тільки формальність, роз- 
рахована на те, щоб обдурити ще раз тих, хто поза бездоганною 
формою не вміють побачити злочинного змісту. На вислід вибору 
воно впливу жодного не має. Адже ж справжні вибори відбулися 
давно, ще перед ними. Нарід на них не був присутній. Вибори 
відбувались нишком у чотирьох стінах парткабінетів, згідно з 
інструкцією з центру. Вони були справді "таємні". 

А економічна експлуатація УРСР! Про це багато розпо- 
відали ті, що вночі потайки на своїй ниві стригли колоски, що 
чверть життя присвятили культурній торгівлі, вистоюючи в без- 
конечних чергах за житнім хлібом, це барвисто змальовували б 
сини чорнозему, що змагалися з маревом голодної смерті 1933 
року, тисячі студентів-сухотників, хмари безпритульних дітей, 
що їх в роки голоду покидали безрадні батьки-селяни посеред 
гомінких вулиць Харкова, Дніпропетровська, вагітні жінки, над 
якими в СРСР "спеціяльна опіка для матері з боку уряду і партії", 
і які вмерли, не почувши радісного для матері крику новонаро- 
дженого немовляти. Хто з'їдає українську пшеницю, куди, в яку 
ненаситну прірву котяться вагони українського вугілля, сталі та 
іншої сировини - коли хочете про все це знати правду, попитайте 
вибійників у шахтах Донбасу, в рудниках Криворіжжя, залізнич- 
ників у шахтах Донбасу, в рудниках Криворіжжя, залізничників на 
лінії Харків-Москва. 

Скільки мови в червоних гнобителях про українську культу- 
ру- школу, театр, мистецтво! Але хіба на цій українській радян- 



249 



ській культурі не поклало смертної печаті невільництва крем- 
лівське НКВД до справ культури? Хіба ж школа, театр, кіно чи 
газета не виховує безхребетного криводушного раба, що вдень і 
вечором перед і після ЇЖІ поклоняється сталінському "сонцю пра- 
ведному", продаючись за шмат гнилої ковбаси кривавим купцям 
з півночі? Хіба ж не названою гнилизною відгонять останні твори 
підсовітської української літератури? Хіба ж не лежать у сирій 
землі Хвильовий, Коцюбинський Підмогильний, Литвиненко- 
Давидович (Антоненко-Давидович. - В. С), Фальківський і 
навіть плановірний визнавець сталінського корану- Любченко, 
Шумський та інші. Радянська Україна в планах Сталіна- це 
твір дочасний, на певний період (на зразок п'ятирічок), упро- 
довж якого Сталін хоче зліквідувати українство духовно і скільки 
вдасться - фізично. У майбутньому цей твір має розпливатися, 
як один з ручаїв, в "русское море" (за словами "демократа" 
Пушкіна). 1 мабуть, передчуваючи це, так Тичина, Бажан та інші 
твори орденоносці дедалі все частіше пишуть свої статті і твори 
мовою великого Леніна і Сталіна, мовою "великой России". 

Відбулась також багатомовна еволюція терміну "СРСР". 
Черга така: СРСР, Радянський Союз, "радянська країна", 
"Родина", "государство", "Отечество свободное" (див. гімн) і 
врешті "Великая Русь" (див. гімн). Рекорд зробив Еренбург в 
"Правде" статтею "ІУІи йдемо". Читаємо: "Вірна своєму слову 
старша сестра Росія йде на допомогу змученій Чехословаччині. В 
селах Верховини пастухи і лісоруби вже чують гуркіт гармат - це 
йдуть росіяни". Чи не за цю статтю тов. Еренбурга відзначено 
1 Травня орденом Леніна? Запитуємо його, чи й українців нази- 
вають тепер у Москві "росіянами", бо ж і вони служать в Червоній 
Армії? 

Чим же після цього всього змінилась ситуація після Жовтневої 
революції? Може, тим, що замість поміщицьких економій чиряка- 
ми наросли на народному тілі колгоспи та радгоспи? Що замість 
прикажчиків на людей погукують бригадири, що замість впасти 
в ноги колишньому в цьому селі панові рабині Марії Демченко 
дозволено вдарити поклона в самій Москві перед Сталіним! Що 
замість колишньої буржуазії засіла на покуті партія та НКВД! Що 
замість "байстрюків Екатерини"- Потьомкіна у Києві "сараною 
сіли" сталінські Хрущови! О, Радянська Україна - це не тільки 
химерний міраж, чарівне плетиво прекрасних ілюзій, кольориста 
миляна банька, це щось без міри грізніше, злочинніше. Це- 
жертвений козел, якого найвищий жрець Сталін хоче заколоти 
для слави своєї тюрми-імперії. Це його спроба методами брехні. 



250 



облуди, провокації і терору надягнути на тіло й душу небезпечної 
для нього, політично зрілої, активної 45-мільйонової нації мос- 
ковську "смирительную рубаху". Найяскравіший приклад полі- 
тичного бандитизму в світовій історії. Однак Україні і всім поне- 
воленим народам не замовить зубів московська імперіалістична 
гармонь ПІСНЯМИ про "братерство". Ще ніколи і ніде не здійснено 
братерства пана і раба, гнобителя і гнобленого, грабіжника і гра- 
бованого, братерства канчука і спини. Україна буде самостійною 
державою. До цього прагне і за це до останньої краплини крові 
боротиметься весь український народ. 

Липень 1944 р. 

Я. ІУІова^ 

ЦДАВО, ф. 3833, оп. 1, спр. 1 1 1. арк. 5-7. Опубл.: СєргійчукВ, ОУН-УПА 
в роки війни. - К.: Дніпро. 1996. - С. 409. 

1 Ярослав Гарасименко - "Я. Мова", "Славко" (-1 945)*. У 1 944-1 945 рр. - співро- 
бітник політвиховного відділу УПА-Північ, крайових осередків пропаганди ПЗУЗ і 

пек. 



№ 40 

КОНТРПРОПАГАНДИВНА ВІДОЗВА 
ДО ЧЕРВОНОАРМІЙЦІВ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ 
УКРАЇНСЬКИХ ПОВСТАНЦІВ 

[Не пізніше 7 жовтня 1944 р.] 

Смерть немецким оккупантам! 

ТОВАРИЩИ КРАСНОАРМЕЙЦЬІ И КОМАНДИРЬЦІ 

Украинские повстанідьі - бандеровцьі ведут подрьівную 
рабогу, направленную против вождя и отца всех народов това- 
рища Сталина. 

Украинские националистьі врут, будьтобьі Сталий морил 
Украйну ГОЛОДОМ. Зти взбесившиеся изверги говорят, что в 1931- 
33 гг умерло от организованного Сталиньїм голода 6 миллионов 
трудящихся Украиньї. Зто вранье, товарищи! На Украине никогда 



*Дата народження не устійнена. 



251 



голода не бьіло. Украйна, как ни одна страна в мире, жила и живет 
под солнцем Сталинской Конституции счастливо и зажиточно. 

Бандеровцьі пишут, будьтобьі НКВД уничножило только в 
1 937 г 98 тьісяч лучших бойцов, командиров и политработников. 
И зто вражеская клевета, товарищи! Ни одного бойца, ни одного 
командира НКВД в зтом году не расстреляло. 

Бандеровцьі говорят что Сталий вьівозил украинский, бело- 
русский, русский народ, народьі Кавказа и вообще все народьі 
Советского Союза в Сибирь на каторжньїе работьі, в концлагеря, 
в политизоляторьі и даже вспоминают какие то Соловецкие ост- 
рова. Нет такого дурака, которьій поверил бьі зтой контреволю- 
ционной стряпне. Каждьій знает, что концлагерей в Советском 
Союзе нет Концлагеря и ссьілки существуют только в Германии. 

Бандеровцьі клевещут, что между Гитлером и Сталиньїм нет 
никакой разницьі, что сталинская власть и гитлеровский режим 
зто одно и тоже. Однако каждьій трудящийся знает что между 
гитлеризмом и большевизмом єсть кое-какая разница. 

Бандеровцьі врут, что только красньїе бойцьі истекают кро- 
вью в боробе с немцами, а Сталий дескать только стреляет из 
пушек в Москве и пишет приветственньїе телеграммьі. 

Разве зто, товарищи, не явное стремление посеять недове- 
рие к нашему гениальному вождю! 

Бандеровцьі с пеной у рта кричат о том, что большевики 
стреляют украинский народ, граблят его, жгут села, и под нага- 
ном гонят его на фронт умирать за сталинские империалисти- 
ческие планьї. 

Но каждому извесно, что украинский народ уничтожали и 
грабили только немцьі. Большевики же освободили Украйну и 
ни один житель зтой республики не бьіл убит большевиками, и 
никто насильственно не взял и не возьмет в украинского кол- 
хозника ни одного грамма зерна! Известно также, что украинцьі 
идут на фронт не под наганом, а совершенно добровольно. 

Из всего зтого визга видно, что зти подпевальї междуна- 
родной контреволюции хотят вьізвать недоверие к большевист- 
скому ЦК и нашему любимому Сталину. Но зтому не бьівать! 
Каждого, кто вьіступает против нашего вождя и отца Сталина, 
против сталинской власти - того ждет неминуемая и заслужен- 
ная расправа! 

Да здравствует доблестная Красная Армия! 

Да здравствует наш любимьій вождь и отец, наш гениальньїй 
маршал товарищ Сталий! 

Смерть немецким оккупантам! 



252 



Председатель Президиума Председатель совета 

Верховного Совета Народних Комиссаров 

Украинской ССР Украинской ССР 

М. Гречуха Н. Хрущов 

Найдено в м. Тучино II 7.Х.44 г. т. [Чти]лем. 

ЦДАГО, ф, 1, оп. 23, спр. 929, арк. 44.^ 

1 За свідченням члена Проводу ОУН Василя Кука ("Леміш"), авторство листів- 
ки належить шефу політвиховного відділу УПА-Північ "Заславському" {Ярослав 
Бусел). 

2 Тотожний текст: ДАРО, ф. Р-30, оп. 2, спр. 106, арк. 33. 



№41 

ІНСТРУКЦІЯ ПРО УВІКОВІЧНЕННЯ ПАМ'ЯТІ 
ПОЛЯГЛИХ ГЕРОЇВ УПА 

20 грудня 1944 р. 
Постій, дня 20.12.44 

ГЕРОТКА 
Української Повстанчої Армії 

Від синього Дону до верхів'я дрімучих Карпат, на широ- 
ких просторях української землі запалали вогні всенародньо- 
го повстання проти лютих гнобителів большевицько-німецьких 
імперіялістів. 

За наругу, знущання і честь; за муки, терпіння і грабунок; за 
розстрили, тюрми й табори; за шибениці, соловки і голод - гріз- 
ну помсту несе народ на лезах гострих мечів для катів злющих і 
неситих. 

Запалали бунтом скрівавлені серця, заблестіли люттю очі, 
заговорили кріси, зареготали каральним реготом скорострили, 
заблестіли у сяєві суворого місяця леза ідких сокір, загоріли 
вогні до самих хмар - народ, як буря встає на ворога лютого. 

По селах, хуторях, місточках і містах; по лісах, горах і ярах: 
в варстатах, заводах і фабриках; у бюрах, шахтах і робітничих 
таборах - скрізь йшла і йде боротьба з большевицько-німець- 
кими загарбниками; скрізь ростуть бойові загони Української 
Повстанчої Армії - месниці за кривди українського народу. 



253 



Від синього Дону до верхів'я дрімучих Карпат, на широких 
просторях української землі - скрізь розсіяні кості й проллята 
кров найкращих синів українського народу, воїнів Української 
Повстанчої Армії, що боряться і по лицарськи вмір[а]ють за волю 
свойого народу. 

На їхню честь і вічну славу: на пошану і вічний спомин - нехай, 
по селах, хуторях, місточках і містах: по лісах, горах і ярах, вирос- 
туть величаві могили, хрести і пам'ятники, що вічно говоритимуть 
народові про бої їх криваві і геройські. 

Нехай народ карбує у серцях своїх вічну пам'ять про їхні чини 
мужні і завзяті. Нехай на їхню честь і славу вічну творить народ 
думи і пісні співає. Нехай народ легенди оповідає, а діди столітні 
шепчуть до Всевишнього молитви гарячі. Нехай по віки-вічні про- 
славлять ім'я невмірущого українського повстанця. 

Від синього Дону до верхів'я дрімучих Карпат, на широких 
просторях української землі, на вічну ганьбу та прокляття боль- 
шевицько-німецьких катів: хай гнівом вічним палають наші душі 
і серця, хай полум'ям революційно-визвольної боротьби гомо- 
нить ввесь народ. 

Нехай по селах, хуторах, місточках і містах, по горах, лісах 
і ярах з рода в рід розказують про страхіття німецько-больше- 
вицьких людоїдів. Нехай на їхню вічну ганьбу і прокляття ставлять 
стовпи, прибивають таблиці, співають думи, що говоритимуть 
про злочини німецько-большевицьких катів. 



Пропагандивні написи на таблицях 

1 . На місці боїв відділів УПА. 
За народ! Слава не поляже! 

В тому селі (біля цього села, в тому місці) звели українські 
повстанці бій з (німецькими, большевицькими) загарбниками, 
що грабували невинних селян та робітників. В бою знищено... 
(больш., нім.) бандитів. 

Героям Слава! 
Грабіжникам смерть! 

За народ! Слава не поляже! 

В тому селі (біля цього села, в тому місті), дня ... року ... був 
бій відділу Української Повстанчої Армії, що бореться за волю 
українського народу з переважаючою силою (больш., нім.) банд, 
в боєві знищено... (больш., нім.) загарбників. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 



254 



2. На місці смерти повстанців, командирів, провідників. 
За народ! Слава не поляже! 

Тут згинув друг (повст, ком., пров.) Української Повстанчої 
Армії у бою з (нім., больш.) людожерами. Життя своє віддав за 
визволення украТнського народу. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 



За народ! Слава не поляже! 

Тут в нерівному бою, за волю свойого народу, згинув дня 
... року ... (повст., пров., ком.) Української Повстанчої Армії в 
боротьбі з (нім., больш.) варвами. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 

За народ! Слава не поляже! 

Тут, дня ... року ... в окруженні килькатисячної навали (нім., 
больш.) банд., при участі гармат, танків та літаків - згинуло 
геройською смертю за волю свойого народу ... воїнів Української 
Повстанчої Армії, знищивши понад ... (нім., больш.) катів. 

Героям Слава! 

Катам смерть! 



За народ! Слава не поляже! 

Тут, дня ... року ... відділ Української Повстанчої Армії звів 
бій в обороні селян та робітників з (нім., больш.) загарбниками. 
Геройською смертю згинуло ... українських повстанців зниш,ивши 
... (нім., больш.) бандитів. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 



За народ! Слава не поляже! 

Обороняючи свій нарід від (больш., нім.) грабіжників, поло- 
жив своє життя друг ... (повст, ком., пров.) в нерівному бою з 
переважаючою силою (нім., больш.) захватчиків. 

"Його смерть життя розбудить у народі". 



3. На могилах повстанців, провідників, командирів. 
За народ! Слава не поляже! 

Тут спочиває друг ... (повст., пров., ком.) Української 
Повстанчої Армії, ш,о згинув дня ... року ... у бою з (нім., больш.) 
загарбниками, обороняючи свій нарід. 



255 



Героям Слава! 
"Його смерть життя розбудить у народі". 

За народ! Слава не поляже! 

Тут спочиває друг ... (повст., ком., пров.) Української 
Повстанчої Армії, що боровся за кращу долю свого народу з 
(больш., нім.) поневолювачами. Згинув дня ... року ... в селі ... 
район ... 

Героям Слава! 
"Його смерть життя розбудить у народі". 

За народ! Слава не поляже! 

Тут спочиває ... українських посвтанців, найкращих синів 
українського народу, що боролися за визволення своїх братів 
селян та робітників з (нім., больш.) неволі. Згинули геройською 
смертю на полі бою з (нім., больш.) катами, дня ... року ... 

Героям Слава! 
"їх смерть життя розбудить у народі". 



4. На кладовищах (входова брама, стовпи, огорожі). 

Тут спочиває ... борців Української Повстанчої Армії, що зги- 
нули в геройських боях з (нім., больш.) загарбниками, обороня- 
ючи свій поневолений нарід. 

Героям Слава! 
"їх смерть життя розбудить у народі". 

На цьому кладовищі спочиває . . . героїв Української Повстанчої 
Армії, що в боротьбі з (нім., больш.) наїздниками віддали своє 
життя за кращу долю українського народу. 

Героям Слава! 
"їх смерть життя розбудить у народі". 

Тут спочиває ... лицарів Української Повстанчої Армії, що 
згинули в кривавих боях за визволення українського народу з 
(больш., нім.) неволі. 

Героям Слава! 
"їх смерть життя розбудить у народі". 

5. На могилах в честь українських повстанців. 

За народ! Слава не поляже! 

На вічну славу українським повстанцям, неустрашимим бор- 
цям за визволення українського народу, що згинули в геройських 



256 



боях з (нім., больш.) неїздниками. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 



За народ! Слава не поляже: 

На вічну славу і честь українським повстанцям, найкращим 
синам українського народу, що боролися за кращу долю своїх 
братів селян і робітників і згинули в кровавих боях з (нім,, больш.) 
наїздниками. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 

6. На могилі незнаного борця. 

За народ! Слава не поляже! 

Тут спочиває незнаний борець (воїн) Української Повстанчої 
Армії, що боровся за кращу долю українського народу. Згинув від 
куль (больш., нім.) загарбників. 

Героям Слава! 
Загарбникам смерть! 

За народ! Слава не поляже! 

Тут спочиває український повстанець, що віддав своє життя 
за визволення українського народу у боротьбі з (нім., больш,) 
наїздниками. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 

7. На могилі в честь незнаного борця. 

За народ! Слава не поляже! 

На вічну славу незнаному воїнові Української Повстанчої 
Армії, що віддав своє життя у боротьбі з (нім., больїи.) наїздника- 
ми за визволення українського народу. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 

За народ! Слава не поляже! 

На вічну славу невідомому борцеві Української Повстанчої 
Армії, що згинув в боротьбі з ворогами українського народу (нім., 
больш.) наїздниками. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 



257 



8. На місці відібрання награбованого майна. 

За народ! Слава не поляже! 

Втому селі (біля цього села, хутора, в тому місці), дня ... року 
... українські повстанці відобрали від (нім., больш.) грабіжників 
награбоване у селян і робітників майно і передали його власни- 
кам. Відібрано ... (подати скільки і чого). 

Слава українським повстанцям! 
Смерть грабіжникам! 

9. На могилі нацменів. 

За вільні держави Воля народам! 

поневолених народів! Воля людині! 

Тут спочиває вірний син (узб., груз., біл. і т п.) народу, друг ... 
що разом з українськими повстанцями боровся за волю (узб. , груз, , 
біл. і т п.) народу. Згинув від куль (нім., больш.) імперіялістів. 

Героям Слава! 
Імперіялістам смерть! 

За вільні держави Воля народам! 

поневолених народів! Воля людині! 

Тут спочиває син (узб. і т п.) народу, друг (воїн., ком., груз. 
і т п.) національного відділу при Українській Повстанчій Армії. 
Згинув у боротьбі за визволення своїх братів (груз. і т п.) з рук 
(нім., больш.) загарбників. 

Героям Слава! 
Імперіялістам смерть! 

1 0. На могилах в честь нацменів. 

За вільні держави Воля народам! 

поневолених народів! Воля людині! 

На вічну славу вірному синові (груз. і т п.) народу, ш,о в рядах 
Української Повстанчої Армії боровся за визволення своїх братів 
(груз. і т п.) від большевицьких імперіялістів. 

Героям Слава! 
Імперіялістам смерть! 

За вільні держави Воля народам! 

поневолених народів! Воля людині! 

В пам'ять синові (груз. і т п.) народу, що разом з українськи- 
ми повстанцями боровся проти (нім., больш.) імперіялістів, за 
волю свойого народу. 

Героям Слава! 
Імперіялістам смерть! 



258 



1 1 . На місцях нищення німецько-большевицькими бандами. 
В тому селі (біля цього села, хутора, в тому місці, больш., 

нім.) банда замордувала в звірський спосіб ... українських селян 
і робітників, що боролися в рядах Української Повстанчої Армії за 
кращу долю українського народу. 

Героям Слава! 
Наїздникам смерть! 

В тому селі (на цьому хуторі) банда большевицьких партизан 
ограбиладо щ